Ухвала суду № 102568092, 20.12.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25562/21

Провадження № 1-кп/761/2686/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2021 року м. Київ

Шевченківський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді Кваші А.В., при секретарі Ромась Г.Г., за участю прокурора Коріня Б.І., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Леваднього О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Суми, громадянина України, з середньою освітою, не працюючий, в офіційному шлюбі, маючи на утриманні одну малолітню дитину, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України (відомості внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021100100002126 від 01.06.2021 та №12021105100002601 від 27.07.2021),

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України.

Судом, у відповідності до частини третьої статті 331 КПК України, поставлено на обговорення питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою до спливу двомісячного строку.

Прокурор Корінь Б.І. просив продовжити строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, оскільки, ризики, які враховувалися при його обранні, не змінилися.

Захисник Левадній О.Л. заперечував проти продовження строку тримання під вартою, просив застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний, а саме домашній арешт за адресою його проживання, при цьому повідомив, що ОСОБА_1 винну у вчиненні злочину визнає, а також ні такого впливати ні на кого наміру не має.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив застосувати до нього домашній арешт за місцем його проживання у м. Суми, повідомив, що ухилятися від суду він не буде.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, якщо судове засідання не було завершене до його спливу.

Оскільки строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 закінчується 25 грудня 2021 року, а тому суд повинен вирішити питання щодо продовження строків тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що перебування ОСОБА_1 в умовах ізоляції на протязі часу є на даний час необґрунтованим, а тому відносно нього потрібно змінити запобіжний захід, та призначити запобіжний захід, який не пов`язаний з триманням під вартою, а саме у вигляді домашнього арешту, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно положень ст. 129 Конституції України проголошено, що однією з основних засад судочинства є законність.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду, і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. Тримання особи під вартою може бути застосовано лише як тимчасовий запобіжний захід у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи припинити його.

Відповідно до Закону України «Про попереднє ув`язнення» та ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Разом з тим, прокурор в судовому засіданні не обґрунтував необхідності продовження тримання під вартою ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом враховуються дані про його особу, який вчинив інкриміноване діяння, місце проживання, стан його здоров`я, психологічний стан, міцність соціальних зв`язків, приходжу до висновку, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволенню є недоцільним, оскільки прокурором у супереч ст. 194 КПК України не доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам.

Обираючи більш м`який запобіжний захід суд виходить з наступного: даних які б підтверджували неналежну поведінку обвинуваченого у цьому судовому засіданні стороною обвинувачення не надано, обвинувачений має місце проживання та може бути проконтрольований відповідними правоохоронними органами.

Домашній арешт на думку суду на даному етапі забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого, оскільки є не менш суворим чим тримання під вартою, а тому мінімізує ризики передбачені кримінально процесуальним законом.

Термін дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у виді домашнього арешту визначити терміном на два місяця.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 182, 331, 376 КПК України,

У Х В А Л И В:

Змінити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки передбачені ст.194 КПК України:

не залишати житло без дозволу суду у період часу з 19 години по 7 годину наступного дня за адресою місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 ;

прибувати до суду за викликом;

повідомляти суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та/або роботи;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти в залі суду негайно та зобов`язати невідкладно прибути до місця свого проживання згідно умов обраного запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на органи Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_1 .

Строк дії ухвали про тримання обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під домашнім арештом встановити тривалістю 2 (два) місяці, тобто до 20 лютого 2022 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Кваша