Рішення № 102557823, 13.01.2022, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/16663/21

РІШЕННЯ

іменем України

13 січня 2022 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Полонського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про скасування постанови та зупинення примусового стягнення з заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Полонського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправною та скасування постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП №63353659 від 05.11.2021, зупинення примусового стягнення з заробітної плати.

Покликається на те, що на підставі виконавчого листа, виданого Полонським районним судом по справі №681/574/19, було відкрите виконавче провадження щодо виконання судового рішення, яким колишньому чоловіку позивачки були визначені способи участі у вихованні їх дочки. Позивачку зобов`язано не чинити батьку дитини перешкоди у вихованні дитини, завчасно повідомляти його про поважні причини неможливості відвідування дочки. На думку позивачки, вона неодноразово виконала рішення суду, оскільки не чинила перешкод стягувачу бачити та відвідувати дитину, тоді як сам стягувач неодноразово ухилявся від побачень, переносив зустрічі та загалом перешкоджав проведенню виконавчих дій. Позивачка зазначає, що органом ДВС прийнята постанова про стягнення виконавчого збору, на підставі якої прийнята оскаржувана постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП №63353659 від 05.11.2021, відтак з неї утримуються кошти. На думку позивачки об`єктивних підстав для стягнення виконавчого звору немає, оскільки державний виконавець фактично не проводив виконавчі дії. Стягнення коштів в рахунок сплати виконавчого збору вважає неправомірним та просить скасувати спірну постанову.

Провадження відкрите за правилами спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду в судовому засіданні. Сторони в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Відповідач подав відзив та заяву про розгляд справи за відсутності представника, щодо задоволення позову заперечує. Покликається на те, що виконавче провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору було відкрите своєчасно та правомірно. Право прийняття постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника передбачене законом про виконавче провадження, відтак будь-які протиправні дії відповідач не вчиняв. В межах первинного виконавчого провадження за виконавчим листом Полонського районного суду державний виконавець проводив ряд виконавчих дій, у тому числі здійснював неодноразові виходи за місцем виконання рішення з метою проведення зустрічі стягувача з дитиною, складав акти, скеровував відповідні запити до уповноважених органів, відтак доводи позивачки про те, що ним не вчинялись будь-які дії в межах виконавчого провадження, вважає необґрунтованими. Вважає, що постанова про звернення стягнення на заробітну плату є правомірною в силу прямої вказівки закону, тому у позові просить відмовити.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Судом витребувані необхідні у справі письмові докази.

Позивач подала відповідь на відзив, де не погоджується з доводами відповідача.

Дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади примусового виконання судових рішень визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Статтею 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону. Виконавець виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно зі статтею 27 Закону виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи ( ч. 3 ст. 27)

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, ч. 4 ст. 27) Частина 5 ст. 27 Закону передбачає випадки, коли виконавчий збір не стягується.

Встановлено, що рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 08 листопада 2019 у справі №681/574/19, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 16 березня 2020, адміністративний позов ОСОБА_2 щодо визначення способів участі у вихованні дочки задоволений частково. Суд визначив конкретні способи участі батька у вихованні дочки, зобов`язав ОСОБА_1 не чинити перешкоди в участі ОСОБА_2 у вихованні дитини, а також завчасно повідомляти його про будь-яку поважну причину неможливості відвідування дитини.

У травні 2020 року був виданий виконавчий лист №681/574/19, який пред`явлений стягувачем до Полонського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) до виконання.

01 червня 2020 року відповідачем прийняті постанови про відкриття виконавчого провадження ВП62220035, про стягнення витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору в сумі 9446,00 грн. Зазначені постанови позивачкою не оскаржувались.

20 жовтня 2021 державним виконавцем прийнято постанову про повернення виконавчого листа стягувачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону.

21 жовтня 2020 року постанова про стягнення виконавчого збору була виведена державним виконавцем в окреме виконавче провадження № 63353659 та розпочате примусове виконання.

05.11.2021 прийнято оскаржену постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника та направлено за місцем роботи ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу на те, що слід розмежовувати доводи і докази, які стосуються дій державного виконавця під час виконання рішення суду немайнового характеру, яке стосується визначення способів участі стягувача у вихованні дитини, та доводи і докази, які стосуються виконання постанови про стягнення виконавчого збору і прийнятої на її підставі оскарженої постанови про звернення стягнення на заробітну плату боржника.

Як вбачається з норм закону, на даний час стягнення виконавчого збору не пов`язується з вчиненням державним виконавцем конкретно визначених дій з метою примусового виконання. Для стягнення виконавчого збору має значення факт відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання за відповідним виконавчим документом, якщо останній не був добровільно виконаний до моменту відкриття провадження. Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження.

Встановлено, що у цій справі не оскаржуються постанови про відкриття виконавчого провадження № 62220035 та про стягнення виконавчого збору від 01.06.2020. Таким чином, доводи щодо того, що позивачка не перешкоджала відвідуванню батьком дитини та їх спілкуванню, не перешкоджала виконанню рішення суду, державним виконавцем не вживались примусові заходи до боржника щодо виконання рішення суду та не накладались штрафні санкції, не стосуються оцінки законності спірної постанови про звернення стягнення на заробітну плату, яка була прийнята вже в межах іншого виконавчого провадження ( стосовно виконання постанови про стягнення виконавчого збору)

У даному випадку суд не може надавати оцінку тому, наскільки правильно державний виконавець оцінював дії позивачки щодо добровільного виконання нею рішення суду зобов`язального характеру, поведінки стягувача та її впливу на перебіг виконавчого провадження. Суд оцінює правомірність дій державного виконавця стосовно прийняття оскарженого рішення, яке обумовлює відповідні юридичні наслідки.

Частиною третьою ст. 40 Закону передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. Згідно з частиною 4 статті 42 Закону на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Судом встановлено, що державний виконавець відкрив виконавче провадження щодо виконання постанови про стягнення виконавчого збору, яка не була своєчасно оскаржена і набрала чинності, на наступний день після повернення виконавчого листа стягувачу. Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 63353659 від 21.10.2020 отримана позивачкою 12.11.2020, про що свідчить повідомлення про вручення.

На її підставі прийнята оскаржена постанова про звернення стягнення на заробітну плату боржника та направлено для виконання за місцем роботи ОСОБА_1 .

Встановлено, що оскаржена постанова не містить таких недоліків форми або змісту, які дозволяють зробити висновок про її незаконність. Порядок відрахувань визначений державним виконавцем відповідно до вимог закону, відтак суд не вбачає підстав для її скасування.

Позивач надала до позову інформацію про виконавче провадження, з якої вбачається те, що ще до видачі у травні 2020 року виконавчого листа №681/574/19 нею за участі державного виконавця вчинялись дії з метою виконання рішення зобов`язального характеру, яке стосується участі батька у вихованні дитини. Разом з тим, суд звертає увагу на те, що ця інформація стосується виконання іншого судового рішення та відповідно до іншого виконавчого листа від 12.11.2018 ( справа № 681/142/18) Зазначене виконавче провадження ВП 57725113 було закінчене за п. 10 ч. 1 ст. 39 ( повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду)

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів суд не може прийти до висновку про те, що державний виконавець порушив вимоги закону при прийнятті оскаржуваної постанови. Враховуючи викладене, у позові слід відмовити.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 13 січня 2022 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) Відповідач:Полонський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (вул. Героїв Майдану, буд. 6,Полонне,Полонський р-н, Хмельницька обл.,30500 34826120)

Головуючий суддя І.С. Козачок