Ухвала суду № 102553219, 11.01.2022, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/5003/21

провадження №: 1-кс/398/18/22

УХВАЛА

Іменем України

"11" січня 2022 р. Слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Нерода Л.М., з участю секретаря судового засідання Шаповал І.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника володільця майна Приватного сільськогосподарського підприємства «Зарічне» адвоката Ковальова Дмитра Ігоровича про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

Представник ПСП «Зарічне» Ковальов Д.І. звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна - зрубленої деревини породи «Акація» в кількості 262 колоди, об`ємом 6,8 м куб. та двох металевих причепів моделі 2ПТС-4м, 1990 року випуску, без державних номерних знаків.

Клопотання мотивоване тим, що 02.11.2021 року ПСП «Зарічне» стало відомо, що 29.10.2021 року слідчим суддею Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області постановлено ухвалу про накладення арешту на майно, належне підприємству: зрублену деревину породи «Акація» в кількості 262 колоди, об`ємом 6,8 м куб., та два металевих причепи без державних номерних знаків.

До розгляду клопотання слідчого про арешт майна власник майна - ПСП «Зарічне» з незрозумілих причин залучено не було, хоча належність майна саме ПСП «Зарічне» слідчому була відома.

На переконання ПСП «Зарічне» арешт на майно підприємства накладено необґрунтовано.

Підставами накладення арешту на майно підприємства, згідно клопотання слідчого, з якими погодився суд, стало те, що вилучене майно є знаряддям вчинення невідомими особами кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, у виді порубки дерев на земельній ділянці з кадастровим номером 3524983700:02:000:9239 без дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів, а також об`єктом цього злочину, внаслідок чого зберегло на собі його сліди та відноситься до речових доказів в рамках кримінального провадження № 12021121060001451, за визначенням ст. 98 КПК України». На думку представника заявника, зазначені доводи слідчого, з якими погодився суд, є помилковими.

Дійсно, 26.10.2021 року ПСП «Зарічне» проводились роботи по розчищенню земельної ділянки з кадастровим номером 3524983700:02:000:9236 площею 4,2615 га, розташованої на території Петрівської селищної територіальної громади Кіровоградської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної підприємству на підставі рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 10.05.2018 року по справі № 400/246/18, від самосійних дерев та кущів для подальшого використання даної земельної ділянки за цільовим призначенням - для сільськогосподарських потреб.

Близько 12 год. 00 хв. на місце проведення робіт прибули співробітники Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області та заявили, що до чергової частини телефонним зв`язком надійшло повідомлення з приводу «незаконної вирубки лісу»

Представник ПСП «Зарічне» вважає, що в даному випадку відсутній факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

На спростування звинувачень представник ПСП «Зарічне» надав співробітникам поліції копії документів на підтвердження належності земельної ділянки, на якій проводились роботи, ПСП «Зарічне», а також надав письмові пояснення стосовно законності проведення робіт по розчищенню. Ознайомившись з наданими документами, слідча зазначила, що для прийняття рішення щодо того, чи дійсно роботи по видаленню зелених насаджень проводяться на законних підставах, їй необхідні роз`яснення представників Петрівської селищної ради Кіровоградської області, Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області та ДП «Долинське лісове господарство». Протягом декількох годин на місце події прибули представник Петрівської селищної ради Кіровоградської області ОСОБА_1 , представник Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області, майстер лісу ДП «Долинське лісове господарство» ОСОБА_2 , які підтвердили факт належності земельної ділянки ПСП «Зарічне» на праві власності та правомірність дій власника по розчищенню ділянки від самосійних дерев та кущів, а також те, що земельна ділянка не відноситься до земель лісового фонду (лісових земельних ділянок) та відповідно зелені насадження, які на ній знаходяться, не є лісовими насадженнями.

Диспозицією ч. 1 ст. 246 КК України передбачена кримінальна відповідальність за незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду.

Оскільки ПСП «Зарічне» 26.10.2021 року проводились роботи по видаленню самосійних дерев та кущів на належній підприємству земельній ділянці сільськогосподарського призначення, на думку представника заявника, отримання спеціального дозволу (лісорубного квитка) не було необхідне.

Крім того, слідча разом з іншими працівниками поліції та групою невідомих осіб проникла на належну ПСП «Зарічне» земельну ділянку без дозволу власника - ПСП «Зарічне».

В судове засідання представник ПСП «Зарічне» адвокат Ковальов Д.І. не з`явився.

Слідча та прокурор в судове засідання не з`явилися, матеріалів кримінального провадження № 12021121060001451, які витребовував суд, не надали.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, дійшов такого висновку.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

До повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

За приписами ст. 131, ст. 132, ст. 170 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо орган досудового розслідування не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

В силу ст. 173 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до абзаца другого частини першої ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що на кожному етапі досудового розслідування поріг обґрунтованості підозри є різним, тому змінюється співвідношення між застосованими засобами обмеження прав конкретної особи та метою, заради якої вони застосовані.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»(James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98) від 21.02.1986 року зазначено, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Кримінальне провадження № 12021121060001451 розпочато за ознаками ч. 1 ст. 246 КК України, диспозиція якої передбачає відповідальність за незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотної шкоди.

Згідно роз`яснення наданого у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 17 від 10.12.2004 року «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» порубка дерев та чагарників на територіях, не віднесених до лісового фонду, не тягне відповідальність за ст. 246 КК України.

Підставою для арешту майна слугувала необхідність збереження речових доказів.

Слідчим суддею встановлено, що у власності ПСП «Зарічне» перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 3524983700:02:000:9236, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до ч. 8 ст. 10 Закону України «Про рослинний світ» не потребують дозволу на спеціальне використання природних рослинних ресурсів власники земельних ділянок, на яких знаходяться об`єкти рослинного світу, крім тих, що занесені до Червоної книги України та Зеленої книги України.

Як зазначено в клопотанні, 26.10.2021 року власником земельної ділянки проводились роботи по очищенню земельної ділянки від самосійних дерев та кущів, що не заборонено законом.

Того ж дня до чергової частини Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області надійшло звернення про незаконну порубку дерев. Слідчою на місці події прийнято рішення про тимчасове вилучення деревини та двох причепів, в яких вона знаходилась.

Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29.10.2021 року клопотання слідчої про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12021121060001451 задоволено та накладено арешт на зрублену деревину породи «Акація» в кількістю 262 колоди, об`ємом 6,8 метрів кубічних та два металевих причепи без державних номерних знаків, які вилучені 26.10.2021 року під час огляду місця події - земельної ділянки за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, в межах с. Червоносілля, з позбавленням права користування та розпорядження вказаним майном, з метою збереження речових доказів та з метою відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Слідчий суддя вважає, що подальше позбавлення володільця майна користуватись та розпоряджатись власністю має ознаки непропорційного та невиправданого втручання у права власника.

Повернення майна володільцю не створить перешкод для подальшого розслідування справи.

Правоохоронні органи повинні діяти оперативно, особливо коли мова йде про обмеження прав особи.

З`ясування органом досудового розслідування в рамках даної справи питань правомірності віднесення земельних ділянок до категорії земель сільського господарського призначення, а також з`ясування правових питань щодо порядку розчищення занедбаних земель сільськогосподарського призначення не може покладати на володільця майна непропорційний тягар тривалого обмеження права власності.

Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна є видом втручання у право на мирне володіння майном, що закріплено у ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини втручання у це право має мати законні підстави та мету, а також бути пропорційним публічному інтересу. Зазначені вимоги у контексті застосування заходів забезпечення кримінального провадження вимагаються визначення статусу суб`єкта, майно якого підлягає арешту у кримінальному провадженні та законної мети здійснення такого обмеження відповідного права.

Тому майно необхідно звільнити з-під арешту.

Скасування арешту майна тягне за собою негайне повернення особі вилученого майна.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 173, 174 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н ОВ И В:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29.10.2021 року в рамках кримінального провадження № 12021121060001451 від 27.10.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, на зрублену деревину породи «Акація» в кількістю 262 колоди, об`ємом 6,8 метрів кубічних та два металевих причепи без державних номерних знаків, які вилучені 26.10.2021 року під час огляду місця події - земельної ділянки за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, в межах с. Червоносілля.

Зобов`язати слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області повернути ПСП «Зарічне» (код ЄДРПОУ 03758401) зрублену деревину породи «Акація» в кількістю 262 колоди, об`ємом 6,8 метрів кубічних та два металевих причепи без державних номерних знаків, які вилучені 26.10.2021 року під час огляду місця події - земельної ділянки за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, в межах с. Червоносілля.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА