Рішення № 10258632, 14.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/20314.06.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІМ-ЛТД»

до Відкритого акціонерного товариства «Туристичний комплекс «ПРОЛІСОК»

про стягнення 168941, 45 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Аманжолов Д.Ю. –довіреність № 4/10-2 юр від 09.04.2010р.;

від відповідача: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІМ-ЛТД»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Туристичний комплекс «ПРОЛІСОК»про стягнення 168941,45 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором купівлі-продажу № 24 від 11.01.2007р. та Договором купівлі-продажу № 4 від 21.07.2010р. не оплатив вартість поставленого товару, заборгувавши позивачу 168941,45 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 168941,45 грн. - боргу, а також понесені ним по справі судові витрати – 1689,41 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 19.04.2010р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 20.05.2010р.

20.05.2010р. представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено до 14.06.2010р.

14.06.2010р. представник відповідача повторно в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.06.2010р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.01.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір купівлі-продажу № 24 та Договір купівлі-продажу № 4 від 21.01.2010р. (далі - Договори), згідно умов яких (п.1.1), сторони погодили, що позивач зобов’язується поставляти відповідачу товар, а останній зобов’язується приймати товар та оплачувати її на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договорів асортимент та кількість товару визначається відповідачем із наявних у позивача товарів.

Згідно з п. 3.1 Договорів придбання відповідачем товару здійснюється на складі позивача.

Пунктом 3.2 Договорів передбачено, що приймання-передача товару здійснюється шляхом підписання відповідних накладних уповноваженими представниками сторін, що і встановлює факт прийняття відповідачем товару по вказаній позивачем якості та кількості.

Розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування відповідачем повної суми, яка складає ціну продукції, в безготівковій формі на банківський рахунок позивача. Повний розрахунок має бути здійснено відповідачем протягом 10 днів з моменту отримання товару (п. 4.1 Договорів).

На виконання умов Договору, позивачем протягом серпня 2009 року –січня 2010 року згідно накладних (копії в матеріалах справи) було поставлено відповідачу товар на суму 184600,20 грн.

Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов’язання по Договору виконав частково, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем на момент звернення до суду в розмірі 168941,45 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями банківських виписок.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки покупець зобов’язаний прийняти поставлений постачальником товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Туристичний комплекс «ПРОЛІСОК»(03179, м. Київ, пр. Перемоги, 139, код ЄДРПОУ 02573510) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІМ-ЛТД»(03040, м. Київ, вул. Деміївська, 47, к. 81, код ЄДРПОУ 23524154) –168941 (сто шістдесят вісім тисяч дев’ятсот сорок одну) грн. 45 коп. –боргу, 1689 (одну тисячу шістсот вісімдесят дев’ять) грн. 41 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 02.07.2010р.