Ухвала суду № 102552091, 11.01.2022, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/217/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2022року Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Войнарівського М.М., за участю секретаря судового засідання Жиган А.О., під час розгляду у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК” Славкіної Марини Анатоліївни на рішення старшого державного виконавця Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Лемещенко Анастасії Павлівни про повернення виконавчого документа стягувачеві, в межах виконавчого провадження № 26216660, заінтересована особа – ОСОБА_1 та приватний виконавець Виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Дмитро Олександрович,

встановив:

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК” Славкіна Марина Анатоліївна (далі - заявник) звернулася до Миколаївського районного суду Миколаївської області із скаргою на рішення старшого державного виконавця Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Лемещенко А.П., в межах виконавчого провадження № 26216660, про повернення виконавчого документа стягувачеві, заінтересована особа – ОСОБА_1 .

В обґрунтування скарги, заявник вказував на те, що рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 09 червня 2010 у справі № 2-05-105/2010 року задоволено позов про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства “ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК” заборгованості за кредитним договором та судових витрат у розмірі 155791 грн. 89 коп. 12.12.2018року старшим державним виконавцем Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, на підставі п. 2) ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження” було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, оскільки не виявлено майна, на яке можна було звернути стягнення. Посилаючись на те, що старший державний виконавець Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області поверхово підійшов до виконання своїх обов`язків і не в повному обсязі виконав роботу щодо пошуку майна та коштів боржника, не скористався правами, наданими йому ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження", заявник просить суд визнати дії державного виконавця Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області в межах виконавчого провадження № 26216660, про повернення виконавчого документу стягувачеві, заінтересована особа – ОСОБА_1 , неправомірними та зобов`язати вчинити дії,а саме: зобов`язати старшого державного виконавця Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області скасувати постанову про повернення виконавчого листа та зобов`язати провести виконавчі дії з примусового виконання виконавчого листа №2-105/2010 у відповідності до вимог Закону.

У судове засідання представник заявника не з`явився.

Заінтересована особа - ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явилася.

Представник Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання також не з`явився.

Дослідивши матеріали скарги, а також матеріали виконавчого провадження, суд дійшов такого.

Відповідно до положень п. 1) ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 17 лютого 2017 року) виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Обов`язковість рішень суду є також однією з основних засад судочинства в Україні (п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України).

Це означає, що після набрання законної сили відповідним судовим рішенням, воно підлягає обов`язковому виконанню сторонами справи, які, виходячи із суті такого рішення, зазвичай набувають процесуального статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником - вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, що визначені Законом України “Про виконавче провадження”.

Крім цього, забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

19 листопада 2010 року Миколаївським районним судом Миколаївської області видано виконавчий лист № 2-05-105/2010 про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Широкі Криниці, Доманівського району Миколаївської області, ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь Відкритого акціонерного банку “ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК” заборгованості за кредитним договором у сумі 19249, 96 доларів США, що в еквіваленті складає 154130,58 грн., судовий збір у сумі 120 грн., а всього 155791 грн. 89 коп.

12.12.2018року старшим державним виконавцем Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області винесено постанову про повернення стягувачеві виконавчого документа, а саме - виконавчого листа № 2-05-105/2010 про стягнення заборгованості в сумі 155791 грн. 89 коп., у зв`язку з тим, що, виходячи з матеріалів виконавчого провадження, майна, належного боржникові, на яке, відповідно до закону можливо звернути стягнення, в ході провадження виконавчих дій, не виявлено.

Як слідує з копії матеріалів виконавчого провадження № 26216660, державний виконавець організував розшук боржника, шляхом подання запитів до відповідних органів та шляхом проведення перевірки інформації про майно і доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах. Також державниим виконавцем було проведено перевірку майнового стану боржника, за місцем його проживання.

Вказані дії державного виконавця підверджуються наявними в матеріалах виконавчого провадження № 26216660 доказами, а саме - копіями відповідей на запити Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, а саме: копією відповіді Пенсійного фонду України про осіб — боржників, які працюють за трудовими та цивільно — правовими договорами, про останнє місце роботи № 1029568817 від 05.10.2017; копією відповіді з Державної податкової служби України про джерела отримання доходів боржників — фізичних осіб № 1001084121 від 27.06.2013; копією відповіді Пенсійного фонду України про осіб — боржників, які отримують пенсії; копією відповіді з Державної податкової служби України про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями; копією Акту державного виконавця; копією Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

При цьому, в матеріалах виконавчого провадження № 26216660, наявні докази, на підтвердження того, що державним виконавцем, у тому числі, здійснені заходи щодо розшуку транспортних засобів боржника. Так в матеріалах виконавчого провадження маються відомості на підтвердження подання державним виконавцем запитів до відповідних органів, з метою перевірки інформації про транспортні засоби боржника, що міститься в базах даних і реєстрах

Згідно з положеннями п. 2) ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції від 17 лютого 2017 року) виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ч. 1 ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно з ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до довідки Михайлівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області № 1067 від 03.06.2019 року ОСОБА_1 працювала в Михайлівському ДНЗ «Джерельце» з 01.04.2014 року по 31.03.2017 року на посаді завідуючої. Утримано та перераховано до ВДВС Миколаївське РУЮ згідно виконавчого листа за період з 01.04.2014 року по 31.03.2017 року 32425,94грн.

Таким чином суд дійшов висновку, що в межах виконавчого провадження №26216660, виконуючи рішення суду, старший державний виконавець Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області в повному обсязі виконав свої обов`язки, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Також враховуючи,що приватним виконавцем Куліченко Дмитром Олександровичем 26.03.2019 року вже винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №58724132 про примусове виконання виконавчого листа № 2-05-105/2010 виданого 19.11.2010 року Миколаївським районним судом Миколаївської області,тому вимоги щодо зобов`язання старшого державного виконавця Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області скасувати постанову про повернення виконавчого листа та зобов`язати провести виконавчі дії з примусового виконання виконавчого листа №2-105/2010 у відповідності до вимог Закону,не підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 12, 81, ч. 1 ст. 260, ст. ст. 450 - 451 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК” Славкіної Марини Анатоліївни на рішення старшого державного виконавця Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Лемещенко Анастасії Павлівни про повернення виконавчого документа стягувачеві, в межах виконавчого провадження № 26216660, заінтересована особа – ОСОБА_1 та приватний виконавець Виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Дмитро Олександрович- відмовити.

В зобов`язанні старшого державного виконавця Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області скасувати постанову про повернення виконавчого листа та зобов`язати провести виконавчі дії щодо примусового виконання виконавчого документа - виконавчого листа № 2-05-105/2010, виданого Миколаївським районним судом Миколаївської області 19 листопада 2010 року, про стягнення з ОСОБА_1 користь Публічного акціонерного товариства “ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК” заборгованості - відмовити.

Відповідно до ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.М.Войнарівський

11.01.2022