Ухвала суду № 102556291, 12.01.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 січня 2022 р. № 400/1127/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши заяву про повторну видачу виконавчого листа в адміністративній справі

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідача:Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, вул. Мала Морська, 19, м. Миколаїв, 54001, про:стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги в розмірі 4 344 грн,ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, ОСОБА_1 , адвокат Каліч Євген Анатолійович, звернувся до суду із заявою, в якій просить видати оригінал виконавчого листа від 04.06.2021 у справі № 400/1127/21 про зобов`язання Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну грошову допомогу до 5 травня як учаснику війни за 2020 рік відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у сумі 4 344 грн для його повторного пред`явлення до примусового виконання.

У заяві представник позивача зазначає, що виконавче провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого документа закінчене, але рішення суду фактично не виконане, у зв`язку з чим позивачу належить повторно видати виконавчий лист. Представнк позивача зазначає, що не може бути розпочате знову те виконавче провадження. яке було закінчене, але це не стосується виконавчого документа. Представник позивача наполягає, що виконавчий документ може видаватися повторно, оскільки у Кодексі адміністративного судочинства України та Законі України "Про виконавче провадження" відсутня пряма заборона на таку повторну видачу. На думку позивача, все залежить від підстав для його повторної видачі та документів, якими це обгрунтовується.

Із заяви вбачається незгода представника позивача із змістом відповіді суду на його попередню заяву від 08.11.2021 про повторну видачу виконавчого листа (надану листом суду від 17.11.2021), зокрема, представник позивача посилається на частину п`яту статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постановляючи цю ухвалу, суд виходить з такого.

Рішенням від 29.04.2021 у справі № 400/1127/21 Миколаївський окружний адміністративний суд зобов`язав Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну грошову допомогу до 5 травня як учаснику війни за 2020 рік відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у сумі 4 344 грн.

04.06.2021 суд видав виконавчий лист відповідного змісту.

23.10.2021 до суду надійшла постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Павлюк М.А. про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 04.06.2021 у справі № 400/1127/21 про зобов`язання Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну грошову допомогу до 5 травня як учаснику війни за 2020 рік відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у сумі 4 344 грн.

До постанови про закінчення виконавчого провадження доданий оригінал виконавчого листа від 04.06.2021.

Виконавче провадження закінчене на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

У справі відсутні докази оскарження позивачем або його представником зазначеної постанови про закінчення виконавчого провадження.

У справі відсутні докази скасування зазначеної постанови про закінчення виконавчого провадження.

Згідно з частиною першою статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Суд виконав покладений на нього обов`язок з видачі позивачу виконавочго листа.

Позивач скористалася своїм правом направлення виконавчого листа на примусове виконання.

Виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 04.06.2021 у справі № 400/1127/21 закінчене на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", тобто у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Представник позивача зазначає в заяві, що відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням відділу примусового виконання рішень не вносились. Представник позивача посилається на те, що рішення суду є невиконаним, що робить його ілюзорним.

Суд вказує, що позивач не скористалася своїм правом на оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження, тобто не використала передбаченого законом механізму захисту її прав, тому суд відхиляє аргументи позивача про "ілюзорність" судового рішення.

Відповідно до частини четвертої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

За змістом частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», (далі - Закон) виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження та полягає у примусовому виконанні судових рішень та рішень інших органів.

Закон України "Про виконавче провадження" розрізняє повернення виконавчого документа (стаття 37 Закону України "Про виконавче провадження") та закінчення виконавчого провадження (стаття 39 Закону України "Про виконаче провадження"), установлюючи різні підстави та різні наслідки окремо для повернення виконавчого документа і окремо - для закінчення виконавчого провадження.

У разі повернення виконавчого документа стягувач має право пред`явити виконавчий документ повторно до виконання (частина п`ята статті 37 Закону України "Про виконавче провадження").

Натомість виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (частина перша статті 40 Закону України "Про виконавче провадження").

Стаття 41 Закону України "Про викоанвче провадження" передбачає, що у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Тобто за умови повернення виконавчого листа до суду на підставі постанови про закінчення виконавчого провадження чинне законодавство зобов`язує суд пред`явити виконавчий лист до виконання (до органу державної виконавчої служби) лише у разі скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та відновлення такого виконавчого провадження.

Постанова про відновлення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 04.06.2021 у справі № 400/1127/21 до суду не надходила, відомості про скасування постанови про закінчення відповідного виконавчого провадження відсутні.

Стаття 19 Конституції України установлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Представник позивача посилається на відсутність прямої заборони в законі на повторну видачу стягувачу виконавчого листа. Суд зазначає, що дія принипу "дозволено усе, що не заборонено законом" поширюється на фізичних осіб, але не на органи державної влади, до яких належить суд.

Суд також вказує, що зазначені вище положення чинного законодавства, які установлюють випадки повторного пред`явлення виконавчого листа на примусове виконання, є чіткими та не дозволяють довільно їх тлумачити.

Закон не передбачає права або обов`язку суду видавати повторно стягувачу виконавчий лист за умови закінчення виконавчого провадження з примусового виконання такого виконавчого листа.

Ураховуючи вищенаведене, суд не має підстав для повторної видачі позивачу виконавчого листа від 04.06.2021 у справі № 400/1127/21.

Керуючись статтями 248, 370, 372 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про повторну видачу виконавчого листа від 04.06.2021 у справі № 400/1127/21.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна