Ухвала суду № 102578969, 12.01.2022, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №296/8458/21

Категорія 133

2-а/295/54/22

УХВАЛА

про залишення позову без руху

12.01.2022 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Воробйова Т.А,

розглянувши матеріали адміністративного позову

Корольовського районного відділу у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області

до ОСОБА_1 , ( ОСОБА_2 )

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Грузії

про примусове видворення за межі території України та його затримання,

в с т а н о в и в:

Начальник Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області А. Федорчук звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з вказаним адміністративним позовом, в якому просить прийняти рішення про примусове видворення громадянина Грузії ОСОБА_1 , ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі території України в країну громадянської належності – Грузію, звернувши його до негайного виконання; прийняти рішення про затримання громадянина Грузії ОСОБА_1 , ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення видворення останнього за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 6 (шість) місяців.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно зі ч. 1,2 ст. 30 КАС України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Богунського районного суду м. Житомира від 11.01.2022 матеріали справи №296/8458/21 передано судді Воробйовій Т.А.

Розглянувши матеріали адміністративного позову суддя дійшов висновку, що позов має бути залишено без руху на підставі ст. 121, 122, 123 КАС України.

Згідно з п.2 ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, яку мотивовано тим, що відповідно до обставин справи Корольовським відділом прийнято рішення №21 від 22.09.2018 про примусове повернення за межі України ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) в строк до 02.10.2018. Проте до вказаного строку іноземець не залишив територію України. У складеному протоколі про вчинення іноземцем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 203 КУпАП, та рішенні про примусове повернення, правопорушник зазначив адресу свого місця проживання/перебування: АДРЕСА_1 . У зв`язку із невиконанням зобов`язання щодо залишення території України до 02.10.2018, з метою встановлення та виявлення місця перебування ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), підрозділом направлені листи на адресу Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області. Однак, за місцем перебування відповідач був відсутній. Лише 15.09.2021 було встановлено фактичне місце перебування відповідача.

Позивач вказує, що вищезазначені обставини унеможливили подальше вжиття заходів, визначених повноваженнями ДМС відповідно до положень ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та ст.288 КАС України.

Корольовським відділом УДМС 15.09.2021 виявлений громадянин Республіки Грузія ОСОБА_1 , ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому позивач вважає, що територіальний підрозділ не знехтував своїм правом в межах повноважень ДМС на подання адміністративного позову про примусове видворення та затримання з метою забезпечення видворення з часу виявлення нелегального мігранта.

Відповідно до ч.1-4 ст. 121 КАС України, щодо поновлення та продовження процесуальних строків, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, позивач посилається на те, що у зв`язку із невиконанням зобов`язання щодо залишення території України до 02.10.2018, з метою встановлення та виявлення місця перебування ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), підрозділом направлені листи на адресу Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області. Однак, за місцем перебування відповідач був відсутній. Лише 15.09.2021 було встановлено фактичне місце перебування відповідача.

Проте, як вбачається з матеріалів позовної заяви, 19.02.2020 Корольовським районним відділом у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області складено протокол про адміністративне правопорушення, яке передбачене ч.1 ст.203 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), на підставі якого цього ж дня винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) адміністративного стягнення у вигляд штрафу у сумі 3400,00 грн.

Зі змісту вищевказаних протоколу та постанови вбачається, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) вказав адресу свого місця проживання АДРЕСА_2 .

Також, копію протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення на ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) адміністративного стягнення останньому було вручено у день їх складення, про що у зазначених документах містяться його підписи.

Таким чином, із доданих по позовної заяви документів вбачається, що позивачем місце проживання ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) було встановлено ще 19.02.2020, при цьому клопотання про поновлення процесуального строку не містить посилання на наявність поважних причин, які перешкоджали зверненню до суду з даним позовом у встановлений п.2 ч.2 ст.122 КАС України строк, після того, як 19.02.2020 було встановлено фактичне місце перебування відповідача.

Посилання позивача на те, що невиконання відповідачем зобов`язання щодо залишення території України є триваючим правопорушенням міграційного законодавства, суд вважає безпідставним, оскільки рішенням №21 від 22.09.2018 про примусове повернення за межі України, ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) встановлено конкретний строк для залишення території України - до 02.10.2018, та саме з цієї дати у позивача виникли підстави для пред`явлення даного позову.

При цьому, суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Водночас, згідно п.п. 22-29 рішення ЄСПЛ у справі від 28.03.2006 року «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше право доступу до суду не може бути обмеженим таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. При цьому правила регулювання строків мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту. Згідно ж усталеної прецедентної практики ЄСПЛ закон повинен бути прогнозованим для учасників провадження.

Отже, наведені позивачем причини пропуску процесуального строку, встановленого КАС України для звернення до адміністративного суду, не можуть бути визнані судом поважними.

Крім того, згідно з ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Позивачем до позову не додано копії позовної заяви та копій доданих до позовної заяви документів.

Абзацом 1 частини 1 статті 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За таких обставин, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків та для зазначення підстави для поновлення строку.

Керуючись статтями ст.ст. 121, 123, 169 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Адміністративний позов Корольовського районного відділу у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області до ОСОБА_1 , ( ОСОБА_2 ) про примусове видворення за межі території України та його затримання - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків - протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії ухвали.

У випадку неусунення недоліків у встановлений строк або вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, позовна заява буде повернута.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя: Т.А. Воробйова