Рішення № 102554909, 10.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2022 р. Справа№200/11180/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Бахмутської міської ради Будко Юлії Герасимівни, Бахмутської міської ради про визнання протиправними дії, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Бахмутської міської ради Будко Юлії Герасимівни (далі - відповідач-1) про:

- визнання протиправними дії при винесені рішення від 20.08.2021 р. № 59951041 про відмову у внесенні змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- скасування рішення від 20.08.2021 р. № 59951041 про відмову у внесенні змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- зобов`язання повторно розглянути заяву від 20.08.2021 р. № 47435701 про внесення змін до запису про обтяження за номером 2202544 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позову зазначено, що на праві приватної спільної сумісної власності позивач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Маючи намір продати вказану квартиру, позивач дізнався про те, що на неї накладено арешт на підставі рішення суду. З відповіді Першої Бахмутської державної нотаріальної контро позивач дізнався про те, що арешт був помилково накладений на все його майно, замість частково арешту на магазин.

20 серпня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення змін до запису про обтяження за номером № 2202544 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, однак рішенням йому було відмовлено у зв`язку з ненаданням документів, за якими можливо встановити наявність технічної помилки у записі про обтяження.

Позивач вважає дії відповідача протиправними, а рішення таким, що підлягає скасуванню, тому звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 06 вересня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.

15 жовтня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача-1 заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставою для відмови в державній реєстрації прав є випадок, коли документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно ті їх обтяження.

Розглянувши надані позивачем документи, на підставі положень статей 24, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором було відмовлено у внесені змін до запису № 59951041, оскільки позивачем не були подані документи за якими можливо встановити технічні помилки у записі про обтяження за номером 2202544.

Ухвалою суду від 05 листопада 2021 року до участі у справі у якості співвідповідач залучено Бахмустьку міську раду (далі - відповідач-2).

Відзиву на позовну заяву відповідачем-2 надано не було.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідно до свідоцтва від 03 червня 1993 року № 1594 позивачу на праві приватної, спільної власності належить квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на все майно, що належить ОСОБА_1 накладено арешт на підставі судового рішення Артеміського міського суду.

Державний нотаріус Першої бахмутської державної нотаріальної контори на запит позивача щодо надання інформації листом від 18 серпня 2021 року №1321/01-16 повідомив, що під час накладення арешту на підставі рішення Атреміського міськрайонного суду від 21 червня 1999 року працівником Першої Артемівської державної нотаріальної контори була допущена помилка та був накладений арешт на все майно. Роз`яснено, що для внесення запису про арешт та для подальшого його зняття в новому реєстрі необхідно документальне підтвердження відповідного уповноваженого органу.

20 серпня 2021 року позивач звернувся до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Бахмутської міської ради із заявою про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

До заяви було додано документ про сплату адміністративного збору.

Рішенням №59951041 від 20 серпня 2021 року позивачу було відмовлено у внесенні змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки не подано документи в повному обсязі, а саме не подані документи за якими можливо встановити наявність технічної помилки у записі про обтяження за номером №2202544.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону №1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 2, 5 ст. 26 Закону № 1952 у разі допущення технічної помилки (граматичної, арифметичної чи іншої помилки) під час внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав державний реєстратор самостійно виправляє таку помилку, за умови що документи за результатом розгляду заяви заявнику не видавалися.

У разі якщо допущена технічна помилка, виявлена після отримання заявником документів за результатом розгляду заяви, така помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, - посадовою особою Міністерства юстиції України чи його територіальних органів.

У разі якщо допущена технічна помилка впливає на права третіх осіб, така помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі судового рішення.

Виправлення технічної помилки у відомостях Державного реєстру прав, виявленої після отримання заявником документів за результатом розгляду заяви, скасування рішень державного реєстратора про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав, здійснюється в порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, якщо такі дії здійснюються в порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).

Згідно із п. 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що виправлення помилки (після отримання заявником документів) здійснюється або державним реєстратором виключно на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку або посадовою особою Міністерства юстиції України чи його територіальних органів у випадку, передбаченому підпунктом «в» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону.

З огляду на наведені норми, позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, до якої додав документ про сплату адміністративного збору.

Однак, у зв`язку з не поданням заявником документів в повному обсязі, відповідач, керуючись ст. 24 Закону 1952 відмовила позивачу у внесенні змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 23 Закону № 1952 розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках:

1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством;

2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

Державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та невідкладно повідомляє про це заявника.

Якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора про відновлення розгляду заяви.

Перебіг строку державної реєстрації прав продовжується з моменту усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду, з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Рішення повинно містити вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви.

Державний реєстратор не має права вимагати від заявника надання інших документів, крім тих, відсутність яких стала підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви, якщо інше не випливає з документів, що надані додатково.

У разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог у строк, встановлений у частині третій цієї статті, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

З аналізу наведених норм слідує, що отримавши заяву про внесення змін, до якої не додано необхідних документів, державний реєстратор мала б витини дії, передбачені положеннями статті 23 Закону № 1952, а саме прийняти рішення про зупинення розгляду заяви позивача та тільки у разі невиконання заявником вимог у рішенні щодо надання необхідних документів, прийняти рішення про відмову у державній реєстрації прав.

Тобто, законодавство передбачає чіткий та послідовний порядок дій державного реєстратора, дотримання якого є обов`язковим під час отримання заяви від заінтересованої особи в тому числі про внесення змін до запису Державного реєстру прав.

Однак, отримавши від позивача заяву про внесення змін до запису Державного реєстру прав, відповідач не вчинила дії, передбачені положеннями статті 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та прийняла рішення про відмову у внесенні запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, чим порушила принцип юридичної визначеності та допустила втручання в гарантовані права та законні інтереси позивача.

Зазначене свідчить про протиправність рішення № 59951041 та, як наслідок, про наявність підстав для його скасування.

Разом з тим, саме це рішення як акт індивідуальної дії, а не дії відповідача при його винесені, безпосередньо впливає на права позивача, а тому позовні вимоги про визнання протиправними дії при винесені рішення від 20.08.2021 р. № 59951041 про відмову у внесенні змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні є похідними, а тому також підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладені обставини та докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Бахмутську міську раду повторно розглянути заяву позивача від 20 серпня 2021 року № 47435701 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про обґрунтованість пред`явленого позову та про часткове задоволення позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позов задоволено частково, у порядку ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір у розмірі 817,20 грн. підлягає стягненню з Бахмутської міської ради на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Бахмутської міської ради Будко Юлії Герасимівни про визнання протиправними дії, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Бахмутської міської ради Будко Юлії Герасимівни № 59951041 від 20 серпня 2021 року про відмову ОСОБА_1 у внесені змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Зобов`язати Бахмутську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 47435701 від 20 серпня 2021 року про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутської міської ради (Донецька обл., м. Бахмут, вул. Миру, 44, код ЄДРПОУ 04052732) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 817,20 грн.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 10 січня 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Є.І. Грищенко