Ухвала суду № 102555211, 11.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

11 січня 2022 року Справа №200/303/22

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Мирноградської міської ради про зобов`язання прийняти рішення про зміну адреси об`єкта нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Мирноградської міської ради (ідентифікаційний код 04052956, 85323, Донецька область, м.Мирноград, вул.Центральна, 9) про зобов`язання Мирноградськe міськe радe прийняти рішення про зміну адреси об`єкту нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 1309,0 кв.м, реєстраційний номер нерухомого майна 1164841114227. В обґрунтування зазначено, що у грудні 2021 року після звернення до нотаріуса для видачі свідоцтва про придбання майна з електронного аукціону у порядку ст. 47 Закону України «Про іпотеку» виявилося, що за адресою АДРЕСА_2 знаходиться два різних реєстраційних номери об`єкта нерухомого майна, а саме №1164841114227 кадастровий номер 1422785700:01:000:005 - об`єкт, що придбаний позивачем та №52768014227 - об`єкт, який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 . Зазначає, що у разі виявлення дублювання адреси, її коригування здійснюється на підставі рішення суду. Посилаючись на вимоги пункту 52 постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 року № 690 позивач просить змінити адресу об`єкту нерухомого майна.

Відповідно до ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктами 1-2 частини 1статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно п. 1 ч. 1ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Суд звертає увагу, що в даному випадку не є предметом спору перевірка законності рішень та дій органу державної влади при вчинених ним владних управлінських функцій, пов`язаних із присвоєнням адреси об`єкту нерухомого майна, отже відсутній публічно-правовий спір.

Порядок присвоєння, зміни адреси об`єкту нерухомого майна у разі його дублювання здійснюється відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та порядку присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна затвердженого Постановою КМУ від 07.07.2021 року № 690.

Пунктом 52 Порядку присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна, затвердженого постановою КМУ від 07 липня 2021 року за № 690 визначено, що у разі виявлення дублювання номерів об`єктів нерухомого майна, один чи більше з яких не є об`єктами державної чи комунальної власності та не підпадають під випадки, зазначені у пункті 50 цього Порядку, зміна, коригування адреси здійснюються на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Визначальною ознакою для правильного вирішення питання щодо юрисдикційної належності цього спору є характер правовідносин, у яких виник спір, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернувся позивач. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

У позові позивач зазначає, що звернення до суду обумовлено неможливістю отримання свідоцтва про придбання майна з електронно аукціону, що розташовано по АДРЕСА_2 , оскільки за вказаною адресою також зареєстровано об`єкт нерухомості, що належить іншій особі. На думку позивача, дублювання номерів окремих частин об`єкта перешкоджає у реєстрації такого майна та праві власності.

Отже, в даному випадку наявний приватний інтерес, пов`язаний із майновими правами окремої особи, яка вступає у приватноправові відносини для задоволення свого приватного інтересу.

Таким чином, враховуючи спірні правовідносини, суд зазначає, що вони мають приватноправовий характер та стосуються особистих майнових прав позивача.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі Суд) від 20.07.2016 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №29458/04, №29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v.Austria), заява №7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. (…) фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Мирноградської міської ради про зобов`язання прийняти рішення про зміну адреси об`єкта нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 1309,0 кв.м, реєстраційний номер нерухомого майна 1164841114227 слід відмовити.

Згідно до ч. 6 ст. 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Враховуючи викладене, суд звертає увагу позивача, що розгляд позовної заяви про зобов`язання прийняти рішення про зміну адреси об`єкта нерухомого майна здійснює місцевий загальний суд за правилами цивільного судочинства.

Аналогічні спори розглядалися Галицьким районним судом м. Львова (справа №461/4121/21, рішення від 07.09.2021, номер в ЄДРСР - 99733601), Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області (справа №308/15472/21, рішення від 14.12.2021, номер в ЄДРСР - 102044399), Конотопським міськрайонним судом Сумської області (справа 577/4739/21, рішення від 08.11.2021, номер в ЄДРСР - 100881719), що свідчить про формування єдиної усталеної практики розгляду справ стосовно такого предмету спору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В :

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Мирноградської міської ради про зобов`язання прийняти рішення про зміну адреси об`єкту нерухомого майна відмовити.

Роз`яснити, що відповідно до частини 5 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається. Розгляд даної позовної заяви належить до юрисдикції місцевого загального суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України, та може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя О.О. Кошкош