Рішення № 102565137, 10.01.2022, Оболонський районний суд міста Києва

10.01.2022 Справа № 756/12051/21

Справа №756/12051/21

Провадження №2/756/1161/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2022 року Оболонський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Тихої О.О., за участю секретаря судового засідання Кренджеляк А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з нерухомого майна,

У С Т А Н О В И В:

10.08.2021 року позивач звернулася до Оболонського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що після смерті чоловікаОСОБА_2 вона звернулася до Одинадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті останнього. Під час оформлення свідоцтва про право на спадщину позивачу стало відомо, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис про обтяження №128165 від 01.08.2012, відповідно до якого на все невизначене майно померлого ОСОБА_2 на підставі постанови Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції в м. Києві №1594/4 від 01.08.2012 накладено арешт.

З метою з`ясування підстав арешту позивач звернулася до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). У відповідь на вказаний запит Оболонським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомлено, що виконавче провадження, в рамках якого було винесено постанову №1594/4 від 01.08.2012, відсутнє, матеріали справи знищені, у зв`язку з чим зняти обтяження не уявляється можливим.

З урахуванням наведеного позивач змушена звернутися до суду з зазначеним позовом, в якому просить скасувати арешт нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження: 12816591, зареєстрований 01.08.2012 року за №12816591 Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №1594/4 від 01.08.2012, винесеної Відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції м. Києві.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 16.08.2021 року позовну заяву залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 20.09.2021 року відкрито провадження по справі, справу призначено до судового розгляду.

Позивач та її представник надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали, просив задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленим законом порядку. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст.ст. 76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 15.08.2019 року.

Позивач є дружиною померлого ОСОБА_2 та спадкоємцем першої черги, яка прийняла спадщину після смерті чоловіка, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 12.03.2020 №59796024, виданим Одинадцятою київською державною нотаріальною конторою.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №203884466 від 12.03.2020 на все нерухоме майно, належне ОСОБА_2 накладено арешт на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №1594/4 від 01.08.2012, винесеної Відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції м. Києві, реєстраційний номер обтяження: 12816591, зареєстрований 01.08.2012 року за №12816591 Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.

Відповідно до інформаційної довідки КВ-2019 №37535 від 26.09.2019, виданої КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації»,право власності на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козярик Н.С. 21.04.2003 за № 2945, зареєстрованого Бюро 25.04.2003 за реєстровим №35930.

Відповідно до листів Оболонського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) б/н від 20.07.2020 та 05.02.2021 матеріали виконавчих проваджень, на підставі яких винесено постанову про арешт майна №1594/4 від 01.08.2012, відсутні, що унеможливлює подальше зняття арештів, рекомендовано звернутися до суду з позовом про зняття арешту з майна.

Згідно із ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч.1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).

Право власності в Україні повинно спиратися на певний титул (правовстановлюючий документ), для того, щоб бути доведеним перед іншими особами.

Неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину позбавляє позивача можливості здійснювати права власника та порушує ч. 1ст. 317 ЦК України, ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у справі № 6-164цс12, у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України, зокрема і шляхом звільнення спадкового майна з-під арешту.

Відповідно ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частиною першою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Нормою ч. 1 ст. 321 ЦК України гарантовано, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України закріплено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Ураховуючи наведене, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що наявність арешту усього нерухомого майна, що належало спадкодавцю ОСОБА_2 , зокрема, квартири АДРЕСА_1 , перешкоджає позивачу реалізувати свої права спадкоємця щодо вказаного нерухомого майна.

Беручи до уваги, що матеріалами справи не доведена необхідність у подальшому арешті вказаного нерухомого майна, на даний час у виконавчій службі не перебуває виконавче провадження, в межах якого було накладено арешт на майно спадкодавця ОСОБА_2 , а наявний арешт позбавляє позивача права оформити спадщину після смерті чоловіка, позивач позбавлена можливості захистити свої права у інший спосіб, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , зняти арешт з нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження: 12816591, зареєстрований 01.08.2012 року за №12816591 Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №1594/4 від 01.08.2012, винесеної Відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції м. Києві.

Керуючись ст. ст. 2-5, 10-13, 19, 76-81, 89, 258-259, 263-265, 268, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з нерухомого майна,задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна (архівний запис), а саме: квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження: 12816591, зареєстрований 01.08.2012 року за №12816591 Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови про арешт майна боржника ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , та оголошення заборони на його відчуження №1594/4 від 01.08.2012, винесеної Відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції м. Києві.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про сторони:

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач - Оболонський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ - 35018577, юридична адреса:04212, м. Київ, вул. Миколи Кагарлицького, 2-Д, 1 під`їзд.

Суддя О.О. Тиха