Рішення № 10258336, 06.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.07.10 р. Справа № 14/145

за позовом Комунального підприємства „Комунальник”, ЄДРПОУ 31976123,

м.Шахтарськ

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, код НОМЕР_1,

м.Шахтарськ

про стягнення 3042 грн. 98 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Барілов С.А. - юрисконсульт

від відповідача: не зявився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне підприємство „Комунальник”, м.Шахтарськ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, м.Шахтарськ, про стягнення заборгованості в сумі 3042,98 грн., у тому числі основний борг в сумі 1635,86 грн., інфляція в сумі 1076,40 грн., пеня в сумі 167,22 грн. та три проценти річних в сумі 163,50 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобовязань за договором №60/07 від 02.01.2007р.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (повідомлення про вручення поштового відправлення від 04.06.2010р.).

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

02.01.2007р. між сторонами був підписаний договір №60/07 про участь у витратах з утримання будинку та прибудинкової території.

Згідно з умовами цього договору позивач забезпечує обслуговування та ремонт житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 5576 кв.м., а також утримання прибудинкової території, а відповідач приймає участь у витратах на виконання вказаних робіт.

За змістом розділу 1 договору №60/07 від 02.01.2007р. відповідачу належить нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 29,4 кв.м.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” встановлено, що субєкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території. Обовязковою умовою договорів на надання комунальних послуг та утримання прибудинкових територій є забезпечення зобовязань відповідно до чинного законодавства.

Статтею 1 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” визначено, що утриманням будинків і прибудинкових територій є господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та\або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків, споруд, комплексів будинків і споруд, а також, утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено судом, позивачем за період з січня 2007р. по квітень 2010р. здійснювалось утримання, експлуатація та поточний ремонт житлового будинку, в якому розташоване належне відповідачу приміщення.

Вказані обставини відповідачем не спростовані.

Згідно до п.4.1 договору №60/07 від 02.01.2007р. відповідач щомісячно не пізніше 10 числа наступного місяця на рахунок позивача вносить платежі на утримання житлового будинку та прибудинкової території в розмірі 0,89 грн. за 1 кв.м. без ПДВ.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 1635,86 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Зокрема, згідно з наданим до матеріалів справи актом звірки взаємних розрахунків від 01.05.2010р., підписаним сторонами без будь-яких зауважень або заперечень, заборгованість відповідача перед позивачем становить 1635,86 грн.

Відповідач заперечень проти позовних вимог про стягнення основного боргу не надав.

За таких обставин, враховуючи, що позов в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 1635,86 грн. доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що відповідач заперечень проти позову не надав, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 1635,86 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та предявлено до стягнення три проценти річних в сумі 163,50 грн. та інфляцію в сумі 1076,40 грн.

Згідно п.4.2 договору №60/07 від 02.01.2007р. позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 167,22 грн.

Відповідно до ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

З урахуванням викладеного, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

При заявлені позовних вимог за змістом ст.54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява має містити, зокрема, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Як було встановлено судом вище, заборгованість в сумі 1635,86 грн. виникла у відповідача перед позивачем за період з січня 2007р. по квітень 2010р.

Одночасно, згідно з наданим до матеріалів справи розрахунком суми інфляції, трьох процентів річних нарахування цих санкцій також розпочате позивачем з березня 2007р., виходячи з загальної суми заборгованості. Проте, таке нарахування є неправомірним, враховуючи, що станом на березень 2007р. у відповідача ще не існувало загальної заборгованості в сумі 1635,86 грн. Тобто, проведення позивачем нарахування інфляції та трьох процентів річних до настання строку виконання відповідачем своїх зобовязань є неправомірним.

Судом також прийнято до уваги ті обставини, що у розрахунках трьох процентів річних, пені містяться посилання на кількість днів прострочення (1216 днів та 182 дні), проте, у вказаних розрахунках не визначений певний період, за який нараховано до стягнення три проценти річних, пеню.

Одночасно, судом враховано той факт, що при розрахунку суми пені позивачем порушено вимоги ст.232 Господарського кодексу України, згідно з якою нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин, враховуючи викладене, позов в частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача інфляції в сумі 1076,40 грн., пені в сумі 167,22 грн. та трьох процентів річних в сумі 163,50 грн. підлягає залишенню без задоволення.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства „Комунальник”, м.Шахтарськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Шахтарськ задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Шахтарськ на користь Комунального підприємства „Комунальник”, м.Шахтарськ основний борг в сумі 1635 грн. 86 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 54 грн. 84 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 126 грн. 87 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог Комунального підприємства „Комунальник”, м.Шахтарськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Шахтарськ відмовити.

Рішення оголошено повністю в судовому засіданні 06.07.2010р.

Суддя