Рішення № 102575713, 14.01.2022, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/5077/20

Провадження № 2/0182/602/2022

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2022 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рибакової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом (а.с.1,3) до ОСОБА_2 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу. В обґрунтування позовних вимог посилається на наступні обставини.

13.08.2019 по а/д Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя на 442 км + 596 м, стала дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: ГАЗ державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керування ОСОБА_1 та Toyota державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власнику автомобіля Toyota державний реєстраційний номер НОМЕР_2 були завдані матеріальні збитки, розмір яких згідно з ремонтною калькуляціє складає 122405,03 грн. Відповідно до постанови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.09.2019 року дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, а саме через незабезпечення належного технічного стану транспортного засобу ГАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що призвело до відірвання заднього колеса, яке на зустрічній смузі зіткнулося з автомобілем Toyota державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ГАЗ державний реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного у формі полісу № АО /0789189 від 02.03.2019 року. 14.08.2019 року директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Техвагонмаш» Моторін А.М., якому на праві власності належить автомобіль Toyota державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , звернувся з повідомленням про ДТП. 04.12.2019 року на підставі вказаної заяви Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 46817 грн. 52 коп. з урахуванням фізичного зносу, франшизи та за вирахуванням ПДВ, в межах страхової суми (ліміту відповідальності) визначеної Полісом. Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року, під час проведення розрахунку суми страхового відшкодування застосовано коефіцієнт фізичного зносу - 0,5801. Розрахунок виплаченого страхового відшкодування потерпілому виконаний таким чином: 5080,80 грн. (вартість ремонту) + 7301,81 грн. (вартість матеріалів) + 110022,42 грн. (вартість запасних частин) * (1-0,5801) = 58581,02 грн.; 58581,02 грн. - 9763,50 грн. (20 % ПДВ) = 48817,52 грн.; 48817,52 грн. - 2000 (франшиза) = 46817,52 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 46817,52 грн., витрати на правову допомогу в сумі 5000,00 грн., а також судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

Ухвалою судді від 08.12.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відкрито провадження по справі (а.с.68,69).

Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Копію ухвали судді від 08.12.2020 року направлено позивачу за адресою місця знаходження (а.с.70), що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.73).

Копію ухвали судді 08.12.2020 року з копію позову з додатками направлено відповідачу за його місцем реєстрації (а.с.70). До суду повернувся конверт, як не вручений, у зв`язку з відсутністю адресата за адресою (а.с.72).

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Від відповідача відзив на позов не надійшов.

Враховуючи те, що судом були використані передбачені чинним законодавством способи для повідомлення відповідача про розгляд справи, та приймаючи до уваги той факт, що наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті, тому ухвалою суду від 14.01.2022 року позовну заяву вирішено розглянути заочно на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи та матеріали адміністративної справи № 182/5742/19 (провадження № 3/0182/1682/2019), суд приходить до наступного висновку.

Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.09.2019 року (справа № 182/5742/19, провадження № 3/0182/1682/2019) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення (а.с.59, а.с.9 матеріалів адміністративної справи № 182/5742/19 (провадження № 3/0182/1682/2019). Вказаною постановою встановлено, що водій ОСОБА_1 13.08.2019 о 16.00 год., керуючи транспортним засобом - автомобілем «ГАЗ 3302» номерний знак НОМЕР_1 , на 442 км + 596 м а/д Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя, перед початком руху не перевірив та не забезпечив справний технічний стан транспортного засобу, під час руху не контролював технічний стан транспортного засобу, внаслідок чого відірвалось заднє колесо його автомобіля, яке на зустрічній смузі зіткнулось з автомобілем «Тойота Ленд Крузер номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, травмованих немає. Даними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.3 а, б ПДР України.

Згідно ч.ч.4,6 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як вже зазначалося, внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди автомобілі зазнали механічних пошкоджень. Основою для визначення величини матеріального збитку стала ремонтна калькуляція № 6302_А від 23.09.2019 року, складена за допомогою комп`ютерної програми AUDATEX (а.с.55-58), згідно якої загальна сума ремонту автомобіля Toyota Land Cruiser 200 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 122405,03 грн. Згідно страхового акту № ОЦ/173/000/19/0285 (аварійний сертифікат) (а.с.60), вартість відновлювального ремонту, з урахуванням фізичного зносу деталей, без ПДВ складає 48817,52 грн. На підставі Договору страхування з врахуванням безумовної франшизи 2000,00 грн., підлягає перерахуванню страхове відшкодування у розмірі 46817,52 грн. (48817,52 грн. - 2000,00 грн. = 46817,52 грн.).

Згідно полісу № АО/0789189 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 02.03.2019 року, укладеного в Приватному акціонерному товаристві «Українська пожежно-страхова компанія», страхувальником транспортного засобу ГАЗ 3302-414 реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_4 , який є власником зазначеного автомобіля (а.с.23,28). Під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 13.08.2019 року (а.с.24-32) застрахованим транспортним засобом керував відповідач ОСОБА_1 .

04.12.2019 року на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Техвагонмаш», якому належить автомобіль Toyota Land Cruiser, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.32,33,42-54), позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 46817 грн. 52 коп. (а.с.34-41,61).

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 1 ст. 1191 передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У відповідності до пункту «г» ст. 38.1.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема у разі якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху;

Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.09.2019 року було встановлено, що водій ОСОБА_1 перед початком руху не перевірив та не забезпечив справний технічний стан транспортного засобу, під час руху не контролював технічний стан транспортного засобу, внаслідок чого відірвалось заднє колесо його автомобіля, яке на зустрічній смузі зіткнулось з автомобілем «Тойота Ленд Крузер номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Враховуючи вищевикладене, у суду не викликає сумніву право позивача на звернення до відповідача у порядку регресної вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема якщо шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Таким чином, суд приходить до висновку, що учасники справи розпорядилися своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги те, що відповідач винний у вчинені дорожньо-транспортної пригоди, за наслідками якої пошкоджено транспортні засоби, що позивач виплатив страхове відшкодування, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що вимоги позивача знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума у розмірі виплаченого відшкодування - 46817 грн. 52 коп.

На підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2102 грн. 00 коп., сплачений останнім при подачі позову (а.с.7).

Також з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу суду надано копії ордеру про надання правничої допомоги від 01.09.2020 року, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Серії РН № 1396, Договору № 1/05 про надання правової допомоги від 21.05.2019 року, Додаткової угоди № 1 до Договору № 1/05 про надання правової допомоги від 21.05.2019 року, акта про надання правової допомоги № 63 від 26.08.2020 року до Договору про надання правової допомоги « 1/05 від 21.05.2019 року згідно якого витрати на правничу допомогу адвоката склали 5000,00 грн., платіжного доручення № 13339 від 28.05.2020 року про виплату 5000,00 грн. призначення платежу: надання правової допомоги згідно акта про надання правової допомоги № 63 від 26.08.2020 року (до дог. №1/05 від 21.05.2019 року) (а.с.8-19).

Тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката на суму 5000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.12,13,76-78,81,89,137,141,259,263-265,268,280-282 ЦПК України, п.п.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, ст.ст.38 Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-страхової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ст.ст.993, 1166,1191 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (код ЄДРПОУ 20602681, місце знаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення суми - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» суму виплаченого відшкодування в розмірі 46817 грн. 52 коп. (сорок шість тисяч вісімсот сімнадцять грн. 52 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» судовий збір у розмірі 2102 грн. 00 коп. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.), а також витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в сумі 5000,00 грн. (п`ять тисяч грн. 00 коп.)

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В. В. Рибакова