Рішення № 102587294, 12.01.2022, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/927/21

Провадження № 2-а/379/1/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2022 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря судового засідання: Гопкало О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Таращі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського ДОПВП №2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта Косована А.О., Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання дій незаконними та скасування постанови про притягнення до відповідальності по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 182 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом та просить:

поновити строк на оскарження постанови серія ГАБ № 939846, яка винесена 18.09.2021 ДОПВП №2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області лейтенантом поліції Косован Андрієм Олександровичем, як пропущений із поважної причини;

визнати дії відповідача незаконними та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серія ГАБ № 939846, яка винесена 18.09.2021 ДОП ВП №2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області лейтенантом поліції Косован Андрієм Олександровичем;

провадження по справі відносно позивачки за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КУпАП - закрити, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення;

стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Київській області судові витрати.

Позивачка, вважає незаконними дії відповідача, як наслідок і дану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки фактично без її участі та адвоката, без жодного належного доказу винесено вже іншою датою відносно ОСОБА_1 , як фізичної особи, вище зазначену постанову. Крім того, зазначає, що про існування постанови стало відомо лише 01.10.2021 тому вважає, що строк оскарження даної постанови підлягає поновленню, як пропущений із поважних причин.

Ухвалою суду від 07.10.2021 поновлено позивачці процесуальний строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення та відкрито провадження.

У поданому відзиві на позовну заяву представник відповідача - ГУНП в Київській області зазначає, що вважає заявлені позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Оскільки, оскаржувана постанова відповідає вимогам ст.ст. 9, 245, 248, 251, 252, 280 КУпАП, а тому правові підстави для визнання її незаконною - відсутні.

Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. Пояснила, що в неї в смартфоні встановлена програма - шумомір. Вона завжди контролює рівень шуму в банкетному залі. 18.09.2021 в залі в фоні грала музика, на рівні 50-53 дБ. В приміщення кафе зайшов поліцейський Косован, вголос здивувався, чого його викликали. Гучної музики, танців не було. Тихесенько звучала музика. Вийшли на вулицю, підійшла ОСОБА_4, яка і викликала поліцію. Вона визнала, що порушення порядку нема. Була довга розмова, Косован сказав, що складе постанову на ОСОБА_4 за хибний виклик. ОСОБА_4 пішла. Потім Косован пішов до ОСОБА_4, а коли повернувся від неї, сказав, що буде складати постанову на неї (позивачку). Вона подзвонила адвокату, який порадив написати клопотання про перенесення розгляду на наступний день. Вона написала клопотання про перенесення розгляду на наступний день та передала його Косован . Також вона писала пояснення по справі. Справу в той день не розглядали, розійшлись. 19.09.2021 до неї приїжджав Косован , про складення постанови не повідомив. 01.10.2021 в поштовій скрині вона виявила постанову про притягнення до відповідальності. Косован їй пам`ятку не вручав, не пропонував розписатися у постанові. Не казав, на яку дату перенесено розгляд справи.

Представник позивачки - адвокат Якименко О.В. в судовому засіданні позицію позивачки підтримав та прохав визнати дії відповідача незаконними та скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідач - поліцейський ДОП відділення поліції № 2 Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області лейтенант поліції Косован А.О. у судовому засіданні позов не визнав. Пояснив, що 18.09.2021 він перебував на добовому чергуванні. 0 22-24 на планшет надійшов виклик через 102 від ОСОБА_3 про те, що у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на АДРЕСА_1 голосно грає музика, яка заважає відпочивати. З напарником виїхали на виклик о 22-35. Це вже не перший виклик був від ОСОБА_4 . Коли під`їхали до кафе, пару хвилин послухали, однак не почули музику. Зайшов у кафе, музика грала не гучно, на фоні. Підійшла позивачка. Він виразив обурення, що безпідставно викликали. Вони вийшли на вулицю, підійшла ОСОБА_4 , почали встановлювати обставини виклику. Він попередив ОСОБА_4 , що оскільки це вже не перший виклик, він може скласти постанову за хибний виклик. ОСОБА_4 пішла додому. Він відібрав пояснення у позивачки, було 23-10. Потім зателефонувала ОСОБА_4 та повідомила, що в неї є доказ на телефоні. Він пішов до ОСОБА_4 , яка проживає в 40 метрах від кафе. Там також була ОСОБА_5 . ОСОБА_4 показала на своєму телефоні відеозапис, який проводився з кімнати. На відео було чутно музику з кафе. В описі відео було зазначено, що він зроблений 18.09.21 о 22-19. Він повернувся до позивачки, повідомив, що буде відкрито розгляд справи. Він заповнював бланк постанови, а позивачка сказала, що нічого підписувати не буде. Постанова вже фактично була складена, це було 23-40. Позивачка сказала, що хоче написати заяву про перенесення розгляду. Вони пройшли у кафе, де позивачка написала заяву про перенесення розгляду, та заяву про хибний виклик поліції. Він забрав матеріали. Позивачка каже неправду, що не знала про постанову, оскільки 19.09.2021 він спілкувався з позивачкою з приводу постанови. Відеозапис до справи він не долучав. На даний час докази правопорушення відсутні.

Представник відповідача - ГУНП в Київській області у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належно. У поданому відзиві просить розглянути справи за відсутністю представника ГУНП в Київській області.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності осіб, що не з`явились, на підставі наявних в справі доказів.

Суд, заслухавши думку учасників справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Судом встановлено, що 18.09.2021 ДОП відділення поліції № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області лейтенантом поліції Косованом А.О. було винесено постанову ГАБ № 939846 по справі про адміністративне правопорушення, якою позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 182 КУпАП і накладено на неї адміністративне стягнення у виді попередження (а.с.12).

З постанови вбачається, що 18.09.2021 близько 23 год 00 хв в АДРЕСА_1, кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», ОСОБА_1 під час здійснення підприємницької діяльності голосно слухала музику чим порушила тишу та спокій громадян.

Вказана постанова не містить відомостей про долучення до постанови будь-яких доказів.

При цьому в постанові зазначено - «від підпису відмовилася», проте не зазначено про направлення її копії позивачці.

Таким чином, оскаржуваною постановою позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 182 КУпАП, яка передбачає відповідальність, зокрема, за порушення правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.

ОСОБА_1 зареєстрована ФОП з основним видом економічної діяльності: 56.10 діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування та місцем провадження господарської діяльності: АДРЕСА_1 (а.с. 17-18).

Про отримання позивачкою даної постанови 01.10.2021 поштовим зв`язком, в підтвердження надано доказ про відправлення ВП № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області на її адресу листа (а.с. 13).

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Отже, згідно Конституції та Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський, під час виконання своїх службових обов`язків, зобов`язаний діяти виключно на підставі у порядку у межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією України, Законами України, зокрема КУпАП, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується не всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності.

Відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Оскаржувана постанова серії ГАБ № 939846 від 18.09.2021 не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В розумінні статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до ст. 252 КУпАП поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Крім того, поліцейським порушено процесуальні права позивача при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема, не відкладено розгляд справи при наявності клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду для отримання правової допомоги. Також, не роз`яснено особі, яка бере участь у справі її права і обов`язки.

У постанові Верховного Суду № 524/9827/16-а від 18 лютого 2020 року колегія суддів погодилась з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що інспектором не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, і такими діями інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Оскільки обов`язок доказування в даних справах покладається на відповідача, суд вважає, що саме відповідачем не надано суду безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно позивача ним виконані вимоги ст.ст. 268, 279, 280 КУпАП,

Отже, відповідачами не надано доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.182 КУпАП, а за приписами ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вбачається з ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України - за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже суд вважає, що рішення відповідача - суб`єкта владних повноважень під час накладення адміністративного стягнення щодо позивачки прийнято з порушенням вимог ст. 2 КАС України, що в свою чергу є підставою для його скасування та закриття справи про адміністративне правопорушення.

При цьому, ст.286 КАС України не надає право суду щодо визнання дій інспектора незаконними, тому дана вимога позивачки не підлягає до задоволення.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково, а саме скасувати постанову серії БАВ № 939846 від 18.09.2021 року та закрити провадження в даній адміністративній справі, в іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачка понесла витрати на сплату судового збору у розмірі 454,00 грн. згідно квитанції № 22 від 06.10.2021 (а.с. 1), тому вказана сума підлягає стягненню на його користь ОСОБА_6 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області.

Керуючись статтями 19, 62 Конституції України, статтями 2, 71-74, 77, 90, 139, 205, 242, 244 - 246, 268, 286, 272, 293, 295 КАС України, статтями 7, 9, 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до поліцейського ДОПВП №2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта Косована А.О., Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання дій незаконними та скасування постанови про притягнення до відповідальності по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 182 КУпАП - задовольнити частково.

Постанову ДОП ВП №2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області лейтенантом поліції Косован Андрієм Олександровичем від 18.09.2021 по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ № 939846, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді попередження за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 182 КУпАП - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 182 КУпАП - закрити.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області (ЄДРПОУ 40108616, місцезнаходження: вул. Володимирська, буд.15, м. Київ, 01601) судовий збір у розмірі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Таращанський районний суд Київської області.

ГоловуючийВ. І. Зінкін