Ухвала суду № 102570849, 19.01.2022, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 1і-932-1-22

Справа № 932/5965/21

УХВАЛА

Іменем УКРАЇНИ

19 січня 2022 року Бабушкінський районний суд

м.Дніпропетровська

у складі:

головуючого-судді Марущак С.Л.

при секретарі : Бондаренко С.В.

за участю:

прокурора Карпенка Р.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпро клопотання прокурора щодо продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпродзержинська, Дніпропетровської обл., громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

09.11.2020 Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ст.75 КК України до 4 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 2 роки,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Карягіной Н.О. знаходиться кримінальна справа щодо ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

19 січня 2022 року до суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке відповідно до п.20-5 Перехідних положень КПК України, у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Карягіної Н.О., передано у провадження судді Марущак С.Л.

Прокурором подано клопотання про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як обвинувачений може переховуватися від суду, щоб уникнути покарання, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені тяжкого кримінального правопорушення і у випадку доведеності його вини може бути засуджений до покарання пов?язаного з позбавленням волі. Обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як він не має постійного, офіційного джерела доходу, раніше був засуджений за корисливі злочини і повторно вчинив корисливий злочин у період іспитового строку.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання прокурора та заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, оскільки він не переховувався від слідства, має постійне місце проживання, дружину та малолітню доньку, які потребують матеріальної допомоги. Крім того, як вбачається з досліджених у суді матеріалів, докази вчинення ним інкримінованого йому злочину в матеріалах кримінального провадження відсутні.

Вислухавши учасників процесу, суд вважає необхідним клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з тих підстав, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які враховувались судом при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час розгляду у суді кримінального провадження не відпали. Обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, і тому суворість покарання, яке може бути призначено ОСОБА_1 у випадку доведеності його вини, дає суду обгрунтовану підставу вважати наявність ризику, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого корисливого злочину і повторно обвинувачується у вчинені тяжкого корисливого злочину у період іспитового строку. З урахуванням викладеного існує висока вірогідність, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд, також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема про те, що хоча тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту і суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Крім того, суд враховує характер кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_1 , який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому та практику Європейського суду з прав людини стосовно того, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Суд вважає, що вказані ризики на цей час не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати, враховуючи зміст пред`явленого звинувачення ОСОБА_1 , характер та обставини протиправних дій, в яких він обвинувачується, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_1 у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_1 на те, що він має постійне місце мешкання, дружину та малолітню доньку, суд не може вважати підставою для зміни запобіжного заходу, так як з урахуванням обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, його суспільної небезпеки, вищезазначені доводи не свідчать про наявність у ОСОБА_1 перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду і вказані обставини враховуються судом у сукупності з іншими обставинами при розгляді кримінального провадження.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_1 , що матеріали кримінального провадження не містять доказів його причетності до інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд не може вважати підставою для зміни запобіжного заходу, так як оцінку доказів по справі у розумінні ст.ст.84, 85, 86 КПК України суд вирішує у нарадчій кімнаті при постановленні остаточного рішення по справі.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі у вигляді домашнього арешту, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 , а обраний ОСОБА_1 запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

На підставі викладеного суд вважає необхідним клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів з метою запобігання можливості обвинуваченого переховуватися від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, залишивши без змін раніше визначений судом розмір застави і обсяг пов`язаних з її внесенням обов`язків, оскільки він відповідає тяжкості пред`явленого обвинувачення та визначений з урахуванням розміру завданої шкоди.

Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 194, 331, 370, 372 КПК України, п.20-5 Перехідних положень КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт залишити без задоволення.

Клопотання прокурора задовольнити, продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 19 березня 2022 року, включно, залишивши без змін раніше визначений ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 10.06.2021 розмір застави і обсяг пов`язаних з її внесенням обов`язків, які він в разі внесення зазначеної суми застави, зобов`язаний буде виконувати.

На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду до ухвалення судового рішення по суті протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя

Бабушкінського районного суду С.Л.Марущак

м.Дніпропетровська