Ухвала суду № 102583526, 17.01.2022, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

Номер провадження 2/356/60/22

Справа № 356/9/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2022 суддя Березанського міського суду Київської області Капшученко І. О., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату послуг з постачання природного газу,

В С Т А Н О В И В:

До Березанського міського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату послуг з постачання природного газу.

Проаналізувавши подану заяву, суд прийшов до висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху у зв`язку з тим, що подана без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, згідно з п.п. 2, 8, 9 частини 3 статті 175 ЦПК України передбачено, що заява повинна містити, зокрема, ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення щодо наявності оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, а також попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Так, за змістом ч. 1 ст. 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Сторони – це особи, між якими виник спір про право, який є предметом розгляду та вирішення судом, які мають відповідну юридичну заінтересованість та наділені цивільною та цивільно-процесуальною право- і дієздатністю.

Згідно з ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 184 ЦПК України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Разом з тим, ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ», звертаючись до суду з позовною заявою в порядку позовного провадження, в якості учасників справи вказує заявника та боржника, що не відповідає процесуальному статусу учасників справи у відповідній категорії справ.

Також в заяві не зазначено щодо наявності оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, а також попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Окрім того, згідно з положеннями ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір»).

Так, згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як визначено приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Ставки сплати судового збору встановлено ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої за подання юридичною особою заяви майнового характеру розмір судового збору становить

1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач, звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості за оплату послуг з постачання природного газу, в якості підтвердження сплати судового збору долучає платіжне доручення № 611 від 23.02.2021.

Разом з тим, за інформацією, наявною в автоматизованій системі документообігу суду «Д-3», вищевказана квитанція вже подавалась до суду раніше разом з позовною заявою в справі № 356/73/21, а сплачений за нею судовий збір в розмірі 2 270 грн. вже зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України.

За таких обставин, судовий збір в розмірі 2 270 грн., сплачений згідно платіжного доручення № 611 від 23.02.2021, не може бути повторно зарахованим при зверненні до суду з даним позовом в межах справи № 356/9/22, а саме платіжне доручення № 611 від 23.02.2021 не є належним доказом сплати позивачем судового збору за подання даного позову до суду.

Отже, враховуючи, що позовну заяву направлено до суду засобами поштового зв`язку 28.12.2021, виходячи з ціни пред`явленого позову, позивач має долучити до позовної заяви документ(и), що підтверджує(ють) сплату останнім судового збору у відповідному, визначеному за правилами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмірі, а саме 2 270 грн. р/р № UA888999980313181206000010754, код класифікації доходів бюджету 22030101, отримувач коштів: ГУК уКиїв.обл/Березанська міс/22030101 , банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37955989, або долучити до матеріалів справи документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово наголошував, що, реалізуючи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Прецедентними в цьому відношенні є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулювання з боку держави.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у зазначеному вище рішенні від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі», інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (пункт 59).

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вище наведене, суддя приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу термін для усунення недоліків.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 174, 175, 177, 185 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату послуг з постачання природного газу - залишити без руху, надавши позивачу строк в 10 (десять) днів з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання ухвали заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: І. О. Капшученко