Рішення № 10258637, 14.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/20014.06.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукова виробничо-комерційна фірма «Вест-Пром» до Відкритого акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал»

про стягнення 102736, 43 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Шевченко О.Г. –довіреність № 155 від 05.06.2009р.;

від відповідача: Казима Г.М. –довіреність № 1479 від 30.12.2009р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Наукова виробничо-комерційна фірма «Вест-Пром»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал»про стягнення 102736, 43 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором про закупівлю № 14/06/14 від 12.06.2008р. та Договором про закупівлю № 12/06/14 від 12.06.2008р. не оплатив вартість поставленого товару, заборгувавши позивачу 69603,44 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 69603,44 грн. - боргу, 27095,77 грн. –індекс інфляції, 6037,22 грн. –3 % річних, а також понесені ним по справі судові витрати – 1236,36 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 19.04.2010р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 20.05.2010р.

20.05.2010р. представники сторін в судове засідання не з’явились, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Через канцелярію суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

Через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

У зв’язку з задоволенням клопотання відповідача розгляд справи було відкладено до 14.06.2010р.

14.06.2010р. представником позивача було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач зазначив про погашення відповідачем суми основного боргу, та просив стягнути з відповідача на свою користь 27095,77 грн. –індекс інфляції, 6037,22 грн. –3 % річних, а також понесені ним по справі судові витрати – 1236,36 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав письмовий відзив на позов, просив при винесенні рішення розмір штрафних санкцій зменшити, враховуючи тяжкий фінансовий стан відповідача.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.06.2010р. за згодою представника позивача та представника відповідача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.06.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір про закупівлю № 12/06/14 та Договір про закупівлю № 14/06/14 (далі - Договір), згідно умов яких (п.1.1), сторони погодили, що позивач зобов’язується поставляти відповідачу товар, а останній зобов’язується приймати товар та оплачувати її на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 1.4 Договорів асортимент та ціна товару закріплюється сторонами у відповідній специфікації, яка є невід’ємною частиною даного Договору.

Згідно з п. 1.3 Договорів поставка товару здійснюється позивачем партіями згідно з замовленнями відповідача.

Пунктом 5.3 Договорів передбачено, що приймання-передача товару здійснюється шляхом підписання відповідних товаросупровідних документів уповноваженими представниками сторін.

Розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування відповідачем повної суми, яка складає ціну продукції, в безготівковій формі на банківський рахунок позивача. Повний розрахунок має бути здійснено відповідачем протягом 20 днів з моменту отримання товару (п. 6.1 Договорів).

На виконання умов Договору, позивачем протягом серпня-вересня 2008 року згідно накладних (копії в матеріалах справи) було поставлено відповідачу товар на суму 149959,47 грн.

Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов’язання по Договору виконав частково, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем на момент звернення до суду в розмірі 69603,44 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями банківських виписок.

20.04.2010р. відповідачем було проведено повний розрахунок з позивачем в частині основного боргу, що стало підставою для уточнення позивачем позовних вимог.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки покупець зобов’язаний прийняти поставлений постачальником товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи, що відповідач припустився прострочення платежу, позивач просить стягнути з відповідача 27095, 77 грн. –індекс інфляції та 6037,22 грн. –3% річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 27095,77 грн. –індекс інфляції та 6037,22 грн. –3 % річних за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал»(01135, м. Київ, вул. Жилянська, 97, код ЄДРПОУ 00260652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукова виробничо-комерційна фірма «Вест-Пром» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 54, код ЄДРПОУ 24992207) –27095 (двадцять сім тисяч дев’яносто п’ять) грн. 77 коп. –індексу інфляції, 6037 (шість тисяч тридцять сім) грн. 22 коп. –3 % річних, 1027 (одну тисячу двадцять сім) грн. 36 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 02.07.2010р.