Ухвала суду № 102565819, 12.01.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/1029/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Головко Ю.Г.,

за участю секретаря судового засідання Романенко Д.Л.,

прокурора Наумовича В. О.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням старшого слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві підполковника поліції Марочка Василя Петровича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 12021105060001643 від 19.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

12.01.2022 старший слідчий слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві підполковник поліції Марочко В.П., за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Печерської окружної прокуратури міста Києва Наумовичем В. О., звернувся до слідчого судді в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105060001643 від 19.10.2021 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовує тим, що у провадженні слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021105060001643 від 19.10.2021 за підозрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи обвинуваченим у кримінальному провадженні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, відповідних висновків не зробив, на шлях виправлення не став, та повторно вчинив новий корисливий злочин проти власності.

Відповідно до матеріалів клопотання, 17.10.2021, ОСОБА_1 приблизно о 04 годині 00 хвилині, проходячи повз будинку АДРЕСА_1 , побачив, що у напівпідвальному приміщенні будинку знаходиться магазин жіночого одягу " ІНФОРМАЦІЯ_2 " ФОП ОСОБА_2 . У цей час у ОСОБА_1 виник раптовий злочинний умисел, спрямований на незаконне особисте збагачення, шляхом повторного вчинення таємного викрадення чужого майна, що знаходиться в приміщенні зазначеного магазину.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , 17.10.2021, у приблизний період часу з 04 години 15 хвилин по 05 годину 05 хвилин, впевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до металопластикових дверей магазину та відчинивши їх шляхом віджиму невстановленим досудовим розслідуванням предметом,- проник до середини магазину жіночого одягу "ІНФОРМАЦІЯ_2", що належить ФОП ОСОБА_2 та почав знімати із вішалок жіночий одяг і складати його у заготовлені ним раніше сумки.

Після того, з викраденими речами вийшов з магазину та попрямував у невстановлене досудовим розслідуванням місце, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілій ФОП ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 141 110 гривень.

23.12.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, з проникненням у приміщення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який вчинив злочин передбачений передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Крім того, слідчий у клопотанні обґрунтовує ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК КПК України, а саме:

- переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, оскільки підозрюваний вчинив тяжке кримінальне правопорушення, санкція якого передбачає покарання тільки у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років. Суворість зазначеного покарання сама по собі передбачає те, що особа, з метою уникнення покарання може здійснити спроби переховування від органів досудового розслідування, прокурора, суду. Ризик переховування підтверджує ще й те, що особа постійного місця проживання на території міста Києва, проживає у хостелі, стійких соціальних зв`язків, постійного місця роботи не має.

- незаконно впливати на свідків, зокрема свідка ОСОБА_3 , оскільки підозрюваний опісля вчинення кримінального правопорушення дзвонить останній на її мобільний номер телефону, що може призвести до зміни чи відмови від наданих нею показів. Ризик незаконного впливу на потерпілого, інших свідків підтверджується тим, що підозрюваний отримав копії додатків до клопотання з анкетними відомостями останніх в протоколах їх допиту тощо.

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити кримінально-протиправну діяльність та вчинити новий корисливий злочин, оскільки підозрювана легальних джерел здобутку грошових коштів та стійких, сталих соціальних зв`язків не має. Крім того, на можливість вчинення підозрюваним нового умисного кримінального правопорушення вказує ще й те, що відносно підозрюваного до Печерського районного суду міста Києва скеровано обвинувальний акт за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Для визначення розміру застави слідчий у клопотанні зазначає, що при визначенні її розміру, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, вона має складати не менше 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 198 480,00 гривень.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Підозрюваний в судовому засіданні щодо клопотання заперечував, просив не застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Додатково вказав, що працює на мийці, має малолітню дитину, місцем реєстрації проживання є селище Грушове, Луганської області.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

При цьому, поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Так, 23.12.2021 ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Підозра у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 18.10.2021, протоколом огляду місця події від 18.10.2021, протоколами огляду відеозапису від 17.11.2021, протоколом огляду відеозапису від 22.12.2021, протоколом огляду від 18.11.2021, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 від 19.10.2021, протоколом додаткового допиту потерпілої ОСОБА_2 від 17.11.2021, протоколам допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , протоколом пред`явлення ОСОБА_3 особи для впізнання за фотознімками від 17.11.2021, протоколом обшуку від 16.12.2021, протоколом огляду предметів від 21.12.2021, протоколами відібрання пояснень в ОСОБА_1 , протоколом допиту ОСОБА_1 .

Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами.

Питання щодо доведеності вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та правильності кваліфікації його дій, слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Отже, слідчий суддя у відповідності до положень ст. 177, 178 КПК України враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється особа, та приходить висновку, що докази та обставини на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом здійснення незаконного впливу на свідків, інших учасників кримінального правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином а також продовжити кримінально-протиправну діяльність та вчинити нове кримінальне правопорушення.

За таких обставин, клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, оскільки слідчий суддя також враховує обґрунтованість наведених у клопотанні ризиків та вважає, що для їх запобігання є недостатнім застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, як на тому наполягав підозрюваний. Крім того, слідчий суддя враховує, що підозрюваний не зареєстрований у м. Києві та не має постійного місця проживання у м. Києві.

Разом з тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

При визначенні ОСОБА_1 , альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 23.02.2022 включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021105060001643.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у сумі становить 198 480,00 гривень, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_1 , виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, в разі внесення застави, а саме:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

- не відлучатися із місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого злочину;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059

Банк отримувача ДКСУ, м.Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089

призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Термін обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 23.02.2022 включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 , та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваним ОСОБА_1 , він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлена, не з`явилась за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ю. Г. Головко