Рішення № 102587175, 11.01.2022, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/793/21

Провадження № 2/375/200/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2022 року смт Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Чорненької О.І.

при секретарі судового засідання Киричок В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт Рокитне, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 пророзірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позиції сторін.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 , який зареєстрований 12 січня 1996 року відділом реєстрації актів громадянського стану Рокитнянської райдержадміністрації Київської області, про що складено відповідний актовий запис № 3 (свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 27 лютого 1996 року).

Від шлюбу мають повнолітнього сина.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що останнім часом стосунки між ним та відповідачкою розладилися, сімейне життя стало неможливим, у зв`язку з різними поглядами на життя.

З липня місяця 2020 року вони хоч і проживають в одному будинку, але шлюбних відносин не підтримують, живуть у різних кімнатах, спільного господарства не ведуть.

А тому, примирення та подальше спільне сімейне життя і збереження шлюбу неможливе і суперечить його інтересам. Відповідачка щодо розірвання шлюбу не заперечує.

Крім того, позивач просить звільнити його від сплати судового збору як особу з інвалідністю II групи.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Позовна заява надійшла до Рокитнянського районного суду Київської області 29 червня 2021 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 30 червня 2021 року зазначена справа передана у провадження судді Чорненької О.І.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 02 липня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи призначено на 09 годину 20 хвилин 31 серпня 2021 року.

Зазначена ухвала поштовим зв`язком направлена сторонам у справі. Відповідачеві разом з ухвалою направлено копію позовної заяви з доданими документами. Одночасно відповідачеві роз`яснено його право подати відзив на позов.

31 серпня 2021 року, у зв`язку з неявкою сторін розгляд справи відкладено на 15 годину 00 хвилин 13 жовтня 2021 року.

13 жовтня 2021 року справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному та призначено на 09 годину 00 хвилин 11 січня 2022 року.

Для участі у розгляді справи сторони були викликані судовими повістками, які поштовим зв`язком надіслані їм за місцем проживання.

Позивач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився. Однак, у позовних вимогах просить розглядати справу у його відсутності.

Відповідачку ОСОБА_2 про місце, час та дату слухання справи було повідомлено поштовими відправленнями, яке вручено особисто адресату 29 жовтня 2021 року та 26 листопада 2021 року. Крім того, відповідачці надіслано SMS-повідомленням на її номер телефону, що підтверджується довідкою про доставку SMS від 08 липня, 01 вересня, 13 жовтня, 19 листопада 2021 року.

Будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася. Крім того, відповідачка відзиву на позов не надала та будь-яким іншим чином не висловила свою позицію щодо заявленого позову.

За таких обставин суд розглядає справу у відсутності сторін та, відповідно до положень частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Між позивачем та відповідачкою 18 липня 2009 року укладено шлюб, який зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Рокитнянської райдержадміністрації Київської області, про що складено відповідний актовий запис № 3, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 27 лютого 1996 року.

Від шлюбу сторони мають повнолітнього сина.

Позивач вказує, що останнім часом стосунки між ним та відповідачкою розладилися, сімейне життя стало неможливим, у зв`язку з різними поглядами на життя.

Сторони проживають в одному будинку, але з липня місяця 2020 року шлюбних відносин не підтримують, живуть у різних кімнатах, спільного господарства не ведуть.

Подальше спільне сімейне життя, збереження шлюбу неможливе і суперечить інтересам позивача. Відповідачка щодо розірвання шлюбу не заперечує.

Указані обставини встановлено з матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні.

З`ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини подання позову про розірвання шлюбу, взявши до уваги обставини життя подружжя, наведені в позовній заяві, судом встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам кожного з подружжя.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи та, перевіривши їх наданими доказами, вважає за необхідне позов задовольнити.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до статтей 21, 24 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою «чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання».

Суд вважає зазначити, що шлюб - це сімейний добровільний та рівноправний союз жінки та чоловіка, їх спільність, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану та спрямований на створення сім`ї. Добровільність шлюбу - одна з основних його засад.

Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу, тобто наявність вільної згоди, - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.

Як встановлено в судовому засіданні вільна згода на спільне проживання між сторонами по справі відсутня.

Одночасно, суд вважає, що подальше спільне життя чоловіка й жінки та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, даний факт має істотне значення.

Чинне законодавство України забороняє примушування до шлюбу. Примушування - значить добиватися певної поведінки від особи за допомогою фізичного або психічного насильства.

Закріплені у законодавстві права дружини та чоловіка на повагу до своєї індивідуальності є засобом захисту психологічно слабшого у шлюбі від психічного диктату чи навіть агресії дружини, чоловіка або іншої особи. Воно схиляє до толерантності, терпимості у шлюбі, спрямовує кожного з них на спокійне, інтелігентне залагодження колізії індивідуальних рис характеру, життєвих звичок.

Однією з підстав припинення шлюбу є його розірвання.

Пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв`язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».

Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу, та під час його розірвання.

Відповідно до статті 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, відповідно до ст. 10 ЦК України, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Частиною 3 та 4 статті 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Відповідно до статті 111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Як роз`яснено у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Сторони не виявили бажання примиритись.

Частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до статті 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотні значення.

Відповідно до частини 2 статті 114 Сімейного Кодексу України, моментом припинення шлюбу у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Частиною 2 статті 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Таким чином, суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження їх сім`ї є неможливим, подальше спільне життя подружжя буде суперечити їхнім інтересам, а тому є всі підстави для розірвання шлюбу.

Щодо судових витрат

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.

Крім того, при поданні позову позивачем заявлено позовну вимогу про звільнення його від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір", як особа з інвалідністю II групи.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, зокрема членів малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї.

Враховуючи, що позивач є особою з інвалідністю II груп, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 , виданого 12 вересня 2012 року Пенсійним фондом України, термін дії довічно, він звільняється від сплати судового збору відповідно до вимог п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Частиною 6 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на дату подання позову. Таким чином сума судового збору, яка підлягає сплаті становить 908 гривень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з відповідачки в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908 грн.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 21, 24, 56, 104, 110, 112, 113, 114, 115 Сімейного кодексу України, статтями 2, 5, 13, 141, 263, 264, 265, Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про судовий збір», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 пророзірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 12 січня 1996 року відділом реєстрації актів громадянського стану Рокитнянської райдержадміністрації Київської області, про що складено відповідний актовий запис № 3 та підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 27 лютого 1996 року.

Позивача ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору відповідно до вимог п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", як особу з інвалідністю II груп, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 , виданого 12 вересня 2012 року Пенсійним фондом України, термін дії довічно.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користьдержави судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень, який сплатити на рахунок : Отримувач коштів: ГУК у Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до Рокитнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та внесення відмітки в актовому записі про шлюб.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 11 січня 2022 року.

Головуюча суддя Олена ЧОРНЕНЬКА