Ухвала суду № 102573970, 11.01.2022, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/5614/21

Провадження № 1-кс/202/150/2022

УХВАЛА

Іменем України

11 січня 2022 року слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Мачуський О.М., за участю: секретаря судового засідання Федусь К.О., захисника – адвоката Лагойди Т.В., прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Олійника І.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро скаргу адвоката Лагойди Тетяни Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на повідомлення останнього про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, в рамках кримінального провадження № 42021040000000119 від 08 лютого 2021 року,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді надійшла скарга адвоката Лагойди Тетяни Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на повідомлення останнього про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, в рамках кримінального провадження № 42021040000000119 від 08 лютого 2021 року, в якій адвокат просить: скасувати повідомлення старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області Філоненко О.М., погоджене прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні – прокурором Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області Олійником І.В. від 12.10.2021 року про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, в рамках кримінального провадження № 42021040000000119 від 08 лютого 2021 року.

В обґрунтування скарги адвокат Лагойда Т.В. зазначив, що у даному кримінальному провадженні відсутні докази причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення. Крім того, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення означає найбільш детальний опис об`єктивної сторони інкримінованого підозрюваному діяння, однак повідомлення про підозру ОСОБА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, даним вимогам не відповідає. Кваліфікація дій ОСОБА_1 по епізоду від 12.10.2021 року за ч. 2 ст. 307 КК України з ознакою повторності є помилковою.

В судовому засіданні адвокат Лагойда Т.В. підтримала скаргу та просила її задовольнити.

Прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Олійник І.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги та зазначив, що в ході досудового розслідування отримано достатньо доказів, які на думку сторони обвинувачення підтверджують обґрунтованість ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021040000000119 від 08 лютого 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

12 жовтня 2021 року о 08 годині 33 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, які виразились у незаконному виготовленні та зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті психотропної речовини, вчиненому за попередньою змовою групою осіб;.

- ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, які виразились у незаконному виготовленні та зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті психотропної речовини, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, вчиненого повторно.Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень. Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні підозрюваний, його захисник можуть оскаржити повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.

Слідчий, прокурор зобов`язані здійснювати повідомлення про підозру належним чином в порядку ст. 278 КПК України

Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 9 КПК України закріплений обов`язок суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади під час кримінального провадження неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Стаття 24 КПК України гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, в порядку, передбаченого КПК України.

Положення ч. 2 ст. 8 КПК зобов`язують суди, прокуратуру, органи досудового розслідування під час здійснення кримінального провадження застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (надалі Суд), який діє на основі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), що стала частиною національного законодавства.

Принцип верховенства права передбачає, що особа повинна бути захищена від свавілля суб`єктів владних повноважень, тобто втручання суб`єктів владних повноважень має бути піддано ефективному судовому контролю.

Положеннями статті 13 Конвенції встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Підставою для скасування повідомлення про підозру або визнання такою, що не набула статусу підозрюваного є порушення процесу (порядку) здійснення повідомлення про підозру, відсутність обов`язкових елементів повідомлення про підозру.

Так, відповідно до ст. 277 КПК України, повідомлення має містити: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Статтею 278 КПК України визначено порядок здійснення повідомлення про підозру та обов`язок роз`яснення прав підозрюваного, а саме: письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень; письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.

В тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» (пункт 88), «Erdagozv. Turkey» (пункт 51), «Cebotari v. Moldova» (пункт 48) «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Murray v. the United Kingdom». Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

Разом з тим, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Також відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки і оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, в рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» Суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

У даній скарзі адвокат Лагойда Т.В. зазначає, що у кримінальному провадженні № 42021040000000119 відсутні докази, які б вказували на причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, відсутність детального опису об`єктивної сторони злочину, а також помилкового визначення кваліфікації дій підозрюваного, що є підставою для скасування повідомлення про підозру.

Разом з тим, як було встановлено в ході розгляду скарги, повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 12.10.2021 року, за своїм змістом відповідає вимогам ст. 277 КПК України, та було здійснено на підставі доказів, які давали підстави дійти переконливого висновку, що ОСОБА_1 причетний до інкримінованих йому дій, та які сторона обвинувачення вважає такими, що доводять підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. При врученні даного повідомлення вимоги ст. 278 КПК України, порушено не було.

На думку слідчого судді, докази за яким була оголошена підозра, мають бути оцінені при розгляді провадження по суті згідно зі змістом висунутого особі обвинувачення, а тому не вбачає можливим скасовувати повідомлення про підозру на даному етапі, з мотивів критичного ставлення до її змісту, без фактичної перевірки всіх доводів шляхом повного і об`єктивного дослідження доказів по факту завершення досудового розслідування.

Враховуючи наведене, слідчий суддя доходить висновку, що скарга адвоката Лагойди Тетяни Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на повідомлення останнього про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, в рамках кримінального провадження № 42021040000000119 від 08 лютого 2021 року, є безпідставною, і тому задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 303-307 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги адвоката Лагойди Тетяни Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на повідомлення останнього про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, в рамках кримінального провадження № 42021040000000119 від 08 лютого 2021 року – відмовити.

Повний текст ухвали оголошено о 14 годині 30 хвилин 14 січня 2022 року.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.М. Мачуський