Ухвала суду № 102586033, 13.01.2022, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/2749/19

Провадження №2-з/367/16/2022

УХВАЛА

Іменем України

13 січня 2022 року Ірпінський міський суд Київської області у складі

судді Карабаза Н.Ф.,

за участю секретаря Сагайдачної І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Щербини Лілії Анатоліївни про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

В провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ірпінського міського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання батьківства.

Через канцелярію суду подано заяву представником позивача ОСОБА_1 – адвокатом Щербиною Л.А. про забезпечення позову у якій просить вжити заходи забезпечення, а саме: заборонити Державній прикордонній службі України здійснювати пропуск ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з території України до інщих держав через державний кордон України.

Заяву мотивує тим, що на розгляді Ірпінського міського суду перебуває позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення батьківства.

Сторони у період з 2011 по 2018 рік проживали в цивільному шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилась донька ОСОБА_4 . У зв`язку із тим, що вони були не одружені відповідач зареєструвала народження дитини на підставі ст.135 Сімейного кодексу України. Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану наявний в матеріалах справи.

У 2018 році ОСОБА_2 було оголошено підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 та ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Подільським управлінням поліції ГУНП в м. Києві ОСОБА_2 оголошено у розшук.

З моменту зникнення, відповідач припинила піклування над дитиною. Не приймала участі у житті дитини. Весь цей час Відповідачка перебувала в Державі Ізраїль, а ОСОБА_3 з своїм батьком - ОСОБА_1 .

26.07.2019 року наказом №281 Служби у справах дітей та сім`ї IMP, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постановлено на первинний облік як дитину позбавлену батьківського піклування.

01.10.2020 року рішенням Виконавчого комітету IMP №130/5 ОСОБА_3 встановлено статус дитини позбавленої батьківського піклування.

08.12.2020 року рішенням Виконавчого комітету IMP №146/13 мене, ОСОБА_5 , призначено опікуном малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник відповідача з 2019 року по теперішній час різними методами намагався затягнути процес розгляду позовної заяви. Весь цей час відповідач перебувала в Державі Ізраїль. Наразі відповідач повернулася в Україну та повідомила про намір забрати його доньку ОСОБА_4 та виїхати за кордон. Враховуючи те, що народження дитини зареєстровано на підставі Ст. 135 СК України, відповідач має можливість безперешкодно вивезти дитину за кордон, оскільки в такому випадку дозвіл батька не потрібен.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду та порушити його права.

В судове засідання сторони не викликалися.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, оглянувши письмові матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що заява не підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Враховуючи вищезазначені положення ст. 149, 150 ЦПК України, відповідні роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України, а також те, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, крім того, забезпечення позову у спосіб, вказаний у заяві заявника, є неспівмірними із заявленими позовними вимогами та не передбачений відповідають вимогам закону, тому слід відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Суд вважає, що у забезпеченні заявленого представником позивача ОСОБА_1 – адвокатом Щербиною Лілії Анатоліївни позову шляхом заборони Державній прикордонній службі України здійснювати пропуск ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з території України до інших держав через державний кордон України, слід відмовити, оскільки, заявником не обґрунтовано підстав подачі заяви про забезпечення позову, необхідності забезпечення позову; заходу забезпечення з обґрунтуванням його необхідності, не наведено достатніх підстав вважати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також заявником до заяви не долучено жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 вчиняє дії що пов`язані з вивезенням неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за кордон.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 149–153, 247 Цивільного процесуального кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд

у х в а л и в:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Щербини Лілії Анатоліївни про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-ти денний строк з дня отримання копії ухвали.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua

Суддя: Н.Ф. Карабаза