Ухвала суду № 102578600, 05.01.2022, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/8115/21 Провадження № 2/0274/2231/21

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

05.01.2022 м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "БАНК ФОРВАРД", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Бердичівський відділ державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про зняття заборони відчуження нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду 29.12.2021 з вказаним позовом, в якому просить зняти арешт з усього нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 , який зареєстровано 13.12.2018 за №29419067 реєстратором Приватним виконавцем Ковальським М.Р. шляхом скасування (виключення) запису про обтяження, що міститься в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме: дата, час державної реєстрації: 13.12.2018 11:12:14; Державний реєстратор: Ковальський Максим Романович, Приватний виконавець Ковальський М.Р., Житомирська область; підстава для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника, серія та номер: 57914988, виданий 13.12.2018, видавник: Приватний виконавець Ковальський М.Р.; Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44582941 від 13.12.2018 11:13:41, Ковальський Максим Романович, Приватний виконавець Ковальський М.Р., Житомирська область; Вид обтяження: арешт нерухомого майна, все рухоме майно; Відомості про суб`єкт обтяження: Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 ; Особа, в інтересах якої встановлено обтяження: Акціонерне товариство "БАНК ФОРВАРД", код ЄДРПОУ: 34186061; Обтяжувач: Приватний виконавець Ковальський Максим Романович, причина відсутності РНОКПП: інша причина відсутності коду; Опис предмета обтяження: все нерухоме майно, що є власністю боржниці.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, крім іншого, суддя перевіряє додержання усіх передумов відкриття провадження.

Згідно з п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

В порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Положеннями ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що до суду з позовом про зняття арешту з майна може звернутись не сторона виконавчого провадження, а інша особа, яка є власником, чи претендує на таке майно.

Так, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України "Про виконавче провадження".

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у приватного виконавця Ковальського М.Р. перебували матеріали виконавчого провадження: ВП №57914988 з примусового виконання виконавчого напису №178 від 14.11.2018 року про стягнення коштів з ОСОБА_1 на користь АТ «БАНК ФОРВАРД» у сумі 31 112,7 грн.

У ході примусового виконання вказаного виконавчого провадження постановою про арешт майна боржника серія та номер: 57914988, виданий 13.12.2018 приватним виконавцем Ковальським М.Р., накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 .

Отже, судом встановлено, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, у рамках якого накладено арешт на належне їй нерухоме майно, тому ОСОБА_1 не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законодавством України у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Саме такий висновок міститься у пункті 24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 658/715/16-ц, в постанові Верховного Суду від 23.12.2020 року № 554/7908/17-ц та підтверджується змістом статей 447, 451 ЦПК України, частини першої статті 59, статті 74 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів. Зокрема, пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК України визначено способом захисту цивільних прав та інтересів судом визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Таким чином, закон визначає ефективний та належний спосіб захисту порушеного права та інтересу особи - боржника внаслідок наявності обтяжень, накладених державним/приватним виконавцем на його майно в межах виконавчого провадження - оскарження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

На підставі викладеного, з огляду на те, що порушені права ОСОБА_1 не підлягають захисту у порядку позовного провадження, суд відмовляє у відкритті провадження.

Керуючись ст.ст. 186, 260 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "БАНК ФОРВАРД", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Бердичівський відділ державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про зняття заборони відчуження нерухомого майна.

Роз`яснити позивачу, що вона має право звернутися до суду у порядку, передбаченому розділом VІІ ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.Б. Большакова