Ухвала суду № 102584584, 24.12.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

359/13087/21

1кс/359/2461/2021

У Х В А Л А

24 грудня 2021 року м. Бориспіль

Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Ткаченка Д.В.

за участю секретаря судового засідання Вітківського Є.О.

прокурора Пророченко О.С., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисників Бовнегра І.В., Щербина О.В., перекладача Шістка О.М., слідчого Малаціон А.В.

розглянувши клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12021111100000891 від 15.08.2021,

в с т а н о в и в :

До слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання слідчого Слідчого відділу Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції Малаціон А.В. за погодженням із прокурором Бориспільської окружної прокуратури Пророченко О.С. про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий послався на те, що Слідчим відділом Бориспільського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021111100000891 від 15.08.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 186 КК України.

За твердженням слідчого, у ході досудового розслідування встановлені такі обставини. 14.08.2021 року близько 23:20 год. ОСОБА_1 , за попередньою змовою з ОСОБА_2 та двома невстановленими досудовим слідством особами, прибули до домогосподарства АДРЕСА_1 . Прибувши до вказаного подвір`я, без дозволу власника, перелізли через паркан, яким огороджене дане домоволодіння. Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, близько 23 год. 40 хв. 14.08.2021, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та невідомі особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, реалізовуючи спільний план по вчиненню грабежу, переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає, з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи, що їх дії носять протиправний характер, шляхом вільного доступу, через відчинені двері, проникли до вказаного будинку, в якому в цей час знаходилася ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка наглядала за вказаним будинком та застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, і яке виразилося у зав`язуванні пластиковими хомутами рук ОСОБА_3 , та накидання на обличчя ковдри, з метою бути не розкритими, подолали волю останньої до опору. В подальшому ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та невідомі особи, оглянувши будинок, відкрито заволоділи грошовими коштами в сумі 300 000 грн., 250 000 Євро, 420 000 доларів США, парфумами жіночими та чоловічими «Bottega Veneta», рюкзаком чоловічим чорного кольору «HUGO BOSS», металевим брелоком з білого металу та рожевим камінням «Swarovski» і написом «LACASA», золотими прикрасами, а саме каблучками з жовтого та білого золота оздобленими дорогоцінним камінням, біжутерією марки «КІЛК», сережками марки «Тіфані», ланцюжками марки «Тіфані» та «КІЛК», після чого залишили місце вчинення злочину, чим спричинили майнову шкоду ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім цього, ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог законодавства України у невстановлений в ході досудового розслідування особи, часі та місці без передбаченого законом дозволу придбав, два корпуси РГД - 5, з зазначеним на кожній маркуванням «216 - 83 - Т», два запали до РГД - 5 з зазначеним на кожному маркуванням «УЗРГМ 2 92 - 83 - 43 РГМ - 2 583», та 12 набоїв до вогнепальної зброї калібру - 12 мм та почав їх зберігати.

Ґрунтуючись на цих обставинах, слідчий зазначає про обґрунтованість підозри у вчиненні підозрюваним злочинів, передбачених ч.5 ст.186, ч.1 ст.263 КК України.

В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий у клопотанні зазначає про наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема про ризики переховування від органів досудового розслідування, незаконного впливу на свідків та потерпілого, а також ризик вчинення іншого кримінального правопорушення. Неможливість запобігання зазначеним вище ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів обґрунтовує тяжкістю інкримінованого злочину та раніше вчинених корисливих злочинів, що обумовлює можливість тримання під вартою. Зазначає, що враховуючи встановлені обставини кримінального правопорушення та поведінку підозрюваного після цього, застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та не гарантує можливості запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор підтримав доводи клопотання, просив продовжити підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою. В свою чергу, підозрюваний та його захисник заперечили щодо клопотання слідчого у зв`язку з відсутністю обґрунтованої підозри та просили слідчого суддю обрати інший більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01.11.2021 р. підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 28.12.2021 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований, окрім як до 4) раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Санкція ч. 5 ст. 186 КК України передбачає позбавлення волі на строк від восьми до тринадцяти років із конфіскацією майна, а тому, виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є законодавчо передбаченим. Разом з тим, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінального провадження (ч. 1 ст. 183 КПК України).

Вимоги статті 194 КПК України зобов`язують слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.

Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно із ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, тому враховуючи ст. 8, 9 КПК України слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. Тривала практики ЄСПЛ сформувала позицію, що обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Описана в клопотанні фабула у сукупності з наданими підозрюваним поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 186 КК України. Для визначення причетності ОСОБА_1 до подій вказаного кримінального правопорушення слідчим суддею досліджено заяву ОСОБА_3 про вчинене кримінальне правопорушення; протокол огляду місця події від 15.08.2021, де зафіксовано місце вчинення злочину та обстановку в будинку; показаннями потерпілої ОСОБА_3 ; показаннями потерпілої ОСОБА_4 ; показаннями потерпілого ОСОБА_5 ; показаннями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; даними протоколів обшуків. Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора та слідчого щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

Щодо ризиків кримінального провадження.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 186 КК України. Санкція ч. 1 ст. 263 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Санкція ч. 5 ст. 186 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до тринадцяти років з конфіскацією майна. Тому з метою ухилення від кримінальної відповідальності він може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Крім того, ОСОБА_1 є громадянином Російської Федерації, не одружений, дітей та непрацездатних осіб на утриманні немає, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків. З метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, через неможливість постійного контролю за його діями, зможе незаконно впливати на потерпілих та свідків. Також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, так як обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення свідчать про високий рівень підготовки та конспіративності дій ОСОБА_1 під час вчинення злочину, що підтверджує схильність та здатність останнього приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами, а відтак дає підстави вважати, що він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, або завадити будь-якими способами знайти органу досудового слідства інших осіб, причетних до даних злочинів. Окрім того ОСОБА_1 зі слів раніше відбував покарання у виді позбавлення волі, тому перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення. Отже, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора, що підозрюваний може вчиняти в подальшому дії з метою переховування. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Також, слідчий суддя погоджується із доводами прокурора щодо наявності ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення та наявність ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків. Отже, слідчий суддя вважає, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а тому на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу.

Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (у тому числі щодо належного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і руху кримінального провадження. На думку слідчого судді, застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні підозрюваному цілодобово залишати житло, не зможе унеможливити спробам переховуватись від органів досудового розслідування та вчинення іншого кримінального правопорушення. Про обрання відносно підозрюваного особистої поруки не надходило жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру. Застосування до підозрюваного особистого зобов`язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного і не зменшить наявність ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації. Отже, слідчий суддя погоджується із доводами прокурора про недостатність застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу.

На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України слід визначити заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 198480 гривень. На думку слідчого судді, такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим КПК України. У разі внесення застави, на обвинуваченого покладаються наступні обов`язки, що діють протягом двох місяців, а саме: прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора; утримуватися від спілкування з свідками та потерпілим у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в :

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 до 16.01.2022 року включно.

Утримувати підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 під вартою у Державній установі «Київській слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 198 480грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такий депозитний рахунок: (Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; код отримувача (ЄДРПОУ) 26268119; рахунок отримувача UА768201720355259001000018661; призначення застава) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

У разі внесення застави у визначеному розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

У разі внесення застави, на ОСОБА_14 а ІНФОРМАЦІЯ_4 покладаються наступні обов`язки, що діють з моменту внесення застави, а саме: прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора; утримуватися від спілкування з свідками та потерпілим у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 30.12.2021 об 08.30 год.

Слідчий суддя Д.В. Ткаченко