Ухвала суду № 102552715, 13.01.2022, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/1692/21

Провадження № 1-м/0186/1/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2022 року м.Першотравенськ.

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Янжули С.А.,

секретар - Лиман Н.П.,

з участю прокурора - Мільченка Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Першотравенська клопотання Міністерства юстиції України відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Русаково, Петропавлівського району, Дніпропетровської області, України, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, невійськовозобов`язаного, незареєстрованого, непрацюючого, раніше судимого:

-19 травня 2016 року Ленінським районним судом міста Новоросійська Краснодарського краю Російської Федерації по частині 3 статті 30 пункту «г» частини 4 статті 228.1 КК РФ до позбавлення волі на строк десять років, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, без штрафу, з відбуванням покарання в виправній колонії суворого режиму, апеляційною ухвалою судової колегії по кримінальних справах Краснодарського крайового суду Російської Федерації від 27 липня 2016 року вирок залишено без змін, касаційною ухвалою Четвертого касаційного суду загальної юрисдикції м.Краснодара Російської Федерації від 26 серпня 2020 року вирок і апеляційна ухвала Краснодарського крайового суду Російської Федерації від 27 липня 2016 року змінені, пом`якшено покарання у виді позбавлення волі до дев`яти років шести місяців, в останній частині судові рішення залишені без змін,

щодо приведення вироку Російської Федерації у відповідність із законодавством України з урахуванням додаткової інформації,

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2021 року Міністерство юстиції України звернулось до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з клопотанням про приведення вироку Ленінського районного суду міста Новоросійська Краснодарського краю Російської Федерації від 19 травня 2016 року у відповідність із законодавством України з урахуванням додаткової інформації,

стосовно засудженого - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У клопотанні зазначено, що ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2017 року задоволено клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Ленінського районного суду міста Новоросійська Краснодарського краю Російської Федерації від 19 травня 2016 року у відповідність із законодавством України стосовно засудженого - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до частини п`ятої статті 609 КПК України листом від 26 грудня 2017 року Міністерство юстиції України повідомило Міністерству юстиції Російської Федерації про згоду на прийняття ОСОБА_1 в Україну та надіслало копію ухвали Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2017 року, а також звернулося з проханням, відповідно до пункту «f» частини першої статті 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, інформувати про рішення російської сторони стосовно передачі ОСОБА_1 на територію України для подальшого відбування покарання.

Згідно пункту «f» частини першої статті 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року та пункту 7 частини першої статті 606 КПК України засуджену особу може бути передано в державу свого громадянства у випадку, якщо держава винесення вироку (Російська Федерація) та держава виконання вироку (Україна) згідні на передачу засудженої особи.

Постановою Усть-Лабинського районного суду Краснодарського краю від 30 жовтня 2018 року відмовлено в передачі ОСОБА_1 в Україну для подальшого відбування покарання.

19 жовтня 2021 року від Міністерства юстиції Російської Федерації отримано додаткову інформацію щодо справи про передачу ОСОБА_1 в Україну для подальшого відбування покарання, а саме: копію касаційної ухвали Четвертого касаційного суду загальної юрисдикції м.Краснодара від 26 серпня 2020 року, відповідно до якої вирок Ленінського районного суду м.Новоросійська Краснодарського краю від 19 травня 2016 року змінено, покарання, призначене ОСОБА_1 , пом`якшене до 9 років 6 місяців позбавлення волі.

Міністерством юстиції України прийнято рішення про прийняття в Україну громадянина України - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для подальшого відбування покарання, призначеного вироком Ленінського районного суду міста Новоросійська Краснодарського краю Російської Федерації від 19 травня 2016 року, відповідно до статті 606 КПК України, статті 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, пунктів 7, 8, 12 Розділу ХІІ Інструкції про порядок здійснення міжнародного співробітництва з питань взаємної правової допомоги, видачі правопорушників (екстрадиції), передачі (прийняття) засуджених осіб, виконання вироків та інших питань міжнародного судового співробітництва у кримінальному провадженні під час судового провадження, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 19 серпня 2019 року №2599/5, зареєстрованим у Міністарстві юстиції України 22 серпня 2019 року за №956/33927.

За таких обставин, у клопотанні ініціюється питання про визначення по Кримінальному кодексу України правової кваліфікації діяння, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнано винним вироком Ленінського районного суду міста Новоросійська Краснодарського краю Російської Федерації від 19 травня 2016 року з урахуванням касаційної ухвали Четвертого касаційного суду загальної юрисдикції м.Краснодара Російської Федерації від 26 серпня 2020 року, строку позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим, згідно з Кримінальним кодексом України.

Представник заявника Міністерства юстиції України - заступник начальника Управління - начальник відділу передачі засуджених осіб та виконання вироків Управління міжнародної правової допомоги Департаменту міжнародного права - Тетяна Шорстка , просить розглянути клопотання без участі в судовому засіданні представника Міністерства юстиції України, яка, згідно з частиною першою статті 610 КПК України, не є обов`язковою.

У судовому засіданні прокурор висловив думку про задоволення клопотання, оскільки є всі підстави для цього.

Суд, заслухавши прокурора, дослідивши матеріали клопотання, з метою забезпечення виконання в Україні покарання, призначеного громадянину України судом Російської Федерації, вважає за можливе визначити по Кримінальному кодексу України правову кваліфікацію діяння, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнано винним вироком Ленінського районного суду міста Новоросійська Краснодарського краю Російської Федерації від 19 травня 2016 року, з урахуванням касаційної ухвали Четвертого касаційного суду загальної юрисдикції м.Краснодара Російської Федерації від 26 серпня 2020 року та привести у відповідність із законодавством України покарання, призначене ОСОБА_1 вироком суду, - строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим, згідно з Кримінальним кодексом України.

Розглядаючи клопотання про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України, суд виходить із положень Конституції України, глави 46 КПК України, якими регламентовано визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб, Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, норм Кримінального кодексу України та пунктів 7, 8, 12 розділу ХІІ Інструкції про порядок здійснення міжнародного співробітництва з питань взаємної правової допомоги, видачі правопорушників (екстрадиції), передачі (прийняття) засуджених осіб, виконання вироків та інших питань міжнародного судового співробітництва у кримінальному провадженні під час судового провадження, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 19 серпня 2019 року №2599/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 серпня 2019 року за №956/33927.

Так, відповідно до вимог ч.1 ст. 602 КПК України вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом b) частини 1 статті 9 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб визначено, що компетентні власті органи держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11 Конвенції.

Пунктами а), d) статті 11 Конвенції про передачу засуджених осіб встановлено, що при заміні вироку мають враховуватися зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку, а також не може посилюватися кримінальне покарання засудженої особи.

Крім того, умови передачі засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання визначені у ст. 606 КПК України, а порядок розгляду судом питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України регламентований положеннями ст.610 КПК України, відповідно до яких, під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, та строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави. При призначені строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім випадків, визначених у ч.4 ст.610 КПК України.

При цьому суд, як це визначено у ч.3 ст.603 КПК України, не перевіряє фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави, та не вирішує питання щодо винуватості особи.

Статтею 606 КПК України визначаються умови передачі засуджених осіб для відбування покарання в Україні: якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку; якщо вирок набрав законної сили; якщо на час отримання запиту про передачу, засуджений має відбувати покарання упродовж якнайменш шести місяців або, якщо йому ухвалено вирок до ув`язнення на невизначений строк; якщо на передачу згоден засуджений або з урахуванням його віку, або фізичного чи психічного стану на це згоден законний представник засудженого; якщо кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином, згідно із законодавством держави виконання вироку, або було б злочином у разі вчинення на її території, за вчинення якого може бути призначено покарання у виді позбавлення волі; якщо відшкодовано майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а в разі наявності - також процесуальні витрати; якщо держава ухвалення вироку та держава виконання вироку згідні на передачу засудженого.

ОСОБА_1 засуджено вироком Ленінського районного суду міста Новоросійська Краснодарського краю Російської Федерації від 19 травня 2016 року за вчинення злочину, передбаченого частиною 3 статті 30 пунктом «г» частини 4 статті 228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації, до покарання у виді позбавлення волі на строк десять років, без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та без штрафу, з відбуванням покарання в виправній колонії суворого режиму, апеляційною ухвалою судової колегії по кримінальних справах Краснодарського крайового суду Російської Федерації від 27 липня 2016 року вирок залишено без змін, касаційною ухвалою Четвертого касаційного суду загальної юрисдикції м.Краснодара Російської Федерації від 26 серпня 2020 року вирок і апеляційна ухвала Краснодарського крайового суду Російської Федерації від 27 липня 2016 року змінені, пом`якшено покарання у виді позбавлення волі до дев`яти років шести місяців позбавлення волі, в останній частині судові рішення залишені без змін, що також є караним діянням, відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність.

Згідно розпорядження Ленінського районного суду міста Новоросійська Краснодарського краю Російської Федерації від 17 листопада 2016 року, вирок Ленінського районного суду міста Новоросійська Краснодарського краю Російської Федерації від 19 травня 2016 року набрав законної сили 27 липня 2016 року та підлягає негайному виконанню.

ОСОБА_1 відбуває покарання в ФКУ «Виправна колонія №6 УФСВП Росії по Краснодарському краю», початок строку покарання - 19 травня 2016 рік, зараховано час тримання під вартою з 28 березня 2015 року по 19 травня 2016 року, строк закінчення відбування покарання - 28 червня 2025 року.

На підставі довідки начальника ФКУ «Виправна колонія №6 УФСВП Росії по Краснодарському краю» початок строку відбування покарання ОСОБА_1 - 19 травня 2016 ріку, кінець строку - 28 червня 2025 року, зараховано строк тримання під вартою з 28 березня 2015 року по 19 травня 2016 року. Дата можливого застосування умовно-дострокового звільнення призначеного строку покарання не підійшла. Станом на 05 серпня 2021 року відбуто п`ять років сім місяців сім днів, невідбута частина покарання складає три роки десять місяців 23 дні.

ОСОБА_1 перебуває на диспансерному обліку терапевта та дерматовенеролога медичної частини з приводу хронічних захворювань, не є особою з інвалідністю, серед здорових може утримуватися, етапом слідувати може, обмежень по умовах утримання не має, медичних показань для переводу в іншу колонію не має, етапом за межі Краснодарського краю слідувати може, медичних протипоказань не має, захворювання, які має засуджений, не входять в Перелік захворювань, перешкоджаючих відбуванню покарання, затверджений Постановою Уряду РФ від 06 лютого 2004 року №54, що підтверджується медичним висновком начальника ФКУ «Виправна колонія №6 УФСВП Росії по Краснодарському краю», начальника філії «Медичної частини №6» ФКУЗ МСЧ - 23 ФСВП Росії.

Згідно характеристики від 05 серпня 2021 року, ОСОБА_1 за час перебування в СІЗО №3 м.Новоросійська - з 29 грудня 2015 року по 19 серпня 2016 року заохочень та стягнень не мав. В ФКУ ВК №6, с.Двубратський прибув 19 серпня 2016 року для подальшого відбування покарання, розподілений у загін №4, відбуває покарання в звичайних умовах, вимоги правил внутрішнього розпорядку виправних установ виконує не в повному обсязі, систематично допускає порушення розпорядку дня, а саме: не виконує команд «відбій» і «підйом», лежить на своєму спальному місці в не відведений для цього час, відсутній на ранкових та вечірніх перевірках, порушує форму одягу, за весь період має 24 стягнення, заохочень не має. З 25 жовтня 2019 року поставлений на профілактичний облік, як схильний до суїциду та членоушкодження. З 05 грудня 2019 року постановою начальника виправної установи визнаний злісним порушником установленого порядку відбування покарання та переведений із звичайних в суворі умови відбування покарання. З 18 грудня 2020 року постановою начальника виправної установи переведений із суворих в звичайні умови відбування покарання. Не працевлаштований, до праці та робіт без оплати, згідно ст.106 УВК РФ (облагороджування дерев, побілка бордюр локальної дільниці) відноситься негативно. В культурно-масових, виховних і спортивних заходах (концерти, перегляд кінофільмів, шахові, футбольні турніри), а також в громадському житті колонії (оформлення стенд газети та т.і.) участі не приймає, бібліотекою установи не користується, в гуртковій роботі установи участі не приймає, громадські доручення не виконує. Психологічні тести та тренінги, лекції по соціально-правових питаннях відвідує не регулярно, висновки робить не правильні. По характеру емоційно не врівноважений, схильний до перепадів настрою, у випадку позитивного фону настрою, сприймає життя радісно, оптимістичний, товариський, у випадку зниження фону настрою - найменші невдачі схильний сприймати трагічно. В такому стані може відбуватися контроль інтелекту не грає ведучої ролі, вчинки важно прогнозовані та продиктовані сього хвилинними бажаннями та емоціями. Можливо, відносно слабо розвинуті або розруйновані комунікативні навики, нездатність отримати допомогу від близьких у травмуючій ситуації. Гонористий, хвастливий, має схильність до перебільшення своїх заслуг і досягнень. Легковажний, переконання не носять глибокого та стійкого характеру. По матеріалах особової справи позову та штрафу не має, в бухгалтерію установи виконавчі листи не надходили. Вину по вороку суду визнав. Соціально корисні зв`язки не втрачені, зв`язок з дружиною підтримує в законному порядку, шляхом довгострокових побачень. В бесіді на тему «життєві плани» розбірливих відповідей не надав, бажання вести законослухняний спосіб життя не висловив. Засуджений - ОСОБА_1 , характеризується негативно, на шлях виправлення не став.

Засуджений - ОСОБА_1 є громадянином України, останнє відоме місце реєстрації в Україні: АДРЕСА_1 , згідно копії паспорту громадянина України - НОМЕР_1 , виданого Першотравенським МС ГУДМС України в Дніпропетровській області Першотравенським ІС ГУГМС України в Дніпропетровській області 01 серпня 2013 року.

ОСОБА_1 висловив бажання перевести його для подальшого відбування покарання в Україну, громадянином якої він являється, має близьких родичів: дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , брата - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дружину, з якою не перебуває в зареєстрованому шлюбі, - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; був ознайомлений з положеннями національного законодавства та наслідками, пов`язаними з його передачею для відбування покарання на територію України, з підставами відмови в передачі особи, засудженої до позбавлення волі для відбування покарання в державу, громадянином якої він являється, на підставі ст.471 КПК РФ, що підтверджується його письмовими заявами від 05 серпня 2021 року.

ОСОБА_1 засуджено вироком Ленінського районного суду міста Новоросійська Краснодарського краю Російської Федерації від 19 травня 2016 року за вчинення злочину, передбаченого частиною 3 статті 30 пунктом «г» частини 4 статті 228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації за ознаками замаху на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений з використанням інформаційно-телекомунікаційної мережі «Інтернет», групою осіб, за попередньою змовою, в великому розмірі, якщо при цьому, злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від цієї особи обставин, до покарання у виді позбавлення волі на строк десять років, без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та без штрафу, з відбуванням покарання в виправній колонії суворого режиму, апеляційною ухвалою судової колегії по кримінальних справах Краснодарського крайового суду Російської Федерації від 27 липня 2016 року вирок залишено без змін, касаційною ухвалою Четвертого касаційного суду загальної юрисдикції м.Краснодара Російської Федерації від 26 серпня 2020 року вирок і апеляційна ухвала Краснодарського крайового суду Російської Федерації від 27 липня 2016 року змінені, пом`якшено покарання у виді позбавлення волі до дев`яти років шести місяців, в останній частині судові рішення залишені без змін, що також є караним діянням, відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.609 КПК України, Міністерство юстиції України, в разі прийняття рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України, звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України.

На підставі ч.4 ст.610 КПК України при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання.

Однак, згідно ч.1 ст. 610 КПК України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, відповідно до ч.3 ст.609 цього Кодексу, розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України.

Відповідно копії вироку Ленінського районного суду міста Новоросійська Краснодарського краю Російської Федерації від 19 травня 2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 30 пунктом «г» частини 4 статті 228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк десять років, без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, без штрафу, з відбуванням покарання в виправній колонії суворого режиму, строк відбування покарання рахувати з дня проголошення вироку, тобто з 19 травня 2016 року, зараховано в строк позбавлення волі час тримання під вартою ОСОБА_1 до судового розгляду - з 28 грудня 2015 року до 19 травня 2016 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишено без змін до набрання вироком законної сили. Апеляційною ухвалою судової колегії по кримінальних справах Краснодарського крайового суду Російської Федерації від 27 липня 2016 року вирок залишено без змін, касаційною ухвалою Четвертого касаційного суду загальної юрисдикції м.Краснодара Російської Федерації від 26 серпня 2020 року вирок і апеляційна ухвала Краснодарського крайового суду Російської Федерації від 27 липня 2016 року змінені, пом`якшено покарання у виді позбавлення волі до дев`яти років шести місяців, в останній частині судові рішення залишені без змін.

Відносно призначеного покарання по ч.3 ст.30, пункту «г» частини 4 ст.228.1 КК РФ:

частині 3 статті 30 Кримінального кодексу РФ відповідає частина 1 статті 15 Кримінального кодексу України.

пункту «г» частини 4 статті 228.1 Кримінального кодексу РФ відповідає частина 2 статті 307 Кримінального кодексу України.

За умови вчинення аналогічного кримінального правопорушення на території України, дії засудженого ОСОБА_1 мали бути кваліфіковані по ч.1 ст.15, ч.2 ст.307 КК України, за ознаками замаху на злочин, тобто умисні дії особи, безпосередньо спрямовані на вчинення злочину - незаконного збуту наркотичних засобів, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, у великому розмірі, при цьому, злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.

Відповідно до діючого Кримінального кодексу України:

- ч.1 ст.15 КК України - замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі;

- ч.2 ст.307 КК України - незаконний збут наркотичних засобів, вчинений за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах.

Таким чином, строк покарання для ОСОБА_1 по кримінальному закону України, а саме: по ч.1 ст.15, ч.2 ст.307 КК України, передбачений у виді позбавлення волі від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Відносно застосування при призначенні ОСОБА_1 покарання по ч.3 ст.30, п. «г» ч.4 ст.228.1 КК РФ положення ч.1 ст.62 КК РФ - при наявності обставин, які пом`якшують покарання, передбачених пунктом «и» частини першої та частиною 2 статті 61 цього Кодексу та відсутності обставин, які обтяжують покарання, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього кодексу; ч.3 ст.66 КК РФ - строк або розмір покарання за замах на злочин не може перевищувати трьох четвертих максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього кодексу за закінчений злочин, то частині 1 ст.62 КК РФ відповідає ст.69-1 КК України, згідно якої, за наявності обставин, які пом`якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, а ч.3 ст.66 КК РФ - ч.3 ст.68 КК України - за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Також, вироком Ленінського районного суду міста Новоросійська Краснодарського краю Російської Федерації від 19 травня 2016 року ОСОБА_1 призначено покарання без призначення додаткових покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та штрафу, беручи до уваги ряд обставин, які пом`якшують покарання.

Додаткові покарання в виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та штрафу частина 2 ст.307 КК України не передбачає, але передбачає додаткове покарання - конфіскацію майна.

Покарання для ОСОБА_1 по кримінальному закону України - ч.1 ст.15, ч.2 ст.307, із застосуванням ст.68 та ст.69-1 КК України, відповідає покаранню - у виді позбавлення волі на строк шість років шість місяців шість днів з конфіскацією майна, яке належить йому на праві приватної власності.

Однак, на підставі ч.4 ст.610 КПК України при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім випадків: 1) якщо законом України про кримінальну відповідапльність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України; 2) якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.

Тому, покарання для ОСОБА_1 по кримінальному закону України - ч.1 ст.15, ч.2 ст.307 КК України, із застосуванням ст.68 та ст.69-1 КК України, відповідає покаранню - у виді позбавлення волі на строк дев`ять років шість місяців з конфіскацією майна, яке належить йому на праві приватної власності.

Щодо початку строку відбування покарання, який вироком Ленінського районного суду міста Новоросійська Краснодарського краю Російської Федерації від 19 травня 2016 року рахується з 19 травня 2016 року, тобто з моменту проголошення вироку та, на підставі частини 3 ст.72 КК РФ, - зараховано в строк позбавлення волі час тримання ОСОБА_1 під вартою до судового розгляду з 28 грудня 2015 року по 19 травня 2016 року, слід зазначити наступне.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 по кримінальному закону України, необхідно рахувати з 19 травня 2016 року, тобто з моменту проголошення вироку та, на підставі частини 5 ст.72 КК України, зарахувати час тримання ОСОБА_1 під вартою до судового розгляду в якості запобіжного заходу в строк відбування покарання, тобто, з моменту фактичного затримання - з 28 грудня 2015 року по 19 травня 2016 року.

Частині 3 ст.72 КК РФ відповідає частина 5 статті 72 Кримінального кодексу України в редакції від 26 листопада 2015 року, яка набрала чинності 24 грудня 2015 року, - зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_1 слід зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, починаючи з моменту фактичного затримання, тобто з 28 грудня 2015 року до набрання вироком законної сили - 19 травня 2016 року, у відповідність із законодавством України.

Речові докази після набрання вироком законної сили знищено.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання ухвалою законної сили слід обрати тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.371, 372, 602-604, 610 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Ленінського районного суду міста Новоросійська Краснодарського краю Російської Федерації від 19 травня 2016 року відносно ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України - задовільнити.

Привести вирок Ленінського районного суду міста Новоросійська Краснодарського краю Російської Федерації від 19 травня 2016 року відносно громадянина України - ОСОБА_1 , визнаного винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.30, пунктом «г» ч.4 ст.228.1 КК РФ, якому призначене покарання у виді позбавлення волі на строк десять років, без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та без штрафу, з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму,

апеляційною ухвалою судової колегії по кримінальних справах Краснодарського крайового суду Російської Федерації від 27 липня 2016 року вирок залишено без змін, касаційною ухвалою Четвертого касаційного суду загальної юрисдикції м.Краснодара Російської Федерації від 26 серпня 2020 року вирок і апеляційна ухвала Краснодарського крайового суду Російської Федерації від 27 липня 2016 року змінені, пом`якшено покарання у виді позбавлення волі до дев`яти років шести місяців позбавлення волі, в останній частині судові рішення залишені без змін.

Початок строку відбування покарання рахувати з дня проголошення вироку, тобто з 19 травня 2016 року.

Зарахувати в строк позбавлення волі час тримання ОСОБА_1 під вартою до судового розгляду - з 28 грудня 2015 року по 19 травня 2016 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишено без змін до вступу вироку в законну силу.

Вважати ОСОБА_1 засудженим по ч.1 ст.15, ч.2 ст.307 КК України до позбавлення волі на строк дев`ять років шість місяців.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня проголошення вироку, тобто з 19 травня 2016 року.

Відповідно ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_1 зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, починаючи з моменту фактичного затримання, тобто з 28 грудня 2015 року до набрання вироком законної сили, до 19 травня 2016 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання ухвалою законної сили обрати тримання під вартою.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції - після його проголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області на протязі семи днів з дня її оголошення.

Копію ухвали направити до Міністерства юстиції України та Центральному органу виконавчої влади у сфері виконання покарань в Україні.

Суддя: С.А.Янжула.