Рішення № 102556520, 12.01.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/23318/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст 262 КАС України) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Військово-медичного клінічного центру Південного регіону щодо незастосування базового місяця січня 2008 року для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 рік;

зобов`язати відповідача, Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 року з урахуванням базового місяця січня 2008 року, враховуючи фактично виплачені суми індексації (загальна сума індексації за цей період становить - 83625,23 гривень, виплачено відповідачем 4503,21 гривні, різниця, яка підлягає нарахуванню та виплаті: 79122,02 гривень).

зобов`язати Військово-медичний клінічний центр Південного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення згідно наданого розрахунку.

В обґрунтування позовних вимог позивачем наголошується, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 р. у справі №420/4572/21 визнано право позивача на отримання індексації грошового забезпечення та зобов`язано нарахувати та виплатити таку індексацію.

Разом з цим, виконуючи вказане рішення, відповідач невірно визначив базовий місяць для такого розрахунку, що мало наслідком здійснення невірного розрахунку індексації.

З посиланням на практику Верховного Суду та норми національного законодавства, позивач просить позов задовольнити у повному обсязі.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 25.11.2021 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову

Ухвала про відкриття провадження по справі та позов з додатками направлена на електронну адресу Військово-медичного клінічного центру Південного регіону vmkepivdreg@mil.gov.ua 03.12.2021 р. Повідомленням, що надійшло на поштову адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджено доставлення документів відповідачу.

Строк для подання відзиву сплив 20.12.2021 року.

Станом на 12.01.2022 року Відповідач відзив на адміністративний позов не надав.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 року по справі №420/4572/21 позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військово-медичного клінічного центру Південного регіону щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р.

Зобов`язано Військово-медичний клінічний центр Південного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р.

Визнано протиправною бездіяльність Військово-медичного клінічного центру Південного регіону щодо проведення не в повному обсязі нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.02.2008 року по 31.12.2015 року з урахуванням базового місяця січень 2008 року.

Зобов`язано Військово-медичний клінічний центр Південного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.02.2008 року по 31.12.2015 року з урахуванням базового місяця січня 2008 року та з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 року рішення першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 25.10.2021 р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військово-медичного клінічного центру Південного регіону на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року у справі №420/4572/21.

Листом №548/5772 від 19.11.2021 р. Військово-медичний клінічний центр Південного регіону повідомив позивача, що рішення суду по справі №420/4572/21 виконано. Позивачу нараховано 32811,32 грн. та перераховано 08.11.2021 р. суму 32319,15 грн. (утримано військовий збір). Ця сума складається з 28308,14 грн. - доплата індексації за період січень 2008 р.-грудень 2015 р. та 4503,21 грн. - індексація за період січень 2016 р. - лютий 2018 р..

Базовий місяць для розрахунку індексації за період січень 2016 р. - лютий 2018 р. був взятий січень 2016 року.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

За змістом абзацу 2 частини третьої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII грошове забезпечення військовослужбовців підлягає індексації відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 цього Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з статтями 4, 6 вказаного Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статей 16, 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року №2017-III держава гарантує забезпечення основних потреб громадян на рівні встановлених законом державних соціальних стандартів і нормативів.

Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 18 вказаного Закону).

Згідно з пунктом 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі також - «Порядок №1078»), підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення».

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

ВИСНОВКИ СУДУ

Спірні правовідносини у справі склались стосовно нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 1 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2016 року, що, на думку позивача, є протиправним.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.

Наведений висновок викладений у пунктах 43-44 постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20.

Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 7 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

Як встановлено судом, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 року по справі №420/4572/21 позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військово-медичного клінічного центру Південного регіону щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р.

Зобов`язано Військово-медичний клінічний центр Південного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р.

При цьому, в мотивувальній частині рішення зазначено наступне:

«Щодо встановлення базового місяця січень 2008 р. при нарахуванні індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 р. та загального розміру індексації за цей період у розмірі 83 625,33 грн., суд робить висновок, що в цій частині позовні вимоги не належать до задоволення виходячи з наступного.

Стосовно зобов`язання відповідача при відповідному нарахуванні (в період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р.) застосувати базовий місяць для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, суд зазначає, що в даному випадку, розрахунок та виплата індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача, як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення. Саме на відповідача, як роботодавця, за наявності законних підстав покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексації грошового забезпечення. Завдання ж адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

У спірних правовідносинах та вищевказаному періоді по лютий 2018 року індексація не була нарахована та виплачена позивачеві, як така, оскільки, як було зазначено вище, відповідач посилався на відсутність фінансування такої індексації та відповідно підстав для її проведення, що свідчить про ту обставину, що питання базового місяця станом на даний час не є спірним, оскільки у цій частині права позивача ще не порушені.

Виходячи з положень ст.5 КАС України захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому. Оскільки виплату та розрахунок індексації відповідачем проведено не було, тому в даному випадку право позивача щодо застосування певного базового місяця, з яким він не погоджується, не є порушеним.

Вказані висновки щодо передчасності вирішення питання щодо базового місяця узгоджуються з висновками Верхового Суду по справі №240/11882/19, постанова від 15 жовтня 2020 року».

Стосовно дискреційних повноважень, Верховний Суд неодноразово зазначав, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Наведені висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі №802/412/17-а, від 11 квітня 2018 року у справі №806/2208/17.

Також Верховний Суд раніше вже звертав увагу на те, що місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу), є базовим для проведення індексації (пункт 26 постанови від 5 лютого 2020 року у справі №825/565/17).

У цьому контексті Суд додатково зауважує, що за змістом пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, підставою для встановлення чи зміни базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення є підвищення тарифної ставки (окладу) військовослужбовця.

Отже, базовий місяць для такої індексації визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу).

Тому у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретну дію на користь позивача - провести індексацію його грошового забезпечення, враховуючи нормативно визначений базовий місяць. Якщо відповідач цієї дії не вчиняє, останнього можна зобов`язати до її вчинення у судовому порядку.

Відповідачем по справі не спростовано належними та допустимими доказами, що в період з січня 2008 року по 28.02.2018 року відбулося підвищення тарифної ставки (окладу) ОСОБА_1 .

Відтак, нормативно визначеним базовим місяцем для такої індексації є січень 2008 року.

Водночас суд вважає необґрунтованим визначення січня 2016 року як базового місяця для індексації грошового забезпечення позивача.

Так, аналіз пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення свідчить про те, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пов`язується з місяцем підвищенням тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець.

Отже, збільшення грошового забезпечення не за рахунок зростання тарифної ставки (окладу), а завдяки додатковим видам грошового забезпечення, не дає підстав вважати відповідний місяць базовим для подальшої індексації.

Щодо компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення.

Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку із порушенням строків її виплати здійснюється згідно із Законом України від 19.10.2000 №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-III).

Згідно із статями 1, 2 цього Закону підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок № 159) компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Наведене свідчить, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.

У спірних правовідносинах індексація грошового забезпечення за період 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. із застосуванням базового місяця - січень 2088 року не нарахована та не виплачена позивачеві, як така, тому підстави для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення відсутні.

Виходячи з положень ст.5 КАС України захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Судом також враховується п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Крім того, у справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Керуючись ст. ст. 2-9, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військово - медичного клінічного центру Південного регіону про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військово-медичного клінічного центру Південного регіону щодо незастосування базового місяця січня 2008 року для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 рік.

Зобов`язати Військово-медичний клінічний центр Південного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 року з урахуванням базового місяця січня 2008 року, враховуючи фактично виплачені суми індексації.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Військово-медичний клінічний центр Південного регіону (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Пироговська, 2/2, код ЄДРПОУ 08199969, телефон: (048) 722 08 55)

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА