Ухвала суду № 102558101, 12.01.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

12 січня 2022 року справа № 580/9884/21

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Матусівської сільської ради про стягнення середньої заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

22.11.2021р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Матусівської сільської ради (далі - відповідач), в якому просить:

- стягнути з Матусівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області на користь позивача кошти в сумі 265 872 грн. 66 коп. в якості невиплаченої заробітної плати, які мали виплачуватись впродовж шести місяців після закінчення повноважень сільського голови Матусівської сільської ради Черкаської області 20.11.2020 року за рахунок відповідного місцевого бюджету.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.11.2021р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві десятиденний строк, з моменту отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

В ухвалі зазначено, що позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до Черкаського окружного адміністративного суду:

- оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду з даним позовом у розмірі 2658,73 грн., або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону №3674-VI.

- доказів поважності причин пропуску місячного строку звернення до суду.

- доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема доказів звільнення позивача з посади головного спеціаліста - землевпорядника Матусівської сільської ради у зв`язку із обранням на виборну посаду.

На виконання вимог ухвали суду від 29.11.2021р., позивачем до суду подано заяву, в якій позивач вказав, що підставою звільнення від сплати судового збору є те, що позовна заява містить вимогу про стягнення середньомісячної заробітної плати впродовж 6 місяців після звільнення з посади (гарантії, які надаються на підставі ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад».) За вимогу про стягнення заробітної плати судовий збір не стягується.

Крім того, вказав, що граничним терміном звернення до суду є саме дата 20.09.2021 року (місячний термін закінчення виплат). При цьому, на засіданні Кабінету Міністрів України 11 серпня 2021 року прийнято рішення про продовження адаптивного карантину, а також продовження режиму надзвичайної ситуації до 1 жовтня 2021 року. Крім того, дружина позивача - ОСОБА_2 , в період часу з 15.10. 2021р. до 30.10.2021 року захворіла на СОVID-19, а позивач постійно був у безпосередньому контакті із хворим, а тому не мав можливості зібрати необхідні документи та підготувати позовну заяву до суду. Також зазначено, що прийнято рішення про продовження карантину, зокрема у Черкаській області до 31.12.2021 року. Вказані обставини, на переконання позивача є суттєвими і можуть бути визнані судом поважними причинами пропуску терміну позовної давності для звернення до суду з адміністративним позовом.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття провадження у справі з огляду на заяву позивача, подану на усунення недоліків позову, суд зазначає наступне.

Стосовно обставин поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Позивач у позові зазначив, що з 20.05.2021р. у нього виникло право вимоги стягнення спірних виплат.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч.5 ст.122 КАС України).

Судом враховано, що відповідно до п.17 ч.1 ст. 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Таким чином, спірна сума коштів, заявлена позивачем до стягнення пов`язана із проходження позивача та його звільнення із публічної служби - посади голови сільської ради.

Отже, у даній категорії справ законодавець визначив строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Оскільки спірні відносини пов`язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норм спеціального процесуального закону.

Суд врахував, що позивача звільнено з посади сільського голови - 20.11.2020р. Таким чином, беручи до уваги положення ч. 2 ст. 33 Закону №93-IV, згідно якого, за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, суд доходить висновку, що право на звернення із даним позовом у позивача виникло з 20.05.2021р., як граничного строку до якого за позивачем може бути збережена середня заробітна плата у зв`язку із неможливістю його працевлаштування.

З урахуванням положень ч.5 ст.122 КАС України, даний позов міг бути поданий до суду протягом 1 місяця з вказаної дати, тобто до 20.06.2021р.

Разом з тим, даний позов поданий до суду - 19.11.2021р. (згідно відтиску Укрпошти а поштовому конверті).

Отже, позов подано з пропуском встановленого ч.5 ст.122 КАС України місячного строку звернення, більш як на 4 місяці.

Позивач зазначив, що на засіданні Кабінету Міністрів України 11 серпня 2021 року прийнято рішення про продовження адаптивного карантину, а також продовження режиму надзвичайної ситуації до 1 жовтня 2021 року. Крім того, дружина позивача - ОСОБА_2 , в період часу з 15.10. 2021р. до 30.10.2021 року захворіла на СОVID-19, а позивач постійно був у безпосередньому контакті із хворим, а тому не мав можливості зібрати необхідні документи та підготувати позовну заяву до суду. Також зазначено, що прийнято рішення про продовження карантину, зокрема у Черкаській області до 31.12.2021 року. Вказані обставини, на переконання позивача є суттєвими і можуть бути визнані судом поважними причинами пропуску терміну позовної давності для звернення до суду з адміністративним позовом.

Надавши оцінку зазначеним підставам в контексті їх поважності, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 Розділу VI КАС України (в редакції Закону № 731-IX від 18.06.2020р.), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

З аналізу вказаних положень, судом вбачається, що визначальною ознакою для поновлення судом, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, процесуальних строків, встановлені нормами цього Кодексу, є визнання причин їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивач просить поновити строк звернення до суду із підстав продовження Кабінетом Міністрів України строку дії адаптивного карантину до 31.12.2021р.

Натомість суд звертає увагу, що зазначені причини пропуску строку звернення не може бути взято судом до уваги в якості поважних причин, оскільки позивачем не вказано, зокрема які ж саме обмеження, впровадженими у зв`язку з карантином призвели до неможливості звернення позивача із даним позовом у строки встановлені КАС України.

Судом враховано, що даний позов позивачем подано - 19.11.2021р., тобто під час дії адаптивного карантину, відтак суд доходить висновку, що адаптивний карантин, введений в Україні не перешкодив подачі даного позову до суду. З урахуванням зазначеного, вказана позивачем обставина не може бути прийнята судом в якості поважних причин, а відповідні доводи позивача суд вважає необгрунтованими.

Обставина хвороби дружини позивача у період з 15.10.2021р. по 30.10.2021р. також не може бути взята судом до уваги в якості поважної причини пропуску строку звернення до суду, оскільки вказаний період хвороби відбувся після сплину строку звернення до суду.

Судом також враховується, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2021 року у справі №160/6430/20.

Поряд з іншим, суд зауважує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Як зазначалось вище, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Суд зазначає, що наведені позивачем обставини пропуску строку звернення до суду не є об`єктивно непереборними, та такими, що не залежали від волевиявлення позивача та пов`язаними з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

З урахуванням зазначеного, заявлені позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд вважає неповажними.

Підсумовуючи наведене, суд доходить висновку, що відповідачем не усунуто недоліків позовної заяви, визначених ухвалою від 29.11.2021р., не надано належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом.

Крім того, судом враховано, що ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.11.2021р. позовну заяву було залишено без руху, зокрема для надання позивачем:

- оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у розмірі 2658,73 грн. або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Позивач зазначив у заяві, поданій на усунення недоліків, що підставою звільнення від сплати судового збору є те, що позовна заява містить вимогу про стягнення середньомісячної заробітної плати впродовж 6 місяців після звільнення з посади (гарантії, які надаються на підставі ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад».) За вимогу про стягнення заробітної плати судовий збір не стягується.

З даного приводу суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 33 Закону України від 11.07.2020 №93-IV«Про статус депутатів місцевих рад» (далі - Закон №93-IV) депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.

У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді. Час, коли колишній депутат тимчасово не працював у зв`язку з неможливістю надання йому попередньої або рівноцінної роботи (посади) безпосередньо після закінчення строку його повноважень, зараховується, але не більше шести місяців, до страхового стажу і стажу роботи (служби) за спеціальністю, за якою депутат працював до обрання у місцеву раду, де він виконував свої обов`язки на постійній основі.

Тобто, право на отримання середнього заробітку, отриманого на виборній посаді, має особа, якщо вона не є пенсіонером та не була забезпечена роботою після припинення повноважень. Такий заробіток зберігається на період 6 місяців і належить виплаті з відповідного місцевого бюджету.

З аналізу положень частини другої статті 33 Закон №93-IV, вбачається, що спірна виплата не є заробітною платою, а є компенсаційною виплатою на випадок неможливості забезпечення попередньою роботою особи після припинення повноважень виборної посади. Відтак на позивача в межах спірних правовідносин не розповсюджуються пільги щодо сплати судового збору встановлені п. 1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", натомість за подання даного позову позивач мав сплатити судовий збір на загальних підставах.

Позивачем на виконання ухвали від 29.11.2021р. не надано до суду оригінал документу про сплату судового збору за звернення до суду у розмірі 2658,73 грн. або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір», у зв`язку із чим недоліки позовної заяви, встановлені ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 298.11.2021р., у цій частині позивачем також не усунуто.

Згідно пунктів 1,9 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, зокрема у разі:

- якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, що залишено без руху, у встановлений судом строк;

- у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу (якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними).

Відповідно до частини 5 статті 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Частиною 8 статті 169 КАС України встановлено, що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду у порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 293-297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Матусівської сільської ради про стягнення середньої заробітної плати - повернути позивачу разом із усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду у порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити позивачеві.

Ухвала набирає законної сили відповідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.

Суддя Марина БІЛОНОЖЕНКО