Рішення № 102556360, 12.01.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

12 січня 2022 р. № 400/8619/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Снігурівської міської ради, вул. Центральна, 72,Снігурівка,Снігурівський район, Миколаївська область,57300, до :Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001, про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.10.21 р. № 00003030715,

ВСТАНОВИВ:

Снігурівська міська рада звернулась до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області з вимогами визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.10.2020 №00003030715, відповідно до якого Тамаринську сільську раду повідомлено про застосування штрафних санкцій на суму 23936,52 гривень.

Снігурівська міська рада подала зазначений позов, як правонаступник всіх прав та обов`язків, ліквідованої Тамаринської сільської ради.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем тим, що контролюючим органом неправомірно застосовано до податкового агента штрафну санкцію, передбачену ст.127 ПК України, за не нарахування, не утримання та/або несплату податків, оскільки сільською радою, хоч і дійсно було допущено прострочку зі сплати податків під час виплати заробітної плати, але в подальшому зазначене порушення було усунуто, та відповідні податки перераховані до бюджету.

У такому випадку, на думку позивача, відповідач мав право застосувати ст.126 ПК України, яка є більш м`якою. На свою користь позивач послався на відповідну судову практику, зокрема постанови Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №П/811/681/17, Верховного Суду України від 10.11.2015 у справі №21-2919а15.

Відповідач позов не визнав, просив в задоволенні відмовити. Свою позицію аргументував тим, що трактування положень Кодексу, зокрема ст.ст.126, 127 ПК України визначено Верховним Судом України в постанові 10.11.2015 №21-2919а15 та підтверджено постановами Верховного суду від 02.03.2018 по справі №820/6196/16 від 22.05.2018 по справі №820/6437/16 та від 31.07.2018 №820/4767/17. Відповідно до цієї правової позиції ст.126 ПКУ застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати податковим агентом узгодженої суми грошового зобов`язання. При цьому розмір санкцій прямо залежить від часу затримки такої сплати. Положенням ст.127 ПКУ встановлюється санкція, як міра відповідальності, саме за несплату податків, до або під час виплати доходу громадянам. Тобто, для визначення норми якої саме ст.ст.126 чи 127 ПКУ підлягають застосуванню до правовідносин з порушення порядку нарахування (утримання, сплати) податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу на користь громадян, слід з`ясувати та відобразити в акті перевірки, яка з дій сталася першою (виплата доходу чи сплата податку, хоч і з порушенням строку). Якщо до моменту виплати доходу на користь громадян податковий агент хоч і з порушенням передбаченого ст.168 ПКУ строку сплачує суму податку, застосуванню підлягає ст.126, а якщо виплата доходу передувала сплаті податку, податковий агент має нести відповідальність на підставі ст.127 ПКУ.

В судових засіданнях 13.12.2021 та 11.01.2022 представник позивача та відповідача підтримали власні позиції, викладені у процесуальних заявах по суті справи.

Суд розглянув справу 12.01.2022 в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

В період з 23.09.2020 по 29.09.2020 Головне управління ДПС у Миколаївській області проводило документальну позапланову виїзну перевірку Тамаринської сільської ради.

Під час перевірки, окрім іншого, було встановлено порушення вимог ст.168, 176 ПКУ, а саме несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб під час виплати заробітної плати за період з 01.01.2017 по 22.09.2020 на суму 32616,69 гривень.

А саме, протягом 2017-2019 років Тамаринською сільською радою, як податковим агентом, під час виплати заробітної плати найманим працівникам нараховувався податок на доходи фізичних осіб, але фактично сплачувався до бюджету з затримкою до двох тижнів.

Загальна сума несвоєчасної сплати склала 32616,69 гривень.

За результатами перевірки ГУ ДПС у Миколаївській області складено Акт від 06.10.2020 №441/14-29-07-06/23041272.

27.10.2020 уповноваженою особою ГУ ДПС у Миколаївській області на підставі Акту перевірки від 06.10.2020 прийнято податкове повідомлення-рішення №00003030715, відповідно до якого на Тамаринську сільську раду накладено штрафні санкцій на суму 23936,52 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого п.127.1 ст.127 ПК України.

12.04.2021 юридичну особу Тамаринської сільської ради припинено.

Снігурівська міська рада є правонаступником прав та обов`язків Тамаринської сільської ради.

Відповідно до п.168.1.1., 168.1.2 ст.168 ПК України, оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до п.121.1 ст.127 ПК України, не нарахування, не утримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Сам факт порушення строків сплати податку позивачем не заперечується.

Щодо застосування до цього правопорушення кваліфікації за ст.126 ПК України, суд виходить з наступного.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, сформульованої у постановах від 02.03.2018 по справі №820/6196/16 від 22.05.2018 по справі №820/6437/16 та від 31.07.2018 №820/4767/17, положеннями статті 127 Податкового кодексу України встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 Податкового кодексу України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу. Відтак, застосування штрафу в розмірі 50 та 75 відсотків суми податку на підставі п.127.1 статті 127 Податкового Кодексу України можливо внаслідок неодноразового порушення, пов`язаного з не нарахуванням, не утриманням та/або несплатою (неперерахуванням) податків платником податків незалежно від того, чи було виявлено ці порушення під час однієї перевірки контролюючого органу.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Повноважень суду для відходу від правових висновків Верховного Суду діючий КАС України та Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не містить.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Снігурівської міської ради (вул. Центральна, 72,Снігурівка,Снігурівський район, Миколаївська область,57300 04056581) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 44104027) відмовити повністю.

2. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко