Рішення № 102557323, 13.01.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

13 січня 2022 року Справа № 520/19529/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супрун Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (вул. Ломоносова, буд. 81, м. Київ, 03189, код ЄДРПОУ 22994521) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Військова частина А0222 (вул. Дегтярівська, буд. 19А, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 24976148), стягнення матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка (надалі за текстом - Військовий інститут), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Військова частина А0222, в якому просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Військового інституту Київського національного університету імені 'Тараса Шевченка (03189, місто Київ, вулиця Ломоносова, будинок 81, код ЄДРПОУ 22994521) залишок непогашеної заборгованості за надлишково виплачену компенсацію за піднайом житла у розмірі 12696 (дванадцять тисяч шістсот дев`яносто шість) грн. 45 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 15 вересня 2021 року з Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка звільнено з військової служби курсанта ОСОБА_1 . Відповідно до ст. 12 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", у зв`язку з тим, що відповідач притягнутий до матеріальної відповідальності під час проходження військової служби та звільнений з військової служби, він зобов`язаний відшкодувати Військовому інституту матеріальну шкоду у розмірі 12696, залишок непогашеної заборгованості за надлишково виплачену компенсацію за піднайом житла.

Судом 11.10.2021 до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання направлявся запит щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання фізичної особи ОСОБА_1 адреса: АДРЕСА_1 , відповідно до ч.3 ст. 171 КАС України.

На адресу суду надійшла відповідь на запит, в якій зазначено, що з 27.02.2014 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 03.11.2021 відкрито спрощене провадження по справі відповідно до ст.262 КАС України.

У період з 28.12.2021 по 12.01.2022 (включно) головуючій по справі перебував у відпустці.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач правом на подання письмового відзиву не скористався, засобами поштового зв`язку, рекомендованим поштовим повідомленням, копія ухвали про відкриття провадження завчасно направлена відповідачу та отримана останнім 13.11.2021.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи, молодший сержант військової служби за контрактом ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині А0222 та відповідно до наказу командира Військової частини № 179 від 25.08.2020 виключений зі списків особового складу військової частини та з усіх видів забезпечення.

Наказом начальника Військового інституту від 26.08.2020 № 174 на підставі наказу Ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 20.08.2020 № 2211 відповідач зарахований до списків особового складу Військового інституту за спеціальністю Психологія", та поставлений на всі види забезпечення з 26.08.2020.

Судом встановлено, що 26.08.2020 відповідно до "Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України", затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, між Міністерством оборони України в особі начальника Військового інституту та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами (слухачами) вищого навчального закладу.

Наказом командира Військової частини А0222 (з адміністративно-господарської діяльності) від 27.01.2021 № 52 призначено службове розслідування з приводу отримання грошової компенсації за піднайом житла за період з 26.08.2020 по 31.12.2020.

Відповідно до акту службового розслідування, затвердженого командиром Військової частини А0222 11.03.2021 доручено начальнику фінансово-економічної служби військової частини А0222 направити копію матеріалів службового розслідування до Військового інституту для прийняття рішення про притягнення до матеріальної відповідальності та подальшого утримання коштів з молодшого сержанта ОСОБА_1 в розмірі 15696,45 грн.

Військовою частиною А0222 на адресу Військового інституту було направлено матеріали службового розслідування для прийняття рішення щодо притягнення до матеріальної відповідальності курсанта першого курсу молодшого сержанта ОСОБА_1 .

На підставі наказу Ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 10.09.2021 № 3060-33, відповідно до наказу начальника Військового інституту від 15.09.2021 № 46 РС з відповідачем достроково припинено контракт про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

Відповідно до наказу начальника Військового інституту (по стройовій частині) від 15.09.2021 № 183 відповідача виключено із списків особового складу з 15.09.2021.

ОСОБА_1 01.03.2021 подав рапорт, в якому просив стягнути кошти з його грошового утримання у розмірі 500 гривень щомісячно за зайво виплачену грошову компенсацію за піднайом житла у Військовій частині А0222 до повного погашення зазначеної суми у розмірі 15696 гривень 45 копійок.

Наказом начальника Військового інституту від 12.03.2021 року № 46-ГД курсанта 111 пс навчальної групи військового гуманітарно-лінгвістичного факультету молодшого сержанта ОСОБА_1 притягнено до повної матеріальної відповідальності в розмірі заподіяної шкоди в сумі 15696 гривень 45 копійок та визначено щомісячно утримувати із грошового забезпечення молодшого сержанта ОСОБА_1 , курсанта 111 пс навчальної групи військово гуманітарно - лінгвістичного факультету, суму відшкодування у розмірі 500 гривень до повного погашення суми нарахування.

Відповідно до наказу начальника Військового інституту від 15.09.2021 № 183 залишок непогашеної заборгованості молодшим сержантом ОСОБА_1 станом на 15.09.2021 становить 12696 гривень 45 копійок.

Відповідач ознайомився із сумою заборгованості, отримавши примірник витягу з наказу від 15.09.2021 № 183, що підтверджується: підписами ОСОБА_1 на зворотному боці витягу з наказу; у Книзі грошових стягнень і нарахувань.

Після звільнення з військової служби залишок непогашеної заборгованості за надлишково виплачену компенсацію за піднайом житла ОСОБА_1 склав 12696 грн. 45 коп.

Військовим інститутом відповідачу 22.09.2021 направлено лист з пропозицією про добровільне відшкодування залишку непогашеної заборгованості за надлишково виплачену компенсацію за піднайом житла.

ОСОБА_1 на пропозицію Військового інституту відповіді не надав, кошти не сплатив, що свідчить про його відмову в добровільному порядку відшкодувати матеріальну шкоду.

Оскільки, відповідач зазначену вище суму не відшкодував, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

Проходження військової служби в Збройних Силах України, врегульовано Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначено Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (надалі - Статут).

Згідно з вимогам статті 127 Статуту, солдат у мирний і воєнний час відповідає за точне та вчасне виконання покладених на нього обов`язків і поставлених йому завдань, а також за утримання своєї зброї та дорученої техніки у справному стані, за збереження виданого йому майна.

Правовий режим майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, і повноваження органів військового управління та посадових осіб щодо управління цим майном визначається Законом України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України».

Згідно статті 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо.

Стаття 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» передбачає, що військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті). З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку.

Згідно статті 7 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», винні у порушенні вимог цього Закону, притягаються до відповідальності згідно із законом.

За приписами статей 26 та 27 Статуту, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.

Відповідно до ч.ч. 1-2 статті 3 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність. Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: наявність шкоди; протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; вина особи в завданні шкоди.

Частиною 4 статті 3 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» встановлено, що переведення особи до іншого місця служби чи її звільнення з посади або служби не може бути підставою для звільнення її від матеріальної відповідальності, встановленої законом.

Згідно статті 4 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.

Відповідно до положень п.п.2-6 статті 8 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб. Щодо шкоди, завданої командиром (начальником), розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командира (начальника). Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць. Розслідування може не призначатися, якщо причини завдання шкоди, її розмір та винна особа встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом. Порядок проведення службового розслідування визначається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, правоохоронними органами спеціального призначення, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державним бюро розслідувань. За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності.

Частиною 7 статті 8 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» встановлено, що якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», у разі переведення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, до іншого місця служби чи зарахування в розпорядження відповідного командира (начальника) до повного відшкодування завданої нею шкоди стягнення сум завданої шкоди здійснюється за новим місцем служби чи місцем перебування в розпорядженні.

Якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її переведення до іншого місця служби чи зарахування в розпорядження, командир (начальник) надсилає у п`ятиденний строк із дня закінчення розслідування, аудиту (перевірки), інвентаризації чи надходження рішення суду відповідні матеріали до нового місця служби чи місця перебування в розпорядженні особи для вирішення питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності.

Командир (начальник) за новим місцем служби чи місцем перебування в розпорядженні особи видає у п`ятнадцятиденний строк із дня надходження матеріалів щодо завданої шкоди наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності. У такому разі відшкодування шкоди здійснюється в порядку, визначеному статтею 10 цього Закону.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

Відповідно до наказу начальника Військового інституту (по стройовій частині) від 15.09.2021 № 183 відповідача виключено із списків особового складу з 15.09.2021.

Згідно наказу начальника Військового інституту від 15.09.2021 № 183 та книги грошових стягнень і нарахувань, залишок непогашеної заборгованості молодшим сержантом ОСОБА_1 станом на 15.09.2021 становить 12696 гривень 45 копійок.

Відповідач ознайомився із сумою заборгованості, що підтверджується підписами ОСОБА_1 на зворотному боці витягу з наказу від 15.09.2021 № 183 та підписом у Книзі грошових стягнень і нарахувань.

Отже, залишок непогашеної заборгованості за надлишково виплачену компенсацію за піднайом житла ОСОБА_1 склав 12696 грн. 45 коп.

Військовим інститутом відповідачу 22.09.2021 направлено лист з пропозицією про добровільне відшкодування залишку непогашеної заборгованості за надлишково виплачену компенсацію за піднайом житла.

Доказів, які б спростовували факт існування за відповідачем вказаної заборгованості до суду не надано.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача залишку непогашеної заборгованості за надлишково виплачену компенсацію за піднайом житла у Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а кошти у розмірі 12696,45 грн. підлягають стягненню.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (вул. Ломоносова, буд. 81, м. Київ, 03189, код ЄДРПОУ 22994521) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Військова частина А0222 (вул. Дегтярівська, буд. 19А, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 24976148), стягнення матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Військового інституту Київського національного університету імені 'Тараса Шевченка (03189, місто Київ, вулиця Ломоносова, будинок 81, код ЄДРПОУ 22994521) залишок непогашеної заборгованості за надлишково виплачену компенсацію за піднайом житла у розмірі 12696 (дванадцять тисяч шістсот дев`яносто шість) грн. 45 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення складено та підписано 13.01.2022.

Суддя Супрун Ю.О.