Ухвала суду № 102572653, 06.01.2022, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/16791/15-ц

Провадження № 4-с/201/1/2022

УХВАЛА

Іменем України

06 січня 2022 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Наумової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Моренко Д.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 (заінтересовані особи - головний державний виконавець Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кузьмишин Едуард Миколайович, Новомосковський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2 ,) на дії головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кузьмишина Едуарда Миколайовича щодо проведення розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, скасування розрахунку заборгованості по аліментам, зобов`язання посадової особи Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) провести перерахунок заборгованості по сплаті аліментів,

ВСТАНОВИВ:

23.04.2021р. ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кузьмишина Едуарда Миколайовича щодо проведення розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, у якій просив скасувати розрахунок заборгованості по аліментам, зобов`язати посадову особу Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) провести перерахунок заборгованості по сплаті аліментів (а.с. 1-18).

Ухвалою судді від 24.03.2021р. скаргу прийнято до розгляду, за клопотанням заявника зобов`язано головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кузьмишина Е.М. надати належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження (ВП № 58431041), заведеного на виконання виконавчого листа № 201/16791/15-ц, виданого 04.09.2018р. Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 11 листопада 2015 року до досягнення дитиною повноліття (а.с. 75).

Ухвалою суду від 27.07.2021 р. за клопотанням заявника залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи - Новомосковський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), витребувано у Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) копії матеріалів виконавчого провадження № 58431041 (а.с. 91).

01.10.2021р. заявник уточнив вимоги скарги у зв`язку із переданням виконавчого провадження до Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (а.с. 180 - 195).

В обґрунтування скарги заявник послався на те, що постановою головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ ГТУЮ у місті Києві (далі - Печерський РВДВС міста Київ ГТУЮ у м. Києві) Кузьмишина Е.М. від 20.02.2019р. відкрите виконавче провадження № 58431041 з виконання виконавчого листа № 201/16791/15-ц, виданого Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська 04.09.2018р. про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 11 листопада 2015 до досягнення дитиною повноліття.

03.09.2016р. ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_5 , внаслідок чого ОСОБА_3 змінила прізвище на « ОСОБА_6 ».

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.06.2016р. по справі № 201/16791/15-ц, рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 26.02.2016р., в частині розміру стягнутих аліментів на дитину змінене, замість зазначеної 1/4 частини усіх видів доходу ухвалено стягувати 1000 грн. аліментів щомісячно, а також виключено з тексту рішення фразу «але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку».

Ухвалою ВССУ від 15.03.2017р. рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.06.2016р. скасоване та залишене в силі рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 26.02.2016р.

Заявник виконує рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 26.02.2016р., своєчасно сплачує аліменти на утримання дитини, що підтверджується чеками на загальну суму 114631,66 грн. за період з лютого 2016 року по листопад 2020 року. Стягувач ОСОБА_2 у заяві про примусове звернення виконавчого листа до виконання не повідомила державного виконавця Печерського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві про ці платежі.

Заявник отримав з копією постанови головного державного виконавця Печерського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у м. Києві Кузьмишина Е.М. від 20.02.2019р. про відкриття виконавчого провадження № 58431041 розрахунок заборгованості зі сплати аліментів № 4652/10 від 24.09.2019р., згідно із яким станом на 01.01.2019р. заборгованість склала 99386,73 грн. (37 м. 19 д. х 1/4 середньої заробітної плати по регіону), а станом на 01.09.2019 р. – 130 292,23 грн.

Заявник неодноразово звертався із клопотаннями до Печерського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у м. Києві про здійснення перерахунку заборгованості зі сплати аліментів, про врахування нових доказів участі в утриманні дитини (сплати аліментів) в грошовій та натуральній формі на загальну суму 42 946,56 грн. У клопотаннях вказував, що є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування. Відповідно до ч. 2 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не мас договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

При цьому, фізична особа - підприємець, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, була включена до переліку осіб зазначених у ч. 2 ст. 195 СК України лише редакцією Закону України № 2037-VIII від 17.05.2017р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набрав чин пості через місяць з дня його опублікування, тобто з 08 липня 2017 року.

Отже, визначати заборгованість за аліментами виходячи із середньої заробітної плати по регіону слід лише з 08 липня 2017 року.

Місцевістю (регіоном), по якому з 08 липня 2017 року слід визначати середню заробітну плату працівника є Дніпропетровська область, а не місто Київ.

Так, адресою реєстрації заявника є: АДРЕСА_1 , за якою він проживав постійно з 08 липня 2009 року, працював і отримував дохід. Ця адреса знаходиться на тимчасово окупованій території. Заявник по роботі перебуває у різних містах України, у нього відсутнє постійне місце проживання, проживає інколи і в місті Києві. Як ФОП отримує дохід на всій території України. Його родичі проживають за адресою: АДРЕСА_2 , саме за цією адресою заявник переважно проживає. Цю адресу зазначає у переказах аліментів стягувачу ОСОБА_2 , що підтверджується одним з повідомлень поштового відділення по переказу грошових коштів від 22.06.2018р. Фактично на цей час проживає (переважно перебуває без реєстрації) в м. Новомосковську Дніпропетровської області.

Станом на березень 2016 року він тимчасово проживав в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , але не був зареєстрований, не укладав договорк оренди. Безпідставно був зареєстрований як ФОП за вказаною адресою. Тому на його звернення Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією надані листи, якими повідомлено про те, що матеріали реєстраційної справи ФОП ОСОБА_1 не містять документ, що підтверджує проживання, перебування або реєстрацію за адресою: АДРЕСА_3 . У подальшому Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією проведено державну реєстрацію змін до відомостей про заявника як про ФОП.

Однак на клопотання заявника листами Печерського РВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) повідомлено, що з квітня 2016 року розмір заборгованості нараховувався згідно середньої заробітної плати боржника по місту Києву відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в яких зазначена адреса (місце проживання: АДРЕСА_4 , дата запису про проведення державної реєстрації ФОП - 24.03.2016), а також про те, що у ст. 195 СК України нічого не зазначено про місце проживання боржника.

Крім того, заявник разом із клопотаннями надавав докази, які підтверджують взяття ним участі в утриманні дитини в грошовій формі на загальну суму 8000 грн., що підтверджується дублікатами квитанцій «ПриватБанку» від 16.07.2018р. та від 16.08.2018р., у призначенні платежу яких зазначено «за лечение зубов ОСОБА_7 » та « ОСОБА_8 на лечение зубов», тому на підставі ч. 3 ст. 195 СК України, п. 4 розділу XVI «Особливості виконання рішень про стягнення аліментів» Інструкції з організації примусового виконання рішень, просив врахувати при обчисленні розміру заборгованості взяття мною участі в утриманні дитини (сплати аліментів) в грошовій формі (оплата лікування зубів дитини) на загальну суму 8000 грн. згідно наданих квитанцій до клопотання.

Також разом із клопотанням від 02.03.2020р. надав докази взяття участі в утриманні дитини в натуральній формі (придбання дитині одягу, речей для розвитку дитини, іграшок) на загальну суму 34946,56 грн., а саме, придбання конструктора, зимового костюму, комбінезона, жилетки та куртки, ігрового набора для конструювання, іграшки «гараж з дорогою», іграшки «пінбол настільний», сюрпризу «від ОСОБА_9 », інтерактивної іграшки «Fish», набору для занять мозаїкою та інерційної іграшки машини, конструктора «військова машина», набору будтехніки «малюк майстер», іграшок-автомоделей, гоночного треку з машинками, двох конструкторів, дитячої палатки та набору для плетіння браслетів, іграшок-роботів, іграшок-машин, ігрового набору та іграшки-автомоделі, направлення дитині дитячого велосипеду, магнітних ігор та пазлів, іграшки-машинки та гри «числа бінго», іграшок автомоделі та головоломки, ігрового центру та дитячого насосу, іграшки-автомоделі та настільної дитячої гри, ігри-логіка, придбання та направлення дитині дитячого велосипеду (згідно чеків).

Надавав разом із клопотанням від 13.07.2020р. докази надіслання ОСОБА_2 іграшки для дитини вартістю 1000 грн., подарунку для дитини на день народження «Гіроборд Smart Balance 6,5 Хіп Хоп» вартістю 3590 грн., подарунку для дитини на Новий 2021 рік конструктора «Lego» вартістю 1111 грн.

У призначеннях цих відправлень зазначав «аліменти», тобто вказані подарунки для дитини, на які він витратив грошові кошти, були передані саме як аліменти (утримання дитини в натуральній формі). Тому державний виконавець, обчислюючи розмір заборгованості за аліментами, мав враховувати цю участь в утриманні дитини (сплату аліментів) не тільки в грошовій формі, а й в натуральній формі у вигляді придбання одягу та інших речей для розвитку. Інших дітей у заявника немає, тому, окрім сина, йому нікому більше придбавати вказані в чеках речі.

У відповідь на клопотання заявник отримав розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 12.11.2019р., згідно із яким за період з листопада 2015 року по березень 2016 року державний виконавець виходив із середньої заробітної плати по Дніпропетровській області, за період з квітня 2016 року по вересень 2019 року, почав виходити із середньої заробітної плати по місту Києву, а за жовтень 2019 року застосував середню заробітну плату невідомо якого регіону, оскільки 15626 грн. в жовтні 2019 року не є середньою заробітною платою жодного регіону України.

Потім отримав розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 24.01.2020р., відповідно до якого заборгованість станом на 01.01.2020р. становила вже 80 996,48 грн. і державним виконавцем не обґрунтовано нарахування заборгованість без урахування здійснених платежів. Потім отримав розрахунок від 09.04.2020р., згідно із яким станом на 01.04.2020р. заборгованість становила 93890,48 гри. і державним виконавцем знову не обґрунтовано підставу не взяття до уваги здійснених платежі. При цьому, у вказаному розрахунку було зазначено, що з листопада 2019 року по березень 2020 року заявник не сплатив жодних грошових коштів. Водночас, до клопотань від 02.03.2020р. і від 13.07.2020р. заявник подавав фіскальні чеки про сплату у період з листопада 2019 року по липень 2020 року платежів зі сплати аліментів на загальну суму 26131,82 грн. Однак ці платежі не враховані, а на клопотання заявник отримав формальні відповіді державного виконавця.

Також заявник 18.01.2021р. направив на ім`я керівника Печерського РВ ДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) претензію щодо здійснення перерахунку заборгованості зі сплати аліментів, під час якого просив врахувати платежі зі сплати аліментів за жовтень та листопад 2020 року на загальну суму 10148 грн.; визначити заборгованість, виходячи із середньої заробітної плати по Дніпропетровській області, а не по місту Києву; врахувати взяття участі в утриманні дитини (сплати аліментів) у грошовій формі (оплату лікування зубів дитини) на загальну суму 8000 грн. грн.; врахувати взяття участі в утриманні дитини (сплату мною аліментів) в натуральній формі на загальну суму 40647,56 грн.

У відповідь отримав листа начальника Печерського РВ ДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Ярушевської І. від 02.02.2021р. № 1849/10 та розрахунок заборгованості зі сплати аліментів державного виконавця Кузьмишина Е.М. № 1849/10 від 02.02.2021р., у яких зазначено, що станом на 23.10.2020р. жодних заяв від заявника щодо часткового погашення боргу не надходило, відмовлено у задоволені претензії, тому заявник звернувся до суду.

На підставі викладеного, заявник (в уточненій скарзі) просив визнати неправомірними дії головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кузьмишина Едуарда Миколайовича щодо проведення розрахунку суми заборгованості по сплаті аліментів за виконавчим листом № 201/16791/15-ц виданим Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська 04 вересня 2018 року по виконавчому провадженню № 58431041 та скасувати розрахунки головного державного виконавця Печерського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Кузьмишина Е.М. заборгованості зі сплати аліментів № 4652/10 від 12.11.2019 р., № 4652/10 від 27.12.2019р., № 4652/10 від 24.01.2020р., № 4652/10 від 09.04.2020р., № 4652/10 від 27.07.2020р., № 1849/10 від 21.10.2020р. та № 1849/10 від 02.02.2021р. Зобов`язати посадову особу Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в провадженні якої перебуває виконавче провадження № 58431041, провести перерахунок заборгованості по сплаті аліментів за виконавчим листом № 201/16791/15-ц виданим Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська 04 вересня 2018 року по виконавчому провадженню № 58431041, під час якого визначити заборгованість виходячи із середньої заробітної плати по Дніпропетровській області, а не по місту Києву; врахувати взяття заявником участі в утриманні дитини (сплати аліментів) в грошовій формі (оплату лікування зубів дитини) на загальну суму 8000 грн.; врахувати взяття участі в утриманні дитини (сплату аліментів) в натуральній формі на загальну суму 40647,56 грн.

Заявник в судове засідання не з`явився, про дату, місце і час розгляду справи був повідомлений належними чином.

Заінтересовані особи - головний державний виконавець Печерського РВДВС у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Кузьмишин Е.М., представник Новомосковського МВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в судове засідання не з`явися, про дату, місце і час розгляду справи були повідомлені належними чином.

Від Новомосковського ВДВС у Новомосковському районі Дніпропетровської області 04.10.2021р. надійшов на запит суду лист від 29.09.2021р. за № 72803/7, яким повідомлено, що 09.09.2021р. виконавче провадження № 58431041 з примусового виконання виконавчого листа № 201/16791/15-ц виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 04.09.2018 року, передано до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Тому Новомосковський ВДВС у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) не може надати копій матеріалів виконавчого провадження № 58431041 (а.с. 132).

Стягувач ОСОБА_2 також в судове засідання не з`явилася, про дату, місце і час розгляду справи повідомлялася належними чином.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши пояснення учасників виконавчого провадження, суд встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.

З матеріалів скарги установлено, що постановою головного державного виконавця Печерського РВДВС міста Київ ГТУЮ у м. Києві Кузьмишина Е.М. від 20.02.2019р. відкрите виконавче провадження № 58431041 з виконання виконавчого листа № 201/16791/15-ц, виданого Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська 04.09.2018р. про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 11 листопада 2015 до досягнення дитиною повноліття (а.с. 19).

03.09.2016р. ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_5 , внаслідок чого змінила прізвище на « ОСОБА_6 » (а.с. 20).

Як установлено з єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.06.2016р. рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 26.02.2016р. в частині розміру стягнутих аліментів на дитину змінене, замість зазначеної 1/4 частини усіх видів доходу ухвалено стягувати 1000 грн. аліментів щомісячно, а також виключено з тексту рішення фразу «але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку», також рішення суду в частині розміру аліментів на утримання матері дитини змінено з 1/6 частини та вказано суму 200 грн. В іншій частині рішення залишене без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.03.2017р. рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.06.2016р. скасоване та залишене в силі рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 26.02.2016р.

19.02.2019р. ОСОБА_2 звернулася до Печерського РВДВС міста Київ ГТУЮ у м. Києві із заявою про примусове виконання рішення суду, надавши оригінал виконавчого листа по справі № 201/16791/15-ц від 26.06.2016р. У заяві повідомила, що Шевченківським ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області за вказаним виконавчим листом відкривалося виконавче проваджений (постанова про повернення виконавчого документа додається), проте жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду виконавцем здійснено не було, у зв`язку із чим, за боржником утворилася заборгованість по аліментам з 11 листопада 2015 року. Повідомила реквізити стягувача: МФО 305299, код банка 14360570, рахунок № НОМЕР_1 , особовий картковий рахунок № НОМЕР_2 , АТ КБ «Прйватбанк», м. Київ (а.с. 31).

Як вказує боржник він отримав з копією постанови про відкриття виконавчого провадження № 58431041 розрахунок головного державного виконавця Печерського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Кузьмишина Е.М. про нарахування заборгованості зі сплати аліментів № 4652/10 від 24.09.2019р., яким повідомлено, що станом на 01.01.2019р. заборгованість склала 99 386,73 грн. (37 м. 19 д. х ј середньої заробітної плати по регіону), а станом на 01.09.2019 р. – 130 292,23 грн. (а.с. 32).

ОСОБА_1 звертався із клопотаннями до Печерського РВДВС міста Київ ГТУЮ у м. Києві від 02.11.2019р. про здійснення перерахунку заборгованості зі сплати аліментів, від 10.12.2019р. про повторне здійснення перерахунку заборгованості зі сплати аліментів та закінчення виконавчого провадження, від 02.03.2020р. про врахування нових доказів участі боржника в утриманні дитини (сплати аліментів) в грошовій та натуральній формі на загальну суму 42 946,56 грн., здійснення перерахунку заборгованості зі сплати аліментів від 13.07.2020р., від 15.10.2020 р. (а.с. 33 – 52).

У своїх клопотаннях вказував, що є фізичною особою – підприємцем, перебуває на спрощеній системі оподаткування. Вказував, що відповідно до ч. 2 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. При цьому, фізична особа - підприємець, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, була включена до переліку осіб зазначених у ч. 2 ст. 195 Сімейного кодексу України лише редакцією Закону України № 2037-VIII від 17.05.2017р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набрав чин пості через місяць з дня його опублікування, тобто з 08 липня 2017 року. Отже, визначати заборгованість за аліментами, виходячи із середньої заробітної плати по регіону законно лише з 08 липня 2017 року. Місцевістю (регіоном), по якому з 08 липня 2017 року потрібно визначати середню заробітну плату працівника є Дніпропетровська область, а не місто Київ. Адресою місця реєстрації ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 (а.с. 53), за якою він проживав постійно з 08 липня 2009 року, працює і отримує дохід, знаходиться на тимчасово окупованій території.

Заявник пояснив, що не має постійного місця проживання, тимчасово проживає у різних містах України, в готелях та хостелах, в тому числі в місті Києві проживає періодично. Як фізична особа-підприємець отримує дохід на всій території України. Його родичі проживають за адресою: АДРЕСА_2 , за цією адресою він переважно проживає.

У клопотанні від 02.11.2019р. до Печерського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві заявник вказав, що виходячи з відомостей на сайті Державної служби статистики, щомісячна різниця між середньою заробітною платою по місту Києву та середньою заробітною платою по Дніпропетровській області складає приблизно 4000-5000 гри., що за наслідками застосування формули (кількість місяців та днів х 1/4 середньої заробітної плати по регіону) становить значну суму перевищення належного для стягнення розміру заборгованості (а.с. 33-35)

Заявник отримав розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 24.09.2019р. № 4652/10 станом на 01.01.2019р. (а.с. 72-73), з яким не погодився, оскільки державним виконавцем не враховані своєчасно щомісячні платежі на користь ОСОБА_10 на утримання дитини на загальну суму 68101,34 грн. з лютого 2016 року по жовтень 2019 року, а також помилково визначена заборгованість, виходячи із середньої заробітної плати по місту Києву, а не по Дніпропетровській області, помилково визначена заборгованість, виходячи із середньої заробітної плати по регіону з 11 листопада 2015 року, у той час, коли виходячи з норми ч. 2 ст. 195 СК України, заборонність має бути визначена з 08 липня 2017 року, тобто з моменту набрання чинності редакцією Закону України № 2037-VIII від 17.05.2017р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» як для ФОП. Просив державного виконавця врахувати його пояснення.

Листом начальника відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 04.06.2020р. № 1-0406 заявникові надана відповідь про те, що матеріали реєстраційної справи фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) не містять документа, що підтверджує проживання, перебування або реєстрацію ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 55).

Листом голови Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 22.01.2021р. № 105-105/Б-18-103 повідомлено заявника про проведення державної реєстрації змін ОСОБА_1 як про фізичну особу-підприємця, вказано його місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, надано роздруківку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України (а.с. 56 – 57).

Листом начальника Печерського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві від 24.01.2020р. № 4652/10 заявникові повідомлено, що з листопада 2015 року заборгованість нараховувалась згідно середньої заробітної плати боржника по Дніпропетровській обл., оскільки боржником не надано доказів, що він працював чи сума фактично отриманого доходу, у відповідності до ст. 195 СК України. З квітня 2016 розмір заборгованість нараховувалась згідно середньої заробітної плати боржника по м. Києву відповідно до даних з Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в яких зазначено адреса (місце проживання АДРЕСА_4 дата запису про проведення державної реєстрації ФОП - 24.03.2016р.), оскільки боржником не надано доказів, що він працював чи сума фактично отриманого доходу за вказаний період та відповідно до внесених змін Законом України № 2037-VIII від 17.05.2017р., які набрали законної сили з 08.08.2017р. згідно ст. 195 СК України. У ст. 195 СК України не зазначено про місце проживання боржника, а зазначено «...виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості», тобто місце отримання доходу (а.с. 58).

Листом начальника Печерського РВ ДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) від 24.01.2020р. № 4652/10 заявника повідомлено, що з квітня 2016 року розмір заборгованості нараховувався згідно середньої заробітної плати боржника по місту Києву відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в яких зазначена адреса (місце проживання: АДРЕСА_4 , дата запису про проведення державної реєстрації ФОП - 24.03.2016), а у ст. 195 СК України не зазначено про місце проживання боржника, а зазначено «виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості», тобто місце отримання доходу (а.с. 58).

Заявник вважає, що запис про проведення державної реєстрації ФОП в місті Києві, не є підтвердженням того, що саме місто Київ є місцем отримання його доходу.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

При цьому, Законом України № 2037-VIII від 17.05.2017р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» були внесені зміни до ч. 2 ст. 195 СК України, який набрав чинності 08.07.2017р. в частині зазначення у цій статті фізичної особи – підприємця, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування

Отже, розраховувати заборгованість по аліментами, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості слід, починаючи з 08 липня 2017 року.

Разом із тим, як видно із матеріалів справи, державним виконавцем при нарахуванні заборгованості по аліментам, не прийняті до уваги доводи боржника про те, що він не проживає постійно у м. Києві і не отримує постійно доход у м. Києві, а адреса його реєстрації як ФОП не є фактичною адресою його проживання. Заявник вказував у своїх клопотаннях до державного виконавця, що до 08 липня 2017 року він був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . З копії паспорта заявника видно, що зареєстрованим його місцем проживання є: АДРЕСА_1 . Листом голови Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 22.01.2021р. № 105-105/Б-18-103 підтверджено, що проведено державну реєстрацію змін ОСОБА_1 як про фізичну особу-підприємця, вказано його місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2012р. за № 489/20802, виконавець протягом десяти днів з дня відкриття виконавчого провадження здійснює заходи для отримання інформації про доходи боржника та виносить постанову про звернення стягнення на доходи боржника, оформлену відповідно до пункту 3 розділу Х цієї Інструкції. Стягнення аліментів здійснюється відповідно до вимог статті 70 Закону та пунктів 3-10 розділу Х цієї Інструкції.

У разі якщо боржник отримує заробіток (доходи) у різних місцях, відрахування аліментів із кожного виду виплат здійснюється за окремими постановами про звернення стягнення на доходи боржника згідно з розміром утримання, визначеним виконавчим документом.

У разі якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження.

Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.

Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України.

Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Суд вважає, що державним виконавцем безпідставно здійснено розрахунок заборгованості ОСОБА_1 (у відповідній частині), виходячи із середньої заробітної плати по м. Києву, а не по Дніпропетровській області, оскільки матеріалами справи підтверджено, що заявник ОСОБА_1 не є працівником, що здійснює свою діяльність у м. Києві.

На неодноразово вжиті судом заходи щодо витребування матеріалів виконавчого провадження (а.с. 91-92, 96), ці матеріали надані не були ані Печерським РВ ДВС у місті Києві, ані Новомосковським ВДВС у Новомосковському районі Дніпропетровської області (а.с. 132).

При цьому, листом Новомосковського ВДВС у Новомосковському районі Дніпропетровської області від 29.09.2021р. за № 72803/7, який надійшов до суду 04.10.2021р. повідомлено, що 09.09.2021р. на підставі вимог ч. 4 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження № 58431041 з примусового виконання виконавчого листа № 201/16791/15-ц виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 04.09.2018 року, передано до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Тому Новомосковський ВДВС у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) не може надати копій матеріалів виконавчого провадження № 58431041 (а.с. 132).

Суд вважає, що державним виконавцем не доведено, що при розрахунку заборгованості по аліментам ОСОБА_1 ним виконані вимоги ст. 195 СК України і п.п. 2, 3, 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень у частині розрахунку заборгованості по аліментам, а саме, здійснено розрахунок заборгованості на підставі отриманої інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості.

А тому скарга заявника підлягає задоволенню частково – шляхом зобов`язання уповноваженої особи Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в провадженні якої перебуває виконавче провадження № 58431041, провести перерахунок заборгованості ОСОБА_1 по сплаті аліментів за виконавчим листом № 201/16791/15-ц виданим Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська 04 вересня 2018 року по виконавчому провадженню № 58431041, під час якого визначити заборгованість виходячи із середньої заробітної плати по Дніпропетровській області.

Разом із тим, не підлягають задоволенню вимоги заявника про зобов`язання уповноваженої особи органу ДВС при розрахунку із заборгованості по аліментам врахувати участь в утриманні дитини у грошовій формі у вигляді оплати лікування зубів дитини на суму 8000 грн., в натуральній формі на суму 40647,56 грн.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частинами 1-3 ст. 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Положеннями статей 180, 183, 185, 193, 198, 199 СК України визначаються декілька способів виконання цього обов`язку, зокрема:

утримання неповнолітньої дитини, на що стягуються аліменти у частках від заробітку (доходу) або в твердій грошовій сумі (статті 180, 183);

участь батьків у додаткових витратах на дитину, викликаних особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо) (стаття 185);

утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров`я, навчальному або іншому закладі, при цьому якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (стаття 193);

обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні діти продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними 23 років, за умови, що батьки можуть надавати таку допомогу (стаття 198).

СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина (ст. 141 СК України). При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.

Також, окремо, відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Дана стаття СК України закріплює правило, відповідно до якого, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами. Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається даною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв`язку із розвитком певних її здібностей.

Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.

Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. Аліменти на утримання дитини по своїй суті є гарантією виконання кожним з батьків свого обов`язку забезпечувати дитину. Це виплати, які гарантовані законодавцем як спосіб захисту права дитини на утримання і необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на дитину передбачений законом.

У зв`язку із викладеним, додаткові витрати на дитину у вигляді придбання заявником іграшок, велосипеду, лікування зубів тощо не є аліментами у розумінні ст. 181 СК України.

Пункт 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, містить обов`язок виконавця обчислювати розмір заборгованості зі сплати саме аліментів на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Разом із тим, цей пункт не зобов`язує виконавця у заборгованості по аліментам враховувати додаткові витрати боржника на дитину.

У постанові Верховного Суду від 14.03.2018 р. по справі № 682/690/16-ц, на яку посилається заявник, йдеться про цільове призначення аліментів, а не про врахування додаткових витрат на дитину при обчисленні заборгованості по аліментам державним виконавцем.

Та обставина, що заявник у призначенні платежу на чеках про переказі вказував «аліменти», не означає, що це дійсно аліменти, при тому, що заявник сам вказує у скарзі, що це були витрати на придбання іграшок, тому суд не приймає указані перекази як докази сплати аліментів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в задоволенні скарги в частині зобов`язання державного виконавця провести перерахунок заборгованості по сплаті аліментів із урахуванням участі в утриманні дитини в грошовій формі (оплату лікування зубів дитини) на загальну суму 8000 грн. та в натуральній формі на суму 40647,56 грн. - слід відмовити.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу і у разі встановлення обґрунтованості скарги визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу ДВС усунути порушення.

Згідно із п. 18 Постанови пленуму ВССУ від 07.02.2014р. № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 83, 259, 260, 353, 447, 450, 451, 452 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 (заінтересовані особи - головний державний виконавець Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кузьмишин Едуард Миколайович, Новомосковський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2 ,) на дії головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кузьмишина Едуарда Миколайовича щодо проведення розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, скасування розрахунку заборгованості по аліментам, зобов`язання посадової особи Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) провести перерахунок заборгованості по сплаті аліментів – задовольнити частково.

Визнати неправомірними розрахунки заборгованості по аліментам ОСОБА_1 , складені у виконавчому провадженні № 58431041 головним державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кузьмишиним Едуардом Миколайовичем № 4652/10 від 12.11.2019р., № 4652/10 від 27.12.2019р., № 4652/10 від 24.01.2020р., № 4652/10 від 09.04.2020р., № 4652/10 від 27.07.2020р., № 1849/10 від 21.10.2020 р. та № 1849/10 від 02.02.2021р. в частині нарахування заборгованості по аліментам ОСОБА_1 , виходячи із середньої заробітної плати по місту Києву.

Зобов`язати головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кузьмишина Едуарда Миколайовича або іншу уповноважену особу Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у провадження якої перебуває виконавче провадження № 58431041, здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 по сплаті аліментів за виконавчим листом № 201/16791/15-ц виданим Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська 04 вересня 2018 року по виконавчому провадженню № 58431041, виходячи із середньої заробітної плати по Дніпропетровській області, у тій частині, де розрахунок заборгованості по аліментам здійснено, виходячи із середньої заробітної плати по місту Києву.

У задоволенні іншої частини вимог скарги – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текси ухвали складений 11 січня 2022 року.

Суддя О.С. Наумова