Рішення № 10258144, 05.07.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" липня 2010 р. Справа № 02/104-38 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси"

до Сошичанського сільського споживчого товариства

про стягнення 20 104,72 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Собковського С.М. юрисконсульта, дов. № 07/10 від 17.01.2010р.

від відповідача:н/з

Права та обов’язки учаснику судового процесу роз’яснені відповідно до ст.22ГПК України.

Відводу складу суду відповідно до ст.20 ГПК України не заявлено.

Оскільки представником позивача не заявлено клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 –1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

За згодою учасника судового процесу відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" просить стягнути з відповідача –Сошичанського сільського споживчого товариства 20 104,72 грн., з них 16492,89 грн. основного боргу, 2133,94 грн. пені, 1165,60 грн. інфляційних, 312,29 грн. – 3% річних.

          Обґрунтовуючи заявлену вимогу вказує, що між сторонами було укладено договір поставки № 19/СТ від 26.10.2009р., у відповідно до якого здійснювалась поставка товару у відповідності до замовлення покупця.

За період з 26.10.2009р. по 31.12.2009р. згідно умов договору постачальник передав, а покупець прийняв товари, що підтверджується видатковими накладними, загальна сума поставленого товару становить 27992,89 грн., оплата здійснена на суму 11 500 грн.

Згідно до п.2.3 договору покупець зобов’язаний здійснити оплату за товар протягом 35 календарних днів з моменту отримання товару, що не було виконано відповідачем.

При правовому обґрунтуванні заявленої вимоги посилається на ст. ст. 526, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 12 Господарського процесуального кодексу України.

          В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлену вимогу та просить задовільнити позов в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не представив, в судове засідання не з'явився. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 17.06.2010р. направлена за адресою зазначеною в позовній заяві, отримана відповідачем, про що свідчить поштове повідомлення за № 4301029227300. Тобто відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, однак не скористувався своїм правом взяти участь в судовому засіданні, як це передбачено ст. 22 ГПК України.

Оскільки судом прийняті належні заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, то за даних обставин спір розглядається за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З наданих позивачем матеріалів, пояснень його представника вбачається наступне.

26.10.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" та Сошичанським сільським споживчим товариством було укладено договір поставки «19/СТ.

Згідно п. 1.1 договору постачальник зобов’язався поставити покупцеві товар, а покупець прийняти та оплатити товар в асортиментів, кількості та за ціною діючою у постачальника на момент поставки, згідно видаткових накладних, що є додатковими та невід’ємними частинами договору.

Відповідно до п. 2.1 ціна одиниці товару та суми поставки партії товару визначаються в видатковій накладній.

За період з 26.10.2009р. по 31.12.2009р. згідно умов договору постачальник передав, а покупець прийняв товари, що підтверджується видатковими накладними, загальна сума поставленого товару становить 27992,89 грн., оплата здійснена на суму 11 500 грн.

Факт поставки товару по договору від 26.10.2009р. підтверджено видатковими накладними:

-          № 138245 від 29.10.2009р. на суму 13632,56 грн. (а.с.17-18);

-          № 144839 від 11.11.2009р. на суму 6544,30 грн. (а.с.19);

-          № 155655 від 28.11.2009р. на суму 7041,88 грн.(а.с.20);

-          №155656 від 28.11.2009р. на суму 774,15 грн.(а.с.21)

Згідно п.2.3 договору покупець зобов’язаний здійснити оплату за товар протягом 35 календарних днів з моменту отримання товару, що не було виконано відповідачем.

          Згідно п. 6.1 за порушення зобов’язання за договором сторони несуть відповідальність згідно законодавства України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          За загальними положеннями ст.193 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

          В силу ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

          За статтею 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України зобов’язує боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Згідно розрахунку позивача (а.с.9) сума нарахувань від інфляції за період прострочення зобов’язання по платежах складає 1165,60 грн., 3% річних - 312,29 грн., які нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України.

          Пунктом 6.2 договору передбачено, що за порушення покупцем грошового зобов’язання передбаченого п. 2.3 договору, покупець зобов’язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, яка згідно розрахунку позивача становить 2133,94 грн., та нарахована в межах 6 –ти місячного строку встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (а.с.9).

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність заборгованості в заявленій позивачем сумі.

Враховуючи те, що заборгованість в сумі 16492,89 грн. грн. підтверджена матеріалами справи, інфляційні в сумі 1165,60 грн., 3% річних - 312,29 грн. нараховані згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, пеня в сумі 2133,94 грн. згідно п. 6.2 договору та ч. 6 ст. 232 ГК України, вимога позивача підставна та підлягає до задоволення.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, то згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню з відповідача.

          Керуючись ст. ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 526, 599, 610, 612 Цивільного кодексу України, ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в :

1.          Позов задоволити.

2.           Стягнути з Сошичанського сільського споживчого товариства (44543, Волинська область, Камінь - Каширський р-н, с.Сошично, код ЄДРПОУ 01743542) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" (43005, Волинська область, м. Луцьк, вул. 8 Березня, 1, ЄДРПОУ 35184264, п/р 26009055458204 в КБ «Приватбанк»м. Луцьк, МФО 303440) 20 104,72 грн., з них 16492,89 грн. основного борг, 2133,94 грн. пені, 1165,60 грн. інфляційних, 312,29 грн. – 3% річних., а також 201,05 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                           С.В.Костюк

Дата підписання

повного тексту рішення

06.07.2010р.