Вирок № 102583482, 17.01.2022, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/76/22

Кримінальне провадження № 1-кп/355/66/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" січня 2022 р.

Баришівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Червонописького В.С.,

секретаря судового засідання Ющенко Л.А.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022116070000007 від 06.01.2022 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нивецьк Дубровицького району Рівненської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

05.01.2022 приблизно о 18 год. 00 хв. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,. незаконно проник на подвір`я домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Реалізуючи свій умисел, діючи з прямим умислом спрямованим на незаконне проникнення до володіння особи, ОСОБА_1 переліз через паркан та опинився на території подвір`я домоволодіння буд. АДРЕСА_2 , яке відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі та реєстрі речових прав на нерухоме майно належить ОСОБА_2 , чим порушив право останньої на недоторканість житла, гарантоване ст. 30 Конституції України.

Статтею 30 Конституції України, кожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, визначаючи, зокрема поняття «житло», тлумачить його як місце (помешкання), де особа постійно проживає, незалежно від форми чи підстави такого проживання, утримує і облаштовує його, навіть якщо це здійснено з порушенням національного законодавства (справа «Барклі проти Сполученого Королівства» 1996 року).

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 162 КК України як незаконне проникнення до іншого володіння особи.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 в порядку ст.302 КПК України, 12.01.2022 надійшов до суду в провадження судді Червонописького В.С.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_1 , яка була складена в присутності захисника - Блохіної О.В., вбачається, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, тобто у незаконному проникненні до іншого володіння особи, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст. 302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Потерпіла ОСОБА_2 , повністю погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст. 302 КПК України, надала свою згоду на розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №1202211607000007 від 06.01.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України у спрощеному провадженні.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироці суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Враховуючи викладене, положення підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2617-VIII, те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_2 , в якій вона зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодна з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяви та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши ОСОБА_1 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України, а саме незаконне проникнення до іншого володіння особи.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.

ОСОБА_1 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_1 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст.162 КК України, а саме незаконне проникнення до іншого володіння особи.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно з ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (проступку).

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Також, суд враховує, що обвинувачений на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, такий, що у відповідності до ст. 89 КК України раніше не судимий, відношення обвинуваченого до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення неправомірних дій, є таким, що офіційно не працює, вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції частини першої статті 162 КК України у виді штрафу, оскільки суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 вказаного Кодексу, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних проступків (злочинів, кримінальних правопорушень).

Питання доцільності застосування запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та з огляду на те, що відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 302, 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.162 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу розміром 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривні 00 копійок на рахунок на наступний рахунок: (Населений пункт: Баришівська селищна ТГ, Отримувач: ГУК у Київ.обл/ Баришівська сел 21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37955989, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) МФО 899998, Номер рахунку (IBAN) UA648999980313060106000010742, Код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя В.Червонописький