Ухвала суду № 102555159, 13.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

13 січня 2022 року Справа №200/14205/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шувалової Т.О., розглянувши у письмовому провадженні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,- Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчини певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (далі-Управління) за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,- Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Управління щодо нарахування та виплати позивачеві суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року із застосуванням обмеження нарахування у сумі 155309,46 грн.;

- зобов`язати Управління провести нарахування та виплату суддівської винагороди позивачеві на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та платежів при їх виплаті за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року у сумі 155309,46 грн.

У судове засідання учасники справи не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, надали суду заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, зазначає наступне.

Згідно із частиною третьою, четвертою статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII), Державна судова адміністрація України (далі - ДСА) здійснює функції головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення усіх інших судів, окрім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів; функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління ДСА.

Відповідно до статті 149 Закону № 1402-VIII суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

На думку суду, для правильного вирішення цієї справи необхідно з`ясувати також правовий (звідси і процесуальний) статус ДСА України (через призму її компетенції щодо розпорядження бюджетними коштами, виділеними на фінансування судів) у застосуванні обмежень при виплаті суддівської винагороди (позивачу), передбачених частинами першою, третьою статті 29 Закону № 294-ІХ (зі змінами, внесеними Законом № 553-ІХ), адже Територіальне управління ДСА в Донецькій області як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня може здійснювати свої повноваження виключно в межах тих асигнувань, які ДСА затвердила у його кошторисі (на 2020 рік).

Виплата суддівської винагороди (відповідачем) із застосуванням обмежень, передбачених статтею 29 Закону № 294-ІХ (зі змінами, внесеними Законом № 553-ІХ), на думку суду, могла бути обумовленою, окрім іншого, меншим обсягом бюджетних асигнувань головним розпорядником на оплату праці суддівського корпусу (протягом спірного періоду), що вочевидь свідчить про безпосередню участь ДСА у механізмі фінансування видатків на виплату суддівської винагороди, зокрема й до появи заборгованості з її виплати протягом квітня-серпня 2020 року.

Зважаючи на наведені положення статей 148, 149 Закону № 1402-VIII у зіставленні з положеннями частини першої, пункту 1 частини другої, частини п`ятої статті 22, частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України, суд дійшов висновку, що позаяк головним розпорядником бюджетних коштів, виділених, зокрема, на виплату суддівської винагороди (суддям місцевих і апеляційних судів) є ДСА, яка, серед іншого, визначає обсяг видатків розпорядників нижчого рівня на ці потреби, то саме ДСА як суб`єкт владних повноважень мала б відповідати за погашення заборгованості, яка виникла внаслідок невиплати судді у повному обсязі суддівської винагороди.

Крім того, Суд зазначає, що у віданні ДСА діє окрема бюджетна програма для забезпечення виконання судових рішень - КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів", призначена саме для таких цілей. За правилами пункту 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, наявність такої програми означає, що списання коштів здійснюватиметься саме за нею. У цьому зв`язку треба зауважити також, що, враховуючи приписи частини першої статті 2, частини першої статті 3 Закону України від 05 червня 2012 року № 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", списання коштів за судовими рішеннями, боржником за якими є державний орган, можливе у тому випадку, коли способом захисту порушеного права буде стягнення коштів (тут маємо на увазі - з ДСА).

Приписами частини третьої статті 48 КАС України визначено, що у разі якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави (частина четверта статті 48 КАС України).

Належним є відповідач, який є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не повинна і не може відповідати за пред`явленим позовом. У разі якщо за змістом норми матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, учасником спірних відносин та зобов`язаною особою є інша, ніж особа, до якої пред`явлено позов, підстави для задоволення позову відсутні.

Водночас суд зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи вона може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. У такому випадку суд з метою забезпечення захисту порушеного (оспорюваного, невизнаного) права особи повинен замінити неналежного відповідача належним або залучити до участі у справі співвідповідача, однак на це потрібна згода позивача. При цьому, заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції

Отже визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності, або залучення співвідповідачів.

З метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду адміністративної справи, суд вважає за необхідне залучити Державну судову адміністрацію України як другого відповідача по справі.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини четвертої статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно частини третьої статті 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність витребування у відповідача письмової інформації щодо обсягу асигнувань, які надані ТУ ДСА України у Донецькій області на фінансове забезпечення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області в розрізі виплат суддівської винагороди за квітень-серпень 2020 року з відображенням окремо сум, які повинні переховуватись без застосування обмежень встановлених Закон України № 553-IX від 13.04.2020 року та з застосуванням таких, якщо такі відмінності мали місце.

Керуючись статтями 48, 80, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Залучити до участі у справі в якості другого відповідача Державну судову адміністрацію України (юридична адреса:01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).

Призначити судове засідання у справі на 02 лютого 2022 року о 11-00 год.

Направити відповідачу - Державній судовій адміністрації України копію ухвали, копію позовної заяви та роз`яснити, що він має права і обов`язки, визначені Кодексом адміністративного судочинства України.

Зобов`язати відповідача - Державну судову адміністрацію України надати до суду усі наявні у нього докази, що стосуються обставин, викладених в адміністративному позові позивачем, а також запропонувати у разі невизнання адміністративного позову подати до суду у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали відзив до позову та докази на обґрунтування цього відзиву з дотриманням вимог статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Витребувати у Державної судової адміністрації України та зобов`язати надати суду у 15-денний строк з дня вручення цієї ухвали письмову інформацію щодо обсягу асигнувань, які надані Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України у Донецькій області на фінансове забезпечення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області в розрізі виплат суддівської винагороди за квітень-серпень 2020 року з відображенням окремо сум, які повинні переховуватись без застосування обмежень встановлених Закон України № 553-IX від 13.04.2020 року та з застосуванням таких, якщо такі відмінності мали місце.

Згідно частини шостої статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України - після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Т.О. Шувалова