Постанова № 102583557, 11.01.2022, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/14568/21

3/357/245/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.01.2022 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О. О. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшли від Головного управління ДПС у Київській області Державної податкової служби України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина В`єтнаму, посвідка на тимчасове проживання в НОМЕР_1 , працюючого генеральним директором в ТОВ «МАРЕВЕН ФУД ЄВРОПА» (податковий номер НОМЕР_2 ), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 5104/10-36-07-06 від 23 листопада 2021 року, під час проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «МАРЕВЕН ФУД ЄВРОПА» (податковий номер 35591588) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкова державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2017 по 30.06.2021 встановлено, що Генеральний директор ТОВ «МАРЕВЕН ФУД ЄВРОПА» - ОСОБА_1 вчинив порушення в частині ведення бухгалтерського та податкового обліку, а саме:

- п.44.1, п.44.2 ст. 44, п.п. 134.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у результаті чого зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, у 2017 році на суму 35864887 грн., у 2018 році на суму 35864887 грн., у 2019 році на суму 223822505 грн., у 2020 році на суму 165867438 грн. та у 2021 році на суму 165867438 грн.;

- п.п. «б» п. 200.4 статті 200 та п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено: заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 18 декларації) у червні 2019 року на суму 779588 грн. та у серпні 2019 на суму 490491 грн.; Завищення бюджетного відшкодування на р/р (рядок 20.2.1 декларації) у червні 2019 року на суму 279969 грн.; Завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) за період з 01.01.2017 по 30.06.2021 року в розмірі 1333153 грн.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про час, день та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з`явився, суду надав письмові пояснення, в яких зазначив, що з даним протоколом про адміністративне правопорушення не погоджується та вказав, що ТОВ «МАРЕВЕН ФУД ЄВРОПА» скористалося правом оскарження в адміністративному порядку висновків Акту перевірки та виданих на його підставі податкових повідомлень-рішень – скарга подана до ДПС України 06.12.2021. Відповідно до Рішення про продовження строку розгляду скарги від 13.12.2021 року № 27988/6/99-00-06-01-01-01, строк розгляду скарги продовжено до 03.03.2022. Тобто, на даний момент рішення за результатами розгляду Скарги ТОВ «МАРЕВЕН ФУД ЄВРОПА» на оскаржувані ППР не прийняте, а встановлений законом порядок адміністративного оскарження не завершений, тому грошові зобов`язання за оскаржуваними ППР є неузгодженими в розумінні положень ст. 56 ПК України, а отже відсутні докази його вини, так і решти обов`язкових складових адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП. Також зазначив, що даний протокол про адміністративне правопорушення було складено з порушеннями вимог КУпАП.

Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неприбуття в судове засідання особи, що притягується до відповідальності, не перешкоджає судовому розгляду справи за його відсутністю, тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності

Дослідивши письмові пояснення ОСОБА_1 з додатками та докази наявні в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення № 5104/10-36-07-06 від 23 листопада 2021 року, копії повідомлень від 18.11.2021, копію акту №5100/10-36-07-06 від 23.11.2021 про неявку, копію фіскального чеку від 23.11.2021, копію фіскального чеку від 21.10.2021 та копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію акту про результати документальної планової виїзної перевірки №17578/10-36-07-06 від 21.10.2021, роздруківку картки платника податків, суд дійшов висновку, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, виходячи з наступних підстав.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.163-1 КУпАП відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, -

тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Вирішуючи питання про винуватість чи невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складений без додержання вимог ст. 256 КУпАП, а саме: особі, яка притягається до адміністративної відповідальності не були роз`яснені права і обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 цього Кодексу; не зазначені пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не надано право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

В порушення вимог ст. 254 КУпАП другий екземпляр протоколу не вручено під розписку особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд зазначає, що норма ч.1 ст. 163-1 КУпАП є бланкетною, а тому у протоколі про адміністративне правопорушення повинно бути чітко зазначено обставини інкримінованого особі правопорушення, а також норма Закону, яка була порушена особою, щодо якої складений протокол.

Суд звертає увагу, що автором протоколу про адміністративне правопорушення було викладено в загальних рисах фабулу правопорушення та не конкретизовано всіх обставин вчинення правопорушення, зокрема не зазначено у чому конкретно полягає порушення саме ним встановленого порядку ведення податкового обліку, який ним Закон порушено. Посилання ж у протоколі просто на норми Податкового кодексу України без конкретизації, яку норму якого Закону особою порушено, в чому полягає це порушення, які конкретно дії або бездіяльність допущені особою, не розкриває суті конкретного порушення, яке ставиться ОСОБА_1 у вину, чим порушується право останнього на захист, що також позбавляє суд можливості встановити об`єктивну сторону правопорушення та встановити наявність чи відсутність складу інкримінованого правопорушення.

До протоколу про адміністративне правопорушення на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, було додано копію акту про результати документальної планової виїзної перевірки №17578/10-36-07-06 від 21.10.2021. Однак суд зазначає, що вказану копію акту суд не може розглядати у якості належного та допустимого доказу у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки вказана копія акту додана не у повному його вигляді, а містить лише деякі аркуші вказаного акту, що позбавляє суд можливості встановити його зміст та належність доданих окремих аркушів до одного й того ж акту перевірки.

Крім цього, в силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Відповідно до положень ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; подана скарга зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження і протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

З наведеного слідує, що підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-1 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки.

З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що 06.12.2021 ТОВ «МАРЕВЕН ФУД ЄВРОПА» до ДПС України було подано скаргу на податкові повідомлення-рішення виданих на підставі акту про результати документальної планової виїзної перевірки №17578/10-36-07-06 від 21.10.2021.

З копії рішення ДПС України № 27988/6/99-00-06-01-01-01 від 13.12.2021 року про продовження строку розгляду скарги, судом встановлено, що розгляд скарги ТОВ «МАРЕВЕН ФУД ЄВРОПА» на податкові повідомлення-рішення виданих на підставі акту про результати документальної планової виїзної перевірки №17578/10-36-07-06 від 21.10.2021 було вирішено продовжити до 03.02.2022 включно.

Таким чином, суд встановив, що станом на дату розгляду даної справи грошові зобов`язанні за податковими повідомленнями-рішеннями виданими на підставі акту про результати документальної планової виїзної перевірки №17578/10-36-07-06 від 21.10.2021 є неузгодженими, що в свою чергу виключає відповідальність за ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Суд також зауважує, що у відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Будь-яких інших доказів окрім протоколу та копії акту перевірки на підтвердження вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП до матеріалів справи додано не було.

При цьому, суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Так, ч.1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.51 КпАП України стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням».

У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у звязку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв`язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.

У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується). Суд погоджується з одностайною позицією семи суддів ЄСПЛ, викладеною в цьому рішенні.

Європейський Суд з прав людини у справі "Кобець проти України" 14.02.2008 року зазначив, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Typeччини"(Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що докази, надані на підтвердження вини ОСОБА_1 викликають розумні сумніви, а сам протокол про адміністративне правопорушення складений з порушеннями вимог КУпАП.

Дослідивши під час судового розгляду матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд повно, всебічно і об`єктивно з`ясував обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок чого, на основі оцінки наявних у справі доказів кожного окремо та у їх сукупності, дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Тому, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 розпочате за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, відповідно, судовий збір стягненню не підлягає.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. 163-1, статтями 7, 221, 247, 252, 283-285, 294 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 розпочате за ч.1 ст.163-1 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяО. О. Гребінь