Ухвала суду № 102585067, 13.01.2022, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 363/3856/21

Провадження № 4-с/361/17/22

13.01.2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2022 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Радзівіл А.Г.

за участю секретаря Лелека В.А.

заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бровари заяву про зупинення стягнення у виконавчому провадженні по цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересована особа приватний виконавець виконавчого округу Крегул Іван Іванович, ТОВ ”Глобал Спліт” про визнання постанов державного виконавця незаконними та їх скасування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Галкіна Я.Г. звернулася до Вишгородського районного суду Київської області із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегул Івана Івановича про визнання постанов незаконними та їх скасування.

10 вересня 2021 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області матеріали скарги ОСОБА_1 передано на розгляд Броварського міськрайонного суду Київської області.

09 листопада 2021 року вказані матеріали надійшли до Броварського міськрайонного суду Київської області.

10 листопада 2021 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято до розгляду та призначено судове засідання для розгляду скарги на 13 січня 2022 року.

В судовому засіданні представник заявника заявила клопотання про зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 66653578, яке здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Крегул Іваном Івановичем арешт коштів та майна боржника до вирішення справи по суті та набрання судовим рішенням законної сили. Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегул Івана Івановича перебуває виконавче провадження № 66653578 з примусового виконання виконавчого листа № 361/3825/14-ц виданого 09.06.2017 року Броварським міськрайонним судом Київської області про солідарне стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства ”УкрСиббанк” заборгованість за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11280687000 від 27.12.2007 року за період з 20.05.2011 року по 20.05.2014 року в сумі 88004, 35 гривень.

30 серпня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Крегул Іваном Івановичем постановами накладено арешт коштів та майна боржника.

Таким чином було накладено арешт на рахунок боржника на який надходять кошти по втраті годувальника після смерті батька неповнолітньої дитини, а також позбавляє можливості отримувати заробітну плату з карткового рахунку, вносити кошти на погашення кредитних ліній та взагалі працювати.

Заявник підтримала заявлене клопотання, просила його задовольнити.

Заінтересовані особи приватний виконавець виконавчого округу Київської області Крегул І.І., представник ТОВ ”Глобал Спліт” в судове засідання не з`явилися.

Суд вислухавши представника заявника та заявника, дослідивши зміст скарги та доданих до неї документи, заяву про забезпечення скарги, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення скарги виходячи із наступного.

Судом встановлено, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегул Івана Івановича перебуває виконавче провадження № 66653578 з примусового виконання виконавчого листа № 361/3825/14-ц виданого 09.06.2017 року Броварським міськрайонним судом Київської області про солідарне стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства ”УкрСиббанк” заборгованість за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11280687000 від 27.12.2007 року за період з 20.05.2011 року по 20.05.2014 року в сумі 88 004, 35 гривень.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 01.10.2017 року задоволено заяву ТОВ ”Глобал Спліт” про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні.

30 серпня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Крегул Іваном Івановичем на підставі виконавчого листа №361/3825/14-ц виданого 09 червня 2017 року постановами накладено арешт коштів та майна боржника ОСОБА_1 .

Статтею 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

У справі ”Бурдов проти Росії” від 7 травня 2002 року, Європейський суд з прав людини, вказав, що пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод кожному надано право звертатися до національного суду у разі виникнення спору про його цивільні права (”право на суд”), одним із аспектів якого є право на доступ до правосуддя, що представляє собою право на порушення позовного провадження у національних судах з питань цивільно-правового характеру; але таке право на судовий захист було б ілюзорним, якби система правова держави-учасника Європейської конвенції не виключала, що судове рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, залишалося б не виконаним. Також, визнається неприпустимим, що п. 1 ст. 6 Конвенції, деталізовано визначаючи процесуальні гарантії сторін на справедливий розгляд їх справи національним судом, не передбачав би захисту процесу виконання судових рішень. Європейський суд наголосив, що виконання рішення суду, яке ухвалене будь-яким національним судом, повинно розглядатись як складова ”судового розгляду” .

У справі ”Soering vs UK” від 07.07.1989 року Європейський суд з прав людини визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Також, будь-яке тлумачення гарантованих прав та свобод, повинно відповідати загальним положенням Конвенції, метою якої є забезпечення і талий розвиток цінностей демократичного суспільства. Тобто, на державі лежить безпосередній обов`язок дотримуватися прав та свобод особи і забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання судових рішень, що набрали законної сили. Виконання будь-якого рішення суду є обов`язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд. Також у справі ”Горнсбі проти Греції” Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

Таким чином, процес примусового виконання судового рішення у цивільній справі необхідно розглядати як невід`ємну частину механізму судового захисту права в порядку цивільного судочинства виходячи з наступного:

1) мета цивільного судочинства, закріплена у ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави) в повній мірі досягається лише в результаті виконання вимог судового рішення. Виконавче провадження є логічним продовженням судового розгляду та не може без нього існувати, як і сам судовий розгляд втрачає сенс без можливості звернення судового рішення до примусового виконання;

2) провадження щодо примусового виконання судового рішення є проявом процесуального принципу обов`язковості судового рішення, без нього даний принцип перетворюється на просту декларацію.

Статтею 447 ЦПК України , визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно зі змістом чинного ЦПК України розгляд таких заяв відноситься до розділу VII ”Судовий контроль за виконанням судових рішень”.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеними у п. 15 постанови від 07 лютого 2014 року № 6 ”Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах” (із змінами і доповненнями, внесеними постановою від 03 червня 2016 року № 4), при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Разом із тим до завершення розгляду скарги при наявності для цього підстав суд може зупинити стягнення на підставі виконавчого листа (п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України ”Про виконавче провадження”).

При цьому Законом України ”Про виконавче провадження”у ст. 34 врегульовано питання зупинення вчинення виконавчих дій, і це питання відноситься виключно до компетенції державного виконавця.

Крім того, пунктом 2 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року ”Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”визначено недопустимість забезпечення позову шляхом зупинення виконання судового рішення, що набрали законної сили.

Згідно з п.6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, може застосовуватись судом, як захід забезпечення позову.

В даному разі скаржник звернулась до суду із скаргою на неправомірні дії приватного виконавця та скасування постанов.

Системний та логічний аналіз зазначених норм у їх сукупності свідчить про те, що зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, застосовується судами, як захід забезпечення позову, при розгляді справ щодо оскарження виконавчих написів та про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Розглядаючи скаргу на дії державного, приватного виконавця у порядку ст. 447-453 ЦПК України, суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття заходів так би мовити ”забезпечення скарги” шляхом зупинення стягнення за виконавчим документом, оскільки провадження щодо примусового виконання судового рішення є проявом процесуального принципу обов`язковості судового рішення, без нього даний принцип перетворюється на просту декларацію, а тому зупинення стягнення можливе лише у випадках оскарження самого рішення, на виконання якого було видано виконавчий лист або при оскарженні виконавчих написів та про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви.

Керуючись ст. ст. 151, 152, 153, п. 3 ст. 432 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_2 про зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 66653578, яке перебуває у приватного виконавця виконавчого округу Крегул Іван Іванович арешт коштів та майна боржника до вирішення справи по суті та набрання судовим рішенням законної сили, - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Радзівіл А.Г.