Ухвала суду № 102558579, 12.01.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 січня 2022 року м. Київ № 640/257/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аблов Є.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Буд»доГоловного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби Українипровизнання протиправним та скасування рішення,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Буд» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач-2) в якому просить суд:

- визнати протиправним, та скасувати рішення комісії Головного Управління Державної податкової служби України в місті Києві №3155479/33794329 віл 24.09.2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №44 від 02.08.2021 року; №3155482/33794329 від 24.09.2021 року, про відмову в реєстрації податкової накладної №45 від 02.08.2021 року; №3155484/33794329 від 24.09.2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №46 від 02.08.2021 року; №3155480/33794329 від 24.09.2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №47 від 02.08.2021 року; №3155485/33794329 від 24.09.2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №48 від 02.08.2021 року; №3155483/33794329 від 24.09.2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №49 від 02.08.2021 року; №3155481/33794329 від 24.09.2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №110 від 03.08.2021 року.

- зобов`язати Державну податкову службу України (код (ДРПОУ 43005393) зареєструвати податкові накладні №44 від 02.08.2021 року, №45 від 02.08.2021 року, №46 від 02.08.2021 року, №47 від 02.08.2021 року, №48 від 02.08.2021 року, №49 від 02.08.2021 року, №110 від 03.08.2021 року.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 статті 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

За правилами ч. 3 статті 43 КАС України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (ч. 1 статті 55 КАС України).

Відповідно до положень ч. 3 статті 55 КАС України, юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Згідно з ч. 1 статті 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Аналіз наведених положень КАС України дає підстави вважати, що повноваження особи як керівника юридичної особи (члена виконавчого органу) діяти від її імені, у тому числі підписувати позовні заяви, брати участь у справі, мають бути передбачені безпосередньо у законі або ж підтверджуватись статутом, положенням тощо.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, у якості позивача вказано ТОВ «Стандарт-Буд».

Судом встановлено, що позовна заява підписана директором ТОВ «Стандарт-Буд» - Вовченко А.В., однак, в додатках до позовної заяви позивач не надає документи, на підтвердження його повноваження як директора ТОВ «Стандарт-Буд», а саме - витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань або наказ про призначення його головою директором ТОВ «Стандарт-Буд».

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

В ухвалах Верховного Суду від 19.02.2018 в адміністративних справах № 820/4389/17 від 19.02.2018 та №820/4389/17 від 02.05.2018 р., №822/2974/17 викладена наступна правова позиція, що "звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво".

Враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку, що позовна заява підписана особою, повноваження якої не підтверджені відповідно до вимог ст. 55 КАСУ.

Таким чином, позивачу необхідно надати документи, які б підтверджували повноваження Вовченка А.В., як директора ТОВ «Стандарт-Буд».

Крім того, суд зазначає, що загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Згідно з висновками Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивачем оскаржено в адміністративному порядку спірні рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві та за результатами розгляду скарг щодо рішень про відмову у реєстрації податкових накладних рішеннями Комісії Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.10.2021 скарги залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня без змін.

З урахуванням наведеного та враховуючи, що позивачем оскаржено в адміністративному порядку спірні рішення про відмову у реєстрації податкових накладних суд зазначає, що строк звернення до суду з даним позовом складає один місяць, який обчислюється з дати отримання рішення Державної податкової служби України від 19.10.2021.

До суду з даним позовом позивач звернувся 30.12.2021, що підтверджується зазначеною датою оформлення на поштовому відправленні Укрпошта Експрес, що міститься у матеріалах справи.

Наведене свідчить, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Згідно з частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки позивач може усунути шляхом подання до суду:

- документів, які б підтверджували повноваження Вовченка А.В., як директора ТОВ «Стандарт-Буд»;

- заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою із зазначенням підстав поважності причин його пропуску.

Згідно з частиною третьою статті 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Буд»- без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.

3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.

Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), відповідно частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.В. Аблов