Ухвала суду № 102548268, 04.01.2022, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

У Х В А Л А

про відкриття провадження у справі про банкрутство

04 січня 2022 року Справа № 923/1552/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б., за участю секретаря судового засідання Мальцевої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за заявою: Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (73022, м.Херсон, просп.Ушакова, 25, код ЄДРПОУ 43995495)

до боржника: Відкритого акціонерного товариства "Білозерське ремонтно-транспортне підприємство" (75000, Херсонська область, Білозерський район, смт.Білозерка, вул. Свободи (Карла Маркса), 10, код ЄДРПОУ 03762495)

про банкрутство

за участю представників сторін:

від кредитора: не з`явився,

від боржника: Таточенко П.Г., голова ліквідаційної комісії (паспорт НОМЕР_1 , виданий Білозерським РВ УМВС України в Херсонській області 1.03.1998), протокол зборів акціонерів № 1 від 14.05.2011

Кредитор Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника Відкритого акціонерного товариства "Білозерське ремонтно-транспортне підприємство", смт.Білозерка Херсонської області.

Ухвалою суду від 29.11.2021 заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство залишено без руху, встановлено кредитору строк для усунення недоліків.

У встановлений господарським судом строк Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі усунуто недоліки заяви, подано до суду відповідні докази.

Ухвалою від 10.12.2021 заяву прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання на 23.12.2021.

Учасники провадження, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, явку уповноважених представників у підготовче засідання 23.12.2021 не забезпечили.

22.12.2021 голова ліквідаційної комісії боржника звернувся до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи у зв`язку із хворобою останнього.

Ухвалою від 23.12.2021 підготовче засідання відкладено на 04.01.2022.

В судове засідання 04.01.2022 з`явився представник боржника - голова ліквідаційної комісії ВАТ "Білозерське РТП".

Кредитор, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, явку уповноваженого представника у підготовче засідання не забезпечив, про поважність причин неявки суд не повідомив.

На початку судового засідання представник боржника зазначив, що не має відводів головуючому у справі судді та секретарю судового засідання.

Також представник боржника звернувся до суду з усним клопотанням про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із наміром звернутись за правовою допомогою до адвоката.

Судом ухвалено про відмову у задоволенні клопотання боржника про відкладення підготовчого засідання.

При цьому судом враховано, що відповідно до вимог ст.35 Кодексу України з процедур банкрутства, підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14 днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов`язань кредиторам тощо) не пізніше 20 днів.

Так ухвалою від 10.12.2021 підготовче засідання було призначено на 23.12.2021.

В засіданні 23.12.2021 господарським судом було враховано клопотання представника боржника про відкладення підготовчого засідання та відкладено підготовче засідання на 04.01.2021.

Суд зауважує, що згідно приписів ст.42 ГПК України, учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

При цьому, згідно ч.1 ст.43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За наведеного суд констатує, що судом було створено учасникам процесу всі умови щодо можливості реалізації процесуальних прав, ухвала про прийняття до розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство отримана боржником 21.12.2021, що підтверджено повідомленням про вручення рекомендованого відправлення (а.с.124), у зв`язку з чим останній не був позбавлений можливості завчасно звернутись за професійною правничою допомогою та забезпечити участь в судовому засіданні адвоката; при цьому, господарським судом 23.12.2021 було задоволено клопотання останнього та відкладено підготовче засідання.

Після оголошення судом про відмову у задоволенні клопотання про відкладення підготовчого засідання представник боржника - голова ліквідаційної комісії Таточенко П.Г. заявив, що не бажає брати участь в судовому засіданні та залишив зал судових засідань.

Водночас, в подальшому представник боржника повернувся до залу судових засідань та заявив, що не бажає, щоб дана справа розглядалась під головуванням судді Сулімовської М.Б., а тому заявляє їй відвід, та знову залишив зал судових засідань.

З огляду на означене суд зауважує наступне.

Згідно ст.35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до положень ст.38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

З підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно ст.39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Водночас, в даному випадку у строк, встановлений ч.3 ст.38 ГПК України, заява про відвід головуючого у справі судді не надходила, на початку судового засідання представник боржника зазначив про відсутність відводів. Заява про відвід судді була заявлена усно після початку підготовчого засідання, при цьому представник боржника не надав обґрунтованої письмово викладеної заяви про відвід судді, з клопотаннями про надання додаткового часу для письмового викладення відводу до суду не звертався, у зв`язку з чим питання про відвід судді не розглядалось.

Ухвалою від 10.12.2021 про прийняття до розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство було запропоновано боржнику надати суду відзив на заяву.

Відзив на заяву боржником не подано.

Разом з тим, згідно ч.4 ст. 36 Кодексу України з процедур банкрутства, відсутність відзиву на заяву про відкриття провадження у справі не перешкоджає провадженню у справі.

За підсумками підготовчого засідання, після безпосереднього дослідження судом в засіданні матеріалів справи, у нарадчій кімнаті прийнято судове рішення - постановлено ухвалу.

Дослідивши матеріали заяви, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

Кредитор Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника Відкритого акціонерного товариства "Білозерське ремонтно-транспортне підприємство", смт.Білозерка Херсонської області.

Ухвалою від 10.12.2021 заяву прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно ч. 1 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.

Враховуючи вимоги ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

З огляду на те, що в даному випадку провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. При цьому боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

За приписами ст.1 Кодексу, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника.

Контролюючим органом, уповноваженим на здійснення заходів щодо забезпечення погашення податкового боргу та ініціювання процедури банкрутства (включаючи процедуру звернення до суду), є орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, реалізація повноважень якого на території Херсонської області здійснюється Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Суд зазначає, що предметом заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є вимога, що ґрунтується на неплатоспроможності боржника. Підставою для подачі заяви є наявність сукупності обставин, що вказують на неспроможність боржника виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

До обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, відносять факти, що мають юридичне значення і які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування у справі про банкрутство - це сукупність обставин, які необхідно встановити для висновку про неплатоспроможність боржника і прийняття господарським судом ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

Відповідно до ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства, неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства встановлює, що грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загально-обов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Відповідно до витягу реєстраційних відомостей щодо боржника (а.с.61-62), боржник Відкрите акціонерне товариство "Білозерське ремонтно-транспортне підприємство" є юридичною особою, ідентифікаційний код 03762495, юридична адреса: 75000, Херсонська область, Білозерський район, смт.Білозерка, вул.Карла Маркса, 10; з 19.05.2011 перебуває в стані припинення за рішенням засновників.

З матеріалів заяви слідує, що за результатами здійснення фінансово-господарської діяльності станом на 11.11.2021 боржник має податковий борг у загальній сумі 600686,59 грн., з яких 108001,48 грн. основного платежу, 53518,66 грн. штрафу та 439166,45 грн. пені.

Так постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 по справі №2-а-5041/11/2170 задоволено позов про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що його обслуговують, та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 21947,34 грн., у т.ч.:

- по земельному податку у сумі 2501,62 гривень;

- по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 18219,15 гривень;

- по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у сумі 1226,60 гривень. Залишок непогашеного податкового боргу складає 19445,75 грн., у т.ч.:

- по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 18219,15 гривень;

- по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у сумі 1226,60 гривень.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.05.2015 по справі №821/1310/15-а задоволено позов про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що його обслуговують, та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 29 477,31 грн., у т.ч.:

- по земельному податку у сумі 27629,27 гривень;

- по податку з власників транспортних засобів у сумі 1848,04 гривень.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 01.04.2019 по справі №540/2562/18 задоволено позов про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що його обслуговують, та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 83 444,76 гривень.

Заборгованість по єдиному внеску, нарахованому роботодавцями на суми: заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ; допомоги по тимчасовій непрацездатності складає 495948,04 грн. (основний платіж - 23330,12 грн., штрафні санкції - 33499,49 грн., пеня - 439118,43 грн.).

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з абзацом першим пункту 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.4 статті 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

З метою забезпечення погашення податкового боргу за рахунок грошових коштів контролюючий орган звертався до суду з позовами про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 по справі №2-а-5041/11/2170 задоволено позов про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що його обслуговують, та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.05.2015 по справі №821/1310/15-а задоволено позов про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що його обслуговують, та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 01.04.2019 по справі №540/2562/18 задоволено позов про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що його обслуговують, та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу. Встановлено порядок виконання рішення суду у відповідності до ст. 112 ЦК України. Стягнення коштів з рахунків ВАТ "БРТП" провести у третю чергу за відсутності заборгованості, яка погашається у першу та другу чергу.

Вказані вище судові рішення Херсонського окружного адміністративного суду набрали законної сили, отже, податковий борг є узгодженим у розумінні податкового законодавства.

Законом України від 21.12.2016 №1797-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" внесені зміни до Податкового кодексу України, з якими відбулися зміни у розподіленні функціональних повноважень структурних підрозділів у структурах головних управлінь ДФС в областях, державних податкових інспекцій ГУ ДФС.

Податковий кодекс України доповнено статтею 193, якою визначено функції державних податкових інспекцій, до яких віднесено функції сервісного обслуговування платників.

У відповідності до ст.41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи. Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

За приписами п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Наданими кредитором матеріалами підтверджується, що в межах наданих законом повноважень та на підставі судових рішень Херсонського окружного адміністративного суду кредитором направлялися інкасові доручення на списання грошових коштів з рахунків боржника, однак ці заходи стягнення не дали результатів, інкасові доручення повернулись без виконання у зв`язку із відсутністю коштів на рахунку (а.с.103-106).

Заборгованість по єдиному внеску, нарахованому боржником (роботодавцем) на суми: заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ; допомоги по тимчасовій непрацездатності складає 495948,04 грн. (основний платіж - 23330,12 грн., штрафні санкції - 33499,49 грн., пеня - 439118,43 грн.).

На підставі пункту 4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 07 травня 2015 р. за №508/26953, сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2021 №Ю-01 "У" на загальну суму 495948,04 гривень.

Листом від 30.07.2021 №665741/5/21-22-13-03 Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі направлено заяву про примусове виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) до Білозерського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Постановою Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження від 20.08.2021 за №66572517.

Виконавче провадження №66572517 прийнято до примусового виконання Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) згідно постанови від 14.09.2021.

Згідно витягу з НАІС ЄДР МВС України від 05.11.2021, автотранспортні засоби за підприємством не зареєстровані.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №283207651 від 05.11.2021, за підприємством зареєстровано об`єкт нерухомого майна, а саме - виробничий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Херсонська обл., Білозерський р-н., смт. Білозерка, вулиця Свободи, будинок 10.

На підставі ст. 89 ПК України, Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі складено акт опису майна від 20.10.2011 №2, згідно якого було проведено опис майна - машино - тракторна майстерня 1973 року будівництва, в придатному стані, що знаходиться за адресою: смт. Білозерка, вул. К. Маркса, вартістю 240252,40 грн.; та внесено реєстраційний запис №11743681 від 20.10.2011 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна про реєстрацію обтяження активів платника податків згідно з Актом опису від 20.10.2011 року.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11.08.2015 по справі №821/2037/15-а адміністративний позов Цюрупинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (Білозерське відділення) до Відкритого акціонерного товариства "Білозерське ремонтно-транспортне підприємство" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, задоволено, надано дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна платника додатків, що перебуває у податковій заставі.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015 по справі №821/2037/15-а задоволено апеляційну скаргу ВАТ "Білозерське РТП"; постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року скасовано та прийнято по справі нову постанову, якою у задоволені позову Цюрупинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (Білозерське відділення) до ВАТ "Білозерське РТП" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, відмовлено.

Отже, вжиті податковим органом заходи відповідно до статті 95-99 Податкового кодексу України не призвели до погашення податкового боргу що і зумовило звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, вимоги ініціюючого кредитора до боржника складають загальну суму 600686,59 грн., які не були задоволені боржником протягом встановленого для їх погашення строку, що підтверджено доданими до заяви доказами і не заперечується боржником.

Суд констатує, що ініціюючим кредитором при подачі до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повністю дотримані вимоги ст.ст. 1, 34 Кодексу.

Відсутність спору про право в межах процедури банкрутства полягає у відсутності неоднозначності у вирішенні питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника тощо.

Відповідно до частини третьої статті 2 ГПК України, до основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін та диспозитивність, які при здійсненні провадження у справі про банкрутство проявляються у наданні учасниками справи відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника, а також інших кредиторів проти них.

Згідно з частиною першою та другою статті 36 КУзПБ, боржник до дати проведення підготовчого засідання надає до господарського суду та заявнику відзив на заяву про відкриття провадження у справі. Крім відомостей, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, у відзиві боржника, зокрема, зазначаються заперечення щодо вимог заявника (заявників) та докази необґрунтованості вимог заявника (за наявності).

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 10.12.2021 було запропоновано ВАТ "Білозерське РТП" надати відзив на заяву про відкриття провадження у справі в порядку статті 36 КУзПБ.

Однак, боржник не скористався своїм правом на подання відзиву на заяву про відкриття провадження у справі, що відповідно до частини четвертої статті 36 КУзПБ не перешкоджає провадженню у справі.

Водночас, кредитором при зверненні до Господарського суду Херсонської області до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство були надані усі передбачені податковим законодавством докази на підтвердження грошових вимог до боржника, а саме: розрахунок виникнення податкового боргу, копії корінців податкової вимоги від 11.08.2006 №1/114, від 23.12.2008 №2/124, копія вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2021 №Ю-01 "У", копія заяви про примусове виконання вимоги від 30.07.2021 №665741/5/21-22-13-03, витяг постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.08.2021 №66572517, витяг постанови прийняття виконавчого провадження від 14.09.2021 №66572517, витяг інтегрованих карток платника податків, копії постанов Херсонського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 у справі №2-а-5041/11/2170, від 22.05.2015 у справі №821/1310/15-а, від 01.04.2019 у справі №540/2562/18, Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015 у справі №821/2037/15-а, копія акту опису від 20.10.2011 №2, копія довідки з ДРРПННМ, копії інкасових доручень від 18.08.2021 №№1342, 1343, 1344, 1345, копія витягу з НАІС ЄДР МВС України.

Заборгованість боржника зі сплати податкового боргу в сумі 600686,59 грн., що заявлена кредитором, є безспірною, боржником не погашена, протилежного суду не доведено.

За правилами ч.2 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Ч.3 ст.39 КУзПБ унормовано, що в разі якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

Ч.5 ст.39 КУзПБ встановлено, що господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 39 Кодексу визначено, що за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство, визнання вимог кредитора та їх розмір, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, введення процедури розпорядження майном та призначення розпорядника майна.

При перевірці можливості боржника виконати майнові зобов`язання, судом такої можливості, виходячи з матеріалів справи, не встановлено.

З огляду на викладене вище суд констатує, що заява кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника Відкритого акціонерного товариства "Білозерське ремонтно-транспортне підприємство" відповідає визначеним Кодексом України з процедур банкрутства положенням.

Встановлені Кодексом України з процедур банкрутства підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство (ч.6 ст.39 Кодексу) відсутні.

Наведені вище обставини свідчать про наявність правових підстав для застосування до боржника процедури банкрутства задля задоволення кредиторських вимог.

При цьому, судом визнаються обґрунтованими вимоги кредитора, які виникли до 12.03.2020, в загальній сумі 104738,55 грн., з огляду на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (назва в редакції Постанови КМУ від 16.03.2020 № 215), з 12 березня 2020 до 22 травня 2020 на всій території України установлено карантин.

Карантин постановами Кабінету Міністрів України неодноразово продовжувався.

Так Постановою КМУ від 09.12.2020 № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами, внесеними Постановою КМУ від 21.04.2021 № 405) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, установлено з 19 грудня 2020 до 30 червня 2021 на території України карантин, з продовженням дії карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 20 травня 2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 22 липня 2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

17.10.2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19", яким Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ доповнено пунктом 1-2, яким, між іншим, установлено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, та протягом 90 днів з дня скасування карантину не допускається відкриття проваджень у справах про банкрутство боржників - юридичних осіб за заявою кредиторів за вимогами до боржника, що виникли з 12 березня 2020 року.

Отже, законом встановлено тимчасове обмеження та заборону на відкриття проваджень у справах про банкрутство боржників - юридичних осіб за заявою кредиторів за вимогами до боржника, що виникли після 12.03.2020 та в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Кредиторські вимоги за такою заборгованістю в розмірі 495948,04 грн. (єдиний внесок, нарахований роботодавцем на суми: заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності), що виникли на підставі вимоги від 06.04.2021, тобто після 12.03.2020 року, не можуть на цей час бути покладені у підставу ініціювання відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Таким чином, заявлені кредитором вимоги до боржника в розмірі 600686,59 грн., безспірність яких підтверджується матеріалами справи, визнаються судом в сумі 104738,55 грн., з яких: 84671,36 грн. основне зобов`язання, 20019,17 грн. штрафні санкції, 48,02 грн. пеня.

У визнанні вимог в розмірі 495948,04 грн., з яких 23330,12 грн. основного платежу, 33499,49 грн. штрафних санкцій та 439118,43 грн. пені, на стадії відкриття провадження у справі суд відмовляє.

Згідно ч. 8 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається про: відкриття провадження у справі про банкрутство; визнання вимог кредитора та їх розмір; введення мораторію на задоволення вимог кредиторів; введення процедури розпорядження майном; призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати; вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави; строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, який не може перевищувати одного місяця та 20 днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дату попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду; строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника, який не може перевищувати двох місяців, а в разі значного обсягу майна - трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.

Оцінивши представлені суду докази, враховуючи вищевикладене, суд, на підставі ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, вважає за необхідне відкрити провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Білозерське ремонтно-транспортне підприємство", ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, визнати вимоги ініціюючого кредитора до боржника у загальному розмірі 104738,55 грн., ввести процедуру розпорядження майном боржника до 170 календарних днів та призначити розпорядника майна боржника.

За приписами ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли внаслідок відмови боржника від виконання правочинів (договорів) у процедурі санації, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Дія мораторію не поширюється на будь-які дії довірчого власника щодо об`єкта довірчої власності, довірчим засновником якої є боржник. Дія мораторію не поширюється на процедуру обов`язкового звернення стягнення на об`єкт довірчої власності.

Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном керуючим санацією згідно з планом санації, а також ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов`язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий.

Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.

Під час процедури розпорядження майном боржник має право задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п`ятою цієї статті не поширюється дія мораторію.

Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.

З урахуванням положень ст.44 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд вводить процедуру розпорядження майном боржника ВАТ "Білозерське РТП" строком на 170 календарних днів.

Суд звертає увагу на те, що протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про: реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника; створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах; створення філій та представництв; виплату дивідендів; проведення боржником емісії цінних паперів; вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника; відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства; надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника.

Керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна приймають рішення про: участь боржника в об`єднаннях, асоціаціях, спілках, холдингових компаніях, промислово-фінансових групах чи інших об`єднаннях юридичних осіб; передачу нерухомого майна в оренду; одержання позик (кредитів).

У процедурі розпорядження майном боржник не має права без згоди комітету кредиторів (зборів кредиторів - до моменту формування комітету кредиторів) вчиняти значні правочини, вчинення яких не заборонено цим Кодексом.

У процедурі розпорядження майном боржник не має права без згоди комітету кредиторів (зборів кредиторів - до моменту обрання комітету кредиторів) здійснювати продаж істотних активів боржника.

Приписами ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору.

Проте, Законом України від 05.06.2020 № 686-ІХ "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства" доповнено Прикінцеві та перехідні положення Кодексу України з процедур банкрутства пунктом 2-1, відповідно до якого встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.

Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.

Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.

Кредитор подав заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство з дотриманням зазначених приписів пункту 2-1 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ та надав пропозицію щодо призначення арбітражного керуючого Ляшка Олександра Віталійовича (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №343 від 28.02.2013) розпорядником майна.

Арбітражний керуючий Ляшко О.В. подав суду заяву про участь у справі.

Розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку, що кандидатура арбітражного керуючого Ляшка О.В. відповідає встановленим вимогам. Зокрема, в отриманій від арбітражного керуючого заяві зазначено, що він не належить до жодної з категорій осіб, визначених ч.3 ст.28 КУзПБ; обмежень щодо здійснення діяльності арбітражного керуючого, передбачених ч.2 ст.11 Кодексу, не має.

До матеріалів справи арбітражним керуючим додано Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №343 від 28.02.2013, діючий договір № ДЦВАК/279/21 добровільного страхування цивільно-правової відповідальності арбітражного керуючого за шкоду, яку може бути завдано у зв`язку з виконанням його обов`язків, який ним укладено 22.06.2021 з ПАТ "Страхова компанія "Рідна", квитанцію про сплату страхового платежу, свідоцтво про підвищення кваліфікації від 12.09.2020 №661.

Заперечень, спростувань щодо кандидатури арбітражного керуючого Ляшка О.В. від боржника не надходило. Інші арбітражні керуючі до суду з заявами на участь у справі не звертались.

За таких обставин, суд ухвалює про призначення розпорядником майна боржника у даній справі арбітражного керуючого Ляшка Олександра Віталійовича (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №343 від 28.02.2013).

За положеннями ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду (ч.1 ст.30 Кодексу).

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень (абз.1 ч.2 ст.30 Кодексу).

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі (абз.6 ч.2 ст.30 Кодексу).

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі (абз.7 ч.2 ст.30 Кодексу).

За правилами ч.8 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства, в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається, між іншим, про встановлення розміру винагороди розпорядника майна та джерела її сплати.

У відповідності до приведених норм Кодексу України з процедур банкрутства, враховуючи відсутність у справі відомостей про середньомісячну заробітну плату керівника боржника за останні 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, слід встановити розпоряднику майна основну грошову винагороду в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів, авансованих заявником на депозитний рахунок Господарського суду Херсонської області.

При цьому суд зазначає, що у разі, якщо процедура триватиме після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Згідно з положеннями ч.8 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства, в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається, поряд з іншим, про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

Отже, слід вжити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до боржника та заборонити боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

У відповідності до ч.9 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства, з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, слід здійснити офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Керуючись ст.ст.2, 28, 30, 39, п.2-1 розділу Прикінцеві та перехідні положення Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст.3, 12, 20, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

1. Заяву Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про відкриття провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Білозерське ремонтно-транспортне підприємство" задовольнити.

2. Відкрити провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Білозерське ремонтно-транспортне підприємство" (код ЄДРПОУ 03762495, 75000, Херсонська область, Білозерський район, смт.Білозерка, вул.Свободи (Карла Маркса), 10).

3. Визнати безспірні грошові вимоги Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі до Відкритого акціонерного товариства "Білозерське ремонтно-транспортне підприємство" (код ЄДРПОУ 03762495) в розмірі 104738,55 грн., з яких 84671,36 грн. основної заборгованості, 20019,17 грн. штрафу, 48,02 грн. пені.

4. У визнанні вимог Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі до Відкритого акціонерного товариства "Білозерське ремонтно-транспортне підприємство" в сумі 495948,04 грн. на стадії відкриття провадження у справі про банкрутство відмовити.

5. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.

6. Ввести процедуру розпорядження майном Відкритого акціонерного товариства "Білозерське ремонтно-транспортне підприємство" (код ЄДРПОУ 03762495) строком на 170 календарних днів до 23.06.22.

7. Призначити розпорядником майна боржника Відкритого акціонерного товариства "Білозерське ремонтно-транспортне підприємство" (код ЄДРПОУ 03762495) арбітражного керуючого Ляшка Олександра Віталійовича (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 343 від 28.02.2013).

8. Встановити грошову винагороду розпоряднику майна арбітражному керуючому Ляшку О.В. у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень розпорядника майна Відкритого акціонерного товариства "Білозерське ремонтно-транспортне підприємство" (код ЄДРПОУ 03762495) за рахунок коштів, авансованих Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на депозитний рахунок Господарського суду Херсонської області.

У разі якщо процедура триватиме після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

9. Заборонити боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

10. З метою виявлення кредиторів оприлюднити на офіційному веб-порталі Верховного Суду оголошення про порушення справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Білозерське ремонтно-транспортне підприємство" (код ЄДРПОУ 03762495), текст якого додається.

11. Визначити наступні дати у даній справі:

- строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, який не може перевищувати одного місяця та 20 днів після дати проведення підготовчого засідання суду - 24.02.2022.

- дату попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше 70 календарних днів - 15.03.2022.

- строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника, який не може перевищувати двох місяців - 04.03.2022.

12. Призначити попереднє засідання на 15 березня 2022 року о 10:00, яке відбудеться за адресою: м. Херсон, вул. Театральна, 18, зал судових засідань № 318.

13. Зобов`язати розпорядника майна арбітражного керуючого Ляшка О.В.:

- не рідше одного разу на місяць надавати господарському суду (комітету кредиторів) звіт про свою діяльність з моменту призначення господарським судом.

- підготувати та надати в межах строку процедури розпорядження майном господарському суду аналіз фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та його становища на ринках разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію.

- в строк до 04.03.2022 провести інвентаризацію майна боржника та надати інвентаризаційні відомості господарському суду в 10-ти денний строк після закінчення інвентаризації.

- до 04.03.2022 ндати відомості щодо результатів розгляду заяв кредиторів (відзиви на заяви кредиторів; письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам); реєстр вимог кредиторів; відомості щодо виконання повноважень відповідно до ч. 2 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства.

14. Зобов`язати боржника: надати розпоряднику майна необхідні документи на його вимогу для підготовки аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та його становища на ринках; надати розпоряднику майна всі необхідні документи та представити майно для проведення інвентаризації на вимогу розпорядника майна.

15. Ухвалу направити ініціюючому кредитору, боржнику, розпоряднику майна арбітражному керуючому Ляшку О.В., Білозерському районому суду Херсонської області, Білозерському відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Державному реєстратору, Державному органу з питань банкрутства.

Ухвала є підставою для зупинення виконавчих дій відповідно до ч.2 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства та п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала про відкриття провадження у справі набирає законної сили з моменту її постановлення згідно ч.12 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвала підписана 12.01.2022.

Суддя М.Б. Сулімовська