Вирок № 102576005, 13.01.2022, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/6078/21

№ 1-кп/183/643/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2022 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Гузоватого О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Тен І.О.,

прокурора Супруна М.О.,

представника потерпілих Адигезалова М.А. огли,

потерпілої ОСОБА_1 ,

захисника Яковлєва Ю.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12021040000000549 відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, приватного підприємця « ОСОБА_2 », одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

22 липня 2021 року приблизно о 18 годині 20 хвилин ОСОБА_2 , керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 2103», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_3 , здійснював рух зі швидкістю приблизно 54,2...72,3 км/год, в світлий час доби по сухому асфальтобетонному дорожньому покриттю автодороги М-04 «Знам`янка-Луганськ-Ізварине», що проходить по території Новомосковського району Дніпропетровської області з боку м. Підгородне в напрямку м. Новомосковська, проїжджа частина якої має по дві смуги для руху в кожному напрямку.

У ході руху водій ОСОБА_2 , проявляючи кримінальну протиправну самовпевненість, легковажно розраховуючи на відвернення суспільно небезпечних наслідків, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змінам, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху та маючи можливість об`єктивно виявити велосипедиста ОСОБА_4 , який рухався в попутному напрямку попереду по смузі його руху з меншою швидкістю, завчасно не вжив усіх можливих дій для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, в результаті чого 22 липня 2021 року приблизно о 18 годині 20 хвилин в районі 226 км + 800 м. автодороги М-04 «Знам`янка-Луганськ-Ізварине», що проходить по території Новомосковського району Дніпропетровської області, здійснив наїзд передньою частиною автомобіля «ВАЗ 2103», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на заднє колесо велосипеду, під керуванням ОСОБА_4 .

Своїми діями водій автомобіля «ВАЗ 2103», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 , грубо порушив вимоги п. п. 1.3, 1.5, 2.3 б), 12.3 Правил дорожнього руху України, якими передбачено:

- п. 1.3.: «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими»;

- п. 1.5.: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

- п. 2.3. б): «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

- п. 12.3.: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди».

Порушення вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2 знаходиться у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної події, внаслідок якої велосипедист ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла - забійні рани м`яких тканин голови в лівій тім`яно-потиличній та лівій тім`яній ділянці крововиливами в товщу м`яких тканин, внутрішньо-шкіряні крововиливи в обох периорбітальних ділянках, відкритий багатоуламковий перелом кісток основи та склепіння черепу, руйнування твердої мозкової оболонки, крововилив під тверду оболонку мозку, крововиливи під м`які оболонки півкуль головного мозку та мозочку; синець з крововиливом у товщу м`яких тканин в лівій лопатковій ділянці з переходом на задньо-зовнішню поверхню лівого плеча, синець з крововиливом по задньо-зовнішній поверхні лівого плеча у нижній третині з переходом на ліктьовий суглоб та задньо-зовнішню поверхню верхньої та середньої третини лівого передпліччя, на тлі із забійною раною в проекції ліктьового суглобу; крововилив у товщу м`яких тканин у нижній третині лівого передпліччя на згинальній поверхні, осаднення по задньо-зовнішній поверхні правого плеча на всьому його протязі, на тлі зі смугастими вертикальними та косо-вертикальними паралельними саднами та крововиливом у товщу м`яких тканин; садно у верхній третині правого плеча по зовнішній поверхні, садно в проекції правого ліктьового суглобу по задньо-зовнішній поверхні; крововилив у товщу м`яких тканин грудної клітини по задньо-право-бічній поверхні, на рівні 6-11 ребра, крововилив вздовж правої біляхребтової лінії, починаючи від 7 грудного хребця у напрямку донизу до рівня 1 поперекового хребця; забої легень, крововиливи у навколоаортальну, навколониркову клітковину, зв`язки печінки, брижу кишечника; поперечні та косо-поперечні переломи 9-12 ребер по правій лопатковій лінії, без розриву пристінкової плеври; садно у лівій поперековій ділянці, садно ділянці зовнішнього нижнього квадранту правої сідниці, садно по передньо-зовнішній поверхні правого колінного суглобу, садно по передньо-зовнішній поверхні правої гомілки, крововилив в м`які тканини верхнього та нижнього квадранту правої сідниці, крововилив в м`яких тканинах з переходом на задньо-зовнішню поверхню правої гомілки до середньої її третини майже на всьому протязі, садно в проекції латерального мищелку правої малогомілкової кістки; синець з крововиливом у товщу м`яких тканин по задньо-бічним поверхням середньої та нижньої третини лівого стегна з переходом на підколінну ямку, та задню поверхню гомілки до рівня її середньої третини; закритий багатоуламковий перелом голівки лівої малогомілкової кістки, крововилив в товщу м`яких тканин в проекції правої підколінної ямки по задньо-бічним поверхням, що у своїй сукупності мають ознаки тілесних ушкоджень тяжкого ступеню тяжкості, як небезпечних для життя, що призвели до настання його смерті.

Смерть ОСОБА_4 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 10 годині 00 хвилин в стаціонарному відділенні КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарні ім. І.І. Мечникова», розташованому за адресою: м. Дніпро, пл. Соборна, 14, від сумісної тупої травми тіла з переломами кісток черепа, ребер, лівої малогомілкової кістки та ушкодженням внутрішніх органів, яка у своєму клінічному перебігу ускладнилась розвитком поліорганної недостатності.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав повністю та показав, що обставини викладені в обвинувальному акті не оспорює та повністю визнає себе винним у пред`явленому обвинуваченні. Також показав, що 22 липня 2021 року він рухався по автомобільній дорозі зі сторони м. Дніпро в напрямку м. Новомосковська зі швидкістю приблизно 60 км/год. Не доїжджаючи віадук в напрямку руху на м. Харків раптово відчув удар передньою частиною автомобіля, яке сталося в результаті наїзду на велосипедиста. Зіткнення сталося через неуважність, оскільки під час руху його видимість засліпило сонячне світло. Після зупинки автомобіля він намагався надати постраждалому першу медичну допомогу, але іншій водії, які зупинилися, сказали йому нічого не чіпляти до приїзду поліції. Він викликав швидку і поліцію. Потім приїхала швидка і забрала потерпілого в лікарню. Коли приїхали патрульні поліцейські з ним проводили заміри, відбирали пояснення. Потім він поїхав додому, переодягнувся і поїхав до лікарні. В лікарні йому повідомили, що потерпілого перевели до лікарні ім. Мечнікова, після чого він поїхав туди. В лікарні він розмовляв із родичами потерпілого, пропонував їм матеріальну допомогу. Коли ОСОБА_4 помер, його двоюрідна сестра попросила про матеріальну допомогу, на що він взяв частину витрат, пов`язаних з похованням потерпілого. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 визнає частково, а саме у значно меншому розмірі, ніж заявленому. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 визнає частково, а саме: визнає суму моральної шкоди, але у значно меншому і обґрунтованому розмірі, ніж заявленої. У скоєному щиро кається, шкодує, що вчинив кримінальне правопорушення, попросив вибачення у потерпілих.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини, його винуватість у пред`явленому обвинуваченні підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні:

- показаннями потерпілої ОСОБА_1 про те, що у липні 2021 року їй зателефонувала сестра ОСОБА_7 і повідомила, що батька ОСОБА_4 збив автомобіль і він знаходиться в лікарні ім. Мечнікова в тяжкому стані. Вона розповіла про це своїй матері ОСОБА_8 – колишній дружині батька ОСОБА_4 . Також зазначила, що з батьком вона хоча і проживала окремо, втім з ним підтримувала стосунки, спілкувалася, інколи зустрічалися. У зв`язку зі смертю батька вона зазнала душевних страждань, погіршилося її здоров`я. Через погіршення психічного стану вона втратила роботу, оскільки її трудова діяльність пов`язана зі спілкуванням із людьми. Поданий цивільний позов про відшкодування моральної шкоди підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити;

- показаннями потерпілої ОСОБА_6 про те, що померлий ОСОБА_4 є її батьком. У липні 2021 року вона перебувала по роботі у Польші, де працювала приблизно 4 роки, коли їй зателефонували мати і повідомила, що сталася ДТП і постраждав її батько. Після цього вона була вимушена покинути роботу і повернутися додому. 26 липня 2021 року приблизно о 13.00 години вона прибула додому, але батька не встигла побачити, оскільки цього ж дня о 10.00 годині він помер. Також додала, що лікуванням займалася її сім`ї, а саме: мати – колишня дружина батька, і бабуся – його матір. ОСОБА_9 на підтвердження витрат, пов`язаних з лікуванням ОСОБА_4 вона не має, оскільки не знала, що потрібно їх збирати. Зазначила, що батько ОСОБА_4 проживав із своєю матір`ю – її бабусею ОСОБА_10 . Також додала, що у зв`язку зі смертю батька вона зазнала душевних страждань, у зв`язку з чим підтримує цивільний позов про відшкодування їй в особі її сім`ї матеріальної і моральної шкоди;

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021040000000549 від 23.07.2021 року, згідно з яким 22.07.2021 року приблизно о 18.20 годині водій ОСОБА_11 1969 р.н. рухаючись на автомобілі ВАЗ р/н НОМЕР_1 зі сторони м. Дніпро в напрямку м. Павлоград по а/д М-04 «Знамянка-Луганськ-Ізварине» по правій смузі руху, де на 226 км. вказаної автодороги допустив наїзд на велосипедиста, що рухався в попутному напрямку. Внаслідок ДТП велосипедист отримав тяжкі тілесні ушкодження відкрита ЧМТ, забій головного мозку 3 ступеню, перелом кісток черепу, перлом 5,6,7 ребер, політравма), з якими госпіталізований до реанімації політравми ДОКЛ ім. Мечникова;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22.07.2021 року а саме: ділянки а/д М-04 «Знамянка-Луганськ-Ізварине» та схемою з фото таблицями долученими до нього, якими зафіксовано місце ДТП та обстановку після вчинення кримінального правопорушення;

- висновком експерта № 3801-21 від 16.08.2021 року, відповідно до якого місце наїзду передньої частини автомобіля «ВАЗ-2103» на задню частину велосипеда, розташовувалось безпосередньо перед місцем початку сліду колеса велосипеда. Кут між поздовжніми осями автомобіля «ВАЗ-2103» та велосипеда в момент первинного контактування становив 0°. В певний момент автомобіль «ВАЗ-2103» контактував передньою частиною (передній реєстраційний номер, передній бампер, капот) з заднім колесом велосипеда;

- висновком експерта № 3802-21 від 11.08.2021 року, відповідно до якого на момент огляду робоча гальмівна система та рульове керування автомобіля «ВАЗ 2103», р.н. НОМЕР_1 , перебуває в працездатному стані;

- протоколом огляду трупа від 26.07.2021 року, в ході проведення якого в відділенні політравми КП «ООКЛ Мечникова» ДОР було оглянуто труп ОСОБА_4 і зафіксовано наявні тілесні ушкодження;

- висновками експертів № 1515 та № 1515/479-Е від 18.08.2021 року, відповідно до яких з медичної карти стаціонарного хворого № Е6100 КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» ДОР» на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомо, що хворий доставлений ургентно бригадою ШМД до МКЛ № 6 22.07.21 року о 19.03 годині. З анамнезу: зі слів бригади СМП доставлений з місця ДТП (велосипедист, збитий автомобілем), аварія на трасі Дніпро-Павлоград близько 18.20 години. 22.07.21 року о 19.03 годині стан хворого вкрай тяжкий. Рівень свідомості - кома ст. (ШКГ = 86). Зіниці S=D, розширені, фото реакція пригнічена. Параорбітальна гематома зліва. З лівого вуха витікають геморагічні виділення. У тім`яно-потиличній ділянці більше зліва 2,5x1,5 см, активно кровоточить та у тім`яній ділянці 1,5x0,5 см, не кровоточить. На шию накладено іммобілізаційний комірець. Шкірні покриви блідо-рожеві, помірно вологі. Самостійне дихання через повітровод неадекватне. Виконана інкубація трахеї, розпочато ШВЛ. 26.07.21 року у хворого на тлі термінального стану, поліорганних порушень і проводимої ШВЛ о 09.30 годині сталася зупинка кровообігу, о 10.00 годині констатована біологічна смерть хворого.

Смерть ОСОБА_4 настала внаслідок сумісної тупої травми тіла з переломами кісток черепа, ребер, лівої малогомілкової кістки та ушкодженням внутрішніх органів, яка у своєму клінічному перебігу ускладнилась розвитком поліорганної недостатності, що підтверджується даними судово-медичної експертизи трупа. Згідно даних наданої медичної документації - (медичної карти стаціонарного хворого № Е6100 КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» ДОР) біологічну смерть ОСОБА_4 констатовано 26.07.2021 року о 10.00 годині.

Тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла утворилися прижиттєво, незадовго до надходження постраждалого в лікувальний заклад, тобто: 22 липня 2021 року приблизно о 18 годині 20 хвилин.

При експертизі трупа ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження, у вигляді сумісної тупої травми тіла - забійні рани м`яких тканин голови в лівій тім`яно-потиличній та лівій тім`яній ділянці крововиливами в товщу м`яких тканин, внутрішньошкіряні крововиливи в обох периорбітальних ділянках, відкритий багатоуламковий перелом кісток основи та склепіння черепу, руйнування твердої мозкової оболонки, крововилив під тверду оболонку мозку, крововиливи під м`які оболонки півкуль головного мозку та мозочку; синець з крововиливом у товщу м`яких тканин в лівій лопатковій ділянці з переходом на задньо-зовнішню поверхню лівого плеча, синець з крововиливом по задньо-зовнішній поверхні лівого плеча у нижній третині з переходом на ліктьовий суглоб та задньо-зовнішню поверхню верхньої та середньої третини лівого передпліччя, на тлі із забійною раною в проекції ліктьового суглобу; крововилив у товщу м`яких тканин у нижній третині лівого передпліччя на згинальній поверхні, осаднення по задньо-зовнішній поверхні правого плеча на всьому його протязі, на тлі зі смугастими вертикальними та косо-вертикальними паралельними саднами та крововиливом у товщу м`яких тканин; садно у верхній третині правого плеча по зовнішній поверхні, садно в проекції правого ліктьового суглобу по задньо- зовнішній поверхні; крововилив у товщу м`яких тканин грудної клітини по задньо-правобічній поверхні, на рівні 6-11 ребра, крововилив вздовж правої біляхребтової лінії, починаючи від 7 грудного хребця у напрямку донизу до рівня 1 поперекового хребця; забої легень, крововиливи у навколоаортальну, навколониркову клітковину, зв`язки печінки брижу кишечника; поперечні та косо-поперечні переломи 9-12 ребер по правій лопатковій лінії, без розриву пристінкової плеври; еадно у лівій поперековій ділянці, садно ділянці зовнішнього нижнього квадранту правої сідниці, садно по передньо-зовнішній поверхні правого колінного суглобу, садно по передньо-зовнішній поверхні правої гомілки, крововилив в м`які тканини верхнього та нижнього квадранту правої сідниці, крововилив в м`яких тканинах з переходом на задньо-зовнішню поверхню правої гомілки до середньої її третини майже на всьому протязі, садно в проекції латерального мищелку правої малогомілкової кістки; синець з крововиливом у товщу м`яких тканин по задньо-бічним поверхням середньої та нижньої третини лівого стегна з переходом на підколінну ямку, та задню поверхню гомілки до рівня її середньої третини; закритий багатоуламковий перелом голівки лівої малогомілкової кістки, крововилив в товщу м`яких тканин в проекції правої підколінної ямки по задньо-бічним поверхням.

Враховуючи характер, локалізацію, механізм виникнення вищевказаних тілесних ушкоджень - удар, удар-тертя, струс - вказують на те, що вони виникли прижиттєво, незадовго до надходження хворого до лікувального закладу, від дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударі об такий (такі), у швидкій послідовності одне за одним, майже одночасно, та являють собою єдиний комплекс травми, яка стосовно живих осіб відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до настання смерті, і знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті.

Враховуючи об`єм, характер та механізм утворення тілесних ушкоджень, наявність ознак загального струсу тіла, не виключається можливість їх спричинення за умов дорожньо-транспортної події.

Морфологічний характер та локалізація виявлених тілесних ушкоджень свідчать про те, що первинний контакт тіла потерпілого з транспортним засобом, що рухався, відбувся при перебуванні його у вертикальному чи близькому до цього положенні, задньою поверхнею тіла, з послідуючим закиданням його на автомобіль та відкиданням і травмуванням об дорожнє покриття.

Враховуючи морфологічний характер та локалізацію тілесних ушкоджень виявлених на тілі потерпілого, можливо, що в момент первинного контакту автомобіля з потерпілим, останній перебував у процесі руху;

- відповіді Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології (Дніпропетровський РЦГМ) від 27.07.2021 року № 994-04/36-1320 про те, що за даними спостережень метеостанції Губиниха Новомосковського району, що є репрезентативною для Новомосковського району Дніпропетровської області, 22 липня 2021 року в період часу з 10.25 години до 21.45 години опади та інші атмосферні явища були відсутні, видимість становила 10 км і більше;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 09.08.2021 року, в ході проведення якого з АЗС «Shell», яка розташована на 228 км+98 м. а/д «Знам`янка-Луганськ-Ізварене» було вилучено носій інформації CD-R з відеозаписом обставин ДТП від 22.07.2021 року;

- протоколом огляду відеозапису від 09.08.2021 року з фототаблицями до нього, в ході проведення якого було переглянуто відеозапис, на якому зафіксовано обставини ДТП від 22.07.2021 року;

- протоколами проведення слідчих експериментів від 06.08.2021 року зі схемами та фото-таблицями до них, за участю свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , під час яких останні розповіли про обставини ДТП, яка мала місце 22.07.2021 року, і показали на місці ДТП, яким чином рухався автомобіль «ВАЗ 2103», реєстраційний номер НОМЕР_1 , відносно меж проїзної частини дороги, а також вказали на місце наїзду вказаного автомобіля на велосипедиста;

- висновком експерта № КСЕ-19/104-21/25038 від 13.08.2021 року, згідно з яким відповідно до кадрів наданого на дослідження відеозапису «chl6_20210722181700.mр4», середня швидкість руху автомобіля «ВАЗ 2103», на вказаній в дослідницькій частині ділянці шляху, становить 54,2...72,3 км/год. Мінімальна швидкість руху автомобіля «ВАЗ 2103» перед початком гальмування (згідно зафіксованих на проїзній частині слідів гальмування його переднього лівого колеса) була не менша ніж 67,4...70,4 км/год., середня швидкість руху велосипедиста, на вказаній в дослідницькій частині ділянці шляху, становить 13,0... 15,2 км/год. В даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ 2103» ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху. Технічна можливість запобігти вказаній ДТП для водія автомобіля «ВАЗ 2103» ОСОБА_2 визначалась виконанням ним вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху і для нього не було яких-небудь перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому виконати зазначені вимоги ПДР. При заданому механізмові події, дії водія автомобіля «ВАЗ 2103» ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебуває у причинному зв`язку з настанням даної ДТП. При заданому механізмові події, в діях велосипедиста ОСОБА_4 невідповідностей вимогам п. 1.5 Правил дорожнього руху не вбачається;

Отже, суд, дослідивши докази в межах пред`явленої підозри, не виходячи за межі пред`явленого обвинувачення, яке прокурор підтримав в судовому засіданні, доходить однозначного висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, доведена у повному обсязі і його умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 2 ст. 286 КК України.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, сукупність усіх обставин у справі.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, і в результаті вчинення якого настала смерть особи. Судом також береться до уваги й позиція потерпілої ОСОБА_1 , яка в судовому засіданні просила призначити покарання обвинуваченому максимально суворе.

Разом з тим, обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_2 , суд визнає його щире каяття, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності підлягати кримінальній відповідальності.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Крім того, суд бере до уваги необережну форму вини ОСОБА_2 , а також дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, вину свою визнав повністю, за місцем мешкання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, одружений, є фізичною-особою підприємцем, частково відшкодував потерпілим матеріальну шкоду, а також декілька разів під час судового розгляду просив вибачення у потерпілих.

Тому, з урахуванням особливостей даного кримінального правопорушення і обставин його вчинення, особи обвинуваченого та його ставлення до скоєного, за наявності пом`якшуючої покарання обставини, а також відсутності обставин, які обтяжують його, суд доходить висновку про можливість призначення ОСОБА_2 покарання без ізоляції його від суспільства, а саме у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України та на підставі ст. 75 КК України звільнення його від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Крім цього, з урахуванням вищевикладеного, а також того, що ОСОБА_2 , будучи досвідченим водієм, маючи понад 30 років водійського стажу, допустив такі грубі порушення Правил дорожнього руху, які призвели до спричинення ОСОБА_4 смерті, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому й додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на рівні максимальної межі санкції, передбаченої ч. 2 ст. 286 КК України.

Саме таке покарання буде співмірним меті його застосування та повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам, обставинам, що пом`якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.

Призначаючи покарання як кару суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді позбавлення волі на вказаний вище строк з випробуванням, та позбавленням права керувати транспортними засобами, буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

З цих же підстав суд не вбачає необхідності призначення ОСОБА_2 покарання в межах найбільшої санкції ч. 2 ст. 286 КК України.

Вирішуючи заявлений потерпілою ОСОБА_1 цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 500 000,00 грн., вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

Позов потерпілої обґрунтований тим, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого їй спричинена моральна шкода, яка полягає у глибоких душевних стражданнях, які остання зазнала внаслідок загибелі свого батька.

У відповідності до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, спричинена фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю відшкодовується особою, що її спричинила.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам по собі факт порушення права (справа Науменко проти України).

Суд погоджується з тим, що потерпілій ОСОБА_1 дійсно спричинено моральну шкоду в результаті протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_2 , що спричинило смерть її батька ОСОБА_4 , та яка виразилася у зазнані потерпілою душевних страждань, яких вона зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо її батька; порушенні нормальних життєвих зв`язків потерпілої і необхідності відшукувати додаткові зусилля в зв`язку з необхідністю відвідувати потерпілою правоохоронні та судові органи.

Пленум Верховного Суду України у п. 9 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4 роз`яснив, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходить із принципів розумності та справедливості. Так, заявлений потерпілою позов про відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 000 гривень з обвинуваченого ОСОБА_2 є занадто великим, тому позов підлягає частковому задоволенню.

При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди суд також враховує характер та обсяг фізичних, душевних та психічних страждань позивача, завданих внаслідок злочину, характер немайнових втрат - порушення нормальних життєвих зв`язків, тривалість немайнових втрат, що із урахуванням принципу диспозитивності відповідно до ст. ст. 13, 23, 1167 ЦК України, ст.128 КПК України, та заявлених вимог, суд виходячи з принципів розумності та справедливості, співмірності, а також, враховуючи те, що відшкодування моральної шкоди не може бути способом збагачення або проявом помсти з боку потерпілої особи, вважає розумним та справедливим розміром моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню потерпілій ОСОБА_1 обвинуваченим ОСОБА_2 – 50 000,00 грн.

Вирішуючи заявлений ОСОБА_6 цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 35 000,00 грн. та моральної шкоди у розмірі 1 000 000,00 грн., суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов такого висновку.

Позов потерпілої ОСОБА_6 обґрунтований тим, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_2 їй та її сім`ї в особі її матері – колишньої дружини ОСОБА_4 та бабусі ОСОБА_10 – матері ОСОБА_4 , спричинено матеріальну шкоду, пов`язану з лікуванням ОСОБА_4 . Крім того, їй спричинена моральна шкода, яка полягає у глибоких душевних стражданнях, які остання зазнала внаслідок загибелі свого батька.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

При вирішенні питання щодо стягнення матеріальної шкоди, суд доходить висновку, що позивачем в порушення вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України не доведено її наявності, суду не надано жодного доказу на підтвердження обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, тому позов у цій частині не підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, суд дійшов такого висновку.

У відповідності до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної немайнової шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 - під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Суд вважає встановленим, що потерпілій протиправними діями обвинуваченого спричинена моральна шкода, яка виразилась у наступному: у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо її батька; порушенні нормальних життєвих зв`язків потерпілої і необхідності відшукувати додаткові зусилля в зв`язку з необхідністю відвідувати потерпілою правоохоронні та судові органи.

Суд також враховує характер та обсяг фізичних, душевних та психічних страждань позивача, завданих внаслідок злочину, характер немайнових втрат - порушення нормальних життєвих зв`язків, тривалість немайнових втрат. При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, співмірності, а також, враховуючи те, що відшкодування моральної шкоди не може бути способом збагачення або проявом помсти з боку потерпілої особи, вважає розумним та справедливим розміром моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню потерпілій ОСОБА_6 обвинуваченим ОСОБА_2 – 50 000,00 грн.

Суд вважає безпідставними посилання позивача ОСОБА_6 як на підставу своїх вимог, що вона пред`явила позов, у тому числі й в інтересах своєї сім`ї, оскільки так і обставини не ґрунтуються на вимогах закону, зокрема, положеннях п. 10 ч. 1 ст. 56, ч. ч. 1, 4 ст. 58 КПК України, згідно з якими потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом шляхом подання відповідного позову особисто або через свого представника (особи, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником – адвоката). Потерпіла ОСОБА_6 не надала суду доказів на підтвердження права подавати нею позов від імені та в інтересах інших осіб.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Накладений арешт на автомобіль марки «ВАЗ 2103», з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , слід скасувати.

Крім того, вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат у відповідності до ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта, які складають 11 326,36 грн. (висновок експерта за результатами проведення судової транспортно-трасологічної експертизи № 3801-21 від 16.08.2021 року у розмірі 5491,52 грн.; висновок експерта за результатами проведення експертизи технічного стану транспортного засобу № 3802-21 від 11.08.2021 року у розмірі 4118,64 грн.; висновок експерта за результатами проведення комплексної судової авто технічної та фототехнічної експертизи № СЕ-19/104-21/25038 від 13.08.2021 року у розмірі 1716,20 грн.).

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням строком на три роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок скоєння кримінального правопорушення – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000 гривень 00 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок скоєння кримінального правопорушення – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000 гривень 00 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2021 року на автомобіль марки «ВАЗ 2103», з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 – скасувати.

Речові докази:

- автомобіль марки «ВАЗ 2103», н/з НОМЕР_1 , який зберігається на території майданчика тимчасового тримання ТЗ Новомосковського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 37-А – повернути за належністю законному володільцю ОСОБА_2 ;

- велосипед, який зберігається на території майданчика тимчасового тримання ТЗ Новомосковського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 37-А – повернути за належністю законному володільцю потерпілій ОСОБА_10 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 11 326 гривень 36 копійок.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно, після його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.І. Гузоватий