
Справа № 203/4825/21
Провадження № 2/0203/443/2022
УХВАЛА
16 грудня 2021 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Ханієва Ф.М., перевіривши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
10 листопада 2021 року до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська звернулося Акціонерне товариство «Універсал Банк» з позовом до ОСОБА_1 ,в якому просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24.10.2017 року у розмірі 88693,04 грн. станом на 03.12.2020 року та судовий збір в сумі 2270,00грн.
10.11.2021 року на виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом було направлено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання осіб, у відповідь на який надійшла інформація з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання територіального органу ДМС щодо місця проживання відповідача – ОСОБА_1 , який значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , з 18.07.2006 року по теперішній час.
Суд зазначає, що у ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України визначені вимоги до позовної заяви.
Водночас суд, вивчивши позовну заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк» дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Так, в порушення п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються.
Суд звертає увагу, що позивачем, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві повинен бути зазначений, зокрема обґрунтований розрахунок, тобто такий, що містить обчислення, порядок нарахування сум (множення, додавання, нарахування процентів та інше) та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами угоди.
Між тим, додавши до позовної заяви в якості самостійного додатку розрахунок заборгованості, замість зазначення саме обґрунтованого розрахунку у позовній заяві, позивачем складено та підписано позовну заяву, яка не відповідає вимогам щодо змісту позовної заяви.
Суд також звертає увагу на те, що згідно з вимогами ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви позивачем мають бути долучені клопотання, заяви, документи, що підтверджують докази сплати/звільнення від судового збору, документи, що підтверджують повноваження представника позивача, а також, докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Однак, долучений до позовної заяви Розрахунок заборгованості за кредитом не може вважатися обґрунтованим розрахунком, бо не відображає розміру грошових вимог позивача до відповідача, заявлених до стягнення в позовних вимогах.
На виконання п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не додані докази, що підтверджують вказані ним обставини у позові, а саме: докази, що 24.10.2017 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 24.10.2017 року.
При цьому, долучена позивачем копія анкети-заяви надана в поганій якості, що її неможливо прочитати.
Крім цього, частинами 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету.
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», частиною першою статті 9 Закону № 3674-VI передбачено сплату судового збору за місцем розгляду справи із зарахуванням його до спеціального фонду Державного бюджету України. При цьому місце розгляду справи судом визначається відповідно до вимог закону, зокрема, статей 107 - 114, 251, 257, 260, 269, 287, 291, 323, 363, 389-1, 389-7, 392, 400 ЦПК. Встановивши, що судовий збір сплачено не за місцем розгляду справи, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху та пропонує сплатити судовий збір до бюджету за місцем розгляду справи (стаття 121 ЦПК) і одночасно цією ж ухвалою відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182, вирішує питання про повернення помилково сплаченого судового збору.
До позовної заяви позивачем додано платіжне доручення № CF_7469 від 20 січня 2021 року про сплату судового збору у розмірі 2270,00грн. за подання позовної заяви до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська за позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 .
Проте, відповідно до акту Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2021 року при проведенні реєстрації в КП «Д-3» дублікату квитанції про сплату судового збору на суму 2270,00 грн. було виявлено, що дана квитанція вже зареєстрована в обліково-статистичній картці по справі № 203/448/21 (провадження № 2/0203/545/2021) за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та ухвалою судді Ханієвої Ф.М. від 01 листопада 2021 року було позовну заяву залишено без розгляду. Також в ухвалі від 01.11.2021 року суд дійшов висновку про відсутність підстав для повернення судового збору.
Отже, до позовної заяви позивачем не додано документа, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд, вирішуючи питання щодо залишення без руху позовної заяви, також керується практикою Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
У свою чергу, суд звертає увагу на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року).
Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що позовна заява Акціонерного товариства «Універсал Банк» подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням йому строку для усунення недоліків позовної заяви, відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Акціонерного товариства « Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – залишити без руху.
Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду виправленої редакції позовної заяви відповідно до кількості сторін з зазначенням: обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, у позовній заяві; доказів, що 24.10.2017 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 24.10.2017 року;
- оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 2270,00 грн, який підлягає перерахуванню на наступний рахунок: отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Центр.р/ 22030101 , код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA418999980313171206000004631, код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу – судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.
Копію ухвали направити позивачу.
Суд роз`яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ф.М. Ханієва
Судове рішення № 102574412, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 16.12.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 203/4825/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: