Рішення № 10258378, 05.07.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.07.2010 Справа № 11/47

За первісним позовом Закритого акціонерного товариства "Служба побуту", м. Хуст

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

м. Хуст

про: стягнення 27263,52 грн. заборгованості по орендній платі

та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Хуст

до Закритого акціонерного товариства "Служба побуту", м.Хуст

про зарахування суми 15169грн. вартості проведеного в орендованому нежитловому приміщенні капітального ремонту

Головуючий суддя - Якимчук Л.М.

Представники:

від позивача - не з"явився.

від відповідача - ОСОБА_1 - приватний підприємець.

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 24232,55грн. заборгованості по орендній платі згідно договору оренди від 01.03.2008, а також 2160,57 грн. інфляційних та 870,40грн. пені (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 23.06.2010). У свою чергу відповідач по справі звернувся із зустрічним позовом до позивача про зарахування суми 15169грн. вартості проведеного в орендованому нежитловому приміщенні капітального ремонту в оплату орендних платежів.

Відповідач за первісним позовом, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Хуст письмовий відзив на позов не подав, разом з тим свої заперечення на позов виклав у зустрічному позові.

Відповідач за зустрічним позовом, ЗАТ "Служба побуту", подав суду письмовий відзив на зустрічний позов, в якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що під час передачі орендованого майна орендарю (позивачу за зустрічним позовом) воно було придатне до використання, а його пошкодження сталося внаслідок демонтажу та винесення обладнання з приміщення орендарем. Крім того, виконання ремонтних робіт орендарем не узгоджувалось з орендодавцем та здійснювалось без погодження кошторису вартості робіт.

ЗАТ "Служба побуту" також подало суду заяву від 23.06.2010, в якій зазначило, що позивач за зустрічним позовом, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, надав суду копію зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту приміщення столярного цеху ЗАТ "Служба побуту", м.Хуст з підробленими підписами директора Глеби І.Ю. і головного бухгалтера Варги М.М.

У судовому засіданні 15.06.2010 оголошувалась перерва до 14.30год. 23.06.2010 та до 14.30год. 05.07.2010.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у ній докази, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача,

СУД ВСТАНОВИВ:

По первісному позову.

Між позивачем, Закритим акціонерним товариством "Служба побуту", м.Хуст (орендодавець) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, м.Хуст (орендарем), укладено договір оренди нежитлового приміщення від 01.03.2008 відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення, яке розташоване в м.Хуст по вул.Карпатської Січі, 41 (приміщення столярного цеху).

Передача вказаного приміщення оформлена сторонами актом приймання-передачі від 01.06.2008.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічну вимогу щодо належного виконання зобов"язань містить і стаття 526 Цивільного кодексу України.

За своєю правовою природою договір від 01.03.2008 є договором найму (оренди).

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов"язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст.762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.5.1 договору розмір орендної плати на місяць складає 15грн. за 1 м.кв., а загальний розмір орендної плати становить 1965грн. із додатковою оплатою за користування комунальними послугами по факту витрат за 1 кв.м.

Фактичний розмір орендної плати за наступні місяці доводиться орендарю шляхом представлення орендодавцем рахунку на орендну плату за відповідний місяць.

Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця або готівкою в касу орендодавця щомісячно не пізніше 10 числа місяця - наступного за звітним (післяоплатою) (п.5.2 договору оренди).

Відповідно до п.5.4 договору за користування комунальними послугами орендар сплачує додатково за електроенергію по тарифам енергопостачальницьких організацій збільшеним на 30% при включенні електропостачання через власний лічильник; за воду - по тарифах водоканалу (п.п.5.4.1, 5.4.2 договору).

Однак, відповідач в порушення умов договору неповністю сплачував орендну плату та вартість комунальних послуг, у зв"язку з чим за період червень 2008-січень 2010 утворився борг у сумі 24232,55грн., що підтверджується розрахунком, поданим позивачем, перевіреним судом, рахунками, які виставлялись відповідачу до оплати, і підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

За порушення строків внесення орендної плати, встановлених п.5.2 договору, орендар (позивач), на підставі п.9.1 договору оренди від 01.03.2008, з урахуванням вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", нарахував відповідачу пеню у сумі 870,40грн. за період з 01.02.2009 по 31.07.2009, однак, з відповідача належить стягнути на користь позивача суму 517,29грн. за період з 05.05.2009 по 31.07.2009, тобто в межах строку позовної давності, передбаченого ст.258 Цивільного кодексу України.

Позивач, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 2160,57грн. інфляційних з простроченої суми за період серпень 2009- січень 2010 року, які також підлягають стягненню.

Судові витрати по первісному позову, в порядку статті 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених вимог.

По зустрічному позову.

Відповідач по справі, Фізична особа підприємець ОСОБА_1, в процесі розгляду справи звернувся до позивача, ЗАТ "Служба побуту", із зустрічним позовом про зарахування вартості проведеного в орендованому нежитловому приміщенні капітального ремонту на суму 15169грн. в рахунок оплати заборгованості по орендній платі.

Свої позовні вимоги позивач за зустрічним позовом обгрунтовує тим, що позивач за первісним позовом безппідставно не зарахував в погашення заборгованості по орендних платежах вартість проведеного ним капітального ремонту орендованого приміщення, проведення якого було обумовлено необхідністю отримання дозволу санепідемстанції, органів протипожежної безпеки, МНС та інших державних органів для розміщення в ньому (приміщенні) столярного цеху.

У підтвердження своїх доводів позивач за зустрічним позовом подав суду кошторисний розрахунок вартості (додаток до договору оренди від 1 березня 2008 року); зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва від 06.03.2008 на суму 15169грн.; об"єктний кошторис №3-1 ( додаток до договору оренди від 1 березня 2008 року); локальний кошторис 3-1-1 на ремонтно-будівельні роботи (ремонт приміщення столярного цеху); припис на усунення порушень вимог пожежної безпеки від 12.02.2008; дефектний акт на капітальний ремонт столярного цеху ЗАТ "Служба побуту".

В обгрунтування позивач зустрічного позову позивач посилається на ч.3 ст. 776 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю або вимагати відшкодування вартості ремонту.

Дослідивши зібрані у справі докази та провівши правовий аналіз норм, які підлягають застосуванню до вказаних правовідносин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову з огляду на наступне.

Відповідно до статті 776 Цивільного кодексу України поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк.

Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право:

1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості

ремонту;

2) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

За твердженням позивача за зустрічним позовом, надане йому в оренду, згідно договору від 1 березня 2008 року, приміщення потребувало проведення капітального ремонту, однак, належні докази в обгрунтування вказаного твердження суду не подав. Так, дефектний акт від 30.05.2008 наймодавцем не затверджено (не підписано). Крім того, якщо проаналізувати найменування робіт, зазначених у дефектному акті, то вони не відносяться до ремонтно-будівельних робіт по капітальному ремонту, визначених у листі Державного комітету України з будівництва та архітекрути від 30.04.2003 №7/7-401 "Щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонтів".

Зокрема, згідно визначення капітального ремонту, наданого у листі Держбуду, капітальний ремонт будівлі - це комплекс ремонтно-будівельних, робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель в зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращання планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкта.

Як вбачається з дефектного акту, позивач за зустрічним позовом зазначив наступні види робіт: демонтаж обладнання, що включає в себе, зокрема, переміщення деревообробних станків волоком вручну на відстань до 20м, горизонтальне транспортування вантажів краном на автомобільному ходу, знімання дверних полотен та демонтаж дверних коробок; фундаменти - улаштування бетонних фундаментів під устаткування, готування важкого бетону та гравію; стіни: ремонт цегляної кладки стін окремими місцями; прорізи - оббивання дверей, електродугове зварювання при монтажі огорожі одноповерхових виробничих будівель; підлоги - улаштування ущільнених трамбівками підстилаючих гравійних шарів, бетонних стяжок; електромонтажні роботи тощо. Вказані роботи не відносяться до робіт з капітального ремонту. Крім того, позивачем за зустрічним позовом не обгрунтовано потребу у проведенні окремих видів робіт як таких, що необхідні для використання приміщення за цільовим призначенням, зокрема, демонтаж обладнання та проведення у зв"язку з цим відповідних робіт.

Щодо посилання позивача за зустрічним позовом на припис державного пожежного нагляду від 12.02.2008 щодо неможливості використання орендованого приміщення за цільовим призначення без проведення капітального ремонту, то запропоновані у ньому заходи (роботи), які пропонувались провести орендарю до початку експлуатації приміщення, також не відносяться до переліку робіт по капітальному ремонту.

Крім того, пунктом 7.1 договору передбачено, що орендар зобов"язувався здійснювати за власний рахунок усі види ремонту приміщення, що орендується, дотримуватись протипожежних правил, правил користування електроенергією та нести відповідальність за охорону праці, пожежну безпеку та санітарний стан приміщення і прилеглої території.

Стосовно доказів, поданих позивачем за зустрічним позовом у підтвердження виконання робіт по капітальному ремонту, зокрема, кошторисів, локального кошторису, то вони не є належними доказами в розумінні статті 34 ГПК України, оскільки належним доказом виконання підрядних робіт та підставою для проведення розрахунків за їх виконання є договір підряду та акт приймання-передачі виконаних робіт (п.п.96-99 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 „Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві”), а доказом проведення оплати - відповідні платіжні документи, які позивачем не подано.

За таких обставин суд прийшов до висновку про обгрунтованість відмови позивача за первісним позовом, ЗАТ "Служба побуту", у зарахуванні відповідачу (позивачу за зустрічним позовом) в рахунок орендної плати вартості проведених ним ремонтних робіт, а відтак і в задоволенні зустрічного позову належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Первісний позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства "Служба побуту" (м.Хуст, вул.Карпатської Січі, 41, код ЄДРПОУ 03054108) суму 26910,41грн. з яких: 24232,55грн. заборгованість по орендній платі, 517,29грн. пеня, 2160,57грн. інфляційні, а також 269,10грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита, 223,69грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог по первісному позову відмовити, судові витрати в цій частині покласти на позивача.

4. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю, судові витрати покласти на позивача за зустрічним позовом.

5. Рішення набирає законної сили в порядку статті 85 ГПК України.

Суддя