Ухвала суду № 102575630, 26.11.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/8066/21

Провадження № 1-кп/0182/1176/2021

У Х В А Л А

Іменем України

26.11.2021 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Борисової Н.А.

при секретарі: Скоробогатовій А.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі в режимі відеоконференції кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021040000000136 від 11 лютого 2021 року стосовно ОСОБА_1 за правовою кваліфікацією ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.310, ч.3 ст.27, ч.3 ст.307, ч.3 ст.369 КК України, ОСОБА_2 за правовою кваліфікацією за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.310, ч.2 ст.27, ч.3 ст.307 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора Білого А.О.,

захисників Ревти Д.Л., Тафінцева К.В.

обвинувачених ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадження судді Нікопольського міськрайонного суду 23.11.2021 року від прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури надійшло кримінальне провадження за №42021040000000136 стосовно ОСОБА_1 за правовою кваліфікацією ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.310, ч.3 ст.27, ч.3 ст.307, ч.3 ст.369 КК України та ОСОБА_2 за правовою кваліфікацією за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.310, ч.2 ст.27, ч.3 ст.307 КК України. Стосовно обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 27 листопада 2021 року.

24.11.2021 р. до суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

Обвинувачений ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до зали суду не доставлені. Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 від участі в судовому засіданні в режимі відео конференції відмовився.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на час судового розгляду справи, але не більше 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України. На думку прокурора, існує ризик переховування обвинувачених від суду, оскільки у разі доведеності їх провини, кожному з них може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 10 років. Обвинувачені вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини пов`язанні з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин. Обвинувачені не мають постійного законного джерела доходу, сталих родинних зв`язків, що в подальшому може спонукати їх до вчинення нових злочинів, оскільки очевидно, що останні існують за рахунок грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, а саме внаслідок збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, а тому ризик вчинення інших кримінальних правопорушень обґрунтовано існує. До того ж, обвинувачені можуть впливати на свідків та експертів з метою зміни ними показів, оскільки в ході ознайомлення з матеріалами кримінального провадження їм стали відомі їх повні анкетні данні. Крім того, обвинувачені можуть впливати один на одного з метою зміни показів, для викривлення обставин вчинення кримінального правопорушення. За таких обставин прокурор категорично заперечував проти зміни запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , оскільки, на його думку, жоден з інших запобіжних заходів не здатен гарантувати належну процесуальну поведінку обвинувачених. При цьому, просив визначити обвинуваченим у вигляді альтернативного запобіжного заходу заставу у розмірі не менше 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Ревта Д.Л. заперечували щодо наявності ризиків, зазначених в клопотанні прокурора і просили змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, за його постійним місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає його мати у віці 83 років, яка потребує постійного догляду. При цьому захисник посилався на те, що визначений раніше розмір застави, який підтримує прокурор є непомірним для обвинуваченого ОСОБА_1 , який не визнає своєї провини і вважає, що кримінальне провадження стосовно нього є сфальсифікованим.

Захисник Тафінцев К.В. також заперечував проти клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 , вважаючи його необґрунтованим і просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем реєстрації обвинуваченого або хоча би вирішити питання зменшення розміру суми застави, яка є непомірною для його підзахисного.

Заслухавши доводи прокурора, сторони захисту, дослідивши наявні матеріали справи, вважаю, що клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, не зважаючи на існування презумпції не винуватості, переважує інтереси забезпечення права на особисту свободу (наприклад, рішення ЄСПЛ „Нечипорук і Йонкало проти України” від 21.07.2011, „Осаковський проти України” від 17.07.2014 та ін).

Крім того, у справі "Москаленко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що «органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті, суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Тому, серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, дає можливість виправдано вважати, що такий ризик існує.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є не лише наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, що дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, на які в даному випадку вказав прокурор. При вирішенні питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, з конфіскацією майна, що є свідомим для обвинувачених і в подальшому може спонукати кожного з них переховуватися від суду і доводить існування ризику можливої втечі.

На думку суду, на даний час обґрунтовано існує ризик вчинення обвинуваченими іншого кримінального правопорушення, аналогічного тим, в яких вони обвинувачуються, оскільки інкриміновані злочини обвинуваченим вчинені ними у складі організованої групи, з розподілом ролей кожного з них. Крім того, відсутні відомості про те, що обвинувачені працюють офіційно або мають інше постійне законне джерело доходу, що в свою чергу доводить те, що останні можуть існувати за рахунок грошових коштів отриманих злочинним шляхом, як то незаконний збут наркотичних засобів і психотропних речовин.

Однак, зазначений прокурором ризик впливу на свідків та експертів у кримінальному провадженні, на думку суду є недоведеним та нерозкритим у клопотанні взагалі, оскільки фактично у кримінальному провадженні проведенні усі експертизи і жоден зі свідків до теперішнього часу не звернувся з заявою щодо незаконного впливу на нього з боку обвинувачених. Відсутні відомості щодо впливу кожного з них один на одного з метою зміни показів, як це обгрунтував прокурор у своєму клопотанні.

Запобігти наявним ризикам, які на погляд суду до тепер не зменшилися з часу обрання запобіжного заходу слідчим суддею, може лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Стороною захисту не надано відомостей про те, що обвинувачені за станом здоров`я або з інших причин не можуть утримуватися під вартою.

Жодна особа з оточення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка б заслуговувала на довіру не звернулася до суду з заявою про бажання і можливість забезпечити виконання кожним з обвинувачених процесуальних обов`язків і зобов`язатися за необхідності доставляти їх до суду на першу вимогу.

Таким чином є очевидним, що інший, більш м`який запобіжний захід, не буде дієвим і не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки кожного з обвинувачених. Враховуючи викладене, тримання обвинувачених під вартою є необхідним запобіжним заходом на даному етапі судового розгляду, який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинувачених, що відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу і не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

На даний час суд не находить підстав для зміни раніше визначеного слідчим суддею розміру застави стосовно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , а також щодо зміни обсягу визначених обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ч.3 ст. 315 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на строк судового розгляду, але не більше шістдесяти днів, а саме до 24 січня 2022 року.

Визначити для кожного з обвинуваченого заставу у сумі кратній 500 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1189500 ( один мільйон сто вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот) гривень.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі суду протягом стоку дії ухвали. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається особою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави і зобов`язаний виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в`їзд в Україну;

Термін дії обов`язків, покладених на обвинувачених у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

В задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_1 та захисників Ревти Д.Л. і Тафінцева К.В. щодо зміни запобіжного заходу - відмовити.

Копію ухвали направити начальнику ДУВП 4 для виконання та для вручення обвинуваченим.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: Н. А. Борисова