Ухвала суду № 102577151, 29.12.2021, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/10342/21

2/214/4760/21

У Х В А Л А

Іменем України

про залишення позовної заяви без руху

29 грудня 2021 року, суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ковтун Н.Г. ознайомившись з матеріалами позовної заяви №214/10342/21 за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Директора Криворізького технічного Коледжу Національної металургійної академії України Китач Олени Ігорівни, Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України, Національної металургійної академії України про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення, поновлення допуску до роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2 06 грудня 2021 року звернулися до суду з позовом до Директора Криворізького технічного Коледжу Національної металургійної академії України Китач Олени Ігорівни, Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України, Національної металургійної академії України про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення, поновлення допуску до роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі в ході дослідження змісту поданої позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, та має недоліки, що перешкоджають прийняттю даної позовної заяви до розгляду.

Відповідно до п.3 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, однак, в порушення зазначеної вимоги закону, позивачем не наведено розрахунку середнього заробітку, який позивач просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивачем в позовній заяві не викладений зміст позовних вимог щодо відповідача 3 Національної металургійної академії, що суперечить вимогам п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, у позовній заяві позивач посилається як на підставу звільнення його від сплати судового збору на положення пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», яким передбачено звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

За змістом позовної заяви та наведених позивачем мотивів ним оспорюється наказ про відсторонення від роботи та фактично порушується питання про допуск до роботи, адже позивач не звільнений, а лише відсторонений. Використання позивачем певної назви матеріально-правової вимоги не змінює дійсної суті вимоги.

За відсутності наказу про звільнення - відсторонення від виконання посадових обов`язків не є звільненням з посади, а стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - не є стягненням заробітної плати.

Отже, оскільки предметом цього позову є оскарження наказу про відсторонення позивача від роботи, яке по своїй суті є призупиненням виконання ним своїх трудових обов`язків, а не звільненням із займаної посади/роботи/професії, що мало б наслідком вирішення питання про поновлення на роботі такого працівника, його доводи про наявність пільг при зверненні до суду із зазначеним у заяві питанням з підстав, наведених у позові, судом не приймаються.

Відповідно до постанови Верховного Суду в справі № 728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 погодилася з попередніми правовими позиціями Верховного суду України, що вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не належать до вимог, за пред`явлення яких до роботодавця працівники-позивачі звільняються від сплати судового збору.

Схожі висновки містяться і в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі 761/943/18.

В своїй постанові від 27 квітня 2021 року у справі № 182/729/17 Верховний Суд висловив думку про те, що згідно з частиною першою статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Із положень приписів ст. 94, 116, 117 КЗпП України та ст. 1,2 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 12-301гс18 дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Тобто, заробітна плата, яку просить стягнути позивач, за своєю суттю є середнім заробітком за час вимушеного прогулу, що не підпадає під категорію пільг при сплаті судового збору за п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Отже, при відсутності у позовній заяві та матеріалах позову відомостей про наявність інших пільг при зверненні до суду, позивач має сплатити судовий збір на загальних підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року встановлений у розмірі 2270 грн.

За положенням ч. 1 ст. 3 Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за позовну вимогу немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що, у грошовому еквіваленті становить 908,00 грн.

Також п.1 ч.2 ст. 4 Закону визначено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру до сплати підлягає судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір за три заявлені ним позовні вимоги, а саме:

-за вимогу немайнового характеру - визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи - зобов`язання поновити на роботі шляхом допуску до роботи - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908,00 грн. за кожну вимогу;

-за вимогу майнового характеру - стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу -1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - після визначення ціни позову.

Крім того, однією з позовних вимог є стягнення середнього заробітку. Однак позивачем не надано розрахунку середнього заробітку на час звернення до суду, хоча позивач посилається на порядок його обчислення, а надана позивачем Довідка про доходи не містить відомості про структуру нарахувань, тому суд не може здійснити розрахунок середнього заробітку самостійно відповідно до вимог Постанови КМУ № 100 "Про порядок обчислення середнього заробітньої плати".

Також позивач не вказує як позовні вимоги стосуються відповідача 3 Національна металургійна академія та яким чином позивач просить стягнути з Криворізького технічного коледжу та Національної металургійної академії України середній заробіток (позовна вимога № 4).

Відповідно до частин 1-3ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177цьогоКодексу, не усуне недоліки позовної заяви, ця заява вважатиметься неподаною і підлягає поверненню позивачеві.

Згідно ч. 7ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Отже, суд вважає за необхідне надати позивачці десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення зазначених в ній недоліків у спосіб: за вимогу немайнового характеру - визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи; зобов`язання поновити на роботі шляхом допуску до роботи - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908,00 грн. за кожну вимогу; за вимогу майнового характеру - стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу -1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - після визначення ціни позову.

На підставі викладеного, керуючись ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Директора Криворізького технічного Коледжу Національної металургійної академії України Китач Олени Ігорівни, Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України, Національної металургійної академії України про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення, поновлення допуску до роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Г. Ковтун