Ухвала суду № 102555304, 10.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

10 січня 2022 року Справа №200/9939/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:

- визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати належної пенсії в сумі 41553,00 гривень;

- стягнення суми заборгованості по пенсії в розмірі 41553,00 гривень.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року позов залишений без руху та наданий позивачу строк протягом 10 (десяти) днів з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання оригіналу квитанції про сплату судового збору за подачу позову майнового характеру в розмірі 908,00 гривень або подати докази на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі, роз`яснивши при цьому позивачеві, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатись неподаною та повернута.

08 вересня 2021 року через відділ документообігу та архівної роботи суду від позивача електронною поштою надійшло клопотання від позивача про відстрочення сплати судового збору та копію довідки УСЗН Костянтинівської міської ради.

Ухвалою суду від 20 вересня 2021 року продовжено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви від 10 серпня 2021 року, зазначених у даній ухвалі Донецького окружного адміністративного суду. Надано позивачу строк протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду оригіналу клопотання щодо усунення недоліків позовної заяви оформленого в паперовій формі або надати підписаний документ безпосередньо учасником справи або його представником, в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».

30 вересня 2021 року до суду надійшло клопотання (оригінал) від позивача про відстрочення сплати судового збору та копію довідки УСЗН Костянтинівської міської ради.

Ухвалою суду від 05 жовтня 2021 року продовжено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви від 10 серпня 2021 року, зазначених у даній ухвалі Донецького окружного адміністративного суду. Надано позивачу строк протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у визначеному розмірі, або доказів на підтвердження скрутного матеріального становища.

04 листопада 2021 року через відділ документообігу та архівної роботи суду від позивача електронною поштою надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою суду від 09 листопада 2021 року продовжено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви від 10 серпня 2021 року, зазначених у даній ухвалі Донецького окружного адміністративного суду та надано позивачу строк протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:

- Оригіналу клопотання від 04 листопада 2021 року щодо усунення недоліків позовної заяви оформленого в паперовій формі або надати підписаний документ безпосередньо учасником справи або його представником, в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему "Електронний кабінет".

24 листопада 2021 року на адресу через відділ документообігу та архівної роботи суду від позивача поштою надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору яке підписано ОСОБА_1 та направлено засобами пошти 22 листопада 2021 року, адреса відправника зазначена « АДРЕСА_1 ».

Ухвалою суду від 29 листопада 2021 року процесуальний строк, встановлений судом для усунення недоліків позовної заяви згідно з ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року, у справі № 200/9939/21 - продовжено на 10 днів з дня отримання копії ухвали, шляхом надання суду пояснень щодо розбіжностей в обґрунтування клопотання поданого на усунення недоліків позову та обставиною особистого отримання кореспонденції за адресою: АДРЕСА_2 ; та щодо підтвердження повноважень на отримання пошти та інших дій в інтересах позивача у суді яка отримала кореспонденцію 16 листопада 2021 року, що адресована безпосередньо позивачу.

На виконання ухвали суду від 29.11.2021 року по справі № 200/9939/21 позивачем надано пояснення проте, що він на даний час перебуваю на тимчасово окупованій території України. В місті Костянтинівка проживають його родичі, які отримували усю поштову кореспонденцію, яка надходила на його адресу. Також вказує, що він надав нотаріальну довіреність на ОСОБА_2 , однак згідно даної довіреності, він може тільки отримувати та відправляти поштову кореспонденцію та представляти його інтереси ще в декількох організаціях. Усі клопотання які він надає на адресу суду - особисто підписує, та передаю до міста Костянтинівка через осіб, які їздять до не окупованої території України через Російську Федерацію. У зв`язку з вищезазначеним, позивач не можу на даний час отримати довідку з податкової служби.

Доказів щодо підтвердження повноважень на отримання пошти та інших дій в інтересах позивача у суді яка отримала кореспонденцію 16 листопада 2021 року, що адресована безпосередньо позивачу суду не надано.

Отже у строк, встановлений судом, позивач не надав до суду документа про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн. або документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону. Натомість, позивач надіслав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої додав клопотання про відстрочення від сплати судового збору.

Позивачу було роз`яснено, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.

Постановляючи ухвалу про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви, суд виходив з такого.

Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони , суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік ; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).

Наведені вище положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Правова позиція з цього питання викладена в ухвалі Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі №340/741/20.

Суд зазначає, що підставою для застосування положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути відомості (довідка) про розмір сукупного доходу (із всіх джерел) позивача за весь попередній рік, а також інші докази, якими об`єктивно підтверджується майновий стан позивача.

Позивачем надано до суду копію довідки УСЗН Костянтинівської міської ради, яка свідчать про те, що позивач у 2020 році соціальну допомогу переміщеним особам не отримував.

Разом з тим, за приписами п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно , доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю; з) доходів від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів п.п. 2 п. 1 розділу V Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2017 р. за № 1306/31174, до Державного реєстру включаються, зокрема, дані про фізичних осіб, а саме: джерела отримання доходів; об`єкти оподаткування; сума нарахованих та/або отриманих доходів.

Порядок отримання відомостей з Державного реєстру визначений розділом Х цього Положення, відповідно до пунктів 1, 6 якого фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі. Контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи (представника) надає відомості з Державного реєстру за формами, наведеними в додатках 15, 16 до цього Положення.

Зважаючи на наведене вище, належними та допустимими доказами на підтвердження того, що розмір судового збору (908,00 грн.) за подання даної позовної заяви перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, тобто за 2020 рік, та того, що поточний майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законом розмірі, можуть бути відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за 2020 рік та за І, ІІ, ІІІ квартали 2021 року, які містять дані про суму нарахованих та/або отриманих доходів фізичної особи.

Отже, документом, який відображає всю суму доходу позивача за попередній календарний рік, може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.

Правова позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 29.09.2021 у справі №160/12251/20.

Позивачем не надано до суду відповідних відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

Суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4, 6, 8 розділу Х Положення №822 в з Державного реєстру є документом, який безоплатно надається контролюючим органом за зверненням фізичної особи (представника) щодо отримання відомостей про себе з Державного реєстру та свідчить про наявність або відсутність відомостей про таку особу в Державному реєстрі.

Для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання, подає документ, що посвідчує особу, та заяву за формою № 10ДР (додаток 14). Представник додає до заяви за формою № 10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.

Контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи (представника) надає відомості з Державного реєстру за формами, наведеними в додатках 15, 16 до цього Положення.

Відомості з Державного реєстру надаються контролюючим органом особисто фізичній особі або її представнику за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу, та довіреності (для представника), про що робиться відповідний запис в журналі надання відомостей за формою, наведеною в додатку 17 до цього Положення.

Отже, фізична особа може отримати відомості про себе наявні у Державному реєстрі як особисто, так і через представника, тобто позивач не позбавлений права звернутися до контролюючого органу із заявою про отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми/джерела виплачених доходів через представника у спосіб, встановлений законодавством України.

Докази на підтвердження того, що позивач звертався до Головного управління ДПС у Донецькій області з відповідною заявою про отримання довідки про доходи та пакетом документів через представника та за результатами їх розгляду отримав відмову у видачі такої довідки позивач не надав.

Сам лише факт неможливості особистого звернення позивача до контролюючого органу із заявою про отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за наявності можливості у позивача отримати відповідні відомості через представника, у встановленому законодавством порядку, не може бути підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.

Частиною 2 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Разом з тим, позивачем не зазначено про вжиті заходи для отримання самостійно через представника у порядку, встановленому законодавством, документа, який він просить витребувати ухвалою суду на стадії до відкриття провадження у справі, та права на отримання якого позивач не позбавлений.

Позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що розмір судового збору (908,00 грн.) за подання даної позовної заяви перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік, тобто за 2020 рік, а надані позивачем довідка підтверджують лише факт не отримання ним допомоги переміщеним особам на проживання, тоді як поняття доходу є значно ширшим, ніж поняття заробітна плата.

Позивачем не надано до суду й доказів на підтвердження наявності будь-яких з інших умов, визначених частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", за яких у суду виникає право звільнити або відстрочити особі сплату судового збору, зокрема, не надано доказів того, що позивач є військовослужбовцем або батьком, який має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда та інший з батьків ухиляється від сплати аліментів, не надано доказів того, що позивач є одиноким батьком, який має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, не надано доказів, що позивач є членом малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї, не надано доказів того, що позивач діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про звільнення та відстрочення сплати судового збору, а тому задоволенню не підлягає.

Водночас, судом було враховано, що позивачу необхідний додатковий час для реалізації права отримати відповідні відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків з метою усунення недоліків позовної заяви, оскільки позивач, як він стверджує, знаходиться на тимчасово окупованій території.

Згідно з частиною 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку про необхідність продовження позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

Копії ухвали про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви вручено позивачу, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою.

Проте у строк, встановлений судом, позивач не надав до суду документа про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн. або документів, які підтверджують підстави відстрочення або звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з частиною 5 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви позивачеві.

Частиною 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Повна ухвала складена 10.01.2022 року.

Суддя І.В. Шинкарьова