Ухвала суду № 102577946, 13.01.2022, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/1158/21

Провадження 1-в/193/53/22

У Х В А Л А

іменем України

13 січня 2022 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Томинця О.В.,

при секретарі судового засідання Ратушної В. В.,

за участю: прокурора Чумак В. А.,

представника Софіївської ВК №45 Новак В. А.,

засудженого ОСОБА_1 ,

захисника Мудраченка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Софіївка Дніпропетровської області у режимі відеоконференції спільне подання адміністрації Державної установи «Софіївська виправна колонія (№ 45) та спостережної комісії Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування умовно-дострокового звільнення від відбуття покарання,

В С Т А Н О В И В:

З вказаного подання, яке надійшло до Софіївського районного суду 07.10.2021, вбачається, що засуджений ОСОБА_1 відбуваючи призначене судом покарання у Державній установі «Софіївська виправна колонія (№ 45) (надалі Софіївська ВК №45) зарекомендував себе позитивно. До праці ставиться сумлінно, вимог режиму утримання не порушує, має заохочення від адміністрації Софіївської ВК № 45, стягнень не має. Посилаючись на те, що засуджений відбув 2/3 призначеного судом строку покарання, своєю поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, в поданні ставиться на вирішення питання про застосування щодо нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Представник виправної колонії Новак В. А. в судовому засіданні подання підтримав та просив його задовольнити.

Засуджений ОСОБА_1 під час судового розгляду справи подання підтримав та просив звільнити його від відбування покарання умовно-достроково.

Його захисник Мудраченко В.М. також просив подання адміністрації Софіївської ВК № 45 задовольнити, пояснив, що засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці заслуговує на умовно-дострокове звільнення.

Прокурор Чумак В. А. заперечувала проти даного подання, вважає, що відсутні підстави для умовно-дострокового звільнення засудженого з місця позбавлення волі, наголосила, що ОСОБА_1 , ще потребує нагляду в умовах ізоляції від суспільства.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали подання та особової справи засудженого ОСОБА_1 приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.

Виходячи із вимог ст. 81 КК України, при застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суди повинні враховувати поведінку засудженого за весь період відбування ним покарання, а також дані про його попередні судимості.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був засуджений вироком від 31.05.2013 року Апостолівського районного суду Дніпропетровської області за ст. 185 ч. 3, 70 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі. Знову засуджений 13.12.2018 року Апостолівським районним судом Дніпропетровської області за статтею 185 частина 2 кримінального кодексу України до 6 місяців арешту. Знову засуджений 24 червня 2019 року Апостолівським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ст. 70 ч. 4 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі.

Початок строку : 27.08.2019 року. Кінець строку: 27.09.2022 року.

При цьому, станом на 17.09.2021 він відбув 2/3 строку покарання, а тому має правові підставі для застосування до нього умовно-дострокового звільнення.

При вирішенні даного питання судом враховані положення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.02.2002 № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» в якій передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч. 2ст. 81 КК).

Згідно вимог чинного законодавства, яке регламентує порядок застосування умовно-дострокового звільнення, даному звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього часу довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.

Згідно наявних у особовій справі матеріалів вбачається, що засуджений з 27.08.2019 утримувався в Державній установі «Криворізька установа виконання покарання (№ 3)». Під час утримання в установі, характеризувався посередньо, не допускав порушень вимог режиму утримання стягнень та заохочень не мав.

З 07 вересня 2019 року міру кримінального покарання відбуває в Державній установі «Софіївська виправна колонія (№ 45)». За час відбування покарання характеризується позитивно: дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи, стягнень не має, має два заохочення правами начальника установи, за станом здоров`я є працездатним, при виконанні дорученої роботи дбайливо ставиться до майна та предметів якими користується. До переміщення на дільницю соціальної реабілітації працював на добровільній основі, без оплати праці, бригадиром швейного цеху. Після переведення до дільниці працює без оплати праці, різноробочим та виконує роботи по благоустрою прилеглої території до установи.

За вироком суду має позов в розмірі 3458,00 грн., але виконавчий лист до установи не надходив. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, підтримує з ними дружні стосунки, адекватно реагує на критику в свою адресу. У стосунках з персоналом установи виконання покарань завжди ввічливий, не допускає випадків не тактової поведінки.

За висновком характеристики засуджений ОСОБА_1 своєю поведінкою та ставленням до праці, довів своє виправлення.

Між тим, наявність трьох заохочень, ( з нагоди святкування 29 -ї річниці Дня Незалежності та з нагоди святкування новорічних свят, та за підсумками роботи за ІІ квартал 2021 року) на переконання суду ставить під сумнів, що ОСОБА_1 сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Крім того, з матеріалів справи та особової справи засудженого вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово був судимий за систематичне вчинення злочинів проти власності у 2011, 2012, 2013, 2018 році. У 2001 році та у 2016 році до нього було застосовано умовно-дострокове звільнення, однак засуджений звільнившись з місць позбавлення волі все одно періодично вчиняв злочини, що характерно для особи, яка повністю на шлях виправлення не встала, крім того невідбута частина покарання становить 8 місяців 14 днів, а також має цивільний позов на суму 3458,00 гривень.

Таким чином, вказані обставини на переконання суду свідчать про те, що засуджений ОСОБА_1 не став на шлях виправлення і не заслуговує умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі.

Керуючись ст. 81 КК України, ч. 2 ст. 376, 537, 539 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Спільне подання адміністрації Державної установи «Софіївська виправна колонія (№ 45) та спостережної комісії Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області про застосування відносно засудженого ОСОБА_1 умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, залишити без задоволення.

На ухвалу протягом семи днів з дня її оголошення прокурор, захисник можуть подати апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області, а засуджений у той же строк і порядок, але з дня отримання копії цієї ухвали.

Повний текст ухвали оголошено 17.01.2022 о 16:00 год.

Суддя О.В. Томинець