Вирок № 10257327, 29.06.2010, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 1-610

2010 року

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2010 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Ясельського А.М.,

при секретарі Годинській К.Л.,

з участю прокурора Безрука А.М.,

адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1

року народження, уродженця м. Києва, громадянина

України, освіта середня, працюючого на посаді

продавця-консультанта ФОП «Величко», одруженого,

зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за

адресою: АДРЕСА_2

кв. 241, раніше не судимого, -

в скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, 27 березня 2010 року, приблизно о 18 годині 30 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухався по проїзній частині проспекту Палладіна зі сторони вул. Малинська в напрямку перехрестя з вул. Садова в м. Києві, зі швидкістю 66,5 - 73,6 км/год., яка перевищувала максимально допустиму швидкість на даній ділянці швидкість руху 60 км/год.

Рухаючись у вказаному напрямку, він наближався до неурегульованого пішохідного переходу, розташованого неподалік від перехрестя проспекту Палладіна та вулиці Садова, позначеного інформаційними дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід» і дорожньою розміткою 1.14.2.

Незважаючи на ці інформаційні дорожні знаки, водій ОСОБА_2, наблизившись до неурегульованого пішохідного переходу, не вжив всіх можливих заходів для забезпечення безпечного проїзду пішохідного переходу, достовірно не впевнився у відсутності пішоходів на переході.

В цей час, по вищевказаному неурегульованому пішохідному переходу з права наліво, відносно руху вищевказаного автомобіля НОМЕР_2 рухалася пішохід ОСОБА_3

Під час руху ОСОБА_2 допустив порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 підпункт «б», 12.4 та 18.1 Правил дорожнього руху:

- п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоровю громадян, завдавати матеріальних збитків;

-п.2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний:

- підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення ватажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

-п. 1 2.4: у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.;

-п.18.1: водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху з боку ОСОБА_2 виявились в тім, що він, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_2, рухався по проїзній частині проспекту Палладіна зі сторони вул. Малинська в напрямку перехрестя з вул. Садова в м. Києві, з перевищенням максимально допустимої швидкості, не уважно стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну та при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувала пішохід ОСОБА_3, не зменшив швидкість і не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу ОСОБА_3, яка перебувала па пішохідному переході, в наслідок чого вчинив наїзд на неї.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 від спричинених тілесних ушкоджень померла па місці дорожньо-транспортної пригоди.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою винність в інкримінованому йому злочині, передбаченому ст. 286 ч. 2 КК України визнав повністю, в скоєному розкаявся та підтвердив вищезазначені обставини справи.

Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, а тому вислухавши думку учасників судового розгляду та розяснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 доведена повністю та кваліфікація його дій за ст. 286 ч.2 КК України вірна, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої.

Призначаючи підсудному ОСОБА_2 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини скоєння злочину, враховує особу підсудного, що характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, вчинений ним злочин, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів. Згідно ст. 66 КК України, помякшуючою його відповідальність обставиною, є щире каяття у вчиненому їм злочині та активне сприяння розкриттю злочину. Згідно ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2, судом не встановлено. На підставі чого суд приходить до висновку, що підсудному ОСОБА_2 слід обрати міру покарання у виді позбавлення волі.

Стягнути із підсудного ОСОБА_2 вартість проведення автотехнічної експертизи, що становить 608 гривень 47 копійок.

Вирішуючи питання цивільного позову потерпілої ОСОБА_4 суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідно до п.5 ст. 1187 ЦК України, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до доручення від 11.03.2010 року ОСОБА_2 володів та керував автомобілем НОМЕР_2, що підтверджується довіреністю ( а.с. 139)

За таких обставин суд приходить до висновку , що ОСОБА_2 правомірно володів транспортним засобом. А тому відповідачем по заявлених позовах буде як він, так і ВАТ « Страхова компанія «Нова " відповідно до Поліса №ВЕ/2735736 від 17.03.2010 року, за яким об"єктом страхування є цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як власника автомобіля за шкоду, яка може бути заподіяна здоров"ю потерпілого внаслідок експлуатації транспортного засобу ( а.с.138).

Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_4, підлягає задоволенню тільки частково. При цьому в частині матеріальної шкоди може бути задоволений на суму 7001 гривні 71 копійка, оскільки потерпілою суду надано докази, а саме чеки та квитанції витрачених коштів на зазначену суму.

Поряд з цим, з урахуванням глибини фізичних та душевних страждань, які потерпіла зазнала у зв"язку з смертю бабусі, а також з врахуванням вимог розумності і справедливості, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_4 моральну шкоду частково на суму 22550 гривень, яку стягнути в сумі 20000 гривень з підсудного ОСОБА_2, а 2550 гривень , як і вищезазначену матеріальну шкоду з ВАТ « Страхова компанія «Нова " відповідно до Поліса №ВЕ/2735736 від 17.03.2010 року, за яким об"єктом страхування є цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, як власника автомобіля за шкоду, яка може бути заподіяна здоров"ю потерпілого внаслідок експлуатації транспортного засобу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд , -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України і призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3(три) роки.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 змінити з підписки на невиїзд на тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань, взявши його негайно під варту в залі судового засідання.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 29.06.2010 року.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 вартість проведення автотехнічної експертизи, що становить 608 (шістсот вісім) гривень 47 копійок на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві (код: 25575285, банк: ГУДКУ у Київській області, МФО:821018, р/р: 31253272210699, призначення платежу: 11521 послуги експерта).

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задовольнити частково, стягнувши із ВАТ «Страхова компанія «Нова» 7001 гривню 71 копійку матеріальної шкоди та 2550 гривень моральної шкоди, а всього 9551 гривню 71 копійку. Крім того стягнути із засудженого ОСОБА_2 20000 гривень моральної шкоди на користь потерпілої.

Речові докази: автомобіль марки «Форд», д.н.з. НОМЕР_3, який був переданий на зберігання засудженому ОСОБА_2 залишити в останнього.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 днів з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в тож же строк з моменту вручення йому копії вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва.

СУДДЯ: