Рішення № 102584007, 19.01.2022, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/14021/21

2/357/746/22

Категорія 17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Бебешко М. М. ,

при секретарі - Ковальчук Ю. В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біла Церква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Авансар», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, 2) приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2021 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Авансар», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, 2) приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що 28 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем було вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 68808. Позивач вважає, що виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог статтей 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, оскільки виконавчий напис вчинено на кредитному договорі, який не посвідчений нотаріально, відповідач пропустив строк звернення до нотаріуса, позивач не була повідомлена про намір нотаріуса вчинити виконавчий напис та сума стягнення не є безспірною.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем № 6808 від 28 травня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар» (зміна назви на Товариство з обмеженою відповідальністю «Авансар») заборгованість за кредитним договором № 200516686 від 27 квітня 2016 року, що виникла за період з 27 квітня 2016 року по 01 червня 2020 року та плати за вчинення виконавчого напису в загальному розмірі 16 928,05 грн. Судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 24 листопада 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні без повідомленням (виклику) учасників справи. Даною ухвалою витребувано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича належним чином посвідчену копію нотаріальної справи про винесення виконавчого напису № 68808 від 28.05.2021 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар» 16 928,05 грн. та копії документів на підставі яких був вчинений вказаний виконавчий напис. Витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Авансар» копії документів, які надають право вимоги та підтверджують правонаступництво Товариства з обмеженою відповідальністю «Авансар» (код ЄДРПОУ 40199021, місцезнаходження: вул.Кудрявський узвіз, буд.5Б, оф.501/5, м.Київ, 04053) для вчинення виконавчого напису стосовно боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за кредитним договором № 200516686 від 27.04.2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитно-Інвестиційний Центр», якому ТОВ «Фінансова компанія «Фагор» (код ЄДРПОУ 40202955) відсупило право вимоги на підставі Договору факторингу № 18/05/2018-3 від 18.05.2018 р., якому ТОВ «Фінансова компанія «Плеяда» (код ЄДРПОУ 40210636) відступило право вимоги на підставі Договору відступлення прав вимоги № 3 від 22.05.2016, якому ТОВ «Кредитно-Ініціативний Центр» (код ЄДРПОУ 39841850) на підставі Договору відступлення прав вимоги № 2204 від 22.04.2016 відступило право вимоги за Кредитним договором № 200516686 від 27.04.2016 року укладено між ТОВ «Кредитно-Інвестиційний Центр» та ОСОБА_1 . Витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Авансар» копії документів, які підтверджують зміну назви з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар». Витребувано у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Канцедал Олександра Олександровича належним чином завірені копії документів виконавчого провадження № 6683312 стосовно боржника ОСОБА_1 , стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар».

Ухвалою суду від 24 листопада 2021 року вжито заходи по забезпеченню позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису виданого 28 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., та зареєстрованого в реєстрі за № 68808 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар» боргу, яке здійснюється у виконавчому провадженні № 66863312 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедал Олександром Олександровичем.

Ухвалу про відкриття провадження у справі представник позивача - адвокат Олійник І.С. отримала 25 листопада 2021 року.

Відповідач ТОВ «Авансар» отримали ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками 30 листопада 2021 року.

Треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович та приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками не отримали, рекомендовані листи повернувся до суду не врученими з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», в зв`язку з чим, судом було розміщено оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

01 грудня 2021 року на виконання вимог ухвали про витребування доказів на адресу суду від приватного нотаріуса виконавчого округу Київської області Канцедал Олександра Олександровича надійшли належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження № 66863312.

11 січня 2022 року на адресу суду від ОСОБА_1 на адресу суду надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи доказів витрат на правову допомогу.

Враховуючи, що учасники справи належним чином повідомленні про розгляд справи, клопотань із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін на адресу суду не надходило, відповідачем у встановлений судом строк не надано відзиву, тому суд вважає на можливе провести розгляд справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

28 травня 2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем було вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 68808, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар», якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор» відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу «№ 18/05/2018-3 від 18 травня 2018 року, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПЛЕЯДА» відступлено право вимоги на підставі Договору відступлення прав вимоги (Договору Факторингу) № 3 від 22 травня 2016 року, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитно-Інвестиційний центр» на підставі Договору відступлення прав вимоги № 2204 від 22 квітня 2016 року, відступлено право вимоги за Кредитним договором № 200516686 від 27 квітня 2016 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитно-Інвестиційний центр» та ОСОБА_1 .

Вказаним виконавчим написом запропоновано задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар», стягнути з боржника за період з 27 квітня 2016 року по 01 червня 2020 року включно, суму в розмірі: 8280,17 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 6897,88 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; 900 грн. - заборгованість за нарахованою пенею. За вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 16 928,05 грн.

Отже, судом встановлено, що даний виконавчий напис було вчинено на підставі того, що 27 квітня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитно-Інвестиційний центр» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 200516686, відповідно до умов якого остання отримала кредитні кошти.

Приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедалом О.О. відкрито виконавче провадження за № 66863312. В межах даного виконавчого провадження 17.09.2021 винесено постанови розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та стягнення з боржника основної винагороди, 27.09.2021 постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Постановою від 25 листопада 2021 року зупинено вчинення виконавчих дій.

Вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких підстав.

За загальним правилом статей 4, 5 Цивільно-процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст.87 ЗаконуУкраїни «Про нотаріат» - для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 ЗаконуУкраїни«Пронотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису.

В п.п. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України«Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно з п. 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягненняз аборгованості провадиться у безспірному порядку на підстав івиконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст.254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин на кредитному договорі, який не посвідчений нотаріально.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначала, що спірний виконавчий напис вчинено на кредитному договорі, який не посвідчений нотаріально, оскільки вона не підписувала кредитний договір, а лише заяву-приєднання № 200516686 від 27 квітня 2016 року, яка є додатком № 1 до публічної пропозиції на укладення Кредитного договору по продукту «Кредит готівкою» та затверджена наказом № 05-П/03-16 від 18 березня 2016 року. Проте у виконавчому написі вказано, що Договір № 200516686 від 27 квітня 2016 року є кредитним договором, що взагалі не відповідає змісту наданої копії договору. Тому заява-приєднання являється публічною пропозицією на отримання коштів, а не кредитним договором, а вчинення виконавчого напису на заяві-приєдання до публічного договору взагалі не передбачене чинним законодавством. Відповідно до заяви-приєднання сума кредиту становить 7 000 грн. Відповідно до графіку платежів строк остаточного погашення кредиту 27.04.2018 року. Для сплати отриманих коштів було відкрито картковий рахунок на підставі заяви (оферти) № 200516686 від 27 квітня 2016 року у ПАТ «Банк Михайлівський», який відповідно до п.1.5 заяви (оферти) мав право здійснювати списання в безготівковому порядку кошти та зараховувати їх на користь ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр». Позивач зазначала, що суму отриманих коштів погашала, частково у неї збереглись квитанції, тому з сумою боргу вказаною у виконавчому напису не погоджується.

Верховний Суд у Постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/14 дійшов висновку, що «оскільки серед документів наданих Банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, відсутній. Надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, не містить умов щодо збільшення кредитного ліміту на картковому рахунку позичальника, умов та порядку нарахування відсотків, відповідальності за порушення зобов`язань, а отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису».

Відповідачем будь-яких доказів та заперечень щодо тверджень позивача до суду не надано, тому судом встановлено, що заява-приєднання № 200516686 від 27 квітня 2016 року, яка у виконавчому написі зазначена як кредитний договір, не була посвідчена нотаріально.

Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 28 травня 2021 року були відсутні правові підстави для його вчинення.

Крім того, неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 18 лютого 2021 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеними нижче.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Позивач зазначала, що відповідно до п.11 заяви-приєднання дата остаточного повернення грошового зобов`язання 27 квітня 2018 року, тому саме з цього часу у банку виникло право вимоги щодо виконання умов договору, тобто право вимоги з урахуванням ст.88 Закону України «Про нотаріат» могло бути застосоване саме до 27 квітня 2021 року. Проте виконавчий напис було вчинено 28 травня 2021 року, вже після спливу трьох років з дня виникнення права вимоги, тобто з порушенням умов статті 88 Закону «Про нотаріат».

Постановою Великої Палати Верховного суду від 02 липня 2019 року по справі № 916/3006/17 викладено наступний висновок: «Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» та підпунктами 3.1, 3.3 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Тобто інший строк давності для вчинення виконавчого напису нотаріуса повинен бути прямо передбачений саме законом, і не може бути змінений домовленістю сторін. Разом з тим відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису в контексті застосування положень статті 88 Закону України «Про нотаріат» безпосередньо пов`язаний із позовною давністю, встановленою ЦК України. Фактично законом визначено, що строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису є таким самим, що й позовна давність для звернення до суду. Таким чином, різниця у правовій природі цих строків не має значення у цьому контексті. Тому і загальний строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису становить три роки.

Таким чином, строк звернення до нотаріуса для вчинення виконавчого напису становить три роки з дня виникнення права вимоги, що не було дотримано Товариством з обмеженою відповідальністю «Авансар».

Крім того, неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису. Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року, справа № 127/7932/17 (провадження № 61-27853 св18).

Позивач зазначала, що не була повідомлена, у встановленому законом порядку, про намір нотаріуса вчинити виконавчий напис, при цьому матеріали справи не містять відомостей про отримання позивачкою відповідного повідомлення.

Позивач зазначала, що сума стягнення відповідно до виконавчого напису не є безспірною, оскільки нарахована за період з 27 квітня 2016 року по 01 червня 2020 року, тоді як дата остаточного повернення кредитного зобов`язання 27 квітня 2018 року, при цьому виконавчий напис вчинено 28 травня 2021 року. Розрахунок розміру невиконаних зобов`язань, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та пені у виконавчому написі зроблено самим відповідачем одноособово без урахування її позиції.

У постанові Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року, у справі № 444/9519/12 викладено наступний висновок: «після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитним договором припиняється».

Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості та не переконався у її безспірності.

Відповідачем не надано до суду доказів того, що ним подано нотаріусу разом із заявою про вчинення виконавчого напису документи, які б свідчили про безспірність його вимог до позивача, а отже виконавчий напис вчинено з порушенням закону.

Отже судом встановлено, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру заборгованості, що підлягають стягненню за виконавчим написом, вчинив виконавчий напис поза межами встановлених ст.88 ЗаконуУкраїни «Про нотаріат» строків, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Враховуючи, що відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Витрати на надання правничої допомоги підтверджуються договором про надання правової допомоги № 08/10/2021 від 08 жовтня 2021 року укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Олійник Інною Станіславівною, додатковим договором № 1 до Договору про надання правової допомоги № 08/10/2021 від 08 жовтня 2021 року, додатковим договором № 2 до Договору про надання правової допомоги № 08/10/2021 від 17 листопада 2021 року, розрахунком №1 витрат на правову допомогу на підставі договору про надання правової допомоги № 08/10/2021 від 08 жовтня 2021 року, розрахунком №2 витрат на правову допомогу на підставі договору про надання правової допомоги № 08/10/2021 від 17 листопада 2021 року, актом виконаних робіт (наданих послуг) до договору про надання правової допомоги № 08/10/2021 від 17 листопада 2021 року та розрахунковими квитанціями від 08 жовтня 2021 року та від 17 листопада 2021 року.

Враховуючи, що відповідач не звертався до суду з клопотанням про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, а витрати ОСОБА_1 на професійну правничу (правову) допомогу є реальними та підтвердженими матеріалами справи, а тому з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов`язані з правничою допомогою наданою у даній справі у розмірі 6 000,00 грн.

Крім того, з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1 362,00 грн. (908,00 грн. - за подачу позовної заяви та 454,00 грн. - за подачу заяви про забезпечення позову).

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи (ч.7 ст.158 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст.4, 12, 81, 89, 141, 265, 274, 279, 354 ЦПК України , суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Авансар», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, 2) приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,- задоволити повністю.

Визнати виконавчий напис вчинений 28 травня 2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за № 68808 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Авансар» на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі у розмірі 7 362,00 грн.

Заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: ОСОБА_1 . Місце проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авансар». Місцезнаходження: вул.Кудрявський узвіз, буд.5Б, оф.501/5, м.Київ, 04053. КОД ЄДРПОУ: 40199031.

Третя особа на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович. Місцезнаходження: вул.Мала Житомирська, 6/5, м.Київ, 01001.

Третя особа на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович. Місцезнаходження: вул.Юрія Поправки, 6, оф.14, м.Київ, 02094.

СуддяМ. М. Бебешко