
Справа № 420/21142/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт – Сервіс» (Лідерсовський бульвар,7, м.Одеса, 65014) до Міністерства культури та інформаційної політики України (вул.Івана Франка,19, м.Київ, 01601), за участю третьої особи Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65107) про скасування припису Міністерства культури та інформаційної політики України №513/6.11.6 від 26.04.2021 року, визнання протиправною та скасування постанови Міністерства культури та інформаційної політики України №983/6.11.6 від 19.08.2021 року,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт – Сервіс» до Міністерства культури та інформаційної політики України, за участю третьої особи Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації за результатом якого позивач просить:
скасувати припис Міністерства культури та інформаційної політики № 513/6.11.6 вiд 26.04.2021р. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт-сервіс»;
визнати протиправною та скасувати постанову Міністерства культури та інформаційної політики про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини № 983/6.11.6 вiд 19.08.2021 року про притягнення ТОВ «Спорт-сервіс» до вiдповiдальності у вигляді штрафу у розмірі 170 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26.08.2021 року Товариство з обмеженою вiдальністю «Спорт-сервіс» отримало від Міністерства культури та інформаційної політики України постанову про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини № 983/6.11.6 від 19.08.2021 року про притягнення ТОВ «Спорт-сервiс» до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 170 000,00 грн., яка була прийнята на підставі акту про вчинення порушення законодавства про охорону культурної спадщини від 22.07.2021р. та припису № 513/6.11.6 вiд 26.04.2021 р.
Проте позивач вважає зазначені припис та постанову протиправними та прийнятими з порушенням норм чинного законодавства, оскільки позивачем здійснюються будівельні роботи з дотриманням норм чинного законодавства та при отриманні відповідних дозволів.
Ухвалою суду від 09.11.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 262 КАС України).
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, в обґрунтування правової позиції, зазначено, що місто Одеса занесено до Списку історичних населених місць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878. Земельна ділянка за адресою: бульвар Лідерсівський, буд. 7 та буд. 9 у м. Одесі знаходиться в межах Центрального історичного ареалу міста Одеси (згідно з «Історико-архітектурним опорним планом, проектом зон охорони та визначення меж історичних ареалів м. Одеси», затвердженим наказом Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 № 728/0/16 08).
Працівником Департаменту 04.03.2021р. було проведено перевірку земельної ділянки адресою Лідерсівський бульвар, 7, 9 у м. Одеса та прилеглої території і зафіксовано проведення земляних та будівельно-монтажних робіт.
На виконання вимог частини першої статті 30 Закону, діючи в межах повноважень, визначених пунктом 18 частини другої статті 5 Закону і Положенням № 885, за результатами проведеного 04.03.2021 працівником Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації візуального обстеження на Лідерсівському бульварі, 7, 9 у м. Одесі МКІП замовникам ТОВ «СПОРТ-СЕРВІС», ТОВ «ЛІДЕР-ПАРК» та підряднику TOB «НАЯДА-СЕРВІС» надіслано приписи від 26.04.2021 № 513/6.11.6 та № 514/6.11.6 відповідно, про припинення проведення земляних та будь-яких будівельних робіт на об`єкті «Будівництво готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги і реабілітаційним центром, в межах земельних ділянок, які знаходяться оренді, за рахунок знесення об`єктів нерухомості, які знаходяться у власності за адресою: м. Одеса, Приморський район, Лідерсівський бульвар, 7 та Лідерсівський бульвар, 9, та благоустроєм прилеглої території».
Крім того, прийнято постанову Міністерства культури та інформаційної політики про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини № 983/6.11.6 вiд 19.08.2021 року про притягнення ТОВ «Спорт-сервіс» до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 170 000,00 грн.
Відповідач зазначає, що припис та постанова Міністерства було видано у зв`язку з тим, що Позивачем при здійсненні будівництва/реконструкції не були дотриманні норми законодавства про охорону культурної спадщини, а саме не отримано дозвіл на проведення земляних робіт. Отже, оскаржуваний припис та постанова Міністерства культури та інформаційної політики України винесено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а доводи позивача є надуманими та ґрунтуються на його суб`єктивній думці.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що Головним спеціалістом Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації Мальцевим Д.О. 04.03.2021 року було проведено перевірку земельної ділянки за адресою Лідерсiвський бульвар 7, 9 у м. Одеса та прилеглої території.
За зазначеними адресами зафіксовано наступне:
- В межах земельної ділянки, на час перевірки, проводилися земляні та будівельно-монтажні роботи.
- Територія ділянки Огороджена будівельним парканом із металопрофілю.
- Інформаційний стенд відсутній.
- Наявна будівельна техніка (підйомні крани, установки для монтажу паль, вантажні автомобiлi та ін.).
- На ділянці присутні виконавці будівельних робіт.
- Під час перевірки було зафіксовано рух вантажного транспорту.
- На території будівельного майданчику влаштовані бетонні конструкції.
Міністерством культури та інформаційної політики щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт-сервіс» винесено припис № 513/6.11.6 вiд 26.04.2021р., яким зобов`язано
негайно припинити проведення земляних та будь-яких інших будівельних робіт на об`єктi «Будівництво готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги i реабілітаційним центром, в межах земельних ділянок, які знаходяться в орендi, за рахунок знесення об`єктів нерухомості, які знаходяться у власності за адресою: м. Одеса, Приморський район, Лідерсiвський бульвар, 7 та Лідерсiвський бульвар, 9, та благоустроєм прилеглої території», які виконуються в межах Центрального історичного ареалу м. Одеси й комплексної охоронної зони історичного центру міста (наказ Міністерства культури і туризму України від 20 червня 2008 р. № 728/0/16-08) з порушенням вимог частини четвертої статті 32 Закону без відповідних погоджень та дозволів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
27.05.2021р. працівником Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації складено Акт огляду земельної ділянки за адресою м. Одеса, Лідерсівський бульвар 7, 9.
В якому зазначено, що земельна ділянка за адресою: Лідерсівський бульвар, 7, 9 знаходиться у межах Центрального історичного ареалу, визначеного науково-проектною документацією «Історико-архітектурний опорний план, проект зон охорони та визначення меж історичних ареалів м. Одеси», затвердженого наказом Міністерства культури та туризму України від 20 червня 2008 року №728/0/16-08.
Актом перевірки встановлено, що:
- Навколо будiвель встановлено металевий будівельний паркан;
- На території будівельного майданчика улаштовано залізобетонні конструкції;
- На час огляду були присутні виконавці робіт, проводились будівельні роботи;
- Iнформацiйний щит щодо об`єкт відсутній;
- На вимоги посадової особи облдержадміністрації щодо припинення будівельних робіт на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, Лідерсівський бульвар 7, 9, представником замовника були надані письмові пояснення щодо незаконності зазначених вимог. Таким чином вимоги Припису Міністерства культури та інформаційної політики України від 26.04.2021 №513/6.11.6 були проігноровані.
22.07.2021р. начальником відділу охорони, контролю та нагляду у сфері охорони культурної спадщини Управління охорони культурної спадщини та музеїв Міністерства культури та інформаційної політики України Є. А. Богданом та головним спеціалістом відділу охорони, контролю та нагляду у сфері охорони культурної спадщини Управління охорони культурної спадщини та музеїв Міністерства культури та інформаційної політики України М. С. Охріменко складено акт про вчинення порушення законодавства про охорону культурної спадщини.
19.08.2021р. Міністерством культури та інформаційної політики України винесено постанову про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини якою накладено на ТОВ «СПОРТ-СЕРВІС» штраф у розмірі 170 000 грн.
Позивач вважає зазначені припис та постанову протиправними та прийнятими з порушенням норм чинного законодавства.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Місто Одеса занесено до Списку історичних населених місць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878.
Земельна ділянка за адресою: бульвар Лідерсівський, буд. 7 та буд. 9 у м. Одесі знаходиться в межах Центрального історичного ареалу міста Одеси (згідно з «Історико-архітектурним опорним планом, проектом зон охорони та визначення меж історичних ареалів м. Одеси», затвердженим наказом Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 № 728/0/16-08).
Відповідно до статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
Статтею 1 Закону України “Про охорону культурної спадщини” № 1805-III визначено, що охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини; предмет охорони об`єкта культурної спадщини - характерна властивість об`єкта культурної спадщини, що становить його історико-культурну цінність, на підставі якої цей об`єкт визнається пам`яткою.
Під час здійснення охорони культурної спадщини уповноважені органи державної влади керуються у своїй діяльності приписами спеціального закону, а саме - Закону України «Про охорону культурної спадщини».
Так, відповідно до ч. 2 ст. 5 Законом України “Про охорону культурної спадщини” № 1805-III до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: контроль за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; призначення відповідних охоронних заходів щодо пам`яток національного значення, об`єктів всесвітньої спадщини, їх територій у разі виникнення загрози руйнування або пошкодження зазначених об`єктів внаслідок дії природних факторів або проведення будь-яких робіт; надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках національного значення, об`єктах всесвітньої спадщини, їх територіях, в зонах охорони, буферних зонах, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць; видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток національного значення, об`єктів всесвітньої спадщини, припинення робіт на них, їх територіях, в зонах охорони, буферних зонах, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідними органами охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом, без дозволів або з відхиленням від них; надання дозволів на відновлення земляних робіт.
Пунктом 1 Положення про Міністерство культури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014 року № 495 (далі - Положення № 495) Мінкультури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері кінематографії, відновлення та збереження національної пам`яті.
До повноважень Міністерства культури України згідно з підп. 57-58 п. 4 Положення № 495 відносяться, зокрема: видача розпоряджень і приписів щодо охорони пам`яток національного значення, припинення робіт на таких пам`ятках, їх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, якщо зазначені роботи виконуються за відсутності затверджених або погоджених з відповідними органами охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених законом, дозволів або з відхиленням від них; визнання необхідності проведення охоронних заходів щодо збереження пам`яток національного значення та їх територій у разі виникнення загрози руйнування або пошкодження внаслідок дії природних факторів або виконання будь-яких робіт; здійснення відповідно до закону нагляду за виконанням робіт з дослідження, консервації, реабілітації, реставрації, ремонту, пристосування і музеєфікації пам`яток та інших робіт на пам`ятках, об`єктах археологічної спадщини і в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць.
Зі змісту наведених правових вбачається, що Міністерство культури України є спеціально уповноваженим органом, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері охорони культурної спадщини. До його повноважень, крім іншого, відноситься надання дозволів на проведення земельних робіт на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, проведення охоронних заходів щодо збереження пам`яток національного значення та їх територій, видання приписів щодо охорони пам`яток національного значення, об`єктів всесвітньої спадщини, припинення робіт на них, їх територіях, в зонах охорони, буферних зонах, якщо такі роботи проводяться без дозволів або з відхиленням від них.
Пунктом 18 частини другої статті 5 Закону 1805-III визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, в тому числі видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток національного значення, об`єктів всесвітньої спадщини, припинення робіт на них, їх територіях, в зонах охорони, буферних зонах, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідними органами охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом, без дозволів або з відхиленням від них.
Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" № 3392-VI від 19.05.2011 року (із наступними змінами) затверджено Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності та статтею 1 визначено, що термін "документ дозвільного характеру" вживається у значенні, наведеному у Законі України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Забороняється вимагати від суб`єктів господарювання отримання документів дозвільного характеру, які не внесені до Переліку, затвердженого цим Законом.
Також відповідно до ст. 1 ЗУ "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" документом дозвільного характеру є дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
До Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності включено такі передбачені Законом України "Про охорону культурної спадщини" дозвільні документи: дозвіл на переміщення (перенесення) пам`ятки національного значення (п.46); дозвіл на переміщення (перенесення) пам`яток місцевого значення (п.47); дозвіл на проведення робіт на пам`ятках місцевого значення (крім пам`яток археології), їх територіях та в зонах охорони, реєстрація дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок (п. 57); дозвіл на проведення робіт на пам`ятках національного значення, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених пунктів (п. 58); погодження відчуження або передачі пам`яток місцевого значення їхніми власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління (п. 92); погодження відчуження або передачі пам`яток національного значення їхніми власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління (п. 93); погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земельних робіт, реалізація яких може позначитися на стані пам`яток місцевого значення, їх територій і зон охорони (п.106).
З аналізу вищенаведених норм Закону України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" та Закону України "Про охорону культурної спадщини" суд вбачає, що органи охорони культурної спадщини, здійснюючи перевірку дотримання суб`єктами господарювання законодавства у сфері охорони культурної спадщини в частині отримання дозволу на проведення робіт на пам`ятках національного значення, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених пунктів (п. 58 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності), проводять перевірку господарської діяльності таких суб`єктів, оскільки отримання цього дозволу є частиною господарської діяльності відповідних суб`єктів, так як надає їм право на провадження певних дій в рамках здійснення господарської діяльності і без такого дозволу провадження цих дій забороняється.
Перевірка суб`єкта господарювання на предмет дотримання ним у своїй господарській діяльності вимог законодавства згідно із статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" являє собою державний нагляд (контроль), під яким розуміється діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Оскільки ні Законом України "Про охорону культурної спадщини", ні жодним іншим нормативно-правовим актом не врегульований порядок здійснення органами охорони культурної спадщини контролю за виконанням вищевказаного Закону та інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини, а в статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" до переліку правовідносин, на які не поширюється його дія, не включено заходи контролю за господарською діяльністю, пов`язаною з об`єктами культурної спадщини, суд дійшов висновку, що при здійсненні органами охорони культурної спадщини контролю за виконанням Закону України "Про охорону культурної спадщини" та інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини слід керуватись Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", як таким, що визначає загальний порядок здійснення заходів державного нагляду (контролю).
Вказана правова позиція узгоджується із висновком Вищого адміністративного суду України, викладеному в ухвалі від 24.05.2016 року по справі №815/2818/15 (К/800/8671/16), яка стосується спору з органом охорони культурної спадщини з приводу оскарження його припису.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Статтею 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено перелік правовідносин, на які не поширюється його дія, серед яких відсутні заходи контролю за господарською діяльністю, пов`язаною з об`єктами культурної спадщини.
Таким чином, діяльність органів охорони культурної спадщини при здійсненні заходів державного нагляду, підпадає під сферу дії Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Правова позиція про те, що органи охорони культурної спадщини є контролюючими органами і уповноважені здійснювати контроль за дотриманням суб`єктами господарювання вимог законодавства в галузі охорони культурної спадщини, зокрема шляхом проведення перевірок та оглядів, а також про те, що виданню припису або розпорядженню щодо усунення порушень вимог законодавства в сфері охорони культурної спадщини обов`язково передує проведення заходу державного нагляду (контролю), підтверджується судовою практикою в аналогічних спорах з органом охорони культурної спадщини з приводу оскарження його припису, зокрема, постановами Вищого адміністративного суду України від 12.05.2016 року по справі №826/5716/15 (К/800/32136/15), від 24.05.2016 року по справі №815/2818/15 (К/800/8671/16).
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
Частиною 2 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що на підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові) і засвідчується печаткою.
Частинами 4, 5 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.
Згідно ч. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Частиною 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Згідно до ч. 8 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Статтею 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:
- державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;
- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;
- суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом;
- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання);
- тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону;
- орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю);
- органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;
- у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).
Отже, чинним законодавством визначена відповідна процедура здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, в тому числі, Міністерством культури та інформаційної політики України та відповідними підрозділами, яка передбачає прийняття рішення (наказу) про проведення планового чи позапланового заходу. Зокрема, на підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання, в тому числі, проводити обстеження, та виносити відповідні документи. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили вищевказаних документів. При цьому, законодавством не передбачено права контролюючого органу проводити перевірку самостійно без повідомлення суб`єкта господарювання.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь - які докази того, що Міністерства культури та інформаційної політики України та Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації уповноважили відповідних працівників здійснити візуальне обстеження об`єкт будівництва по вул. Лідерсівський, буд. 7 та буд. 9 у м. Одесі. Як вбачається із змісту оскаржуваного припису, він виданий у зв`язку з тим, що ТОВ «Спорт-сервіс» не було погоджено проведення будь-яких будівельних робіт із Міністерством культури та інформаційної політики України, а також не було отримано дозволу відповідача на здійснення будівельних робіт в межах історичного центру м. Одеси.
Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" № 3392-VI від 19.05.2011 року (із наступними змінами) затверджено Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності. У статті 1 зазначеного Закону вказано, що забороняється вимагати від суб`єктів господарювання отримання документів дозвільного характеру, які не внесені до Переліку, затвердженого цим Законом. Встановлення інших видів документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності може здійснюватися шляхом внесення відповідних змін до цього Закону. Зміни до Переліку вносяться одночасно (разом) з внесенням змін до законів України, що регулюють відносини у цій сфері. Необхідність одержання документів дозвільного характеру, встановлена законами, виникає виключно після внесення таких документів до Переліку, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, тобто крім документів, необхідність видачі яких встановлюється міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
До Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, що затверджений Законом України № 3392-VI від 19.05.2011 (із змінами), включено наступні дозвільні документи, які передбачені Законом України "Про охорону культурної спадщини", а саме: - дозвіл на переміщення (перенесення) пам`ятки національного значення (п.46);
- дозвіл на переміщення (перенесення) пам`яток місцевого значення (п.47);
- дозвіл на проведення робіт на пам`ятках місцевого значення (крім пам`яток археології), їх територіях та в зонах охорони, реєстрація дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок (п. 57);
- дозвіл на проведення робіт на пам`ятках національного значення, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених пунктів (п. 58);
- погодження відчуження або передачі пам`яток місцевого значення їхніми власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління (п. 92);
- погодження відчуження або передачі пам`яток національного значення їхніми власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління (п. 93);
- погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земельних робіт, реалізація яких може позначитися на стані пам`яток місцевого значення, їх територій і зон охорони (п.106).
Таким чином відповідні дозвільні документи, які передбачені Законом України "Про охорону культурної спадщини", є документами дозвільного характеру саме у сфері господарської діяльності, тому, перевірка діяльності суб`єктів господарювання у сфері охорони культурної спадщини має здійснюватися відповідачем у відповідності до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачами порушено процедуру проведення державного нагляду (контролю), яка передбачена ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а саме відповідачем не було забезпечено позивачеві можливості реалізувати свої права під час проведення перевірки, які передбачені ст. 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", та не дотримано принципу гарантування прав та законних інтересів суб`єкта господарювання і принципу здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України «Про охорону культурної спадщини», проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою, здійснюються за дозволом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, що видається виконавцю робіт - фізичній особі, і за умови реєстрації цього дозволу у відповідному органі охорони культурної спадщини.
Зазначена норма вимагає отримання дозволу на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць для фізичних осіб - виконавців відповідних робіт. Вона не покладає обов`язок отримання такого дозволу на юридичних осіб - замовників будівництва або підрядників.
З урахуванням викладеного, можна дійти висновку, що положення ч. 1 ст. 35 Закону України «Про охорону культурної спадщини не поширюються на ТОВ «Спорт-сервіс», якi є юридичними особами, оскільки вони не с особами, які у відповідності до наведеної норми повинні одержувати дозвіл на проведення земляних та інших робіт на вищевказаному об`єкті.
Відповідна правова позиція викладена у п. п. 75-82 постанови Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 826/5755/17.
Крім того, судом встановлено, що 17.06.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Спорт-Сервіс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер-Парк» звернулись до Департаменту архітектури та містобудування із заявою про надання містобудівних умов та обмежень для будівництва готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги i реабілітаційним центром, в межах земельних ділянок, які знаходяться в оренді у ТОВ «Спорт-Сервіс» та у ТОВ «Лідер-Парк», відповідно за рахунок знесення об`єктів нерухомості, які знаходяться у власності ТОВ «Спорт-Сервіс» та ТОВ «Лідер-Парк», за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 7 та Лідерсовський бульвар,9, та з благоустроем прилеглої території. До заяви був наданий весь, передбачений законодавством пакет документів.
За результатами розгляду даноп заяви та наданих документів, з урахуванням положень містобудівної документації міста, вiдповiдностi намiрiв забудови положенням містобудівної документації міста та на підставі ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», 22.06.2020 року Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради ТОВ «Спорт-Сервіс» та ТОВ «Лідер-Парк» надані Містобудiвнi умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Будівництво готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги i реабілітаційним центром, в межах земельних ділянок, які знаходяться в орендi, за рахунок знесення об`єктів нерухомості, які знаходяться у власності за адресою: м. Одеса, Приморський район, Лідерсівський бульвар, 7 та Лідерсівський бульвар, 9, та благоустроєм прилеглої території».
Крiм того, 17.08.2020 року управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було прийнято рішення та зареєстровано Повідомлення про початок підготовчих робіт (реєстраційний номер од020200817816).
На підставі вказаного було розпочато підготовчі роботи на земельних ділянках адресами: м. Одеса, Лідерсiвський бульвар, 7 та Лідерсівський бульвар, 9.
За таких обставин, суд вважає, що оскаржуваний припис № 513/6.11.6 вiд 26.04.2021р. щодо ТОВ «Спорт-сервіс» та постанову Міністерства культури та інформаційної політики про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини № 983/6.11.6 вiд 19.08.2021 року про притягнення ТОВ «Спорт-сервіс» до вiдповiдальності у вигляді штрафу у розмірі 170 000,00 грн. прийнято не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, необґрунтовано (без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення).
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача до Міністерства культури та інформаційної політики України та про доцільність їх задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд вважає необхідним у відповідності до вимог ст.139 КАС України стягнути з відповідачів відповідно до вимог за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір в розмірі 4820 грн.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт – Сервіс» (Лідерсовський бульвар,7, м.Одеса, 65014) до Міністерства культури та інформаційної політики України (вул.Івана Франка,19, м.Київ, 01601), за участю третьої особи Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65107) про скасування припису Міністерства культури та інформаційної політики України №513/6.11.6 від 26.04.2021 року, визнання протиправною та скасування постанови Міністерства культури та інформаційної політики України №983/6.11.6 від 19.08.2021 року,- задовольнити.
Скасувати припис Міністерства культури та інформаційної політики № 513/6.11.6 вiд 26.04.2021р. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт-сервіс».
Визнати протиправною та скасувати постанову Міністерства культури та інформаційної політики про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини № 983/6.11.6 вiд 19.08.2021 року про притягнення ТОВ «Спорт-сервіс» до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 170 000,00 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт – Сервіс» (Лідерсовський бульвар,7, м.Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 30199721) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства культури та інформаційної політики України (вул.Івана Франка,19, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 43220275) сплачений судовий збір в розмірі 4820,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко
Судове рішення № 102556600, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 13.01.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/21142/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: