Рішення № 102572818, 10.01.2022, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/11085/21

2/212/1143/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

10 січня 2022 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Пустовіт О.Г., секретаря судового засідання Курбакової Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без участі всіх осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в спрощеному позовному провадженні, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа Криворізька універсальна товарна біржа про визнання договору купівлі-продажу дійсним, -

встановив:

У грудні 2021 року позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа Криворізька універсальна товарна біржа про визнання договору купівлі-продажу дійсним, який укладений 28 грудня 2000 року на «Криворізькій універсальній товарній біржі» 28 грудня 2000 року за реєстраційним номером: 001/376-Н, згідно з яким його батько ОСОБА_7 купив у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та та той час неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діяли за згодою своєї матері ОСОБА_3 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 28 грудня 2000 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та неповнолітніми дітьми: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діяли за згодою своєї матері ОСОБА_3 , та покупцем ОСОБА_7 , на «Криворізькій універсальній товарній біржі» 28 грудня 2000 року за реєстраційним номером: 001/376-Н. укладений та посвідчений Договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на вказану квартиру за померлим ОСОБА_7 зареєстровано комунальним підприємством «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» 29 січня 2001 року в реєстровій книзі № 48П, сторінка 379, запис № 379.Після укладення Договору від 28 грудня 2000 року він був виконаний в дійсності: відповідачі передали ОСОБА_7 продану квартиру і вони з померлим батьком та матірю, вважаючи себе повноважним власником житла, вселилися в придбану квартиру і використовувала її згідно Закону це майно для свого проживання. Таким чином, ОСОБА_7 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя фактично вступив в права власника нерухомого майна.

Оскільки договір не був нотаріально посвідчений, а компетентні органи і нотаріуси відмовляються визнавати на сьогодні правочин дійсним, позивач не має можливості оформити спадщину за законом, оскільки біржевий договір від 28 грудня 2000 року не був нотаріально посвідчений.

У зв`язку із цим позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

10 грудня 2021 року судом постановлена ухвала про відкриття провадження та призначення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

У судове засідання позивач не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, згідно якої, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позов до суду не подали.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подав.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає встановленими наступні обставини.

28 грудня 2000 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та неповнолітніми дітьми: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діяли за згодою своєї матері ОСОБА_3 , та покупцем ОСОБА_7 , який є батьком позивача, на «Криворізькій універсальній товарній біржі» 28 грудня 2000 року за реєстраційним номером: 001/376-Н. укладений та посвідчений Договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності на вказану квартиру за померлим ОСОБА_7 зареєстровано комунальним підприємством «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» 29 січня 2001 року в реєстровій книзі № 48П, сторінка 379, запис № 379.

Після укладення Договору від 28 грудня 2000 року він був виконаний в дійсності: відповідачі передали ОСОБА_7 продану квартиру і ми з померлим батьком та матірю, вважаючи себе повноважним власником житла, вселилися в придбану квартиру і використовувала її згідно Закону це майно для свого проживання. Таким чином, ОСОБА_7 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя фактично вступив в права власника нерухомого майна.

У зв`язку з відкриттям спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 , я, позивач ОСОБА_1 звернулася до Приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Бурлак Р.О де було заведено відповідну спадкову справу №135/2021.

02 грудня 2021 року Приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Бурлак Р.О було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, За правилами статей 1296, 1297, 1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцями після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 153 ЦК Української РСР 1963 року договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

За положеннями ст. 227 ЦК Української РСР 1963 року, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).

Разом з тим, згідно ст. 15 Закону України «Про товарні біржі» № 1957 XII від 10 грудня 1991 року в редакції, яка діяла на час укладання договору купівлі-продажу в 2001 році, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягали нотаріальному посвідченню. Угода вважалась укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Згідно ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Так, на момент укладання Договору купівлі-продажу вказаної квартири був чинним Закон України «Про товарну біржу», відповідно до умов якого договори, оформлені товарною біржею, визнавались дійсними, а сам правочин було вчинено з дотриманням вимог діючого на той час законодавства. В подальшому до ЦК Української РСР 1963 року були внесені зміни, відповідно до яких угоди щодо відчуження нерухомого майна підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню. Відсутність належних правовстановлюючих документів на квартиру, на думку суду, істотним чином порушує право власності позивача, яке підлягає судовому захисту.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального посвідчення угоди, суд вправі за вимогою виконавчої сторони визнати угоду дійсною. В цьому разі подальше нотаріальне посвідчення угоди не потребується.

Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Судом встановлено, що з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню. У зв`язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК України.

Згідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що при вчиненні договору купівлі-продажу квартири дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, перехід права власності відбувся, сторони договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі-продажу квартири. Отже, правочин був реальним і вчинений у формі, дозволенній чинним законодавством України на момент його вчинення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання договору купівлі продажу дійсним є обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а тому підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 15 Закону України Про товарну біржу, ч. 2 ст. 47, ст. 128, 224, 227 ЦК Української РСР 1963 року, ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1233, 1296, 1297, 1298 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 19, 76-81, 89,141, 258-259, 263-265, 279, 280-282, 354 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа Криворізька універсальна товарна біржа про визнання договору купівлі-продажу дійсним задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 укладений 28 грудня 2000 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та покупцем ОСОБА_7 , на «Криворізькій універсальній товарній біржі» за реєстраційним номером: 001/376-Н.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач 1: ОСОБА_2 , остання відома адреса реєстрації : АДРЕСА_1 .

Відповідач 2: ОСОБА_3 , остання відома адреса реєстрації : АДРЕСА_1 .

Відповідач 3: ОСОБА_4 , остання відома адреса реєстрації : АДРЕСА_1 .

Відповідач 4: ОСОБА_5 , остання відома адреса реєстрації : АДРЕСА_1 .

Відповідач 5: ОСОБА_6 , остання відома адреса реєстрації : АДРЕСА_1 .

Третя особа: Криворізька універсальна товарна біржа, м. Кривий Ріг, вул. Івана Сірка, буд. 40, ЄДРПОУ 30168871.

Рішення складено та підписано 10 січня 2022 року.

Суддя: О. Г. Пустовіт