Рішення № 10258544, 30.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/22930.06.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад - Продакшн" ЛТД

до Приватного підприємства "Аргумент Агро"

про стягнення 333 892,43 грн

Суддя Хоменко М.Г.

Представники :

від позивача - не з"явилися

від відповідача - Липкань О.О. - директор

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Каскад - Продакшн" ЛТД звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Аргумент Агро" 333892,43грн(310009,00грн.-основного боргу, 23883,43грн.-пені) заборгованості за Договором купівлі-продажу №б/н від 01.01.2007 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що в порушення умов Договору купівлі-продажу №б/н від 01.01.2007 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Каскад - Продакшн" ЛТД та Приватним підприємством "Аргумент Агро", останній за отриманий товар не розрахувався у повному обсязі.

Позовну заяву 12.05.2010 року прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/229.

У судовому засіданні 23.06.2010 відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого позов в частині основного боргу визнає повністю, у задоволенні пені просить відмовити чи зменшити до 1000,00грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.06.2010 відкладено розгляд справи у судовому засіданні через неявку позивача.

Позивач у судове засідання 30.06.2010 в черговий раз не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Каскад - Продакшн" ЛТД- Продавець(далі-Позивач) та Приватне підприємство "Аргумент Агро"-Покупець (далі-Відповідач) уклали Договір кіпівлі-продажу №б/н(далі-Договір (належним чином засвідчена копія наявна у справі)), відповідно до умов якого Позивач зобов"язується передавати у власність Відповідачу сухий замінник цільного молока "Малеча" (далі-Товар), згідно накладних, у відповідності до замовлень Відповідача, а Відповідач зобов"язується приймати Товар та оплачувати його вартість на умовах даного договору.

Відповідно до п.3.2.2 Договору Відповідач зобов"язується оплатити Позивачу вартість кожної партії Товару шляхом безготівкового перерахунку на його розрахунковий рахунок протягом 10-ти календарних днів з моменту переходу прав власності Товару Відповідачу.

На виконання умов Договору Позивач свої зобов"язання виконав у повному обсязі.

В порушення умов Договору Відповідач розраховувався за отриманий товар несвоєчасно та не в повному обсязі.

Таким чином, станом на на день розгляду справи сума основного боргу Відповідача-склала 310009,00грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття у строк та на умовах, обумовлених договором. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору основна заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 310009,00 грн., які визнав Відповідач у повному обсязі і підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 230 Господарський Кодекс України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3. ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Згідно п.5.4 Договору у випадку прострочення терміну розрахунків за відвантажену продукцію, Відповідач сплачує на користь Продавця пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла протягом терміну прострочки за кожен день прострочки від суми неоплаченого товару. За несвоєчасне виконання грошових зобов"язань Позивач нарахував пеню у розмірі 23 883,43грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

З огляду на те, що заявлена сума пені надмірно велика порівняно із збитками позивача, а також враховуючи відзив Відповідача, суд вважає за доцільне зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, до 1000,00 грн.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язання.

Враховуючи викладене вище,а також, беручи до уваги відзив Відповідача, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та інших витрат, пов"язаних із розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов’язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог, але у разі коли Господарський суд на підставі п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України зменшує розмір неустойки (шьрафу, пені), витрати позивача, пов"язані зі сплатою державного мита, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі сплаченій позивачем.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на останнього покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 3338,00грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610,611,614, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193,230 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад - Продакшн" ЛТД задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Аргумент Агро" (м. Київ, вул. Гната Юри,9, код ЄДРПОУ 33641165, р/р 260030103399 в ЗАТ "ПроКредитБанк", м. Київ, МФО 320984), а у випадку відсутності коштів з будь-яких інших рахунків, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад - Продакшн" ЛТД (43023, м. Луцьк, вул. Єршова,3, код ЄДРПОУ 13345568, р/р 2600429244001 в ВРУ КБ "Приватбанк", МФО 303440) 310009(триста десять тисяч дев"ять) грн. 00 коп. - основного боргу, 1000(одна тисяча)грн00коп- пені, 3338(три тисячі триста тридцять вісім)грн. 00 коп.- витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад - Продакшн" ЛТД відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                           Хоменко М.Г.