Ухвала суду № 102586608, 17.01.2022, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/17663/21

Провадження №2/369/3016/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі судді Янченка А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа 1: Служба у справах дітей та сім`ї Київської обласної державної адміністрації, третя особа 2: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Єдігаров Єльвір Михайлович, третя особа 3: Приватний нотаріус Фастівського районного нотаріального округу Київської області Морач Тетяна Олександрівна, третя особа 4: Приватний нотаріус Фастівського районного нотаріального округу Київської області Хоменко Тетяна Леонідівна про визнання договорів дарування і купівлі-продажу недійсними, поділ спільного сумісного майна подружжя, визнання права власності на майно,-

В С Т А Н О В И В :

У провадженні суду знаходиться вказана цивільна справа.

17.01.2022 року до канцелярії суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд забезпечити його позов шляхом накладення арешту на:

садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1299068832224;

земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:008:5229 площею 0,0254 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2536668332224;

земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:008:5230 площею 0,0505 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2536663832224;

садовий будинок площею 309,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єктра нерухомого майна 198146032224;

земельну ділянку кадастровий номер 3222481600:02:008:0112 площею 0,0716 га, за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Гатненська селишна рада, «Взуттєвик» садове товариство, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 138220132224;

квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1750532180000;

земельну ділянку кадастровий номер 3221484003:04:014:0009 площею 1,88 га за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1319216332214;

автомобіль Chevrolet Bolt EV, 2017 року випуску, зареєстрований 19.10.2019 р. на ім`я ОСОБА_2 .

Заява про забезпечення позову обґрунтована позивачем тим, що ним подано позов в якому він просив суд:

визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1750532180000) посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єдігаровим Е.М. 05.11.2021 р. за номером 11118;

визнати недійсним договір дарування земельної ділянки кадастровий номер 3221484003:04:014:0009 площею 1,88 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1319216332214), посвідчений приватний нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області Хоменко Т.Л. 03.11.2021 р. за номером 1319;

визнати недійсним договір купівлі-продажу садового будинку за адресою: АДРЕСА_1 розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 3222481600:02:008:5072 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1299068832224) та земельної ділянки кадастровий номер 3222481600:02:008:5072 площею 0,0759 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1299037132224), посвідчений приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області Морач Т.О. 30.11.2021 р. за номером 2338.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на:

Ѕ частину садового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці кадастровий номер 3222481600:02:008:5072, реєстраційний номер 1299037132224, цільове призначення: для індивідуального садівництва, площею 0,0759 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1299068832224);

Ѕ частину земельної ділянки кадастровий номер 3222481600:02:008:5072 площею 0,0759 га, цільове призначення: для індивідуального садівництва, за адресою: Київська область, Києво-Святошинський р-н, с. Гатне, громадська організація «садівницьке товариство «Турист» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майно 1299037132224);

Ѕ частину садового будинку площею 309,6 кв.м. з усіма складовими частинами, за адресою: АДРЕСА_2 , розташований на земельній ділянці кадастровий номер 3222481600:02:008:0112, цільове призначення: землі сільськогосподарського призначення, для ведення садівництва, площею 0,0716 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 198146032224);

Ѕ частину земельної ділянки кадастровий номер 32224816006:02:008:0112 площею 0,0716, цільове призначення: землі сільськогосподарського призначення, ведення садівництва за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Гатненська селишна рада, садове товариство «Взуттєвик» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 198220132224);

Ѕ частину квартири АДРЕСА_3 загальною площею 80,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1750532180000);

Ѕ частину земельної ділянки кадастровий номер 3221484003:04:014:0009 площею 1,88 га, цільове призначення: для будівництв і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_4 ;

Ѕ частину автомобіля Chevrolet Bolt EV, 2017 року випуску.

Як зазначає заявник, вказане майно було придбане під час шлюбу подружжям.

Станом на день звернення з вказаною заявою, відповідачкою, без згоди позивача, було здійснено відчуження майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, а саме:

за договором дарування №11118 від 05.11.2021 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єдігаровим Е.М., квартира АДРЕСА_3 подарована малолітньому ОСОБА_6 ;

за договором дарування земельної ділянки №1319 від 03.11.2021 р., посвідченим приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області Хоменко Т.Л. земельна ділянка кадастровий номер 3221484003:04:014:0009 площею 1,88 га для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_4 площею 1,88 га, подарована малолітньому ОСОБА_6 ;

за договором купівлі-продажу нерухомого майна №2338 від 30.11.2021 р., посвідченим приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області Морач Т.О., садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці кадастровий номер 3222481600:02:008:5072 проданий ОСОБА_4 ;

за договором купівлі-продажу нерухомого майна №2338 від 30.11.2021 р., посвідченим приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області Морач Т.О., земельна ділянка кадастровий номер 3222481600:02:008:5072 продана ОСОБА_4 .

Як вважає заявник, що відповідачі вже вчинили дії, спрямовані на утруднення виконання можливого рішення суду, є обґрунтовані підстави вважати, що майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, може в будь-який момент бути відчужене на користь третіх осіб, що у разі невжиття заходів забезпечення позову може значно утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду, а тому застосування заходів забезпечення позову є спів мірним із позовними вимогами.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, а тому вирішення питання забезпечення позову здійснюється без присутності осіб, які беруть участь у справі.

У зв`язку з відсутністю сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву, всебічно та повно дослідивши доводи позивача, матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

З огляду на ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивачавід можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь нього, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Зазначена правова позиція була багаторазово підтверджена Верховним Судом у справах, де суди дійшли висновку про доцільність вжиття заходів забезпечення позову (постанови від 15.07.2021, провадження № 61-8468ав21 та від 30.06.2021 у справі № 523/11320/19).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Крім того, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у своїх постановах від 03.07.2019 у справі № 331/1255/17 та від 30.06.2021 у справі № 204/8994/19 вказав, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує під час розгляду питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, за якої може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову, зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 724/561/20 та від 07.07.2021 у справі № 308/7086/20.

В останній постанові Верховний Суд також наголосив на тому, що при вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Враховуючи викладене, наведені у заяві про забезпечення позову факти та обґрунтування, предмет цього позову, наявність зв`язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, суд дійшов до висновку про необхідність та доцільність вжиття заходів забезпечення позову у цій справі у спосіб, про який просить позивач, так як застосування таких заходів забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист прав та інтересів позивача, та вважає за можливе заяву позивача про забезпечення позову задовольнити.

При цьому таке забезпечення позову буде співмірним із заявленими позовними вимогами.

При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення слід зазначити наступне.

Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннями ст. 154 ЦПК України. Зокрема, вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.

Суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином накладений арешт може завдати збитків відповідачу, а також в чому саме можуть полягати такі збитки. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбачених ст. 154 ЦПК України випадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-159, 260, 353, 354 ЦПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа 1: Служба у справах дітей та сім`ї Київської обласної державної адміністрації, третя особа 2: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Єдігаров Єльвір Михайлович, третя особа 3: Приватний нотаріус Фастівського районного нотаріального округу Київської області Морач Тетяна Олександрівна, третя особа 4: Приватний нотаріус Фастівського районного нотаріального округу Київської області Хоменко Тетяна Леонідівна про визнання договорів дарування і купівлі-продажу недійсними, поділ спільного сумісного майна подружжя, визнання права власності на майно – задовольнити.

Накласти арешт на:

садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1299068832224;

земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:008:5229 площею 0,0254 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2536668332224;

земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:008:5230 площею 0,0505 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2536663832224;

садовий будинок площею 309,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єктра нерухомого майна 198146032224;

земельну ділянку кадастровий номер 3222481600:02:008:0112 площею 0,0716 га, за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Гатненська селишна рада, «Взуттєвик» садове товариство, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 138220132224;

квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1750532180000;

земельну ділянку кадастровий номер 3221484003:04:014:0009 площею 1,88 га за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1319216332214;

автомобіль Chevrolet Bolt EV, 2017 року випуску, зареєстрований 19.10.2019 р. на ім`я ОСОБА_2 .

Копію даної ухвали надіслати сторонам для відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ст. 261 ЦПК України.

Ця ухвала відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, проте її оскарження не зупиняє її виконання.

Інформація про стягувача: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_5 .

Інформація про боржника: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_6 .

Суддя А.В. Янченко