
Справа № 357/6270/21
2/357/625/22
Категорія 17
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
12 січня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Орєхова О. І. ,
за участі секретаря - Сокур О. В.,
представника позивача - Сметанюк І.М.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
представника відповідачів - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовну провадженні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу, -
В С Т А Н О В И В :
В червні 2021 року позивач ТОВ «Авто Просто» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу, посилаючись на наступні обставини.
26 квітня 2011 року між Позивачем та Відповідачем 1 - ОСОБА_1 , було укладено Угоду № 340937 (далі по тексту - Угода) та підписано Додатки № 1 та 2до неї, які є невід`ємними частинами Угоди.
02.06.2011 року Верховною Радою України було Прийнято Закон № 3462, яким до ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» були внесені зміни до ч. 1 ст.4 та вказану статтю було доповнено пунктом 11-1) такого змісту: Фінансовими послугами вважаються такі послуги: адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах. Вказаний закон набув чинності 09.01.2012 року. Таким чином, послуги, що надаються ТОВ «Авто Просто» унормовані ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
При виконанні умов Угод, укладених з Учасниками в рамках системи АвтоТак, Позивач надає Учасникам послуги, спрямовані на придбання ними автомобіля за системою АвтоТак. Ці послуги полягають у формуванні груп учасників, організації і проведенні в групах Асигнаційних актів (надання права на отримання автомобілів), а також інших послуг, передбачених Угодою, які гарантують придбання автомобіля кожним Учасником системи АвтоТак.
Угоду між Позивачем та Відповідачем 1 було укладено з метою придбання автомобіля Шевроле Авео. На Асигнаційному акті від 27.02.2012 року Відповідачу 1 було надано Право на отримання автомобіля. Відповідач 1 скористався правом, передбаченим ст. 7 Додатку №2 до Угоди, та звернувся до Позивача з заявою про вибір іншої марки автомобіля, а саме автомобіля марки Chery Elara.
23.03.2012 року Відповідач 1 отримав автомобіль Chery Elara, кузов № НОМЕР_1 , 2011 року випуску і зареєстрував його на своє ім`я, реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .
З метою забезпечення виконання зобов`язань за Угодою № 340937 Відповідач 1 ОСОБА_1 , передав вказаний ТЗ в заставу ТОВ «Авто Просто» (договір застави від 23.03.2012 р. додається).
Відповідач 1 ОСОБА_1 зобов`язався сплатити стовідсоткову вартість автомобіля (чисті внески) та вартість наданих послуг (щомісячні внески в оплату послуг) шляхом сплати 120 щомісячних Повних внесків(ст.5 Угоди, ст.2 Додатку №2 до Угоди).
Відповідач 1 неодноразово порушував графік сплати за Договором про адміністрування, а з липня 2019 р. припинив оплати за Угодою. Станом день подання цієї позовної заяви у добровільному порядку погасити заборгованість Відповідач 1 ОСОБА_1 відмовляється, борг не погашено.
Зі сторони ТОВ «Авто Просто» по відношенню до ОСОБА_1 усі обов`язки виконано у повному обсязі, що підтверджується тим, що ОСОБА_1 отримав Автомобіль за Угодою.
Невиконанням свого обов`язку Відповідач 1 порушив цивільні права Позивача, захист яких, відповідно до ст. 16 ЦК України здійснюється у встановленому порядку судом, зокрема шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі, а отже, грошова сума у розмірі 109158,96 грн. сто дев`ять тисяч сто п`ятдесят вісім грн.. 96 коп. підлягає стягненню з Відповідачів на користь Позивача в примусовому порядку.
На виконання умов Угоди Відповідачем 1 сплачено 70,2029% зі 100% в оплату Чистих внесків та 93 внески в оплату послуг Позивача зі 120 внесків в оплату послуг. Розмір боргу Відповідача 1 перед Позивачем за Угодою складає 29,7971% від поточної ціни автомобіля (100%-70,2029%) та 27 внесків в оплату послуг Позивача (120-93), розрахованих згідно з поточною ціною автомобіля, дійсною у травні 2021р.
Відповідно до Термінології, викладеної у Додатку № 2 до Угоди:
Графік внесків - загальна кількість Повних внесків, необхідна для повної оплати Автомобіля, послуг з обслуговування та адміністрування системи Авто Так, що надаються Авто Просто, та Страхових платежів, (зазначається в Додатку №1 (120 (сто двадцять) внесків)).
Повний внесок - щомісячний платіж, який складається з суми Чистого внеску, щомісячного Внеску в оплату послуг та щомісячного Внеску в оплату Страхового платежу і підлягає сплаті Учасником в порядку та у строки, визначені Угодою.
Цілий Чистий внесок - частина щомісячного Повного внеску, який використовується для оплати Автомобіля та формування Фонду для повернення коштів, розмір кожного з яких складає зазначений в Додатку №1 відсоток від поточної ціни автомобіля (Розмір Чистого внеску 0,8333% від Поточної ціни Автомобіля).
Внесок в оплату послуг - частина щомісячного Повного внеску, який є оплатою послуг «Авто Просто, розмір кожного з яких складає зазначений в Додатку №1 відсоток від Поточної ціни Автомобіля (0,38% від Поточної ціни автомобіля + ПДВ);
Поточна Ціна автомобіля - це ціна Автомобіля, яка встановлюється виробником та/або Імпортером та/або Дистриб`ютором та/або Постачальником в останній робочий день кожного місяця та є основою для розрахунку розміру складових Повних внесків та інших платежів, передбачених Угодою.
Відповідно до п. 2.7 Додатку № 2 до Угоди: "У випадку, якщо Повний внесок сплачено в розмірі, який не відповідає Поточній Ціні Автомобіля, дійсній на момент сплати Учасник, який вже одержав Право на отримання Автомобіля, зобов`язаний сплатити недоплачену частину внеску за першою вимогою Авто Просто».
Після отримання автомобіля Відповідач 1 скористався наданим йому п. 3.2 ст. З Додатку №2 правом і звернувся до Позивача із проханням розподілити сплачені авансові внески на всі наступні несплачені повні внески з метою пропорційного зменшення розміру повних внесків, що підлягають сплаті до завершення графіку внесків.
Станом на день здійснення процедури розподілення авансових внесків - 30.04.2014 року - Відповідачем 1 було сплачено 52,352% від оплати вартості автомобіля в складі 39 щомісячних повних внесків та 26 авансових внесків.
Листом від 26 квітня 2012 року № 688 Постачальник автомобіля Шевроле Авео повідомив ТОВ «Авто Просто» про припинення виробництва та постачання вказаного автомобіля. У відповідності до п. 9.1 ст. 9 Додатку № 2 до Угоди "Якщо протягом строку дії Угоди, Постачальник здійснить заміну або припинить імпортувати або виробляти, або продавати марку та/або модель Автомобіля, зазначеного у Додатку № 1 до Угоди, «Авто Просто» зобов`язується здійснити заміну шляхом застосування Поточної ціни нової марки та/або моделі для розрахунку складових Повного внеску для всіх учасників групи та така нова марка та/або модель буде передаватися Учасникам, які не отримали попередню модель/марку. Якщо Поточна ціна нової марки та/або моделі Автомобіля щонайбільше на 10 % вищою за останню відому Поточну Ціну автомобіля, нова Поточна ціна буде дійсною для розрахунку Повного внеску, який мають сплачувати всі Учасники групи."
Керуючись положеннями п. 9.1 ст. 9 Додатку №2 до Угоди, у червні 2012 р. Позивач здійснив заміну автомобіля Шевроле Авео (остання відома Поточна ціна 91 920,00 грн., реєстр від 01.05.2012 р. додається ) на автомобіль ЗАЗ VIDA (ціна нової моделі 90 880,00 грн., реєстр від 01.06.2012 р. додається). Ціна автомобіля ЗАЗ VIDA дійсна для розрахунку розміру Повних внесків для всіх учасників групи відповідно до п.9.1 ст. 9 Додатку №2 до Угоди.
Листом від 31.10.2017 року № 297 Постачальник автомобіля ЗАЗ VIDA повідомив ТОВ «Авто Просто» про припинення виробництва та постачання вказаного автомобіля. У відповідності до п. 9.1 ст. 9 Додатку № 2 до Угоди "Якщо протягом строку дії Угоди, Постачальник здійснить заміну або припинить імпортувати або виробляти, або продавати марку та/або модель Автомобіля, зазначеного у Додатку № 1 до Угоди, «Авто Просто» зобов`язується здійснити заміну шляхом застосування Поточної ціни нової марки та/або моделі для розрахунку складових Повного внеску для всіх учасників групи та така нова марка та/або модель буде передаватися Учасникам, які не отримали попередню модель/марку". Згідно п. 9.2. Б) ст.9 Додатку №2 "Якщо Поточна ціна нової марки та/або моделі Автомобіля більш ніж на 10 % перевищує останню відому Поточну Ціну автомобіля, зазначеного в Додатку №1, застосовується наступний механізм: Розмір у відсотках кожного наступного Повного внеску Учасника, який вже отримав автомобіль, не змінюватиметься, а Поточна ціна для його розрахунку буде пропорційно змінюватися відповідно до зміни Поточної ціни нової марки та/або моделі Автомобіля". Згідно п. 9.4 Статті 9 Додатку № 2 до Угоди "3 метою виконання передбаченого цією статтею механізму різниця в Ціні Автомобілів розраховується одноразово у процентному відношенні, виходячи з Поточної ціни Автомобіля, вказаного в Додатку № 1 до Угоди, що діяла на момент проведення останнього Асигнаційного акту, на якому надавалось право на отримання такого Автомобіля, і з Поточної ціни нової марки та/або моделі, що діє а наступному за вказаним Актом місяці".
Керуючись положенням п. 9.2 ст. 9 Додатку №2 до Угоди, у листопаді 2017р. Позивач здійснив заміну автомобіля ЗАЗ VIDA на автомобіль RAVON Gentra. (Копія листа - повідомлення ТОВ «Авто Просто» від 30.11.2017 р. Відповідачу 1 додається).
Відповідно: остання ціна автомобіля ЗАЗ VIDA становила 228 950,00 грн., а ціна автомобіля RAVON Gentra - 266 800,00 грн. Коефіцієнт для визначення Поточної ціни автомобіля згідно з положеннями ст.9 п.9.2 Б) та п.9.4. додатку №2 становить 0,8581334 (228950,00грн./ 266800,00 грн.).
Листом № 37 від 27.09.2018 року Постачальник автомобілів Ravon (ТОВ «Укр-УзАвто») повідомив ТОВ «Авто Просто» про відсутність в його мережі автомобілів марки Ravon.
Керуючись положенням п. 9.2 ст. 9 Додатку №2 до Угоди, у жовтні 2018 року Позивач здійснив заміну автомобіля RAVON Gentra на автомобіль JACS2. ( Копія листа -повідомлення ТОВ «Авто Просто» від 31.10.2018 р. Відповідачу 1 додається).
Відповідно, остання відома Поточна ціна автомобіля RAVON Gentra станом на жовтень 2018 року, становила 298 935,00 грн., а автомобіля JAC S2- 329 900,00 грн. Тому коефіцієнт для визначення Поточної ціни автомобіля становить 0,9061382 (298935.00 грн. 1329900,00 грн.).
Станом на день подання цієї позовної заяви, з урахуванням коефіцієнта зниження вартості, Поточна ціна автомобіля для розрахунку суми заборгованості вираховувалася наступним чином: остання відома Поточна ціна автомобіля JAC S2 становить 329900,00 грн, (реєстр цін №31/07-2019 від 31.07.2019р.); з урахуванням коефіцієнту Поточна ціна автомобіля Ravon Gentra становить 298 934,99 грн. (329900,00,00 грн. х 0,9061382 ); з урахуванням коефіцієнту Поточна ціна автомобіля ЗАЗ VIDA становить 256 526,10 грн. (298934,99 грн. х 0,8581334).
Таким чином, станом на день останнього платежу сплаченого ОСОБА_1 , Поточна ціна автомобіля становить 256 526,10 грн.
Як вказано вище, станом на день подання цієї позовної заяви Відповідач сплатив 70,2029 % зі 100% в оплату Чистих внесків та 93 внески в оплату послуг Позивача зі 120 внесків в оплату послуг. Розмір боргу Відповідача 1 перед Позивачем за Угодою складає 29,7971% від поточної ціни автомобіля та 27 внесків в оплату послуг Позивача, розрахованих згідно з поточною ціною автомобіля, дійсною у липні 2019 р.(розрахунок платежів подається додатком до позовної заяви).
Загальний розмір заборгованості: 93900,66 грн. (дев`яносто три тисячі дев`ятсот грн. 66 коп.), з яких; Чисті внески у відсотках: 29,7971% від ціни автомобіля ( 100 %-70,2029 %); Чисті внески у гривнях - 76 437,33 грн.(256526,10 грн. х 29,7971% ).
Внески в оплату послуг -17463,33 грн. (256526,10 грн. х 0,21011 % + 20%ПДВ) х 27 внесків).
07.03.2012 року між Позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, за яким він зобов`язався відповідати перед кредитором (Позивачем) як солідарний боржник у разі невиконання зобов`язань Відповідачем 1 за Угодою №340937.
Вказаний договір поруки посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Леоновою Н.М. за реєстровими номером №82 від 07.03.2012 р.
Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Згідно п.4.3 Договору поруки строк його дії до 30.04.2024 року.
Неодноразові звернення Позивача до поручителя (Відповідача 2) та до Відповідача 1 з вимогою про сплату заборгованості результату не дали, борг не сплачений.
Відповідачі безпідставно ухиляються від виконання зобов`язань за Угодою та Договором поруки.
Сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 104 333,96 грн.
Загальна сума процентів за договором складає 4 825,00грн. (93900,66грн. /365дн.)х 3% х 625 дн.
Всього сума боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних складає: 93 900,66 грн. + 10 433,30 грн. + 4 825,00 грн. = 109 158,96 грн.
Просили суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ), на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» (код 35509011) суму заборгованості за Угодою № 340937 в розмірі 109 158,96 грн. (сто дев`ять тисяч сто п`ятдесят вісім грн. 96 коп.) та суму сплаченого судового збору в розмірі 2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.), тобто по 1 135,00 грн. з кожного ( а. с.1-7 ).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2021 року, головуючим суддею визначено Орєхова О.І. ( а. с. 38 ) та матеріали передані для розгляду.
Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання ( перебування ) такої фізичної особи.
14 червня 2021 року здійснено запит стосовно відомостей про реєстрацію місця проживання відповідачів ( а. с. 42,43 ).
19 липня 2021 року за вх. № 33513 судом отримано з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в Києві та Київській області щодо зареєстрованого місця проживання ( перебування ) відповідачів ( а. с. 44, 45 ).
Згідно отриманої відповіді вбачається, що відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивач ТОВ «Авто Просто» звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області відповідно до ч. 15 ст. 28 ЦПК України, де позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.
Згідно ч. 1 ст. 187 ЦПК України якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановлено законом порядку місце проживання ( перебування ) фізичної особи - відповідача.
Ухвалою судді від 20 липня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу. Постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання у справі на 20 вересня 2021 року ( а. с. 46-47 ).
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна.
Розгляд справи неодноразово відкладався, здебільшого за клопотанням відповідача ОСОБА_1 ( а. с. 65,75 ), останнього разу розгляд справи було відкладено на 12.01.2022 року (а. с. 77-78 ).
В судовому засіданні представник позивача Сметанюк І.М., який діє на підставі довіреності ( а. с. 76 ) підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та просив вимоги ТОВ «Авто Просто» задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Хавін В.О., який діє на підставі Договору про надання правової допомоги від 30.11.2021 року та Ордеру в судовому засіданні, кожний окремо, заперечували проти позовних вимог позивача ТОВ «Авто Просто», просили суд відмовити позивачу у позові в повному обсязі.
Представник відповідача зазначав, що позивач не мав права на здійснення вказаної діяльності, так як не мав на це ліцензії. Крім того, відповідач ОСОБА_1 сплатив суму за автомобіль у розмірі 155 507,20 гривень, тому виконав свої зобов`язання. З боку ж позивача при укладанні Угод з відповідачем було порушено права позивача.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи свідчить наявне поштове повідомлення, з якого вбачається, що судову повістку останній отримав особисто 04.12.2021 року.
Адвокат Хавін В.О., який був присутнім в судовому засіданні, представляв інтереси, як ОСОБА_1 так і відповідача ОСОБА_3 на підставі Договору про надання правової допомоги від 30.11.2021 року та Ордеру.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 02.06.2011 року Верховною Радою України було прийнято Закон № 3462, яким до ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» були внесені зміни до ч. 1 ст.4 та вказану статтю було доповнено пунктом 11-1) такого змісту: Фінансовими послугами вважаються такі послуги: адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах. Вказаний закон набув чинності 09.01.2012 року.
Таким чином, послуги, що надаються ТОВ «Авто Просто» унормовані ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Так, 26 квітня 2011 року між ТОВ «Авто Просто» та ОСОБА_1 було укладено Угоду № 340937 та підписано Додатки № 1 та 2 до неї, які є невід`ємними частинами Угоди ( а. с. 9, 10, 11-13 ).
При виконанні умов Угод, укладених з Учасниками в рамках системи АвтоТак, Позивач надає Учасникам послуги, спрямовані на придбання ними автомобіля за системою АвтоТак. Ці послуги полягають у формуванні груп учасників, організації і проведенні в групах Асигнаційних актів (надання права на отримання автомобілів), а також інших послуг, передбачених Угодою, які гарантують придбання автомобіля кожним Учасником системи АвтоТак.
Отже, Угоду між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено з метою придбання автомобіля Шевроле Авео.
На Асигнаційному акті від 27.02.2012 року ОСОБА_1 було надано Право на отримання автомобіля. Відповідач ОСОБА_1 скористався правом, передбаченим ст. 7 Додатку №2 до Угоди, та звернувся до позивача з заявою про вибір іншої марки автомобіля, а саме автомобіля марки Chery Elara ( а. с. 20).
23.03.2012 року відповідач ОСОБА_1 отримав автомобіль Chery Elara, кузов № НОМЕР_1 , 2011 року випуску і зареєстрував його на своє ім`я, реєстраційний номер НОМЕР_6 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ( а. с. 18 ).
З метою забезпечення виконання зобов`язань за Угодою № 340937 відповідач ОСОБА_1 , передав вказаний ТЗ в заставу ТОВ «Авто Просто», договір застави від 23.03.2012 року ( а. с. 14-15 ).
Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зобов`язався сплатити стовідсоткову вартість автомобіля (чисті внески) та вартість наданих послуг (щомісячні внески в оплату послуг) шляхом сплати 120 щомісячних Повних внесків (ст.5 Угоди, ст. 2 Додатку №2 до Угоди).
Позивач в свою чергу, зі свого боку усі обов`язки виконав у повному обсязі, що підтверджується тим, що ОСОБА_1 отримав Автомобіль за Угодою.
Зазначене не спростовано, а навпаки підтверджено з боку відповідача ОСОБА_1 , який дійсно підтвердив, що вказаний автомобіль ним отримано, з 2019 року він припинив здійснення оплати, та як вважає, що ним повністю виплачено за автомобіль у розмірі більш 155 тисяч гривень, ця сума виплачена в більшому розмірі чим потрібно, тобто з переплатою десть у 15 тисяч гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
07.03.2012 року між позивачем ТОВ «Авто Просто» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки ( а. с. 16-17 ), за яким останній зобов`язався відповідати перед кредитором (Позивачем) як солідарний боржник у разі невиконання зобов`язань відповідачем ОСОБА_1 за Угодою № 340937.
Вказаний договір поруки посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Леоновою Н.М. за реєстровими номером № 82 від 07.03.2012 р.
Відповідно до п. 1.1. Договору поруки, Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором в повному обсязі за виконання Боржником зобов`язань, що виникають з Угоди.
В разі невиконання Боржником зобов`язань за Угодою, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники ( п. 1.2 цього Договору ).
Згідно п.4.3 Договору поруки строк його дії до 30.04.2024 року.
Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Встановлено, що після отримання автомобіля ОСОБА_1 скористався наданим йому п. 3.2 ст. 3 Додатку №2 правом і звернувся до позивача із проханням розподілити сплачені авансові внески на всі наступні несплачені повні внески з метою пропорційного зменшення розміру повних внесків, що підлягають сплаті до завершення графіку внесків ( а. с. 24).
Станом на день здійснення процедури розподілення авансових внесків - 30.04.2014 року відповідачем було сплачено 52,352% від оплати вартості автомобіля в складі 39 щомісячних повних внесків та 26 авансових внесків.
Згідно ст. 3 п.3.2 Додатку № 2 розмір наступних чистих внесків було пропорційно зменшено і розмір чистого внеску склав 0,5882 % від ціни автомобіля.
Отже, підлягає сплаті чистих внесків 100 % в складі 120 щомісячних внесків. Сплачено чистих внесків на 30.04.2014 р. - 60,6005% в складі 35 щомісячних повних внесків та 38 авансових внесків. Залишок чистих внесків на 30.04.2014 р. становить 39,3995 %. Сплачено щомісячних внесків на 30.04.2014 р. - 35 щомісячних внесків, залишок щомісячних внесків на 30.04.2014 р. - 85 щомісячних внесків, 39,3995 % підлягає розподілу на 85 щомісячних внесків, де розмір розподіленого Чистого внеску у відсотках становить 39,3995 % : 85 = 0,4635 %.
Отже, внаслідок розподілення 38 Авансових внесків на 85 повних щомісячних внесків, що залишалися несплаченими згідно Графіка внесків відповідача, всі наступні внески в оплату послуг були зменшені на 44,70588224% (38 Авансових внесків / 85 внесків х 100%), і відповідно, склали 55,2941% від розміру щомісячного внеску в оплату послуг, тобто розмір щомісячного внеску в оплату послуг зменшився на 44,705882 %> відсотка та склав 0,21011 %> замість 0,38%.
Розрахунок розміру внеску в оплату послуг у відсотках: 0,38 % х 55,2941 %=0,21011 %>.
Встановлено, що на виконання умов Угоди відповідачем ОСОБА_1 сплачено 70,2029% зі 100% в оплату Чистих внесків та 93 внески в оплату послуг позивача зі 120 внесків в оплату послуг. Розмір боргу відповідача ОСОБА_1 перед позивачем за Угодою складає 29,7971% від поточної ціни автомобіля (100%-70,2029%) та 27 внесків в оплату послуг Позивача (120-93), розрахованих згідно з поточною ціною автомобіля, дійсною у травні 2021 року.
Відповідно до Термінології, викладеної у Додатку № 2 до Угоди: Графік внесків - загальна кількість Повних внесків, необхідна для повної оплати Автомобіля, послуг з обслуговування та адміністрування системи Авто Так, що надаються «Авто Просто», та Страхових платежів, (зазначається в Додатку №1 (120 (сто двадцять) внесків)).
Повний внесок - щомісячний платіж, який складається з суми Чистого внеску, щомісячного Внеску в оплату послуг та щомісячного Внеску в оплату Страхового платежу і підлягає сплаті Учасником в порядку та у строки, визначені Угодою.
Цілий Чистий внесок - частина щомісячного Повного внеску, який використовується для оплати Автомобіля та формування Фонду для повернення коштів, розмір кожного з яких складає зазначений в Додатку №1 відсоток від поточної ціни автомобіля (Розмір Чистого внеску 0,8333% від Поточної ціни Автомобіля).
Внесок в оплату послуг - частина щомісячного Повного внеску, який є оплатою послуг «Авто Просто», розмір кожного з яких складає зазначений в Додатку № 1 відсоток від Поточної ціни Автомобіля (0,38% від Поточної ціни автомобіля + ПДВ).
Поточна Ціна автомобіля - це ціна Автомобіля, яка встановлюється виробником та/або Імпортером та/або Дистриб`ютором та/або Постачальником в останній робочий день кожного місяця та є основою для розрахунку розміру складових Повних внесків та інших платежів, передбачених Угодою.
Відповідно до п. 2.7 Додатку № 2 до Угоди: «У випадку, якщо Повний внесок сплачено в розмірі, який не відповідає Поточній Ціні Автомобіля, дійсній на момент сплати Учасник, який вже одержав Право на отримання Автомобіля, зобов`язаний сплатити недоплачену частину внеску за першою вимогою Авто Просто».
Після отримання автомобіля відповідач ОСОБА_1 скористався наданим йому п. 3.2 ст. 3 Додатку №2 правом і звернувся до позивача із проханням розподілити сплачені авансові внески на всі наступні несплачені повні внески з метою пропорційного зменшення розміру повних внесків, що підлягають сплаті до завершення графіку внесків.
Станом на день здійснення процедури розподілення авансових внесків - 30.04.2014 року відповідачем ОСОБА_1 було сплачено 52,352% від оплати вартості автомобіля в складі 39 щомісячних повних внесків та 26 авансових внесків.
Листом від 26 квітня 2012 року № 688 Постачальник автомобіля Шевроле Авео повідомив ТОВ «Авто Просто» про припинення виробництва та постачання вказаного автомобіля ( а. с. 22 ).
У відповідності до п. 9.1 ст. 9 Додатку № 2 до Угоди "Якщо протягом строку дії Угоди, Постачальник здійснить заміну або припинить імпортувати або виробляти, або продавати марку та/або модель Автомобіля, зазначеного у Додатку № 1 до Угоди, «Авто Просто» зобов`язується здійснити заміну шляхом застосування Поточної ціни нової марки та/або моделі для розрахунку складових Повного внеску для всіх учасників групи та така нова марка та/або модель буде передаватися Учасникам, які не отримали попередню модель/марку. Якщо Поточна ціна нової марки та/або моделі Автомобіля щонайбільше на 10 % вищою за останню відому Поточну Ціну автомобіля, нова Поточна ціна буде дійсною для розрахунку Повного внеску, який мають сплачувати всі Учасники групи."
Керуючись положеннями п. 9.1 ст. 9 Додатку № 2 до Угоди, у червні 2012 р. позивач здійснив заміну автомобіля Шевроле Авео (остання відома Поточна ціна 91 920,00 грн., реєстр від 01.05.2012 р. додається ) на автомобіль ЗАЗ VIDA (ціна нової моделі 90 880,00 грн., реєстр від 01.06.2012 р. додається). Ціна автомобіля ЗАЗ VIDA дійсна для розрахунку розміру Повних внесків для всіх учасників групи відповідно до п.9.1 ст. 9 Додатку № 2 до Угоди ( а. с. 23,24, 25 ).
Листом від 31.10.2017 року № 297 Постачальник автомобіля ЗАЗ VIDA повідомив ТОВ «Авто Просто» про припинення виробництва та постачання вказаного автомобіля ( а. с. 26 ).
У відповідності до п. 9.1 ст. 9 Додатку № 2 до Угоди "Якщо протягом строку дії Угоди, Постачальник здійснить заміну або припинить імпортувати або виробляти, або продавати марку та/або модель Автомобіля, зазначеного у Додатку № 1 до Угоди, «Авто Просто» зобов`язується здійснити заміну шляхом застосування Поточної ціни нової марки та/або моделі для розрахунку складових Повного внеску для всіх учасників групи та така нова марка та/або модель буде передаватися Учасникам, які не отримали попередню модель/марку".
Згідно п. 9.2. Б) ст.9 Додатку № 2 "Якщо Поточна ціна нової марки та/або моделі Автомобіля більш ніж на 10 % перевищує останню відому Поточну Ціну автомобіля, зазначеного в Додатку №1, застосовується наступний механізм: Розмір у відсотках кожного наступного Повного внеску Учасника, який вже отримав автомобіль, не змінюватиметься, а Поточна ціна для його розрахунку буде пропорційно змінюватися відповідно до зміни Поточної ціни нової марки та/або моделі Автомобіля".
Згідно п. 9.4 статті 9 Додатку № 2 до Угоди "3 метою виконання передбаченого цією статтею механізму різниця в Ціні Автомобілів розраховується одноразово у процентному відношенні, виходячи з Поточної ціни Автомобіля, вказаного в Додатку № 1 до Угоди, що діяла на момент проведення останнього Асигнаційного акту, на якому надавалось право на отримання такого Автомобіля, і з Поточної ціни нової марки та/або моделі, що діє а наступному за вказаним Актом місяці".
Керуючись положенням п. 9.2 ст. 9 Додатку № 2 до Угоди, у листопаді 2017 р. позивач здійснив заміну автомобіля ЗАЗ VIDA на автомобіль RAVON Gentra. ( а. с. 27 ).
Листом № 37 від 27.09.2018 року Постачальник автомобілів Ravon (ТОВ «Укр-УзАвто») повідомив ТОВ «Авто Просто» про відсутність в його мережі автомобілів марки Ravon ( а. с. 30 ).
Керуючись положенням п. 9.2 ст. 9 Додатку №2 до Угоди, у жовтні 2018 року позивач здійснив заміну автомобіля RAVON Gentra на автомобіль JACS2 ( а. с. 31 ).
Вищевказані листи повідомлення направлялися позивачем відповідачу ОСОБА_1 , що не спростовано відповідачем в судовому засіданні.
Відповідно, остання відома Поточна ціна автомобіля RAVON Gentra станом на жовтень 2018 року, становила 298 935,00 грн., а автомобіля JAC S2- 329 900,00 грн.
Тому коефіцієнт для визначення Поточної ціни автомобіля становить 0,9061382 (298935,00 грн. / 1329900,00 грн.).
Встановлено, що станом на день подання позовної заяви, з урахуванням коефіцієнта зниження вартості, Поточна ціна автомобіля для розрахунку суми заборгованості вираховувалася позивачем наступним чином:
- остання відома Поточна ціна автомобіля JAC S2 становить 329 900,00 грн., (реєстр цін №31/07-2019 від 31.07.2019 р.)
- з урахуванням коефіцієнту Поточна ціна автомобіля Ravon Gentra становить 298 934,99 грн. (329 900,00 грн. х 0,9061382);
- з урахуванням коефіцієнту Поточна ціна автомобіля ЗАЗ VIDA становить 256 526,10 грн. (298934,99 грн. х 0,8581334).
Таким чином, станом на день останнього платежу сплаченого ОСОБА_1 , Поточна ціна автомобіля становить 256 526,10 грн.
Як вказано вище, станом на день подання позовної заяви відповідач сплатив 70,2029 % зі 100% в оплату Чистих внесків та 93 внески в оплату послуг Позивача зі 120 внесків в оплату послуг.
Отже, розмір боргу відповідача ОСОБА_1 перед позивачем за Угодою складає 29,7971% від поточної ціни автомобіля та 27 внесків в оплату послуг позивача, розрахованих згідно з поточною ціною автомобіля, дійсною у липні 2019 р., що підтверджується доданим з боку позивача розрахунком.
Загальний розмір заборгованості становить 93 900,66 грн., з яких; Чисті внески у відсотках: 29,7971% від ціни автомобіля ( 100 %-70,2029 %); Чисті внески у гривнях - 76 437,33 грн. (256526,10 грн. х 29,7971% ).Внески в оплату послуг - 17 463,33 грн. (256 526,10 грн. х 0,21011 % + 20%ПДВ) х 27 внесків).
Я зазначено вище, відповідач неодноразово порушував графік сплати за Договором про адміністрування, а з липня 2019 р. припинив оплати за Угодою та станом на день подання позовної заяви у добровільному порядку погасити заборгованість ОСОБА_1 відмовляється, борг не погашено.
Звертаючись до суду з вищевказаними позовними вимогами, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_3 солідарно загальний розмір заборгованості в розмірі 93 900,66 грн. за не виконання взятих а себе зобов`язань за вищевказаними Угодами, а також 3% річних та інфляційні втрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Частиною 5, 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
При цьому, згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визнані умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
На підставі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Договір в силу приписів ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Отже, підписання Угоди № 340937 та Додатки № 1 та 2 до неї, які є невід`ємними частинами Угоди свідчить про те, що ОСОБА_1 всі умови даної Угоди та Додатків до нього цілком зрозумілі і він вважає їх справедливими по відношенню до нього.
Вказана Угода та Додатки № 1 та 2 до неї були прочитані та підписані сторонами.
Таким чином, своїми підписами сторони письмово підтвердили та закріпили те, що вони діяли свідомо, були вільні в укладені договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.
Як зазначено вище, відповідач ОСОБА_1 був ознайомлений та підписав Угоду № 340937 та Додатки № 1 та 2 до неї, які є невід`ємними частинами Угоди, тобто погодився з усіма умовами, які були закріплені в Угоді № 340937 та Додатках № 1 та 2 до неї.
Крім того, матеріали справи підтверджують, що відповідач ОСОБА_1 виконував спочатку взяті на себе зобов`язання та сплачував Чистих внесків та внески в оплату послуг позивача.
Тобто, зазначене свідчить, що відповідач погодився з усіма умовами Угоди № 340937 та Додатками № 1 та 2 до неї, які є невід`ємними частинами Угоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в розмірі, строки та в порядку, що встановлені договором.
Отже, як зазначено вище, з боку позивача ТОВ «Авто Просто» по відношенню до ОСОБА_1 , останній усі обов`язки виконав у повному обсязі, що підтверджується тим, що ОСОБА_1 отримав автомобіль за вищевказаною Угодою.
Так, дійсно відповідачем ОСОБА_1 було сплачено 155 507,20 гривень, що не було спростовано позивачем та відповідно підтверджено доданим з боку позивача до позовної заяви Розрахунок платежів ОСОБА_1 за Угодою № 340937 ( а. с. 19 ).
Однак, як встановлено в судовому засіданні, вказана сума не підтверджує повного виконання зобов`язань, які взяв на себе відповідач ОСОБА_1 укладаючи з позивачем Угоду № 340937 та підписуючи Додатки № 1 та 2 до неї, які є невід`ємними частинами Угоди.
Окрім цього, суд не може погодитися з доводами відповідача ОСОБА_1 , який наголошував, що у Договорі поруки від 07.03.2012 року на момент його підписання розмір забезпечених порукою вимог складає 89 612,38 гривень, ним сплачено більш 155 тисяч гривень.
Так, п. 2.4 Договору поруки містить застереження, що вказана заборгованість може бути змінена в порядку, передбаченому в статті 2 Додатку № 2 до Угоди.
Тому, суд не може погодитися з доводами відповідача ОСОБА_1 , що останній виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, оскільки зазначене спростовується матеріалами справи та обставинами, які були встановлені під час розгляду справи.
Також, суд не погоджується з доводами відповідача ОСОБА_1 , який в судовому засіданні наголошував на тому, що Угоду № 340937 та Додатки № 1 та 2 до неї, які є невід`ємними частинами, було ним підписано у зв`язку із застосуванням до нього з боку позивача шахрайських дій, тобто він був введений в оману, оскільки належних т адопустимимх доказів зазначеному з боку відповідача суду не було надано.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, на питання суду відповідач підтвердив, що примусу до укладання Угоди № 340937 та Додатки № 1 та 2 до неї, які є невід`ємними частинами Угоди, з боку позивача до нього не було застосовано.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 укладаючи з позивачем Угоду № 340937 та Додатки № 1 та 2 до неї, які є невід`ємними частинами Угоди був ознайомленим з усіма умова, частково виконав взяті на себе зобов`язання, інших належних доказів тому, що виконав зазначені зобов`язання у повному обсязі суду не надав, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині наявності у відповідача заборгованості за укладеною Угодою у розмірі 93 900,66 грн. є цілком обґрунтованими, так як знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.
Тому, вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості в розмірі 93 900,66 грн. є такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідач ОСОБА_1 не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов`язання, а відповідач ОСОБА_3 в свою чергу виступив поручителем за виконання зобов`язань останнім за Угодою № 340937.
Стосовно позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідачів солідарно 3% річних у розмірі 4 825 грн. та інфляційних втрат в розмірі 10 433,30 грн., суд приходить до наступного.
Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язані вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.
Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.
Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц).
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникає з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до частин 1, 5 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.
Отже, системний аналіз положень статей 11, 509, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що обов`язок відшкодувати інфляційні втрати за невиконання зобов`язання не є зобов`язанням у розумінні статті 509 цього Кодексу.
Разом з тим у постанові Верховного Суду від 27.05.2019 по справі № 910/20107/17 викладений наступний правовий висновок:
"З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).".
Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 по справі № 916/2889/13, від 16.04.2019 по справам № 922/744/18 та № 905/1315/18, від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 по справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 по справі № 905/305/18, від 21.05.2018 по справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 по справі № 927/467/17.
У постанові об`єднаної плати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17 зазначено, що відповідно до статті 264 Цивільного кодексу України визнання боржником основного боргу, в тому числі і його сплата, саме по собі не є доказом визнання ним також і додаткових вимог кредитора (зокрема, щодо неустойки, процентів за користування коштами), а так само й вимог щодо відшкодування збитків і, відтак, не може вважатися перериванням перебігу позовної давності за зазначеними вимогами. Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.
Верховний суд (в рамках цієї справи) наголошує, що положення статей 3, 509, 625 ЦК України, передбачають нарахування інфляційних втрат і 3% річних на суму основного боргу, а не на інфляційні втрати і 3% річних, нараховані за попередній період, таким чином помилковим є твердження, що під час нарахування інфляційних втрат урахуванню (обчисленню) підлягає не тільки основний борг, а й сума, на яку збільшився цей борг за попередні періоди внаслідок інфляційних процесів.
Наведену правову позицію також викладено у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №916/2889/13.
Між тим, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18 (ЄДРСРУ № 82887781), з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, зазначено, що нарахування інфляційних втрат за наступний період з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця є обґрунтованим, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання.
Серед іншого правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).
Сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 10 433,30 грн.
Розраховується за формулою: [Індекс інфляції] - добуток щомісячних індексів за відповідний період [Збитки від інфляції] = [Сума боргу] [Індекс інфляції] / 100% - [Сума боргу]
У період з 15.08.2019 року по 30.04.2021 року індексація на суму 93 900,66 грн.
Індекс інфляції на основний борг з серпня 2019 р. по квітень 2021 р. включно складає: 99,7 х 100,7 х 100,7 х 100,1 х 99,8 х 100,2 х 99,7 х 100,8 х 100,8 х 100,3 х 100,2 х 99,4 х 99,8 х 100,5 х 101,0 х 101,3 х 100,9 х 101,3 х 101,0 х 101,7x100,7/ 100 21 = 1,11111%.
Сума боргу з врахуванням індексу інфляції складає: 93 900,66 грн. х 1,11111 % = 104 333,96 грн. Збитки від інфляції склали - 10 433,30 грн.
Для стягнення 3% річних суд приводить наступний розрахунок.
Розраховується за формулою:
[Проценти] = [Сума боргу] * [Процентна ставка (%)] / 100% * [Кількість днів] / [Кількість днів у році]
Де:[Сума боргу] - сума простроченого боргу; [Процентна ставка (%)] - проценти річних; [Кількість днів] - кількість днів прострочення зобов`язання; [Кількість днів у році] - кількість днів у календарному році.
Розрахунок відсотків річних: Період розрахунку: з 15.08.2019 року по 31.12.2019 року - 139 днів [Проценти] = 93 900,66 грн. (сума боргу) * 3,000% (процентна ставка) / 100% * 139 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 1 072,78 грн.
Період розрахунку: з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року - 366 днів [Проценти] = 93 900,66 грн. (сума боргу) * 3,000% (процентна ставка) / 100% * 366 (кількість днів) / 366 (днів у році) = 2 817,02 грн.
Період розрахунку: з 01.01.2021 року по 30.04.2021 року - 120 днів [Проценти] = 93 900,66 грн. (сума боргу) * 3,000% (процентна ставка) / 100% * 120 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 926,14 грн.
Отже, сума відсотків за користування грошовими коштами за період з 15.08.2019 року по 30.04.2021 року складає 4 825,00 грн.
Отже, суд погоджується з наданим з боку позивача розрахунком 3% річних та інфляційних страт.
Тому, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню солідарно 3% річних в сумі 4 825 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 10 433,30 грн., оскільки відповідач ОСОБА_1 прострочив виконання грошового зобов`язання, а ОСОБА_3 є поручителем, тому на вимогу кредитора зобов`язані сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
З боку відповідача не надійшло до суду жодного заперечення стосовно нарахованих позивачем сум, які складаються з 3% у розмірі 4 825 гривень та інфляційних втрат в розмірі 10 433,30 грн., як не надійшло і контррозрахунку зазначених нарахувань від останнього.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, суд приходить до висновку, що солідарно з відповідачів на користь позивача має бути стягнута заборгованість за Угодою № 340937 в розмірі 93 900,66 гривень, заборгованість внаслідок інфляційних процесів в розмірі 10 433,30 грн., три відсотки річних в сумі 4 825 грн.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши докази у справі, керуючись завданнями цивільного судочинства щодо справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно із п. 1 ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.
При зверненні з вищевказаною позовною заявою ТОВ «Авто Просто» сплатило судовий збір у розмірі 2 270,00 гривень, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 506 від 03 червня 2021 року ( а. с. 8 ).
Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, підлягають стягненню з відповідачів солідарно на користь позивача і понесенні позивачем при зверненні до суду судові витрати у вищевказаному розмірі.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625-629, 638, 903 Цивільного кодексу України та керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 12, 13, 19, 28, 76, 77, 81, 82, 89, 128, 133, 141, 263-265, 273, 274, 353-355 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу, - задовольнити.
Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» суму заборгованості за Угодою № 340937 у розмірі 93 900,66 гривень, інфляційні втрати в розмірі 10 433,30 гривень, 3% річних в розмірі 4 825 гривень та судові витрати в розмірі 2 270 гривень, загалом 111 428,96 гривень ( сто одинадцять тисяч чотириста двадцять вісім гривень дев`яносто шість копійок ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» ( адреса місцезнаходження:03045, м. Київ, Столичне шосе, 90, 4-й поверх, Код за ЄДРЮОФОП: 35509011 );
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 );
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 ).
Повне судове рішення складено 17 січня 2022 року.
Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
СуддяО. І. Орєхов
Судове рішення № 102583807, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 12.01.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 357/6270/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: