Ухвала суду № 102584885, 14.01.2022, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/2658/21

УХВАЛА

Іменем України

14 січня 2022 рокуБородянський районний суд

Суддя Бородянського районного суду Київської області Герасименко М.М., розглянувши зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – П`ята київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання новозбудованого майна спільною сумісною власністю та визнання право власності на ј частину новозбудованого майна,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Бородянського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа – П`ята київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку з відповідними господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 03 грудня 2021 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

У засіданні 14 січня 2022 року відповідач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Божок А.О. подали зустрічний позов до ОСОБА_2 , третя особа – П`ята київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання новозбудованого майна спільною сумісною власністю та визнання право власності на ј частину новозбудованого майна.

Позивач ОСОБА_2 та його представник – адвокат Бокач І.П. у судовому засіданні заперечували проти прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з огляду на те, що відповідачем порушено строк її подання, не заявлено клопотання про поновлення таких строків, первісний позов та зустрічний позов не виникає з одних правовідносин, фактично зустрічний позов є новим позовом та стосується інших правовідносин. Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 11 січня 2021 року вже вирішено питання щодо права власності ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом.

Розглядаючи питання щодо можливості прийняття зустрічного позову, суд виходить з наступного.

Згідно до ст.193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Суд дійшов висновку, що обидва позови не є взаємопов`язаними і спільний їх розгляд є не доцільним, оскільки вони виникають з різних правовідносин.

Так, у первісному позові позивач просить визнати право власності на Ѕ частину житлового будинку з відповідними господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, посилаючись на те, що він та відповідач є спадкоємцями першої черги після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Він у шестимісячний строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину йому відмовлено, у зв`язку із відсутністтю правовстановлюючих документів на вказаний житловий будинок. 11 січня 2021 року Бородянським районним судом Київської області у цивільній справі № 939/1379/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину будинку в порядку спадкування за законом, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Постановою Київського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року вказане рішення залишено без змін.

Як вбачається з долучених до позовної заяви документів, рішенням Бородянського районного суду Київської області від 11 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року, визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Як вбачається зі змісту зустрічного позову ОСОБА_1 просить встановити факт її проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу Зі спадкодавцем ОСОБА_3 з березня 2007 року по 01 серпня 2012 року; визнати новозбудоване нерухоме майно спільною сумісною власністю ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 ; у порядку поділу майна визнати за нею право власності на ј частку новозбудованих господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 .

З огляду на викладені обставини у первісному позові та зустрічному, суд дійшов висновку, що їх спільний розгляд є не доцільним, оскільки первісний та зустрічний позов виникають з різних правовідносин.

Крім того, слід звернути увагу, що відповідно до ч. 1 ст.193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу (ч.1 статті 194 ЦПК України).

Згідно з частиною сьомою статті 178 ЦПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 03 грудня 2021 року у справі № 939/2658/21 встановлено відповідачеві ОСОБА_1 строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Копія зазначеної ухвали отримана ОСОБА_1 20 грудня 2021 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

З огляду на викладене останній день для подання зустрічного позову у справі припадав на 04 січня 2022 року.

Проте, із зустрічним позовом до суду ОСОБА_1 звернулася 14 січня 2022 року, тобто з пропуском встановленого законом процесуального строку та, як встановлено судом, без клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на вчинення відповідної процесуальної дії.

Тому з урахуванням вищезазначеного, зустрічна позовна заява підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст.ст.193-194 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – П`ята київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання новозбудованого майна спільною сумісною власністю та визнання право власності на ј частину новозбудованого майна – повернути заявнику ОСОБА_1 .

Копію зустрічної позовної заяви долучити до матеріалів справи.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

СуддяМ. Герасименко